Підписання нової програми та надання чи ненадання траншів від МВФ є традиційною забавкою українського суспільства. І хоч кожній новій владі кредити надаються фактично у якості авансу, нині справа забуксувала. І до кінця року українське питання розглянуто не буде – засідання Ради директорів МВФ розписані до 18 грудня включно. На них мають затверджуватися програми Гонконгу, Грузії та деяких африканських країн включно з Габоном та Сомалі. А далі Рада директорів йде на різдвяні канікули. Тому Нацбанк України очікує, що нова трирічна програма на 5,5 млрд доларів буде затверджена у першому кварталі 2020-го.
Президент Зеленський розпочав переговори із МВФ через 8 днів після інавгурації. За його словами, тоді переговорили із місією щодо перших кроків, якими є «рішення щодо боротьби із корупцією, перезапуск судової реформи, реформування правоохоронних органів – все те, що раніше МВФ майже нав’язував Україні, але не було бажання робити». Правда, сама місія від будь-яких прогнозів відхрестилася до парламентських виборів та обрання нового уряду.
Вже наприкінці вересня місія знову покинула Україну, не домовившись про програму. Щоб довести міжнародним кредиторами свою відданість, нова влада у темпі шаленого принтера ухвалює рішення про приватизацію стратегічних об’єктів державної власності, відкриття ринку землі і навіть держбюджет – не просто у першому читанні, а й за основу та в цілому. Також Рада закручує гайки ФОПам. Але рішення все ще не було – через націоналізований «Приватбанк».
Паралельно МВФ надавав рекомендації щодо податкової політики, які ставили хрест на передвиборчих обіцянках «зелених». Мова йде про податок на виведений капітал – замість нього Фонд порадив вдосконалити механізм адміністрування податку на прибуток. Також міжнародні кредитори піддали критиці ініціативу щодо амністії капіталу. Замість запропонованої українськими законотворцями нульової ставки податку МВФ вважає за доцільне запровадити 9-відсоткову ставку у разі добровільного розкриття інформації про активи, які перебувають за кордоном. При цьому МВФ підтримує пільгову 5-відсоткову ставку у випадку репатріації капіталів, тоді як нульова ставка тут також недоцільна.
Але Фонду дуже кортить, щоб Рада якнайшвидше ухвалила вже у другому читанні та в цілому законопроект №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який експерти називають економічним концтабором. Через цю законодавчу ініціативу Україна може забути про інвестиції, втратити до 30% експорту гірничо-металургійної галузі та отримати мінус 1% зростання економіки в цілому.
Напередодні Нормандського саміту Зеленський поспілкувався телефоном із новою головою МВФ Кристаліною Георгієвою. І ось сам президент, а також уряд Гончарука, який відзначав свої перші 100 днів, заявили, що домовленість щодо підписання нової програми досягнута. Зрозуміло, що такий крок із боку Фонду був певним політичним реверансом перед зустріччю «четвірки». Але були досягнуті й певні домовленості.
Голова НБУ Яків Смолій пояснив, що для підписання програми та виділення траншу залишилися «незначні технічні моменти». Перш за все йдеться про ухвалення закону щодо неможливості повернення банків на ринок, якщо вони знаходяться в стадії ліквідації у Фонді гарантування вкладів. Фактично цей документ є запобіжником для роздержавлення «Приватбанку» й повернення його колишнім власникам.
Також Фонд вимагає створення окремих юридичних осіб податкової та митної служби – відповідні законопроекти вже розроблено й подано урядом до парламенту. «Технічним моментом» пан Смолій вважає і відкриття ринку землі. Тому немає жодного сумніву, що «зелена» команда не надто воліє захищати національні інтереси. Її не цікавить майбутнє, і заради виконання забаганок Фонду вона готова продати Україну разом із українцями, щоб потім з українців же вичавлювати останні копійки на погашення боргів.
Катерина МІЦКЕВИЧ