ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Июль 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
         
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
           

Парламентський мордобій як серійний злочин

  275   0 01.12.2015, 10:33 | Статьи, Политика
Парламентський мордобій як серійний злочин

Серія ненумерована, бо скільки їх уже було і скільки ще буде... Зрештою, я не астроном, аби плутати в захмарних цифрах. Нещодавно я мав нещасливу нагоду писати про пляшковий напад Андрія Тетерука на Олександру Кужель. А згодом естафету підхопив Володимир Парасюк. Але по порядку.


Гальма чи допінг для Тетерука?

24 листопада Альона Шкрум зачитала в парламенті лист Олександри Кужель, яким остання повідомила про відкликання своєї заяви до прокуратури щодо Андрія Тетерука. Крок логічний, але аргументація непереконлива.

 

«Я вважаю неприпустимим відволікати увагу та ресурси правоохоронних органів і прокуратури на розслідування вчинку цієї особи проти себе», - пише Кужель.

По-перше, вчинок Тетерука спрямований не лише особисто проти неї, а й проти правопорядку в державі. Тому й передбачений не приватним, а кримінальним правом. І розслідуватися надалі має незалежно від бажання чи небажання потерпілої.

 

По-друге, про які «увагу та ресурси» йдеться? Фактичний бік справи виїденого яйця не вартий - лише один епізод. Чітко зафіксований і належно задокументований. Та за три тижні мало б закінчитися не лише досудове, а й судове слідство! Куди вагоміший аргумент вибовкав на радощах сам Тетерук: відкликання заяви пояснюється безперспективністю справи.

 

Об'єктивний бік справи простий і кримінальний, звідки ж безперспективність? Бо є й суб'єктивний бік, зокрема, такий чорномовний факт: Тетерук і досі залишається першим заступником голови депутатської фракції політичної партії «Народний фронт»! Так, презумпція невинуватості - наріжний принцип правосуддя. Але то категорія суто юридична. А те, що Тетерука залишили віце-вождем прем'єрської фракції, - це політична і моральна солідарність з ним його однофракційників, і бери вище.

 

Тож Олександр Кужель цілком логічно не хоче, щоб її ім'я мусолилось у безнадійній справі доти, доки усі забудуть, чи то у неї вкрали, чи то вона. І фраза з її листа: «За два роки в цій залі нічого не змінилося, окрім деяких прізвищ», - куди ближча до істини, ніж нібито надмірна заклопотаність правоохоронців вкупі з прокурорами. Це ж підтверджує і нещодавній вибрик Володимира Парасюка.

 

Радо, припини саботаж і прийми закон про доторканність

Переповідати події 19 листопада на засіданні Комітету з питань запобігання і протидії корупції зайве: хто хотів бачив, як недоторканний Володимир Парасюк огрів ногою заступника начальника головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України Василя Пісного. Й коментарів вистачає.

 

«Як тільки це питання буде в залі Верховної Ради, «Народний фронт» одноголосно віддасть свої голоси за зняття недоторканності», - заявив перший заступник голови Комітету з питань правової політики і правосуддя Леонід Ємець.

 

По-перше, «народні фронтовики» таку нагоду мали 14 липня. Але тоді вони одноголосно голоснули не за попереднє схвалення законопроекту про зняття недоторканності, а за те, щоб відкласти його в довгу шухляду.

 

По-друге, пан Ємець є не останнім із відповідальних за парламентське штрейкбрехерство щодо недоторканності, а серед однофракційників - навіть першим. Бо саме той комітет, де він є високим начальством, відповідає за підготовку стражденного законопроекту до сесійного розгляду. І лише поодинокі пропозиції, як от народного депутата Володимира Ар'єва, є влучними: «Це ще один привід не баритися зі скасуванням недоторканності».

 

Юридична складова справи Парасюка не складніша, ніж справи Тетерука. Тож залишається лише повторити вимогу: парламент, виконай власну постанову (№594-VIII від 14.07.2015 р.) і негайно розглянь президентський законопроект «Про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів».

 

Парасюк: пендель корупції чи правосуддю?

Якщо з правовим аспектом мордобою усе ясно, то не так із підтекстом. Позиція революціонера Парасюка і його суміжників щодо стану боротьби з корупцією відповідного відомства подиву не викликає. Соціологи свідчать, що так само вважає більшість співвітчизників. Та й без соціологів знаємо, не на Місяці живемо. Нехай за цю позицію у нього жбурляють каменюки і бризкають кляксами ті, хто її не поділяє. Принаймні це буду не я.

 

А ось позиція члена Комітету з питань запобігання і протидії корупції високоповажного Володимира Зіновійовича Парасюка дивує. Адже він має неабиякі можливості діяти інакше, ніж брикатись ногами. Втім, як депутат Парасюк вельми активний: 34 депутатські запити, 51 проект законів та постанов, поправки ще до двох законопроектів. Та один у полі не воїн.

 

Подивимось, у якому підрозділі воює з корупцією пан Володимир. Загалом у складі комітету 20 народних депутатів. Із них 14 (чотирнадцять!) обіймають керівні посади: від голови комітету до голови підкомітету. Скажіть на милість, чи здатен нормально працювати виробничий підрозділ з такою кількістю начальства?

 

А серед 27 парламентських комітетів цей ще скромняга. Рекордсменами є Комітет з питань культури і духовності (8 депутатів - 8 начальників) та Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (7 депутатів - 7 керівників).

 

Непомірна кількість керівників встановлена самою Верховною Радою, ні президент, ні повінь, ні засуха, ні світова економічна криза тут ні до чого. Депутати обдумано й свідомо призначають самих себе на висмоктані з пальця керівні посади з вищою платнею, а в перспективі - і з вищою пенсією. Що є одержанням неправомірної вигоди з використанням службових повноважень, тобто корупцією (див. п.5, ч. 1, ст.1 Закону України «Про запобігання корупції».) Хтось скаже, що гроші й посадові підвищення у цьому випадку невеликі. Тим гірше, бо тут з корупцією дружить дріб'язковість.

 

Частина посадово-зарплатного дерибану чиниться на комітетському рівні, частина - на загальнопарламентському. І якщо вже на те пішло, то й депутатська недоторканність має корупційну складову, позаяк встановлена самими депутатами. У кожному разі, корпоративна депутатська корупція наявна.

 

І ще питання: Верховна Рада - борець з корупцією чи її розсадник? Корпоративною має бути й відповідальність. А основною формою корпоративної політичної відповідальності є відставка (ще буває люстрація). У випадку парламенту це дострокові вибори.

 

Але ж і попередні парламентські скликання діяли аналогічно. Та це аргумент не на користь чинної Ради, а проти неї. Списочний склад цього скликання особисто мені імпонує, не думаю, що його потенціал вичерпаний і питання розпуску вже на порядку денному. Але воно туди невдовзі потрапить, якщо депутати не наважаться позбавитися усіх своїх пільг та привілеїв чи то у формі недоторканності, чи то у праві висмоктувати з пальця завищені посади та зарплати. Хибною дорогою йдете, панове.

 

Борис БЕСПАЛИЙ 

 

"Вечірні Вісті" 

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Июль 2019 (645)
Июнь 2019 (1026)
Май 2019 (1058)
Апрель 2019 (1008)
Март 2019 (1069)
Февраль 2019 (946)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области