ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Март 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

Депутати пропонують легалізувати рекет?

  239   0 12.03.2019, 10:01 | Статьи, Экономика
Депутати пропонують легалізувати рекет?

У далекому 1998 році президент України Леонід Кучма зробив у вітчизняну економіку чи не єдиний свій позитивний внесок, а саме - запровадив спрощену систему оподаткування для малого бізнесу. Цей крок дозволив суттєво скоротити державні видатки на соціальне забезпечення та згодом надав місцевим бюджетам суттєвий фінансовий ресурс.

Майже десять років підприємці «спали спокійно», працюючи та сплачуючи податки, проте з початком світової кризи про них згадали. Згадав спочатку уряд Януковича, згодом - уряд Азарова, а потім уряди Яценюка та Гройсмана. І згадували про ФОПів завжди в одному контексті: як з них побільше коштів зібрати, тобто - як вкрасти гроші з їхніх кишень. Спочатку спрощену систему оподаткування розділили на декілька груп, потім почали процес обмеження видів діяльності, яку можуть вести фізичні особи-підприємці, згодом до оподаткування додали необхідність сплачувати єдиний соціальний внесок з мінімальної зарплати навіть тоді, коли ФОП не вів діяльності. І ось у лютому поточного року до багатостраждальних ФОПів знов привернули увагу урядовці.

Нагадаю, що спрощена система оподаткування створювалася не для того, щоб збирати більше податків, а щоб зняти з бюджету соціальне навантаження щодо забезпечення допомогою з безробіття мільйонів громадян України! Простий розрахунок показує, що при виплаті 4 млн українцям (а приблизно стільки робочих місць створено ФОПами) допомоги в розмірі навіть однієї мінімальної зарплати (4173 грн з 01.01.2019-го) протягом року знадобилося б більше 200 млрд грн!

Попри те, що це відомо всім зацікавленим особам і Мінсоцполітики зокрема, в середині лютого це міністерство оприлюднило проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці». Попри таку «грунтовну» назву, в реальності законопроектом було запропоновано де-факто ліквідувати ІТ-галузь в Україні через систему змін до КЗпП, внаслідок яких ІТ-шники мали або «піти у тінь», або виїхати з України, бо умови праці не дозволяли їм працювати як ФОП.

Дійшло до того, що 27 лютого 2019 року Державна регуляторна служба (ДРС) виклала свою позицію з цього приводу, в якій зазначено, що:

  • середнє навантаження суб'єкта підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування не менше ніж у інших суб'єктів господарювання. Тому саме із суб'єктами господарювання треба порівнювати ФОПів. Спрощена система оподаткування існує для того, щоб зменшити регуляторний тиск на малий бізнес через облік та контроль;
  • сфера праці в Україні і так надмірно зарегульована. Трудовий і цивільно-правовий договори мають різну правову природу. Вони по-різному укладаються, змінюються, розриваються та створюють відмінні один від іншого правові наслідки. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції, суттєвою ознакою якого є соціальне забезпечення працівника та надання йому гарантій захисту своєї трудової діяльності у безпечний спосіб та за належних умов (з забезпеченням роботодавцем соціального страхування, права на відпустки, належним чином облаштованого робочого місця тощо). Предметом трудового договору є процес праці, а предметом договору цивільно-правового характеру - результат конкретної праці;
  • запропоновані міністерським законопроектом норми можуть виявитися небезпечними для підприємців у різних видах діяльності, що реалізують свої здібності у найбільш зручний та доступний для них спосіб. Йдеться не тільки про сферу ІТ, а і про фріланс, консалтинг, аутсорсинг та багато інших видів діяльності;
  • у разі ухвалення законопроекту в оприлюдненій редакції, існують ризики негативного впливу на всі вищезгадані сфери діяльності, а саме: зниження конкурентоспроможності через зростання податків, переїзд значної частини українських фахівців на роботу за кордон, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Гучний тиск на авторів законопроекту привернув увагу навіть президента України, і подальша доля документа нібито була вирішена, і, на щастя ФОПів, вирішена негативно. Проте, за добу до висловлення позиції ДРС, у парламенті був зареєстрований законопроект №10094 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розвитку креативних індустрій в Україні)». Знову дуже гучна назва, за якою приховано пропозиції легалізувати рекет, збільшити рівень оподаткування ІТ-сфери вдвічі та стягувати з ФОПів Єдиний соціальний внесок у подвійному розмірі.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, проект закону розроблений з метою збереження існуючої динаміки економічного зростання ІТ-галузі та інших українських креативних індустрій загалом. Проте відповідно до зазначеної мети у проекті закону передбачені заходи, які сприятимуть занепаду галузі.

По-перше, законопроектом пропонується якогось біса виокремити ІТ-підприємців у окрему групу платників єдиного податку (за кодами КВЕД).

По-друге, організувати поступове і щорічне зростання для підприємців у сфері ІТ на 1% ставки єдиного податку, в результаті чого ця ставка за п'ять років має становити 10%.

По-третє, затягти до Податкового кодексу норми, що регулюють трудові відносини всупереч чинному законодавству.

А ось зараз про легалізацію рекету. Як зазначено у пояснювальній записці, все вищезгадане «забезпечить безпеку ІТ-підприємців у контексті звинувачення їх представниками податкових органів в ухиленні від сплати податків шляхом неправомірного переходу на спрощену систему оподаткування і надасть можливість ІТ-підприємцям і надалі користуватися спрощеною системою оподаткування». Виявляється, подвоєння податкового навантаження зроблено з метою ... ПІДВИЩИТИ безпеку ІТ-БІЗНЕСУ, ЯКОМУ ПОГРОЖУЮТЬ ПРЕДСТАВНИКИ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ! Ось це і є справжня мета законопроекту. Банальний рекет і «захист» від нього у вигляді зростання поборів. Автори законопроекту чесно визнають, що основна загроза ІТ-бізнесу в Україні - це державні інститути.

Вочевидь розвиток української ІТ-індустрії не дає спокою ані чиновникам, ані народним депутатам. І ті й інші із завзятістю, гідною кращого застосування, постійно намагаються залізти в кишені програмістів, веб-дизайнерів, системних адміністраторів і т.д. з метою вкрасти їхні гроші під будь-яким приводом. І чого тільки не вигадують на своє виправдання! Тут і крики про «соціальну справедливість», мовляв, вчитель отримує менше, а податків платить більше; і звинувачення ІТ-шників в «ухиленні від податків» і/або в «конвертаційних послугах» аж до «відмивання грошей» і т.д. і т.п. Як на мене, все це робиться задля того, щоб відвернути увагу громадян України від реальної проблеми пограбування країни з боку олігархів та корумпованих чиновників та спрямувати агресію та ненависть збіднілих українців на тих, хто ще спроможний себе забезпечити самостійно. Розділяй та володарюй. Саме цей давній принцип керування використовується в сучасній Україні так само ефективно, як і тисячоліття тому в Римі.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО, експерт Центру аналізу економічної політики

Вечірні Вісті

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Март 2019 (875)
Февраль 2019 (946)
Январь 2019 (1032)
Декабрь 2018 (1014)
Ноябрь 2018 (1031)
Октябрь 2018 (1050)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области