В Україні готують новий етап масштабної реформи армії, яка може суттєво змінити правила служби, мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування. Президент Володимир Зеленський анонсував запровадження нової системи контрактів, підвищення зарплат військовим та встановлення чітких строків служби, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на УП.
Однією з найгучніших тем стала можливість демобілізації для частини бійців, на яку суспільство чекало ще з 2023 року. Водночас у владі визнають: остаточних рішень поки немає, а дискусії між Міноборони, Генштабом та Офісом президента тривають майже щодня.
Нові ініціативи вже активно обговорюють військові, експерти та родини мобілізованих. Особливо багато запитань викликають строки служби та умови майбутньої демобілізації.
Навигация по статье
Які нові контракти планують запровадити для військових
Однією з головних змін може стати поява нової системи контрактів із чітко визначеними термінами служби. Саме це питання останні роки залишалося одним із найболючіших для військових.
За попередніми напрацюваннями, військовослужбовцям запропонують кілька форматів контрактів залежно від посади та типу служби.
Йдеться про такі варіанти:
- 10 місяців служби для бойових посад
- 14 місяців для новобранців на бойових напрямках
- 2 роки для тилових та технічних посад
- можливість вибору окремих посад
- право на демобілізацію після завершення контракту
Після списку аналітики наголошують: саме поява чітких термінів може стати головним стимулом для добровільного вступу до війська.
“Невизначеність найбільше лякає людей. Коли людина розуміє термін служби, мотивація служити значно зростає”, — пояснює співрозмовник, який бере участь у підготовці реформи.
Водночас у Генштабі побоюються, що масова демобілізація може суттєво послабити українське військо.
Як можуть змінитися зарплати військових
Окремий блок реформи стосується фінансового забезпечення військовослужбовців. У владі пропонують суттєво збільшити виплати для бойових підрозділів.
Мінімальну зарплату для військових у тилу планують підвищити з 20 до 30 тисяч гривень. Також очікується збільшення виплат для командирів різних рівнів.
Особливу увагу приділяють так званим “бойовим контрактам”. Саме для них розробляють систему винагород “10/20/40”.
| Вид виплати | Запропонована сума |
|---|---|
| Перебування на позиції | 10 тис. грн на день |
| Ударно-пошукові дії | 20 тис. грн на день |
| Наступальні операції | 40 тис. грн на день |
| Мінімальна зарплата в тилу | 30 тис. грн |
| Орієнтовний дохід піхотинця | 250–400 тис. грн на місяць |
Після таблиці економісти звертають увагу, що реалізація такої системи вимагатиме величезних коштів із бюджету.
Фінансові експерти вже попереджають: нові бойові виплати можуть коштувати державі десятки мільярдів гривень. Водночас остаточні розрахунки поки не оприлюднені. Частина урядовців визнає, що фінальна модель ще не затверджена.
Чому тема демобілізації викликає суперечки
Питання демобілізації залишається одним із найскладніших для влади. З одного боку — суспільний запит на визначені строки служби, з іншого — ризики для фронту.
За інформацією джерел, попередній термін служби військових не планують автоматично зараховувати у новий контракт. Саме цей пункт уже викликав невдоволення серед частини бійців.
“Військові, які служать із 2022 року, не розуміють, чому їхній попередній період служби можуть фактично обнулити”, — зазначають співрозмовники у військовому середовищі.
Також дискусії точаться навколо того, як саме визначати право на відстрочку після завершення контракту.
Що хочуть змінити у роботі ТЦК
Другим великим напрямком реформи стане перезавантаження територіальних центрів комплектування. Саме навколо ТЦК останні роки виникало найбільше скандалів та суспільних претензій.
У Міноборони пропонують трансформувати ТЦК у так звані “Офіси резерву+”. Їх планують поділити на два окремі напрями роботи.
Офіси комплектування відповідатимуть за:
- облік військовозобов’язаних;
- мобілізаційні заходи;
- рекрутинг;
- оформлення контрактів;
- перевірку документів.
Офіси супроводу мають займатися соціальними питаннями — оформленням виплат, допомогою родинам загиблих та цифровізацією частини послуг.
У владі визнають: нинішня система ТЦК перевантажена. Через це військові змушені одночасно займатися і мобілізацією, і соціальними питаннями. Саме це часто створює хаос та конфлікти.
Чому реформа ТЦК може затягнутися
Попри гучні заяви, остаточних рішень щодо реформи ТЦК поки немає. Головна проблема — відсутність єдиного бачення між різними структурами.
Зокрема, суперечки виникають навколо участі поліції у процесі мобілізації. У Міноборони пропонували, щоб доставкою військовозобов’язаних займалися виключно поліцейські, але правоохоронці не підтримали цю ідею.
“На військових фактично повністю поклали мобілізацію, хоча частину функцій мають виконувати цивільні структури”, — заявила членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз.
Крім того, для нової системи потрібно створювати додаткові приміщення, хаби комплектування та розширювати штат працівників.
Що кажуть військові про майбутні зміни
Серед військових ставлення до реформи неоднозначне. Частина бійців позитивно оцінює появу чітких строків служби та можливість демобілізації.
Інші ж побоюються, що нові обіцянки можуть так і залишитися на папері, як це вже траплялося раніше.
Особливо багато критики викликає можливе “обнулення” попереднього терміну служби для тих, хто воює безперервно з перших днів повномасштабної війни.
Військові наголошують: найбільше їх виснажує саме невизначеність. Люди хочуть розуміти, скільки ще триватиме служба та які гарантії вони отримають від держави.
Наразі всі напрацювання ще перебувають на стадії обговорення. Остаточні зміни мають оформити через урядові постанови та окремі законопроєкти. Утім, навіть самі урядовці визнають, що фінальна версія реформи може суттєво відрізнятися від нинішніх пропозицій.
Раніше ми повідомляли, що надбавки до пенсії 2026 року дозволяють окремим категоріям українців суттєво збільшити свої щомісячні виплати.