Минулого тижня Верховна Рада дев’ятого скликання розпочала роботу: депутати склали присягу й приступили до виконання своїх обов’язків. Варто сказати, що на такій шаленій швидкості нардепи ще ніколи не працювали. Що ж, побачимо, чи надовго їх вистачить та наскільки продуктивною у підсумку буде ця неймовірна працездатність. Також найближчим часом зрозуміємо, на що здатний новообраний уряд.
Насправді ця Верховна Рада досить незвична й навіть унікальна. По-перше, в результаті позачергових виборів парламент дев’ятого скликання оновився на 80%. Хоча ця цифра і не найбільша в українській історії. Нагадаємо, що наймасштабніше оновлення (84%) відбулося після волевиявлення в 1994 році. По-друге, вперше в історії одна партія, а саме «Слуга народу», змогла сформувати монобільшість. Тож начебто немає жодних причин для того, щоб не впроваджувати ті самі зміни, на які так чекають українці. Втім, лише час розставить крапки над «і».
«Вже зараз точно зрозуміло – Рада цього скликання увійде в історію. Питання одне – як саме? Ви маєте всі шанси потрапити до підручників як парламент, який зробив неймовірне, який втілив усе, що не змогли зробити за попередні 28 років; як парламент, де не було бійок – я вас дуже прошу, прогулів – я вас дуже прошу, кнопкодавства – вся Україна вас просить, а тільки конструктив та щоденна кропітка робота на благо українського народу. Або, не дай Боже, ви увійдете в історію як парламент, який проіснував найменше – один рік», – сказав Зеленський. Президент, звертаючись до депутатів, додав, що це «ваш і наш випробувальний термін». «Повірте, я вже знаю, що розпускати Верховну Раду не так страшно. Але я щиро вірю і щиро сподіваюсь, що цього не станеться. Давайте, всі депутати, всі партії, зробимо це разом», – зазначив глава держави.
П’ять фракцій та дві опозиції
Нині в парламенті сформовано п’ять фракцій та одну депутатську групу. Фракція партії «Слуга народу», яка якраз і створила монобільшість, налічує 247 нардепів. Очолює фракцію Давид Арахамія. «Oпoзиційнa плaтфopмa – Зa життя» – 43 нapдепи, співгoлoви фpaкції – Юpій Бoйкo і Вaдим Paбінoвич. «Євpoпейськa солідарність» – 27 нapдепів, співгoлoви фpaкції – Apтуp Геpaсимoв тa Іpинa Геpaщенкo (між іншим, досить несподівано, що Петро Порошенко вирішив піти в тінь). ВO «Бaтьківщинa» – 24 нapдепи, гoлoвa фpaкції – Юлія Тимoшенкo. «Гoлoс» – 17 нapдепів, гoлoвa фpaкції – Сеpгій Paхмaнін (також дивно, що Святослав Вакарчук не захотів стати лідером фракції). Депутaтськa гpупa «Зa майбутнє» налічує 22 нapдепи, її співголовами стали Віктop Бoндap та Тapaс Бaтенкo. А 37 парламентарів не входять до складу жодної фракції чи групи.
Фракції «ЄС» за «Опозиційна платформа – За життя» оголосили про те, що переходять в опозицію. Натомість «Батьківщина» хоч і не працює в коаліції, та в опозицію не йде. Про це в кулуарах Верховної Ради заявила лідер фракції Юлія Тимошенко.
«Ми будемо працювати за межами більшості й готові підтримувати усі ініціативи президента та його команди, які даватимуть розвиток держави та покращення життя людей. Водночас ми ретельно контролюватимемо кожен крок нової влади. І не дозволимо розвороту від проєвропейського курсу – ані в частині суверенітету, ані в частині прав людей та соціальних стандартів», – заявила політик.
Юлія Тимошенко також запевнила, що усі ініціативи нової влади її фракція розглядатиме через призму інтересів простих людей. Депутати «Батьківщини» стоятимуть на захисті національної власності, сільськогосподарської землі, боротимуться з корупцією та бідністю.
Лідер партії наголосила, що «консервація» економіки та бідності є неприпустимими. «Будемо уважно стежити за проявами лобізму та корупції та робитимемо все, щоб корупціонери були притягнуті до відповідальності», – пояснила Юлія Тимошенко. Але головним для країни лідер «Батьківщини» вважає досягнення миру – не шляхом капітуляції, а на базі національних інтересів.
Працювали в «турборежимі»
Парламентарі одразу ж взялися до кадрових призначень. При цьому усього за день нардепи змогли заповнити усю кадрову «шахматку». Для початку було обрано спікера. Тут не відбулося жодних сенсацій – головою Верховної Ради став Дмитро Разумков. Першим віце-спікером очікувано обрали Руслана Стефанчука. А от на крісло віце-спікера претендували чотири парламентарі: Мустафа Джемілєв від «ЄС», Олена Кондратюк від «Батьківщини», позафракційна Ірина Констанкевич та Нестор Шуфрич від «ОПЗЖ». Та депутати проголосували за кандидатуру Олени Кондратюк.
