Наприкінці вересня 2026 року курс долара в Україні наблизився до 45 грн, але сама психологічна позначка розповідає про стан валютного ринку значно менше, ніж обсяги підтримки з боку Національного банку. За січень-серпень чистий продаж валюти НБУ досяг $32,96 млрд, а український товарний експорт за той самий період покривав лише 40,3% вартості імпорту, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на Мінфін.
24 вересня офіційний курс становив 44,86 грн за долар і 51,19 грн за євро. Порівняно з 24 серпня американська валюта подорожчала приблизно на 0,45%, тоді як євро в гривневому еквіваленті подешевшав на 2,03%. Від кінця 2025 року долар став дорожчим на 5,83%, а євро — на 2,67%.
Курс біля 45 грн сам по собі не дає повної картини валютної стійкості. Значення має обсяг валюти, який НБУ змушений продавати для балансування ринку. Не менш важливо, чи здатна економіка поступово збільшувати власні валютні надходження.
Навигация по статье
НБУ продав майже $33 млрд за вісім місяців
За відносно помірними курсовими коливаннями стоять великі валютні інтервенції НБУ. У липні чистий продаж валюти регулятором становив $4,79 млрд, а в серпні — $4,82 млрд. Лише за два місяці загальна сума досягла $9,61 млрд.
За січень-серпень показник зріс до $32,96 млрд. Це вже майже 91% від чистого продажу валюти за весь 2025 рік, коли він становив $36,23 млрд.
Водночас ці цифри не означають автоматичного скорочення міжнародних резервів на $32,96 млрд. На резерви одночасно впливають міжнародне фінансування, державні платежі в іноземній валюті, переоцінка активів та інші операції.
Колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин наголошує, що ефективність валютної політики не варто оцінювати лише за тим, наскільки мало змінюється курс. Значення має економічна ціна такої стабільності та вплив монетарних умов на майбутні валютні надходження.
Продаж валюти також не тотожний бюджетним збиткам. Національний банк отримує гривню в обмін на валюту, а сам показник характеризує масштаби підтримки валютного ринку.
Чому Україні потрібно так багато валюти
Головна структурна проблема помітна в зовнішній торгівлі. За оперативними даними Держмитслужби, протягом січня-серпня 2026 року Україна експортувала товарів на $26,701 млрд, тоді як імпортувала на $66,257 млрд.
Від’ємне сальдо становило $39,556 млрд.
| Показник | Січень-серпень 2026 | Серпень 2026 |
|---|---|---|
| Експорт товарів | $26,701 млрд | $2,552 млрд |
| Імпорт товарів | $66,257 млрд | $8,158 млрд |
| Торговельне сальдо | -$39,556 млрд | -$5,606 млрд |
| Покриття імпорту експортом | 40,3% | 31,3% |
Особливо помітним дисбаланс став у серпні. Експорт забезпечив лише 31,3% вартості імпортованих товарів, тобто імпорт у грошовому вимірі перевищив експорт приблизно у 3,2 раза.
Торговельний дефіцит України збільшується не лише через слабшу експортну динаміку. За вісім місяців експорт товарів зріс лише на 1,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, тоді як імпорт додав 26%. У серпні ситуація стала ще контрастнішою: експорт у річному вимірі скоротився на 17,6%, а імпорт зріс на 21,9%.
Ці суми не можна прямо прирівнювати до попиту на валюту на міжбанку. Митна статистика фіксує вартість товарів, тоді як фактичні розрахунки можуть проводитися раніше або пізніше через авансові платежі, відстрочки та інші умови контрактів.
Експорт не встигає за імпортними потребами
Дані НБУ за методологією платіжного балансу також демонструють значний розрив. За січень-липень експорт товарів і послуг становив $32,2 млрд, імпорт — $74,1 млрд. Негативне сальдо сягнуло $41,88 млрд.
Дефіцит торгівлі товарами становив $37 млрд. Розрахункове від’ємне сальдо послуг, відповідно, дорівнювало приблизно $4,86 млрд.
Ці показники відрізняються від митної статистики через іншу методологію. Крім того, баланс товарів і послуг є лише частиною поточного рахунку, тому оцінювати зовнішню стійкість виключно за ним некоректно.
Великий торговельний дефіцит не означає, що існує один математично «правильний» курс гривні. На валютну ціну одночасно впливають торговельні та фінансові потоки, очікування учасників ринку, валютні обмеження й рішення НБУ.
Для валютного ринку важливе не лише співвідношення експорту та імпорту. Критичним залишається питання, звідки надходить валюта для фінансування розриву. Під час війни значну частину цієї функції бере на себе міжнародна підтримка.
Війна обмежує можливості українського експорту
Серпнева статистика показує, що частина падіння експорту пов’язана не стільки зі світовими цінами, скільки зі скороченням фізичних поставок.
Вартість експорту зернових у річному вимірі зменшилася на $339,7 млн. Із цієї суми $321,6 млн припало на скорочення фізичного обсягу і лише $18,1 млн — на цінову складову. Отже, близько 95% втрат у цій категорії пояснюються саме меншою кількістю поставленої продукції.
Подібна картина спостерігалася і в інших товарних групах:
- експорт чавуну зменшився на $76,6 млн через фізичне скорочення поставок;
- ріпак приніс на $105,4 млн менше, з яких $102,6 млн припали на зниження обсягів;
- пошкодження портів та проблеми морської логістики обмежують можливості експортерів;
- енергетичні ризики впливають на здатність підприємств стабільно виробляти продукцію;
- воєнні ризики збільшують логістичні та страхові витрати.
