Гуманітарна катастрофа в Олешках на окупованому лівобережжі Херсонської області загострюється напередодні холодів. Місцеві жителі та волонтери повідомляють про нестачу їжі, медикаментів і пального, а можливості безпечно залишити місто фактично немає. Олешки розташовані лише за кілька кілометрів від Херсона, однак через лінію фронту ця невелика відстань перетворилася на небезпечний маршрут, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на УП.
Міністерство закордонних справ України 20 вересня також заявило про критичну ситуацію в місті. За даними МЗС, до повномасштабного вторгнення в Олешках проживали близько 24 тисяч людей, а нині там залишаються близько 2 тисяч, серед них приблизно 50 дітей. Відомство повідомляє про відсутність електро- та газопостачання і блокування доставки продуктів, ліків та інших предметів першої необхідності.
Для людей, які залишаються в Олешках, звичайна поїздка по продукти стала ризиком для життя. Дороги заміновані, у повітрі постійно працюють безпілотники. Навіть кілька десятків кілометрів до сусіднього населеного пункту можуть перетворитися на багатогодинний шлях.
Навигация по статье
Продукти в Олешки майже не потрапляють
За свідченнями, зібраними у вихідному матеріалі, остання відносно нормальна комерційна доставка продуктів до міста відбулася наприкінці травня. Тоді до Олешок змогли заїхати два автомобілі місцевих підприємців. Наступні спроби завершувалися невдало, а на початку червня чотири автомобілі підірвалися на мінах, загинули двоє людей. Вставлений текст markdown
Улітку частину потреб закривали власні городи. Люди використовували кабачки, помідори, зелень та інші овочі, обмінювалися залишками запасів. За свідченнями місцевих, дехто варить їжу з лободи, портулаку та щириці.
Похід до лісу по гриби або ягоди також небезпечний через мінування та активність дронів. Те саме стосується риболовлі.
«Люди вже не тільки тваринам варять суп із трави, а й собі. Про хліб взагалі мовчу», — йдеться в одному зі свідчень із міста. Вставлений текст markdown
Дефіцит різко вплинув на ціни. У матеріалі наводяться свідчення про яйця по 800 гривень за дюжину, картоплю та цибулю по 500 гривень, кабачки по 250, помідори по 200 гривень. Це не офіційні середні ціни, а повідомлення про торгівлю на невеликому стихійному ринку біля лікарні. Вставлений текст markdown
За їжею люди йдуть кілька годин
Одним із небагатьох місць, де ще можна придбати продукти, у свідченнях називають Раденськ приблизно за 20 кілометрів від Олешок. Однак дорога туди проходить територією, де існує мінна небезпека та загроза атак безпілотників.
Пішки шлях може займати близько п’яти годин. Місцеві намагаються принести якомога більше продуктів одразу, адже наступної можливості може не бути.
Одна з жительок розповіла, що частину дороги подолала велосипедом, а назад поверталася пішки з великим запасом продуктів для трьох родин. Серед покупок були крупи, картопля, цибуля, капуста, перець та макарони.
Основні проблеми, про які повідомляють жителі та їхні родичі:
- критичний дефіцит продуктів;
- відсутність регулярного постачання ліків;
- нестача пального для генераторів;
- мінування доріг і прилеглої території;
- постійна небезпека від безпілотників та обстрілів;
- проблеми зі зв’язком через відсутність електроенергії;
- відсутність погодженого безпечного маршруту масової евакуації.
МЗС України ще у травні 2026 року окремо звертало увагу міжнародної спільноти на погіршення гуманітарної ситуації в Олешках, Голій Пристані, Старій та Новій Збур’ївці. Українське відомство заявляло, що в цих громадах немає належних умов для забезпечення базових потреб цивільного населення.
Лікарня залишається одним з останніх місць допомоги
Особливо складною стала ситуація з медичною допомогою. Місцева лікарня продовжує функціонувати лише частково, при цьому бракує ліків, антибіотиків, продуктів і пального для генератора.
За словами волонтерки Ксенії Архипової, медзаклад просив місцевих приносити крупи та інші продукти, щоб мати змогу приготувати хоча б просту їжу для лежачих пацієнтів. Генератор запускають нерегулярно через дефіцит бензину. Вставлений текст markdown
Лікарня фактично стала не тільки медичним закладом. Для частини людей це ще й місце, де можна отримати гарячу їжу або тимчасово залишитися. Її зупинка означатиме втрату одного з останніх осередків допомоги в місті.
Повноцінної екстреної медичної допомоги в Олешках немає. Через мінування вулиць не працює звична система швидкої допомоги, а поранених інколи доводиться доправляти до лікарні підручними засобами.
«Якщо лікарня перестане працювати, то Олешкам кінець», — описує ситуацію Архипова. Вставлений текст markdown
Ще одна важка проблема стосується загиблих. За свідченнями, після пошкодження моргу тіла почали переносити до підвалу одного з лікарняних корпусів. Частина померлих, як стверджують співрозмовники, залишається там протягом місяців.