Окрім того, було розподілено парламентські комітети: усього їх 23. До речі, найменш популярним виявився комітет з питань свободи слова, до складу якого увійшли усього п’ять нардепів, а це фактично необхідний мінімум. А по максимуму укомплектований бюджетний комітет. Що цілком логічно.
Також було призначено керівництво парламентських комітетів. Переважну більшість із них очолили депутати від «Слуги народу». Фракція «Батьківщина» отримала керівні посади у дванадцяти комітатах, «Голос» – у тринадцяти, «Європейська солідарність» має представників у керівництві чотирьох комітетів.
Далі парламентарі перейшли до призначень по президентській квоті. 319 народних депутатів проголосували за призначення головою СБУ Івана Баканова. 310 парламентарів схвалили кандидатуру Вадима Пристайка на пост міністра закордонних справ. 314 народних обранців проголосували за призначення Андрія Загороднюка міністром оборони. 312 депутатів підтримали кандидатуру Руслана Рябошапки на посаду генерального прокурора. Наразі жодних сенсацій не сталось, адже і в кулуарах Верховної Ради, і в ЗМІ називали саме ці прізвища.
Насправді сенсацій не було і під час призначення голови уряду та міністрів. Бо ж незважаючи на те, що монобільшість та Офіс президента до останнього намагались тримати інтригу, деякі прізвища все ж виринали в медіа. Наприклад, більшість експертів стверджували, що новим головою уряду стане саме Олексій Гончарук. Нагадаємо, що після виборів президента України він став частиною команди Зеленського та обійняв посаду заступника голови Офісу президента. 21 червня його призначили членом Національної інвестиційної ради України та Національної ради з питань антикорупційної політики. Це дорадчі органи при президентові України, що займаються профільними питаннями
Так і сталося. Під час першого пленарного засідання Верховна Рада проголосувала за призначення прем’єр-міністром України Олексія Гончарука. Його кандидатуру підтримали 290 народних депутатів. За склад усього уряду проголосував 281 нардеп.
«У новому уряді красти не будуть. Перед цим новим урядом стоїть найважливіше завдання – економічне зростання. Не по 2-3%, а мінімум по 5-7%. Це дозволить нам наближатися до того рівня, який зараз прийнятний у світі», – сказав Гончарук під час виступу у Раді.
Також новообраний прем’єр зазначив: «Почнемо з того, що почнемо називати речі своїми іменами. Прожитковий мінімум прожитковим мінімумом, корупцію корупцією і так далі і тому подібне. Ми з командою напрацювали і вже у Верховній Раді зареєстрували 37 законопроектів, які є нашими першими кроками. Я з радістю поділюся з вами цими ідеями і замислами».
Прем’єр сказав, що його Кабмін протягом місяця, як це дозволяє чинне законодавство, презентує парламентарям та суспільству свою програму. Та перед цим треба обов’язково ретельно ознайомитися зі станом справ у країні.
Окрім того, Олекій Гончарук зазначив, що рік – це достатній період часу для того, «щоб зробити висновок, чи ефективні ми, чи неефективні». Очільник уряду також заявив, що уважно стежитиме за роботою усіх своїх міністрів. Та спостерігати буде уся Україна. І за новим урядом, і за Верховною Радою дев’ятого скликання. Бо ж їм народ видав надзвичайно високий кредит довіри.
Низка об’єднань та менше віце-прем’єрів
У новому уряді відбулося об’єднання низки відомств: Міністерства економіки і Міністерства аграрної політики та продовольства; Міністерства енергетики та Міністерства екології; Міністерства ветеранів і Міністерства тимчасово окупованих територій; Міністерства культури і Міністерства молоді та спорту. При цьому в новому Кабміні більше немає Міністерства інформаційної політики. Також скорочена кількість віце-прем’єрів до двох. Нагадаємо, що в уряді Володимира Гройсмана їх було п’ять. А от посади першого віце-прем’єра нині взагалі не передбачено.
Олексій Гончарук – прем’єр-міністр України;
Дмитро Кулеба – віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції;
Михайло Федоров – віце-прем’єр-міністр України – міністр цифрової трансформації;
Тимофій Милованов – міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства;
Вадим Пристайко – міністр закордонних справ України;
Андрій Загороднюк – міністр оборони України;
Оксана Маркарова – міністр фінансів України;
Олексій Оржель – міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України;
Владислав Криклій – міністр інфраструктури України;
Альона Бабак – міністр розвитку громад і територій України;
Ганна Новосад – міністр освіти і науки України;
Зоряна Скалецька (Черненко) – міністр охорони здоров’я України;
Володимир Бородянський – міністр культури, молоді та спорту України;
Юлія Соколовська – міністр соціальної політики України;
Арсен Аваков – міністр внутрішніх справ України;
Оксана Коляда – міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України;
Дмитро Дубілет – міністр Кабінету міністрів України.
Денис Малюська – міністр юстиції.
Яна ДЖУНГАРОВА