Освіта в Україні зазнала значних змін через війну, і ці трансформації торкнулися не лише навчального процесу, а й підходів до розвитку вищої освіти. Тимофій Брік, ректор Київської школи економіки (KSE), розповідає про виклики та можливості, які з’явилися перед освітньою системою, а також про важливість нових професій у часи війни, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на PolitExpert.
Навигация по статье
Як війна змінює ставлення до освіти?
Тимофій Брік зазначає, що війна значно вплинула на мотивацію молодих людей щодо вибору університетів та спеціальностей. Багато випускників українських шкіл зараз виїжджають за кордон, і це явище потребує більш детального вивчення. Згідно з дослідженням, яке провели разом із Фундацією Олени Зеленської, лише невелика частина молодих людей має намір навчатися за кордоном, більшість же надає перевагу навчанням в Україні.
“Якщо є можливість навчатися в університетах класу Амстердама чи Оксфорда, це безумовно унікальний шанс. Але якщо вибір стоїть між середнім європейським університетом і, наприклад, Києво-Могилянською академією, то, звичайно, варто вибрати український університет”, — підкреслює Брік.
Нові спеціальності для потреб війни
Одним із ключових напрямків, на яких наголошує Брік, є необхідність адаптації університетських програм до реалій війни. Київська школа економіки відкрила нові програми, зокрема з інженерії, щоб задовольнити потреби української економіки в таких спеціалістах. “Ми зрозуміли, що під час війни потрібно більше інженерів, а не тільки економістів, тому ми створили нові програми, які відповідають цьому запиту”, — розповідає ректор.
Він також звертає увагу на важливість координації між університетами та державою для створення ефективних навчальних програм, що дозволяють молоді залишатися в Україні і працювати на її відновлення та розвиток. “Якщо ми зможемо забезпечити студентів навичками, необхідними для відбудови країни, вони залишатимуться тут, не дивлячись на ризики”, — додає Брік.
Роль держави в реформуванні освіти
Держава, на думку Бріка, повинна грати важливу роль у реформуванні освіти в Україні, надаючи підтримку як державним, так і приватним університетам. У його очах, державні університети повинні бути більш гнучкими, а політика вищої освіти має бути орієнтована на потреби економіки та суспільства. Брік підкреслює важливість надання підтримки спроможним університетам, адже саме вони здатні масштабувати свої успіхи на всю країну.
Освітні інновації в умовах війни
У часи війни особливо важливим стає використання новітніх технологій у навчанні. Брік згадує, як KSE використовує інновації, щоб забезпечити доступ до якісної освіти в умовах обмежених можливостей. Відкриття нових програм, зокрема з урбаністики та інженерії, відповідає на запит часу та забезпечує країну спеціалістами, які зможуть активно працювати над відновленням інфраструктури після війни.
“Ми відкрили нові програми, щоб підготувати молодь до змін, які відбудуться після війни. Країна потребує не лише військових, а й інженерів, урбаністів, фахівців у сферах відновлення та будівництва”, — додає він.
Виклики академічної культури та інновацій
Брік також зазначає, що сучасна академічна культура потребує змін, особливо щодо ставлення до плагіату та оригінальності в науці. За його словами, культура інновацій і нових ідей, що активно розвивається на заході, повинна стати частиною української освітньої практики.
“На заході нагороджують новаторів, ідеї яких часто відрізняються від традиційних. В Україні ж ми досі часто стикаємось із проблемами плагіату і неготовністю змінювати наукову парадигму”, — підкреслює він.
Культурні зміни і демографічні виклики
Не менш важливими є питання культурних змін та демографічних викликів. Брік згадує про необхідність боротьби з соціальними нерівностями, особливо в умовах війни. Він вважає, що нація повинна активно працювати над вирішенням цих проблем, інакше демографічні труднощі можуть загострити соціальні проблеми в країні.
“Зараз важливо зрозуміти, як можна подолати нерівності, що виникли через війну. Вони вже впливають на доступ до освіти, медицини, ринку праці”, — зазначає він.
Раніше ми писали про те, що Росія пропонує створення зернової біржі в БРІКС, але Китай і Індія не підтримують ідею.