ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

Богдан Бенюк: «Україна поки що не обрала чіткої ідеологічної стратегії. І від цього всі наші біди»

  503   0 15.11.2012, 13:47 | Статьи, Культура
Богдан Бенюк: «Україна поки що не обрала чіткої ідеологічної стратегії. І від цього всі наші біди» Він завжди відкритий для спілкування, і йому геть не властива зірковість, а щирість і простота відчуваються у кожному погляді й слові.

Народний артист України, видатний комік, найкращий вітчизняний Швейк — це все про Богдана Бенюка. В інтерв’ю нашому кореспонденту він розповів про свої ролі в кіно, місію театру та тандем «Бенюк і Хостікоєв».

— Пане Богдане, чому ви обрали саме акторську професію?
— Завдячувати цьому потрібно моєму братові Петрові. Він навчався у театральному інституті імені Карпенка-Карого і був настільки захоплений цією справою, що я не міг не піти його шляхом. Адже брат завжди був для мене взірцем. Взагалі він виконував багато важливих ролей у моєму житті: і старшого брата, і старшого друга, і батька, оскільки тата нашого не стало, коли мені було лише півтора року. Різниця у віці між нами — 11 років, тому він був для мене отим чоловічим началом, яке я мав наслідувати. Так воно й сталося. Зараз Петро служить у львівському театрі імені Марії Заньковецької, він — народний артист України.

— Ви багато знімаєтеся в кіно, граєте у спектаклях. Нерідко це ролі військових. Скажіть, як вам вдається входити в образ?
— Тут проблем взагалі не виникає, хоча в радянській армії я не служив, бо потрапив під формулювання «скрутне сімейне становище». З двома дітьми я вже армії був не потрібен. А якби була одна дитина, то мене, артиста, точно б загребли. І в армії обов’язково б трапився неймовірно хороший офіцер, який би давав Бенюку прочуханки. Але Бог мене милував.Попри те, військові ролі для мене близькі. Мало хто знає, що свою акторську кар’єру я розпочав зі зйомок у картині Леоніда Бикова «Ати-бати, йшли солдати», де якраз і зіграв бійця. Тоді я навчався на другому курсі театрального інституту, і роботу над цим образом запам’ятав на все життя. Мені доводилося перевтілюватися у різних вояків. Чого лише вартий бравий солдат Швейк, якого я граю уже багато років! Але річ не в ролях. Головне — вловити ритм, зрозуміти риси характеру людини, загартованої муштрою. Серед військових в усі часи зустрічалися і деспоти, і справжні лицарі. Там, де є люди, присутній весь набір, уся гама почуттів. І там є душа. А вона наділена властивістю співпереживати, відчувати, реагувати. Армія — це не щось таке, що має бути в зоні відчуження. Це умови життя для виконання функції захисту.Ми часом поводимося надзвичайно дивно, запитуючи: «А що мені Україна дала?» А насправді варто краще подумати над тим, що ти зробив для того, аби твоя держава існувала. Цей процес має бути обопільним, нашу державу потрібно відбудувати нам заради наших дітей. А дітей треба виховувати патріотами. І у цьому важливу роль мусить відігравати мистецтво, зокрема театр.

— За радянських часів і кіно, і театр були частиною ідеологічної пропаганди. А як у цьому сенсі сучасне мистецтво?
— Кожна держава має бути зацікавленою в тому, щоб позитивно впливати на громадян. Театр — це ідеологічний інструмент. Та, на мою думку, Україна поки що не обрала чіткої ідеологічної стратегії, ми не знаємо, куди рухаємося. І від того всі наші біди. Звичайно, крім школи, виховним процесом має керувати мистецтво, а відтак театр. Якщо країна має намір існувати довго, то кіно і театрові варто приділяти особливу увагу. Бо лише так нація може розповісти світові про себе, свої традиції і культуру. Саме тому всі держави надають цим видам мистецтва першочергового значення. В основу радянської ідеології були закладені оці впливи на підсвідомість, на душу людини тощо. Чи приносили вони користь? З одного боку, задурманювали, оскільки часто перекручували факти на догоду ідеології. Але з іншого — давали шаблони поведінки в суспільстві, утверджували певні цінності. За цим суворо стежило керівництво партії. А нині майже ніхто не звертає уваги на те, у якому напрямі розвивається сучасний театр. Дотація, яку ми отримуємо від держави, не відображається у визначених ідеологічних формах. Звичайно, у цьому є позитив, бо мистецтво отримало шанс розповідати людям про те, про що раніше мусило мовчати. Проте коли немає ідеологічного завдання, то, без сумніву, театр не виконує однієї із своїх функцій, яка була покладена на нього споконвічно, задовго до радянського періоду нашого життя, а саме — формування громадянської позиції, поваги до історії та традиційних моральних цінностей і таке інше. А оскільки зараз цього не відбувається, то театр перебуває у певному очікуванні. Як надалі розвиватимуться події, ніхто передбачити не в змозі. Але сцена завжди знаходила неймовірний відгук у душах глядачів. Люди мусять відчувати перегук із часом, у якому живуть, бо інакше театральні зали взагалі спорожніють. Обов’язково мають бути зміни. Ми не зможемо існувати у центрі Європи як самодостатня держава, не маючи засад національної самосвідомості.

