Найвищі пріоритети «Батьківщини» у лапках і Батьківщини без лапок співпадають: «Нова стратегія миру», що закономірно – «Батьківщина» народна партія. А далі? Спочатку усі повчимося, а потім усі полікуємось? Чи навпаки?
Не слід протиставляти одні життєві сфери іншим: як занедбаємо економіку нічого буде їсти, як занедбаємо охорону здоров’я і довкілля – їсти буде нікому.
Технологічно життєві процеси йдуть паралельно, у чергу не поставиш. А морально? При всій повазі, гвинтики-шпунтики, навіть гроші, мають поступитися чергою людині. Тож другий пріоритет передвиборної Програми «Батьківщини» не технологічний – моральний: «Нова соціальна доктрина» https://ba.org.ua/programm/ з людиною у центрі.
Заробітна плата як стартер
З Програми «Батьківщини»: «ЄВРОПЕЙСЬКА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Ми ставимо за мету за п’ять наступних років поступово досягти рівня середньої заробітної плати Польщі у доларовому вимірі. Сьогодні середня заробітна плата в Польщі у 3,5 рази вища, ніж в Україні.».
Середня зарплата в Україні за останній травень, за даними Мінфіну, 10 239 грн. https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average. У Польщі за IV квартал 2018-го – 1 147 євро. Здавалося б можна у Передвиборній Програмі обійтися цифрами, нащо Польща?
Можна, але 30 років тому незалежна Україна і пострадянська Польща починали в схожих умовах: співмірні економіка, територія, чисельність населення. Чого ж ми тут, а вони там? Корінна причина: Польща одразу розпочала повномасштабну інтеграцію на Захід, наша ж пост-совкова верхівка балансувала між Заходом і «Русским миром».
Програмна формула «Батьківщини» ув’язує соціальну і економічну складові з геополітичною, а ще – з емоціональною: сусіди змогли, а ми що ж? У житті все пов’язано, немає дистильованої ні політики, ні економіки, ні соціалки.
Ще один закид: а чи не є зарплатний заспів популізмом, адже розрив у продуктивності праці між Україною і Польщею ще більший ніж у зарплаті (український працівник у середньому за день виробляє товарів та послуг на $3,7, польський – на $29 https://tyzhden.ua/Economics/214378).
«Популізм» («народність» латиною) є не звинуваченням – компліментом. І «Батьківщина», і її Програма, народні, погоджуюсь.
І щодо технократії: це прем’єр А. Яценюк управляв так, ніби не з живими людьми мав справу, а робот у комп’ютерні ігри грався. Юлія ж Тимошенко і її команда, мислить і діє протилежно: по-людськи. І економічно обґрунтовано!
Досвід людства волає: ніколи дармова праця (хоч рабська, хоч кріпацька, хоч українська) не зрівняється за продуктивністю з гідно оплачуваною. Працююча бідність, працюючий злидень у сучасному світі нонсенс, у нас – традиція.
Правда недоплачені українці мають право на економічну еміграцію, чим і користуються.
Висока зарплата – високий бар’єр втечі рук і мозків
За експертними оцінками, за кордоном працюють до 5 млн. українців. https://nv.ua/ukr/ukraine/events/mihratsija-z-ukrajini-zrostaje-i-nablizhajetsja-do-kritichnoji-2462687.html. Попит на «кваліфіковану українську робочу силу» (не чорноробів!) неухильно зростає: кількість виданих запрошень на роботу в 2018-му для українців у Польщі, 3 млн! https://nv.ua/ukr/ukraine/events/mihratsija-z-ukrajini-zrostaje-i-nablizhajetsja-do-kritichnoji-2462687.html.
Може люди виїжджають не через низьку зарплату, а природою помилуватись? «За даними Державного комітету статистики, 71% українських трудових мігрантів головною причиною міграції назвали низьку зарплату в Україні.» https://nv.ua/ukr/ukraine/events/mihratsija-z-ukrajini-zrostaje-i-nablizhajetsja-do-kritichnoji-2462687.html. Дані не з опозиційного сайту, від Порошенко-Гройсманового Держкомітету!
