Україна давно взяла курс на євроінтеграцію. Тому при запровадженні земельної реформи, як і в багатьох країнах Європи, варто використовувати класичну модель, за якої сімейні фермерські господарства об’єднані в потужну обслуговуючу кооперацію. Для її запровадження потрібно розробити поетапний план дій та вказати, які ресурси будуть включені: доступ до ринку фінансів, доступ до ринку збуту, доступ до технологій і доступ до особливого інструменту виробництва, яким, власне, є земля.
Про це у коментарі “ВВ” повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Стрижак.
Натомість нам нав’язують аргентинсько-бразильську модель, через яку в цих країнах, де знищувалося село й селянство, а вартість гектару землі є найдешевшою, панують голод та злидні.
В Болгарії, де було запущено вільний ринок, фактично 22 іноземці скупили всю сільськогосподарську землю. В результаті на сьогоднішній день кукурудза, соняшник, ріпак та соя вивозяться з країни, а болгарський перець та інші овочі завозяться туди з Туреччини, де свого часу провели класичну реформу і в них вистачає і на свої потреби, й на продаж до інших країн.
Як свідчить світовий досвід, якими б шляхами реформ не рухались країни, з часом вони повертаються саме до класичної моделі: держава починає викуповувати землю, стимулювати створення фермерських господарств й повертається до основного призначення – забезпечення продовольчої безпеки держави. Вважаю, що на найбагатших землях світу мають проживати найзаможніші селяни Європи, але це можливо за умови проведення земельної реформи в європейському класичному стилі.