Українські медики провели складну пересадку серця в Україні 17-річному Максиму з Рівненської області, який із дитинства жив із тяжкою вродженою вадою. Щоб урятувати хлопця, донорський орган доставляли до Києва гелікоптером за участі Національної поліції. Операція стала однією з найрезонансніших історій трансплантації останніх місяців, адже все відбувалося в умовах війни та обмеженого часу. Лікарі кажуть, що рахунок ішов буквально на хвилини. Зараз стан хлопця стабільний, а сам Максим уже будує плани на майбутнє, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на МОЗ.
Навигация по статье
Чому Максиму була необхідна трансплантація
Ще від народження хлопець мав складний діагноз — тетраду Фалло. Це тяжка вада, при якій серце одночасно має кілька серйозних анатомічних порушень. У ранньому дитинстві Максиму вже проводили операцію, після якої його стан певний час залишався стабільним. Він зміг навчатися, жити звичайним життям і рости разом із ровесниками.
Згодом хвороба почала прогресувати. Медики припускають, що одним із тригерів стало перенесене інфекційне захворювання, яке серйозно вдарило по серцево-судинній системі. Останні роки хлопець страждав від постійної задишки, швидкої втоми та сильних набряків.
Йому ставало важко навіть проходити короткі відстані. Серце працювало на межі можливостей. Лікарі більше не бачили іншого шансу, окрім трансплантації.
«У таких випадках трансплантація — це вже не питання покращення якості життя, а питання виживання пацієнта», — пояснив один із кардіохірургів центру.
Як знайшли донорське серце
На початку травня родина отримала довгоочікувану новину: для Максима знайшли сумісне донорське серце. У Вінниці після інсульту в одного з пацієнтів зафіксували смерть мозку. Його рідні погодилися на посмертне донорство, завдяки чому шанс на порятунок отримали одразу кілька людей.
Саме Єдина державна інформаційна система трансплантації визначила, що 17-річний Максим є імуносумісним із донором. Це означало, що орган підходить хлопцю за медичними показниками.
Фахівці наголошують, що подібні рішення родин донорів є критично важливими для розвитку української трансплантології.
Що відбувається після підтвердження донорства
Після підтвердження сумісності запускається складний ланцюг дій. У ньому беруть участь трансплантологи, реаніматологи, логісти, поліція та навіть авіація. Час транспортування органу є надзвичайно важливим, адже серце може зберігатися обмежений період.
Основні етапи виглядають так:
- підтвердження смерті мозку донора;
- отримання згоди родини;
- перевірка сумісності через державну систему;
- забір органу спеціальною бригадою;
- термінова доставка до клініки;
- проведення трансплантації.
«Кожна хвилина має значення. Від швидкості дій залежить, чи запрацює серце в нового пацієнта», — розповів один із учасників трансплантаційної команди.
Донорське серце доставляли гелікоптером
Щоб вчасно привезти орган до Києва, медики звернулися по допомогу до Нацполіції. Через значну відстань і складну безпекову ситуацію було вирішено використати гелікоптер. Попри ризики воєнного часу, екіпаж погодився виконати політ.
Саме ця операція стала однією з найскладніших логістичних місій останнього часу в українській медицині. Медики Національного наукового центру серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені Амосова вирушили на Вінниччину, поки Максим із мамою терміново їхали до столиці.
Операція тривала багато годин. Увесь цей час родина чекала на новини буквально біля дверей реанімації. Медики кажуть, що напруга була колосальною.
Як спрацювала команда лікарів
До операції залучили одразу кілька медичних команд. Разом працювали фахівці Центру Амосова та Інституту серця. Координація відбувалася практично без права на помилку.
Таблиця: ключові факти про операцію
| Параметр | Інформація |
|---|---|
| Пацієнт | 17-річний Максим |
| Діагноз | Тетрада Фалло |
| Місто операції | Київ |
| Звідки доставили серце | Вінниця |
| Спосіб транспортування | Гелікоптер |
| Учасники операції | Центр Амосова та Інститут серця |
| Стан після операції | Стабільний |
«Ми об’єднали зусилля багатьох служб і зробили все можливе заради пацієнта», — зазначив директор центру Василь Лазоришинець.
Як почувається Максим після операції
Після трансплантації хлопця перевели з реанімації до звичайної палати. Лікарі повідомляють, що його показники стабілізувалися, а організм поступово адаптується до нового серця. Сам Максим каже, що вже зараз почувається значно краще.
Попереду на нього чекає тривалий період реабілітації та постійного медичного контролю. Після трансплантації пацієнти змушені приймати спеціальні препарати, які допомагають уникнути відторгнення органу.
Втім, хлопець не приховує оптимізму. Він мріє завершити навчання онлайн, вступити до університету та стати програмістом.
«Такі історії доводять, що українська медицина навіть у час війни здатна проводити надскладні операції світового рівня», — зазначають користувачі у соцмережах.
Скільки трансплантацій серця проводять в Україні
За даними медиків, Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені Амосова входить до переліку восьми українських медзакладів, де виконують трансплантації серця. У 2026 році в країні вже провели 41 таку операцію, серед яких три — дітям.
Фахівці зазначають, що кількість трансплантацій поступово зростає. Українська система донорства ще формується, але дедалі більше родин погоджуються на посмертне донорство, розуміючи, що це може врятувати кілька життів одночасно.
Медики також нагадують, що трансплантація — це не лише технології та професіоналізм лікарів. За кожною такою історією стоїть складне рішення родини донора, яка погоджується допомогти іншим навіть після власної трагедії.
Сьогодні Максим уже може дихати без болю та дивитися у майбутнє з надією. Історія підлітка з Рівненщини стала прикладом того, як спільні зусилля лікарів, поліцейських і донорської родини здатні подарувати людині другий шанс на життя.
Раніше ми повідомляли, що лікарі з України переїжджають в Німеччину, отримуючи ліцензії в одному з регіонів