Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Май 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

Під маскою реформи

  138   0 30.05.2017, 10:00 | Статьи, Политика
Під маскою реформи

Земельна реформа є одним із пріоритетів уряду Гройсмана на 2017 рік, ключовою метою якої, за легендою прем'єра, є розвиток інфраструктури на селі та формування фермерських господарств, здатних виробляти якісний продукт. Проте за красивим словом «реформа» стоїть єдина мета - відкрити ринок землі.

Країна неусунутих помилок

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення вже багато років є каменем спотикання для українських можновладців. І як тільки добігав кінця термін дії заборони, певні кола заводили байки про переваги землі як товару. Раз по раз на розгляд парламенту виносилися законопроекти про ринок обігу українських чорноземів, проте депутатам вистачало совісті їх провалювати. Адже перш ніж дати можливість купувати й продавати наділи, потрібно чітко розуміти, скільки в нас земель, якої якості та в чиїй вони власності.

Закон про земельний кадастр був підписаний ще 2011 року. Минуло шість років, але хоч кадастр існує, працює він недосконало.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Олександр Сліпченко констатував у коментарі «ВВ», що нині, за наявною інформацією, у Державному земельному кадастрі (ДЗК) зареєстровано до 70% земель, а в Реєстрі прав на нерухоме майно - близько 14%.

«При цьому не менше як 1% ділянок внесені до кадастру з помилками. Крім того, в ДЗК не відображається інформація про договори оренди, іпотеки та інші обтяження, які виникали до 1 січня 2013 року», - підкреслив він.

На думку президента Асоціації фермерів та приватних землевласників Івана Томича, наразі 90% громадян навіть не знають, що коїться у сфері земельних відносин: кому належить земля, через які руки і в який спосіб вона перейшла до кінцевого власника, які межі наділів та їхнє призначення.

«Тому треба провести громадську загальнонаціональну інвентаризацію землі та внести до бази даних цю інформацію, згідно із законом «Про кадастр». Тобто потрібно перевести описи ділянок в електронний вигляд. Це б зняло 2/3 проблем, які є сьогодні», - розповів він «ВВ».

Недоліки роботи кадастру землі усвідомили і в уряді. Тому розроблені МінАПК заходи, що передують впровадженню земельної реформи, передбачають у 2017 році уточнення даних про земельні ресурси та створення протоколів виправлення систематичних помилок у Державному земельному кадастрі.

Олександр Сліпченко переконаний, що на усунення помилок і внесення даних потрібно щонайменше три роки.

Проте є одне велике «але»: місія МВФ наполягає, щоб до кінця року був ухвалений закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, а в 2018-му - запрацював ринок чорноземів.

«За таких умов ми можемо стикнутися зі значними маніпуляціями на цьому новоствореному ринку. Навіть більше, доки не буде реформована судова система в Україні, ми не можемо розраховувати на порядок у земельних відносинах», - констатував експерт.

Законопроект, оповитий таємницею

Про земельну реформу в уряді Гройсмана говорять багато, але в деталі не вдаються. Насамперед передбачалося, що Кабмін розробить власний закон про обіг земель сільгосппризначення. Про нього всі чули, але в очі ніхто не бачив. Мабуть, прем'єр воліє, щоб українці вірили йому на слово.

«Я проти того, аби продавати землю іноземцям і великим агрохолдингам. Я вважаю, це нам не підходить. Я за те, щоб фізособи могли продавати один одному землю, щоб вони створювали фермерські господарства. Виробництво продукції можуть забезпечити фермерські господарства. У селі має бути робота, а також нормальне дозвілля, нормальний клуб і ФАП», - щебетав недавно голова уряду, як та пташечка.

В урядовому  законопроекті справді передбачено, що іноземці, зарубіжні компанії та інші держави не можуть бути власниками українських чорноземів. Але вони отримують це право, якщо земля перейшла їм у спадщину. З огляду на гіркий досвід, набутий нашою країною за буремні часи незалежності, коли похилих людей то ошуканством, то залякуванням змушували переписувати житло на «чорних ріелтерів», легко припустити, що так само за допомогою рейдерів не буде проблемою змусити землевласників скласти заповіт. Вуаля: іноземець стає власником! І хоча через рік він зобов'язаний свій наділ відчужити, сумнівно, що не знайдеться шляхів обійти цей пункт у законодавстві.

Заборонивши іноземцям ставати власниками землі, уряд фактично не дозволив купувати наділи і фермерам, які зареєстрували своє господарство і є юридичними особами, які власне мають право обробляти землю, навіть якщо вони працюють самотужки, без допомоги родини чи найманих працівників.

«Абсурдна ситуація, адже саме фермери мають бути головними учасниками цього ринку, оскільки земля - це засіб їхнього існування. Отож, тих, хто працює на селі, усунуть від купівлі й продажу ділянок, а гравцями на ринку стануть фізичні особи. По-перше, так ми створюємо привілеї для фізичних осіб перед юридичними, хоча Конституція гарантує їхню рівність. А по-друге, фізичні особи у більшості своїй сьогодні дуже далекі від аграрного виробництва. Навіть серед власників землі значна частина мешкає у місті й має успадковані паї», - зазначив Олександр Сліпченко.