Це встановлює межу для впливу девальвації. Слабша гривня може збільшити гривневий еквівалент уже отриманої експортної виручки, проте зміна курсу сама по собі не відновить пошкоджений порт, електростанцію чи транспортний маршрут.
Чому дорожчий долар не обов’язково скоротить імпорт
Структура українського імпорту також ускладнює ситуацію. Значна частина закупівель пов’язана з енергетичними, оборонними та відновлювальними потребами, які складно швидко скоротити лише через подорожчання валюти.
У серпні серед найбільших приростів окремих товарних категорій були електричні акумулятори на $352,9 млн, нафтопродукти на $345,9 млн, оптичні волокна та відповідна продукція на $195,4 млн, а також радіолокаційне й радіонавігаційне обладнання на $145 млн.
Показовою є ситуація з нафтопродуктами. Ціновий фактор збільшив їхню імпортну вартість на $368,5 млн, хоча зміна фізичних обсягів, навпаки, зменшила її на $22,6 млн. Підсумкове зростання витрат становило $345,9 млн.
Для такого імпорту долар по 45 гривень не обов’язково означатиме різке падіння попиту. Пальне, обладнання для енергетики та необхідні компоненти доводиться закуповувати навіть після подорожчання іноземної валюти.
Окреме питання становить імпорт обладнання. Він збільшує потребу у валюті сьогодні, але після запуску нового виробництва може забезпечити додатковий експорт або дозволити замінити імпортні товари українськими.
Від чого залежить стійкість гривні
Курсова політика під час війни працює в умовах структурного дефіциту валюти. Режим керованої гнучкості, який НБУ запровадив у жовтні 2023 року, передбачає участь регулятора в компенсації цього дефіциту та згладжуванні надмірних курсових коливань.
Питання полягає в тому, наскільки довго економіка потребуватиме інтервенцій нинішнього масштабу. Якщо значний розрив між імпортом та експортом зберігається, стабільність валютного ринку сильніше залежить від регулярного надходження міжнародного фінансування.
До основних факторів стійкості гривні належать обсяги зовнішньої допомоги, міжнародні резерви, експортна виручка, потреба у критичному імпорті, стан енергетики та логістики, процентна політика НБУ і валютні обмеження.
За оцінкою Богдана Данилишина, НБУ має пояснювати не лише поточні результати інтервенцій, а й те, за яких умов потреба в масштабній валютній підтримці почне скорочуватися.
Не менш важливий зв’язок між процентними ставками та виробництвом. Висока дохідність гривневих інструментів здатна підтримувати попит на національну валюту, проте дороге кредитування може ускладнювати інвестиції підприємств. Для валютної стійкості важливі обидва ефекти.
Чи означає долар по 45 грн подальшу девальвацію
Сам факт наближення офіційного курсу до 45 грн не дає достатніх підстав визначити подальший напрямок руху гривні. У наданому аналізі немає розрахунку конкретного майбутнього курсу долара, оскільки торговельна статистика не дозволяє отримати таке значення механічно.
Водночас дані показують фактори тиску. Україна імпортує значно більше товарів, ніж експортує, а НБУ компенсує дефіцит пропозиції валюти великими інтервенціями. За вісім місяців їхній чистий обсяг уже наблизився до показника за весь попередній рік.
Готівковий попит населення при цьому не виглядає головною причиною великих інтервенцій. У серпні чиста купівля готівкової валюти фізичними особами знизилася приблизно з $0,5 млрд до $0,45 млрд, тоді як чисті інтервенції НБУ залишалися біля $4,8 млрд. Показники стосуються різних сегментів ринку і прямо зіставляти їх як частки одного дефіциту не можна.
Що може зменшити залежність від валютних інтервенцій
Довгострокова відповідь лежить не лише у площині курсу. Для скорочення потреби у зовнішній валютній підтримці економіці необхідно збільшувати власні надходження та зменшувати критичну імпортну залежність там, де це економічно виправдано.
Йдеться про захист портів та експортної логістики, відновлення енергетики, страхування воєнних ризиків, доступ підприємств до фінансування та підтримку інвестицій, здатних генерувати експортну виручку або заміщувати імпорт.
При цьому локалізація виробництва не дає позитивного ефекту автоматично. Проєкти потрібно оцінювати за собівартістю, якістю продукції, строками запуску, потребою в імпортних компонентах та здатністю конкурувати з іноземними товарами.
Стійка гривня потребує не тільки достатніх резервів та інтервенцій. Економіка має заробляти більше валюти через виробництво й експорт. Інакше навіть спокійний валютний ринок залишатиметься залежним від зовнішніх надходжень.
Що означають нинішні цифри для курсу гривні
Наприкінці вересня офіційний долар підійшов до 45 грн на тлі значного зовнішньоторговельного дисбалансу. За січень-серпень товарний імпорт досяг $66,257 млрд проти $26,701 млрд експорту, а чисті валютні інтервенції НБУ становили $32,96 млрд.
Нинішня конструкція дозволяє підтримувати керованість валютного ринку за умови достатнього зовнішнього фінансування. Її слабке місце полягає в залежності від міжнародних надходжень, стану експорту та вартості критичного імпорту.
Тому позначка 45 грн за долар не є самостійною відповіддю на питання про стан гривні. Значно важливіше, чи зможе Україна скорочувати торговельний розрив, відновлювати експортні можливості та поступово зменшувати потребу в багатомільярдних валютних інтервенціях.
Раніше ми повідомляли, що в Україні офіційно стартував віртуальний мобільний оператор U Mobile. На початку роботи клієнтам запропонували два тарифи з 15 або 60 ГБ інтернету, 500 хвилинами та можливістю передплати на строк до року.