— Театральні керівники бідкаються, що нині гастролювати не вигідно: витрати перевищують при-буток...
— Це справді так. Будь-яка гастроль вимагає величезних коштів (переїзди, проживання акторів тощо). Ці витрати мали б відшкодуватися за рахунок вартості квитка. Але вони в нас дешеві, оскільки дотацію сплачує держава, та й до театру здебільшого ходять люди середнього достатку. Підняти вартість квитка зараз майже неможливо. Гастролі матимуть успіх тільки тоді, коли в бюджеті Міністерства культури буде передбачена і чітко прописана відповідна стаття. Нині на гастрольну діяльність дається дуже мало грошей.

— А як виникла ідея створити тандем «Бенюк і Хостікоєв»?
— Насправді це тріо, хоча назва говорить про тандем. На жаль, мало хто знає, що ідея належить саме третьому співорганізатору компанії — заслуженому діячеві мистецтв України Мирославу Гринишину. Він приклав чимало зусиль, щоб ми з Хостікоєвим погодилися. Він заразив нас цією ідеєю, дав поштовх до дій. Ми обрали виставу, знайшли на неї кошти. Це було водночас і легко, бо ми здобули однодумців, і складно, бо це була нова справа. Спочатку ми хвилювалися, що як тільки втілимо наші задуми в життя, одразу з’явиться багато інших схожих проектів по всій Україні. Але, як з’ясувалося, мало хто з акторів може взяти на себе такі обов’язки і таку ношу. Вони обирають маленьку стабільність, аніж ризик заради кращого життя. Адже значно легше працювати у державній структурі, хоч там і невелике фінансування. Так ми вийшли на новий рівень у театральному мистецтві. Створили багато вистав: «Моя професія — сеньйор з вищого світу», «Біла ворона», «Про людей і мишей», «Швейк», «Задунаєць за порогом», «Люкс для іноземців» та інші. Дякувати Богу, завжди є нові й нові плани щодо наступних дій і є люди, які дають кошти на створення чергової вистави. Судячи з того, як ідуть на нас глядачі, ми в добрій духовній ніші і стараємося заповнити її.

— Коли на посаду т.в.о. художнього керівника театру імені І. Франка призначили Станіслава Мойсеєва, ви сказали, що Богдан Ступка потрапив у десятку, обравши свого наступника. Чи не змінили зараз своєї думки?
— Я гадаю, що висновок про те, який Станіслав Мойсеєв як керівник, чи прислужився він театрові, ми зможемо зробити після кількох років його роботи. Поки що в нього є перспективний план діяльності та розвитку театру. Ми очікуємо від нього оголошення цих задумів. Він професійний режисер, тридцять років посідає керівні посади в різних театральних колективах: в Ужгороді, в Сумах, в київському «Молодому театрі». Тобто має величезну практику. Тому я розумію, що він — людина не стороння, тож працюватиме професійно. Звісно, братиме за основу традиції нашого театру, які зберігаються тут впродовж багатьох років…

— Що ви відчуваєте, виходячи на сцену?
— Те, заради чого артист виходить на кін, — велике диво, яке ми називаємо спілкуванням. Якщо ти професіонал, то можеш розмовляти з глядачем, якого навіть не бачиш, але відчуваєш його подих, що доноситься із зали. І оце відчуття — найцінніше, що є в нашій професії. Вся енергія, яку ти віддаєш, сторицею повертається тобі. І аплодисменти, які зустрічають актора після вистави, є гарантією глядацької любові. Не ціна квитка, а сам прихід на твоє ім’я і на зустріч з тобою. Тож якщо ти чесна людина і чесно ставишся до професії, будь ласкавий виправдати сподівання глядача.

— Граючи ролі, актори часто одягають певні маски, які потім не знімають і в реальному житті. Ви маєте таку маску?
— Свою професію від себе вже давно не відокремлюю. Не відділяю її від побуту, від повсякденного життя. Вони в мене взаємопов’язані. Тому я гадаю, що маски потрібні лише тоді, коли ведеш подвійне існування, займаєшся лицедійством, брешеш сам перед собою. Коли ти відкритий як особистість, як громадянин, тоді жодна маска не потрібна.

— Ви любите українські свята, традиції. У столиці ж середовище здебільшого російськомовне. Як вам вдається своїх дітей виховувати українцями?
— Насправді це дуже легко. Людина сама обирає коло свого спілкування. Моє оточення абсолютно україномовне, бо з ким поведешся, того і наберешся.Тому збереження традицій ніколи не мало якогось супротиву. Воно передавалося дітям… Але ж і в столиці зберігається багато українського. Єдине, що втрачене, — це елементи автентичного побуту.

— Чим ви найбільше пишаєтеся?
— Наразі для мене найціннішим є моя родина. Я за них хвилююся, потерпаю, уболіваю. І я щасливий, бо маю трьох дітей і трьох онуків. Тепер дуже важливо, щоб у моєму роді ті, хто стоять уже переді мною, відчували правоту і тата Богдана Бенюка, і дідуся Богдана Бенюка. А дасть Бог дочекатися, і прадіда.

Бесіду вела Ольга МОСЬОНДЗ
"Вечерние Вести"
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2018 (376)
Ноябрь 2018 (1031)
Октябрь 2018 (1050)
Сентябрь 2018 (1008)
Август 2018 (952)
Июль 2018 (1015)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области