Українці, які перебувають за кордоном, можуть оформити спадщину дистанційно, однак цей процес має чіткі вимоги. Від особистої заяви до правильного способу її легалізації — кожен етап має важливе значення для належного оформлення спадкових прав. Оксана Слободяник, головний спеціаліст управління нотаріату Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, детально пояснила процес оформлення спадщини у випуску відеоподкасту “Юстиція Поруч”, повідомляють “Вечірні Вісті”.
Навигация по статье
Подання заяви про прийняття спадщини
Найголовнішим моментом є подача заяви про прийняття спадщини, яку спадкоємець має подати особисто. Закон прямо забороняє подавати заяву через представника — вона повинна бути особистою волею спадкоємця. Згідно з правилами, існують два варіанти подачі заяви, коли спадкоємець перебуває за кордоном.
Варіанти подачі заяви за кордоном
Через консульську установу України
Заява подається в консульстві України, де вона оформлюється українською мовою. Важливо, що цей документ відповідає вимогам українського законодавства, не потребує легалізації чи перекладу та має бути поданий за умови, що спадкоємець перебуває на консульському обліку. Заява, оформлена в консульстві, одразу підходить для українського нотаріуса, що значно спрощує процес оформлення спадщини.
Через місцевого іноземного нотаріуса
У цьому випадку підпис спадкоємця засвідчується місцевим нотаріусом. В залежності від країни, документ може вимагати апостилювання або консульської легалізації, або взагалі не потребувати таких процедур. Після цього документ надсилається в Україну, і його необхідно перекласти українською мовою, найкраще вже в Україні. Таким чином, спадкоємець може скористатися послугами іноземного нотаріуса для оформлення заяви.
Часові обмеження для подачі заяви
Важливим моментом є строк подачі заяви про прийняття спадщини. Згідно із законодавством, цей строк становить шість місяців з дня смерті спадкодавця. Важливо зазначити, що датою подачі заяви вважається дата її відправлення поштою, а не дата її отримання нотаріусом. Це дозволяє уникнути занепокоєння, якщо лист із заявою йде довго.
Довіреність на представника спадкоємця
Хоча на момент подання заяви не можна оформити довіреність, це можна зробити на подальші дії. Після відкриття спадкової справи представник спадкоємця може подавати документи, отримувати довідки, взаємодіяти з органами влади та представляти інтереси спадкоємця. Важливо чітко прописати повноваження у довіреності, що дозволяє представнику діяти від імені спадкоємця.
Легалізація документів для оформлення спадщини
Процес легалізації документів залежить від країни, де оформлюється спадщина. Оксана Слободяник зазначила, що є кілька варіантів легалізації:
Без легалізації — країни, що мають двосторонні договори з Україною, такі як Польща, Чехія, Молдова та Грузія, потребують лише перекладу на українську мову.
Апостиль — для країн, що підписали Гаазьку конвенцію 1961 року, зокрема Австрія, Німеччина, Італія, Франція, Іспанія та більшість країн ЄС, необхідно отримати апостиль.
Консульська легалізація — для країн, які не є учасниками Конвенції і не мають двосторонніх договорів з Україною.
Вибір нотаріуса для оформлення спадщини
Вибір нотаріуса для відкриття спадкової справи залежить від місця проживання спадкодавця. Якщо останнє місце проживання не можна підтвердити, нотаріус обирається за місцезнаходженням нерухомого майна. Спадкоємець має право вибирати будь-якого приватного чи державного нотаріуса відповідного округу. При цьому передача справи іншому нотаріусу не передбачена.
Оформлення спадщини для малолітніх і неповнолітніх
Особливості оформлення спадщини стосуються малолітніх і неповнолітніх спадкоємців. Діти до 18 років автоматично приймають спадщину, якщо протягом шести місяців не подано заяву про відмову. Малолітні (до 14 років) подають заяву через батьків або опікунів, а неповнолітні (від 14 до 18 років) можуть подати заяву самостійно. Відмова від спадщини для неповнолітніх потребує дозволу органу опіки.
Спадщина на окупованих територіях
Для спадщини на окупованих територіях застосовується принцип екстериторіальності, тобто заяву про прийняття спадщини можна подати до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України.
Після закінчення строку для подачі заяви
Після завершення шести місяців, якщо всі документи на місці, спадкоємець може отримати свідоцтво про право на спадщину. Це право, а не обов’язок, тому свідоцтво можна отримати й через рік або більше. Однак для продажу майна отримання свідоцтва є обов’язковим. Якщо спадкоємець перебуває за кордоном і планує відчужити майно, це можна передбачити у довіреності, що дасть представнику право укладати договір продажу.
Раніше ми повідомляли, що Мінекономіки контролюватиме ціни на продукти в магазинах.