Україна готує телекомунікаційну та цифрову інфраструктуру до найскладніших сценаріїв на тлі російських атак на дата-центри. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що загроза для зв’язку та інтернету в Україні зберігатиметься до завершення війни, тому захист систем будують із розрахунком на можливі нові удари, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Йдеться не про один універсальний спосіб захисту. Частину обладнання та інфраструктури можуть розміщувати під землею, дані зберігати у хмарних середовищах, а окремі компоненти виносити за межі України. Для критичних систем ці рішення можуть поєднувати.
Питання набуло особливої актуальності після ударів по українських дата-центрах і вузлах зв’язку у вересні. Пошкодження інфраструктури вже призводили до перебоїв із доступом до окремих цифрових сервісів.
Заява прем’єра не означає, що країна обов’язково залишиться без мережі. Уряд готує резервні рішення саме для того, щоб зменшити наслідки можливих атак. Основний принцип полягає в тому, щоб критичні системи не залежали від одного фізичного майданчика.
Навигация по статье
Корецький оцінив загрозу для інтернету в Україні
Прем’єр-міністр Сергій Корецький розповів про ризики для цифрової інфраструктури в інтерв’ю, яке вийшло ввечері 27 вересня. Одним із питань стало можливе порушення роботи інтернету через удари Росії по телекомунікаційних об’єктах.
За словами глави уряду, небезпека стосується не одного сегмента, а всієї критичної інфраструктури країни.
«Загроза є по всій інфраструктурі. Була, є і буде до завершення війни», – заявив Сергій Корецький.
Окремо прем’єр підтвердив, що захист дата-центрів і мобільного зв’язку обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.
Такий підхід пов’язаний із тим, що сучасний зв’язок залежить від великої кількості взаємопов’язаних компонентів. Навіть якщо сама магістральна мережа продовжує працювати, пошкодження дата-центру може зробити недоступними сайти, програми, хмарні системи або інші сервіси, розміщені на його обладнанні.
Як уряд планує захищати дата-центри
Захист дата-центрів України передбачає одразу кілька напрямів. Корецький наголосив, що однакова схема для всіх об’єктів не підходить.
Частина обладнання потребує фізичного захисту. Для іншої інфраструктури доцільніше резервування даних у хмарних середовищах або використання віддалених майданчиків.
Серед озвучених підходів:
- розміщення окремих компонентів під землею;
- перенесення частини систем у хмарні середовища;
- фізичне розміщення окремої інфраструктури за кордоном;
- одночасне використання кількох способів резервування;
- посилення фізичного захисту критичних об’єктів.
Головний принцип полягає в розподіленні критичних систем. Якщо інформація, обладнання та резервні копії перебувають у різних місцях, знищення одного об’єкта не повинно автоматично призводити до втрати всієї системи.
«Щось має бути під землею, щось повинно бути в хмарі, щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось повинно бути всі три одночасно», – пояснив Корецький.
Прем’єр наголосив, що єдиного правила тут немає. Конкретне рішення залежить від типу обладнання, функцій системи та рівня ризику.
Що означає перенесення даних у хмару
Хмарне резервування дозволяє не прив’язувати критично важливі дані виключно до серверів, розташованих в одному фізичному дата-центрі. Якщо майданчик пошкоджений, резервна інфраструктура може допомогти відновити роботу сервісу.
Це не означає, що всі державні або приватні системи можна просто перенести в хмару. Частина інфраструктури залежить від фізичного обладнання, каналів зв’язку та інших технічних компонентів.
Саме тому Кабмін говорить про комбінований підхід.
| Спосіб захисту | Для чого він потрібен |
|---|---|
| Підземне розміщення | Зниження фізичної вразливості обладнання |
| Хмарні системи | Резервування даних і цифрових сервісів |
| Майданчики за кордоном | Географічне розділення критичних компонентів |
| Резервні копії | Відновлення інформації після пошкоджень |
| Комбінована модель | Зменшення залежності від одного об’єкта |
Один резервний сервер не вирішує проблему стійкості всієї мережі. Потрібні альтернативні канали, копії даних і рознесене обладнання. Чим менше критична система залежить від однієї точки, тим складніше повністю зупинити її роботу одним ударом.
Що сталося з українськими дата-центрами
Питання атак на дата-центри загострилося після російських ударів у другій половині вересня. У вихідному повідомленні Української правди йшлося про атаки протягом 23–25 вересня на телекомунікаційну інфраструктуру та дата-центри.