Збільшення заробітної плати – потужний засіб утримання (і залучення!) висококваліфікованих працівників. Якщо це «популізм», то слава популізму!
Курйозно, але «Петро Порошенко назвав трудову міграцію кроком до інтеграції з ЄС» https://nv.ua/ukr/ukraine/events/mihratsija-z-ukrajini-zrostaje-i-nablizhajetsja-do-kritichnoji-2462687.html. У індивідуальному порядку, так би мовити. Але й він визнав, «що детінізація зарплат і їх підвищення стануть головними інструментами припинення відтоку робочої сили.».
Висока зарплата – низька корупція
У чорнусі я не спец, а за даними Мінекономрозвитку у 2011-му рівень тіньової економіки склав 34% від рівня офіційного ВВП https://dt.ua/ECONOMICS/obsyag_tinovoyi_ekonomiki_ukrayini_stanovit_350_mlrd_grn,_polovina_tsih_koshtiv_-_zarplati_v_konvert.html, у І кварталі 2017-го – 37% http://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=f1af7de3-9a52-427b-8445-949e29169f1b&title=RivenTinovoiEkonomikiUIKvartali2017-RokuSklav37-Vvp. Наводжу цифри і від Януковича і від Порошенка, бо обидва вони у цьому специ.
У чорно-білій економіці, біла й чорна зарплати – сполучені судини: як збільшити білу складову – чорна зменшиться. Підвищення мінімалки, що час від часу відбувається, це підтверджує. Детінезація:
1) озонує моральний клімат;
2) піднімає особисту гідність працівників: чесний заробіток – не подачка;
3) гасить корупцію та економічну злочинність;
4) підіймає наш імідж у світі. Що часто забуваємо, хоч це впливає на усе: від інвестицій до реакції світової спільноти на російську агресію.
Прямі й побічні економічні переваги
Першочергове підвищення заробітної плати має плюси й суто економічні:
1. Про кваліфікованих працівників сказано вище.
2. Розширення податкової бази. Я не прихильник збільшення податків і не фанат зростання бюджету: дивлячись за рахунок чого. У цьому разі податок і бюджет зростуть через ріст доходів: збільшиться податок – збільшиться й остаток.
3. Інвестиції в національну економіку. Заробітна плата це не те що пхається у панчоху, левова частка йде на купівлю товарів і послуг, інвестується в реальний сектор. А те, що відкладається на депозит, вкладається в облігації – також інвестиція, тільки банківська.
4. Зростання пенсій. Навіть за нинішньої кульгавої (солідарна + елітарна) пенсійної системи, зростання пенсійних відрахувань пенсії збільшує. А після запровадження персоніфікованої пенсійної системи (що пропонується «Батьківщиною»), ріст пенсій буде адресним, додатковим трудовим стимулом.
5. Моральне й правове очищення економіки озонує інвестиційний клімат: серйозний бізнес репутацію цінує. Є й суто економічна складова їхніх інвестицій до нас:
1) приплив грошей у національну економіку;
2) підвищення конкуренції і пониження монополізації. Що, в свою чергу, стимулює ріст зарплат. Не дарма на тлі словесних реверансів, наша влада усіляко пручається входженню в Україну доброчесного великого бізнесу.
Китай набив оскомину, пошлюсь на сусідню Словаччину http://slovakiainvest.com.ua/Analiz-investyciynogo-seredovyshcha-v-Slovachchyny: економічна відкритість чудеса творить https://tyzhden.ua/World/203041. А наші крутії навіть таку файну справу як об’єднання територіальних громад роблять вочевидь неконституційно, щоб доброчесних інвесторів відлякнути.
Чесно, відверто, професійно
Як і попередньому пості про «Нову стратегію миру» (28.06.2019), Главу «Європейська заробітна плата» наведено повністю, без купюр. Невелика за обсягом вона містка за змістом, позаяк спирається на «Новий Курс України» https://nku.com.ua/ – комплексну програму швидкого відродження і стрімкого піднесення. Програму у якій органічно поєднались совість, професійність і технологічність.
Борис Беспалий,
intvua.com