Скільки людей залишилося в Олешках
Точну кількість жителів визначити складно. У вихідному матеріалі наводиться волонтерська оцінка до 1,5 тисячі людей у самому місті, серед яких близько 40 дітей, а також ще приблизно 4 тисячі людей у селах громади. Офіційна оцінка МЗС від 20 вересня дещо інша: близько 2 тисяч людей безпосередньо в Олешках, зокрема приблизно 50 дітей.
| Показник | Ситуація |
|---|---|
| Населення до вторгнення | близько 24 тисяч у місті за даними МЗС |
| Люди, які залишаються | близько 2 тисяч за оцінкою МЗС |
| Діти | близько 50 |
| Електропостачання | відсутнє |
| Газопостачання | відсутнє |
| Стабільне постачання їжі | заблоковане |
| Медична допомога | вкрай обмежена |
| Безпечна масова евакуація | не організована |
Через проблеми з електроенергією жителі нерегулярно виходять на зв’язок. Деякі родини не отримують повідомлень від близьких тижнями або місяцями. Якщо вдається зарядити телефон від генератора, розмова інколи триває лише кілька десятків секунд.
Дороги з Олешок стали смертельно небезпечними
Ситуація в Олешках ускладнюється розташуванням міста безпосередньо біля зони бойових дій. Дороги та околиці заміновані, над територією постійно працюють безпілотники.
Українські військові, слова яких наведені у вихідному матеріалі, повідомляють, що спостерігають за містом із правого берега Дніпра за допомогою дронів. За їхніми словами, російські військові займають будинки та позиції на околицях, а українські підрозділи намагаються контролювати переміщення техніки й військових.
Цивільні опиняються між цими ризиками. За словами військовослужбовця 34-ї окремої бригади морської піхоти Євгена Воронецького, українські оператори в окремих випадках за допомогою безпілотників допомагають людям орієнтуватися на маршруті виходу. Водночас над землею відбувається протистояння дронів, тому навіть такий шлях не можна назвати безпечним. Вставлений текст markdown
«Це дорога смерті, але й дорога життя», — так військовий описав один із маршрутів, яким цивільні намагаються залишити місто. Вставлений текст markdown
Чому люди не виїхали з міста раніше
Питання евакуації з Олешок значно складніше за просту можливість сісти в автомобіль і поїхати. Частина жителів втратила документи під час бойових дій або затоплення після руйнування Каховської ГЕС. Для людей похилого віку додатковою проблемою залишається відсутність зрозумілого місця, куди вони можуть переїхати надовго.
Інші бояться проходження окупаційних блокпостів і фільтраційних процедур. Особливий страх мають чоловіки призовного віку.
Ще одна причина пов’язана з надією на швидке звільнення міста. Після деокупації Херсона восени 2022 року частина жителів очікувала, що українські військові зможуть перейти Дніпро та повернути контроль над лівобережжям.
Після руйнування Каховської ГЕС ситуація стала ще складнішою. Вода знищила або пошкодила житло, майно та документи частини мешканців. Люди, які раніше відкладали виїзд, отримали додаткові перешкоди.
Залишитися в окупації не завжди означало свідомо відмовитися від евакуації. Для одних перешкодою стали документи, для інших вік, житло чи страх блокпостів. З часом можливостей для безпечного виїзду ставало дедалі менше.
Чому гуманітарний коридор досі не запрацював
Українська сторона порушувала питання організованої евакуації цивільних. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у коментарі до вихідного матеріалу, що були домовленості щодо евакуації людей із «сірої зони», а Міжнародний комітет Червоного Хреста мав сприяти гуманітарній операції. За його словами, списки цивільних та забезпечення режиму тиші українською стороною були погоджені, але станом на 22 вересня Росія не підтвердила готовності провести евакуацію.
Окремо МЗС України заявляє, що Росія блокує доставку продовольства й медикаментів на окуповане лівобережжя, перешкоджає гуманітарним місіям та евакуації цивільних. Саме Олешки відомство називає одним із найбільш критичних випадків.
Представники МКЧХ, за інформацією вихідного матеріалу, підтвердили контакти з українською та російською сторонами щодо Олешок і заявили про готовність підтримати евакуацію, коли вона стане безпечною.
Обговорюється й маршрут через Дніпро до Херсона. Волонтери вважають його потенційно коротшим за виїзд через окуповані території та Росію, однак річкою проходить зона бойових дій, тому самостійно використовувати такий шлях надзвичайно небезпечно.
Зима може ще більше загострити кризу
Окуповані Олешки входять у холодний період без стабільного електро- і газопостачання. У місті залишаються вцілілі приватні будинки, частини багатоповерхівок та підвали, але наявність даху не розв’язує проблему опалення й харчування.
Волонтери повідомляють, що минулої зими були відомі випадки смерті літніх людей від холоду у власних квартирах. Реальну кількість таких випадків встановити в умовах окупації неможливо. Вставлений текст markdown
Із настанням морозів стане складнішим і шлях за продуктами. Заміновані поля та дороги вкриються снігом, а піші переходи на десятки кілометрів для літніх і виснажених людей можуть стати фізично неможливими.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга виніс тему гуманітарної кризи на окупованому лівобережжі Херсонщини на міжнародний рівень. Українське МЗС наголошує, що цивільні в Олешках потребують доступу до продовольства, медикаментів та можливості безпечної евакуації.
Для людей, які залишаються в місті, головним питанням стає вже не комфорт і навіть не збереження майна. Йдеться про фізичне виживання в умовах дефіциту їжі, практично недоступної медицини, мінної небезпеки та постійної загрози ударів. Без гуманітарного доступу й узгодженої евакуації наближення холодів лише посилює ризики для цивільних, які досі залишаються в Олешках.
Раніше ми повідомляли, що російська атака знищила склад Книголав, одного з українських видавництв, яке працює для масового читача, дітей, підлітків і дорослої аудиторії