Тоді кому дістанеться рілля? Тим більше, що хоча громадянин України й може купити до 200 гектарів чорноземів, згідно з цим законопроектом, але в кого є такі гроші, якщо навіть зараз гектар коштує близько тисячі доларів?

Він додав, що спеціалісти ВАР детально проаналізували підготовлений Кабміном законопроект, і результати цього аналізу викликають глибоке занепокоєння.

«Він не вирішує тих питань, які непокоять аграріїв. Тому ухвалення цього документу в редакції, яку пропонує Кабінет міністрів, - це фактично намагання якнайшвидше запустити ринок на вимогу МВФ. Реформою це назвати вкрай складно», - наголосив експерт.

Боротьба триває

Українці, яким не байдужа доля рідної землі, намагаються достукатися до влади, щоб ринок землі не запускався бездумно. Іван Томич нагадав, що ВО «Батьківщина» разом із Асоціацією фермерів ініціювала збір підписів за проведення всеукраїнського референдуму щодо заборони продажу земель сільгосппризначення. Адже громадська думка нині мусить бути вирішальною.

«Люди розуміють, що продати землю - це продати своє майбутнє. І вони не підтримують урядових ініціатив. У цинічний спосіб нам намагаються перешкодити допомогти народу сказати своє слово. Проте ми продовжуємо збирати підписи, беремо участь у судових справах. І я розраховую, що восторжествує право, і референдум буде проведений. Це в інтересах і влади, і української нації. Бо влада без землі є ніщо», - констатував він.

Паралельно з цим процесом аграрні асоціації виступили за продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2024 року. За цей час необхідно навести лад у земельних відносинах.

Олександр Сліпченко наполягає, що, окрім усунення помилок у Державному земельному кадастрі, необхідно впорядкувати чинну систему, щоб на її основі будувати нову. Для цього потрібно ухвалити низку законопроектів. По перше, №6049-1 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

«Цим законопроектом також вирішуються питання розпаювання нерозпайованих земель колгоспів, укрупнення земельних ділянок через створення правової категорії «масив»», - уточнив експерт.

Крім того, в першому читанні вже був ухвалений, але досі ніяк не дійде до другого читання законопроект №4355 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель». Цим законопроектом посилюється контроль за збереженням та родючістю ґрунтів та здійсненням власниками захисних заходів. Ідеться про передачу земель державного фонду в розпорядження органів місцевого самоврядування.

«Є ще один важливий момент, який належить впорядкувати. Нині банки не кредитують під заставу землі. Згідно зі статистикою, за рік в усій Україні в заставу береться лише одна ділянка. Причина такого стану речей полягає у ризикованості роботи з землею для банків. Ці ризики якраз і породжені невпорядкованістю кадастрової інформації, а також тим, що ліквідність землі є надзвичайно низькою. Національний банк України наразі встановив найнижчий коефіцієнт ліквідності для землі - 0,35», - підкреслив Сліпченко.

На його думку, це питання можна вирішити, запустивши державну програму пільгового кредитування малих фермерських господарств під державні гарантії.

Іван Томич додає, що має бути потужна державна підтримка, яка сьогодні діє виключно в інтересах олігархів, а не дрібних виробників. А щоб фермери могли вийти з тіні та розвивати свої господарства, для них мусить запрацювати єдиний земельний податок.

«Також держава повинна піклуватися про підтримку дрібних виробників через можливість кооперуватися, формувати конкурентне середовище, підвищувати якість і безпечність продукції. Ці кроки дозволять українцям стати європейськими платоспроможними покупцями землі. Допоки в нас не буде щонайменше 0,5 млн таких господарств, не можна говорити про відкриття ринку землі», - підсумував він.

Катерина МІЦКЕВИЧ

gazetavv.com 

 

Думка аграріїв

Наприкінці квітня у рамках Agri Invest Forum 2017 Всеукраїнська аграрна рада провела опитування 485 директорів і власників аграрних підприємств, які обробляють 2,7 млн га земель, щодо земельної реформи. Результати є доволі показовими.

«За» відкриття ринку землі виступають 23,87% респондентів, «проти» - 72,9%, 3,23% респондентів не задовольнила жодна із запропонованих відповідей.

Думка аграріїв щодо термінів запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за умови відкритого ринку землі в Україні також розділилася. Тільки 3,21% опитаних впевнені, що це потрібно робити максимально швидко, з 1 січня 2018 року, одразу на всі категорії земель сільгоспризначення. 5,23% вважають, що обіг чорноземів має бути запроваджений тільки по завершенню АТО. 19,41% впевнені, що ринок землі може запрацювати не раніше ніж через три роки, з 1 січня 2021 року, і цей термін має бути визначений законом. 48,37% респондентів виступають за поступове впровадження обігу земель, спочатку наділів державної та комунальної форми власності, а потім, у рамках пілотного проекту, - приватних земельних ділянок в окремих районах. 32,53% респондентів не задовольнила жодна з відповідей.

Найцікавішим та найпоказовішим виявилося питання, чи є кошти у підприємств на купівлю ділянок земель сільськогосподарського призначення. У 76,64% грошей на це немає, а 20,29% респондентів визнали, що такі кошти в них є. 5,07% не задовольнила жодна із запропонованих відповідей.    

 

 

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Май 2019 (915)
Апрель 2019 (1008)
Март 2019 (1069)
Февраль 2019 (946)
Январь 2019 (1032)
Декабрь 2018 (1014)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области