Як на біле казати чорне – майстер-клас українського парламенту на прикладі “піраміди ОВДП”
Українські депутати знову провели майстер-клас лицемірства. Вони звинуватили Національний банк у тому, що той створив “піраміду ОВДП”. І, звичайно, як і під час будівництва будь-яких пірамід, тут не минуло без вільних каменярів, тих саміх масонів, які, звісно, нажилися на маленьких українцях. Звісно, хто і як це зробив, депутати не кажуть. Але це й не потрібно. Люди ж люблять теорії змови. І ніколи не повірять, що це було просто так.
І це кричуще лицемірство. Бо насправді торік на ринку державного боргу відбулися абсолютно позитивні події. До того ж головну роль тут відіграв навіть не Національний банк, а Мінфін, який виконав чудову роботу, у результаті чого суттєво зменшили вартість запозичень. А отже, всі платники податків платитимуть за боргами менше, ніж до цього.
Що депутати називають “пірамідою ОВДП”? Хоча ні, нумо спочатку по те, який вигляд насправді мають піраміди державного боргу. Підемо від супротивного. Як у математиці.
Отже, будь-яка піраміда державного боргу має три складники, які й роблять це негативним процесом.
По-перше, йде постійне збільшення боргового навантаження. Не абсолютного рівня боргу, бо абсолютний рівень боргу росте майже завжди, як автопарк депутатів. Ні, мова саме про рівень боргового навантаження. І в результаті здатність уряду обслуговувати свої борги падає. Що, власне, і призводить у результаті до того, що піраміда падає.
По-друге, вартість кожного нового запозичення збільшується. Бо інвестори не дуже дурні, бачуть ризики падіння піраміди й постійно просять збільшення доплат за ризик. І уряд із кожним новим виходом на ринок вимушений піднімати ставки. Поки це все не лусне.
Читайте також: Україна знову пішла в бік дефолту – Фурса
По-третє, строки запозичень постійно падають, тобто уряд щоразу запозичає кошти на все менший і менший термін. Бо знову ж таки, інвестори не дурні, бачать ризики того, що піраміда незабаром накриється мідним тазом, і постійно намагаються дати гроші на менший термін.
Це все ми бачили в Росіі 1998 року.
А чи були такі ознаки в Україні в торік? Ні. Все було навпаки. За останні роки, включно із минулим, боргове навантаження в Україні постійно знижувалося. ВВП зростало швидше, ніж абсолютний рівень боргу, дефіцит бюджету був контрольованим. У результаті рівень боргового навантаження знизився із 80% від ВВП до 52% від ВВП на початок 2020 року. Дуже здорова ситуація. І радше за все найкраща боргова динаміка у світі. Серед усіх країн.
При цьому вартість запозичень торік знизилася. До того ж майже вдвічі. Тільки за один рік. Якщо на початку 2019-го Мінфін вимушений був позичати під 18-20%, то наприкінці 2020 року мав би платити вже біля 10-11%. Це кардинальне зниження. Удвічі. За таке пам’ятник треба ставити.
І на кінець. Строки запозичень постійно збільшувалися. Якщо до 2019-го Мінфін розміщав борги зі строком переважно один-два роки, а дуже часто – до 12 місяців, то основні продажі боргу торік уже були зосереджені на цінних паперах двох, трьох і п’яти років.
Отже, торік Україна зменшувала боргове навантаження, збільшувала строки залучення грошей і ще й зменшила вартість боргу вдвічі. Ну так, це відерті ознаки злочину. За таке точно треба саджати в буцегарню.
Уряд замість того, щоб позичати в доларах, позичав у гривнях. А це є ознакою здорового управління боргом. Бо для України набагато комфортніше тримати борги у власній валюті, не брати на себе валютних ризиків. Зрештою саме ми друкуємо гривню і можемо завжди платити зм боргами у гривні, а долари ми ще не навчилися друкувати. На жаль.
Читайте також: Старі пісні про головне: нас знову лякають тим же, чим у 2013-му
Чому це стало можливим саме торік? Бо саме в 2019-му нарешті на внутрішній ринок України змогли потрапити іноземці. Що суттєво збільшило попит. Й отут є слід діяльності НБУ. Напевно, зі злочинним наміром НБУ разом із Мінфіном кілька років організовували простий доступ іноземних інвесторів до нашого внутрішнього ринку, щоб вони не проходили бюрократичні кола пекла в Україні, приносячи довідки про флюорографію, а одним кліком отримали змогу купувати цінні папери, сидячи в Лондоні чи Нью-Йорку. Отакий злочин. Страшний. Взяли і зробили, як кажуть у Львові.
Й от підступні іноземці прийшли й почали купляти державний борг. І в результаті його вартість почала стрімко знижуватися. Всі щасливі. Начебто. При цьому іноземні інвестори торік занесли в Україну приблизно 4 млрд доларів. Тобто український уряд замість того, щоб запозичати 4 млрд баксів на зовнішніх ринках, взяв їх удома. У своїй національній валюті.
І так, якщо хтось каже, що тим занадто зміцнили курс гривні (це також, виявляється, злочин), то таким людям варто глянути статистику й побачити, що Нацбанк торік викупив із валютного ринку 8 млрд доларів. Тобто він викупив удвічі більше американської валюти, ніж занесли сюди іноземні інвестори. А це каже про те, що курс гривні мав зміцнитися, що і сталося. І якщо оптимізм штовхає національну валюту вгору, якщо цього вимагають фінансові потоки, то вимагати від Нацбанку штучно тримати курс гривні заслабким якось не комільфо. Хоч, звичайно, це не подобається олігархам-експортерам, які звикли постійно мати девальваційну ренту.
Як результат – цілком позитивний процес. Як нечасто трапляється у нас. Дуже нечасто.
Але в Україні вигадали свою піраміду ОВДП. І депутати Коломойського-Медведчука носяться з нею як дурень із писаною торбою телеканалами Коломойського-Медведчука, розповідаючи, що це дуже страшно, і що хтось на цьому заробив. Хто – невідомо. Але хтось дуже могутній і дуже темний. І точно не вони. А це вже для них велика проблема.
Ц от вони ухвалюють офіційне рішення парламенту України, куди пхають ці всі нісенітниці про “піраміди ОВДП”, принижуючи цим весь парламент. І ставлячи під загрозу макроекономічну стабільність у країні. Адже усю цю дурню вони пишуть й ухвалюють не просто так, а щоб звільнити керівництво НБУ. Позбавити регулятор незалежності. Щоб повернути все “як було” до 2014 року. І запускати друкарський верстат.
Але незалежність НБУ є ключовою умовою співпраці із МВФ. Фонд постійно на цьому наголошує. А якщо Україна втратить МВФ, то у трубу полетить і вся економічна стабільність. Й от тоді ми дізнаємось, що таке насправді піраміда державного боргу. Але це вже нікому не сподобається.