Окремо повідомлялося про пошкодження київського дата-центру Cosmonova. Компанія заявила про пошкодження приміщення, а згодом повідомила про припинення роботи цього майданчика.
Наслідки відчули не тільки клієнти самого дата-центру. Наприклад, Суспільне повідомляло про тимчасову недоступність частини відеоплеєрів на своєму сайті через пошкодження інфраструктури Cosmonova.
Цей випадок демонструє особливість дата-центрів: в одній будівлі можуть розміщуватися сервери та обладнання багатьох різних компаній і сервісів. Тому пошкодження одного майданчика потенційно впливає одразу на велику кількість користувачів.
Чи може вся Україна одночасно залишитися без інтернету
Заява Корецького стосується підготовки до найгіршого сценарію, а не прогнозу повного відключення країни від мережі.
Відключення інтернету в Україні може мати різний масштаб. В одному випадку йдеться про проблеми конкретного провайдера або окремого населеного пункту. В іншому перебої можуть охопити регіон через пошкодження важливого вузла зв’язку, енергетичної інфраструктури або магістрального каналу.
Телекомунікаційна мережа не працює як один центральний сервер, вимкнення якого миттєво позбавляє всю країну доступу до інтернету. В Україні працюють різні оператори, провайдери, дата-центри та канали передачі даних.
Водночас масштабні одночасні атаки здатні створювати серйозні локальні та регіональні проблеми. Додатковим фактором залишається енергопостачання: обладнання операторів потребує електроенергії або резервних джерел живлення.
Підготовка до найгіршого сценарію означає створення запасних маршрутів і майданчиків до того, як основна інфраструктура буде пошкоджена. Після удару часу на побудову повноцінної резервної системи може вже не бути.
Чому дата-центри настільки важливі
Дата-центр є спеціалізованим об’єктом, де розміщуються сервери, мережеве обладнання та системи зберігання даних. Через такі майданчики працюють сайти, корпоративні програми, хмарні продукти та інші цифрові сервіси.
Пошкодження дата-центру не обов’язково означає зникнення самого інтернет-з’єднання в абонента. Домашній маршрутизатор може залишатися підключеним до мережі провайдера, але певні ресурси та послуги стануть недоступними, якщо їхня серверна частина була розміщена на пошкодженому обладнанні.
Ситуація складніша, коли атака зачіпає одночасно дата-центр і вузли зв’язку України. Тоді наслідки можуть стосуватися вже не окремих сайтів, а передачі трафіку між мережами.
Тому фізичний захист серверів є лише частиною завдання. Потрібне резервування маршрутів, електроживлення, обладнання та самих даних.
Що вирішували на Ставці
Президент Володимир Зеленський 25 вересня повідомляв про засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, серед тем якого був захист українських дата-центрів.
Після серії атак питання стійкості цифрової інфраструктури фактично перейшло на рівень загальнодержавної безпеки. Зв’язок необхідний не тільки для побутового доступу громадян до сайтів або соціальних мереж. Від телекомунікацій залежать робота бізнесу, державних цифрових систем, банківських послуг та інших сервісів.
Корецький підтвердив, що захист дата-центрів і мобільного зв’язку обговорювався на Ставці.
Логіка підготовки полягає не в пошуку одного невразливого дата-центру. Критичні системи розподіляють так, щоб втрата окремого об’єкта не означала втрату всього сервісу. Саме тому уряд одночасно говорить про підземні майданчики, хмару та інфраструктуру за межами країни.
До якого сценарію готується Україна
Сергій Корецький прямо заявив, що під час побудови захисту телекомунікаційної інфраструктури України необхідно орієнтуватися на найгірший можливий розвиток подій.
Це передбачає готовність до повторних ударів і пошкодження окремих фізичних об’єктів. Завдання резервної системи полягає в тому, щоб після такого пошкодження критичні дані не були втрачені, а роботу сервісів можна було відновити або переключити на інший майданчик.
При цьому заяви уряду не означають оголошення майбутнього загальнонаціонального інтернет-блекауту. Йдеться про управління ризиками в умовах війни та створення кількох рівнів резервування.
Ключовим залишається принцип, озвучений прем’єром: єдиної схеми для всіх об’єктів не буде. Частину систем захищатимуть фізично, частину переноситимуть у хмарні середовища або на віддалені майданчики, а для найбільш критичної інфраструктури можуть одночасно застосовувати всі ці рішення.
Раніше ми повідомляли, що російська атака знищила склад Книголав, одного з українських видавництв, яке працює для масового читача, дітей, підлітків і дорослої аудиторії