ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Сентябрь 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
         
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

«Пурпурове Серце» б’ється 230 років

  446   0 17.09.2012, 14:51 | Статьи, Культура
«Пурпурове Серце» б’ється 230 років Символ американської доблесті й самопожертви

«Пурпурове сердце» (Purple Heart) — перший знак військової звитяги, який посідає один із найвищих щаблів у нагородній системі армії Сполучених Штатів. Отримати його — велика честь як для солдата, так і для офіцера.

Першим був тесля
Історія медалі бере свій початок з кінця ХVIII століття — у період боротьби американського народу за свою незалежність. Незадовго до початку Великої французької революції розпочалась запекла боротьба між Англією та її північноамериканськими колоніями. Останні домагалися повної політичної незалежності. Як відомо, це протистояння закінчилося перемогою колоній та утворенням нової держави — Сполучених Штатів Америки.Влітку 1782 року Конгрес наказав головнокомандуючому Джорджу Вашингтону розпустити Континентальну армію, на утримання якої не було коштів. Оскільки генерал не мав фінансової можливості винагородити своїх ветеранів за вірну службу, то вирішив заохотити воїнів в інший спосіб. В одному зі своїх листів він написав: «Я не можу повернутися додому з порожніми кишенями та не віддячити людям за їх відвагу». 7 серпня 1782 року Вашингтон видав наказ, що запроваджував в армії зовнішні знаки відмінності — нарукавні шеврони, які вказували на роки служби. А для осіб, які проявили доблесть та хоробрість на полі бою чи служили прикладом небувалої патріотичної вірності, — нагороду у вигляді серця, виготовленого з пурпурового шовку, оздобленого вузькою срібною облямівкою, яку вони носили з лівого боку грудей. Серце символізувало любов до своєї батьківщини. До того ж у свідомості американців саме поняття «орден» було пов’язане з англійським пануванням, тому своєю незвичайною формою і матеріалом нагорода мала не бути схожою на традиційні ордени та медалі того часу.При цьому ім’я і військову частину нагородженого передбачалося заносити до спеціальної Книги заслуг. Орденоносцям також дозволялося минати караули й вартових без паролю — як офіцерам, так і простим солдатам. Вашингтон писав: «Дорога до слави в патріотичній армії і вільній країні тепер відкрита для всіх». 3 травня 1783-го у своїй штаб-квартирі в місті Ньюбург, штат Нью-Йорк, генерал Вашингтон особисто вручив дві таких відзнаки — сержантам Елайджею Черчиллю і Вільяму Брауну. Перший — 32-річний тесля, який вступив до війська 7 липня 1775 року та служив у 8-му Коннектикутському полку. За виявлену в боях доблесть його тричі згадували в наказах. Другий нагороджений вступив до лав армії у травні
1775 року. Хлопець відзначився при штурмі англійського редуту під час облоги Йорктауна. Третю нагороду 10 червня 1783 року отримав Даніель Бісселл, також уродженець Коннектикуту. З серпня 1781-го до вересня 1782 року за прямим наказом Вашингтона він, видаючи себе за дезертира, добував для командування Континентальної армії цінну інформацію.

Повернення через 150 років
Проте надалі нагорода не прижилася і була надовго забута. У 1861 році Конгрес США вирішив заснувати нову «Медаль пошани» (Medal of Honor), яка стала вищою відзнакою в країні. Медаль виготовлялася із чистого золота у вигляді п’ятикутної зірки з трилисником на кінцях її променів. Зважаючи на це, «Пурпурове серце» перемістилося на другий щабель за значимістю. Наприклад, існували медалі, запроваджені на честь політичних діячів: Джона Моргана, Бенджаміна Франкліна і т.д. Сам Франклін вважав медаль не лише чудовим зразком медальєрного мистецтва, але й могутньою пропагандистською зброєю.
Тільки в жовтні 1927-го, майже через сто п’ятдесять років, начальник штабу армії генерал Саммералл направив до Конгресу проект закону, який повертав «Пурпурове серце» із забуття. З невідомих причин проект був відкликаний. Планувалося, що на аверсі медалі буде рельєфне зображення серця, а на реверсі напис: «За військові заслуги». У січні 1931 року наступник Саммералла на посаді начальника штабу армії генерал Дуглас Макартур відновив ініціативу щодо заснування нагороди у зв’язку з двохсотріччям від дня народження Джорджа Вашингтона.Розробити її дизайн доручили Елізабет Уілл — спеціалісту з геральдики квартирмейстерської служби армії США. Її проект і ліг в основу зображення медалі. З тих пір зовнішній вигляд «Пурпурового серця» практично не змінювався. Виготовлена з позолоченої бронзи, вкритої багряною емаллю, медаль за формою і кольором повторює попередній знак — нагрудний медальйон у формі серця, обведений широким золотим обідком. У центрі розміщений золотий профіль Джорджа Вашингтона — національного героя Америки і першого президента країни. До медалі додаються два види орденських планок — відповідно для мундира і костюма. Зі стрічкою на колодці медаль «Пурпурове серце» з’єднується лавровим вінком.

Тричі отримав медаль — і додому
Спочатку на її отримання могли претендувати ветерани Першої світової війни, згадані в наказах головнокомандувача американських експедиційних сил, а також особи, які носили спеціальний шеврон за поранення. Так планувалось увічнити подвиг воїнів, які пролили кров на полях битв завершеної війни. Військово-морське міністерство медаллю не нагород-жувало, оскільки вважало її «сухопутною» відзнакою.У грудні 1942 року президент Франклін Рузвельт поширив нагородження «Пурпуровим серцем» на флот, корпус морської піхоти і берегову охорону (починаючи з 7 грудня 1941 року — дати вступу США у Другу світову війну). До 1942-го «Пурпурове серце» вручалося тільки військовослужбовцями армії США. Спочатку нагороджували за військові заслуги, причому поранення у бою також розцінювалося як доблесть. А від 1943 року медаль вручається виключно за кожне бойове поранення. Після війни у Кореї та В’єтнамі «Пурпурове серце» стали видавати тяжкопораненим без особливої урочистості, просто за складеними госпітальними списками (хоча на практиці не всі солдати, які отримували бойові поранення, удостоювалися цієї медалі). Причому повторні нагородження позначаються за допомогою мініатюрних п’ятикутних зірочок (флот, морська піхота, берегова охорона) або дубових гілочок (сухопутні війська і ВПС), розміщених на стрічці і планці. До речі, тоді існувало правило, що вояк, якого тричі нагороджували медаллю, міг достроково повернутись додому. З історії відомі п’ятеро солдатів, які за свою службу вісім разів отримали цю відзнаку. Один із воїнів заробив всі нагороди у Другій світовій війні, другий — під час Корейської та В’єтнамської воєн, двоє інших — також у В’єтнамі. А солдат Роберт Говард за 54 місяці служби на передовій у В’єтнамі був поранений 14 разів. За це він був нагороджений «Пурпуровим серцем» 9 разів і носив на стрічці стільки ж дубових гілочок.

«Пурпурового серця» також був удостоєний і тридцять п’ятий американський президент Джон Кеннеді. Як відомо з його біографії, 2 серпня 1943 року під час бойових рейдів у Тихому океані в районі Соломонових островів японський есмінець протаранив і розрізав навпіл торпедний катер PT-109, яким командував лейтенант Кеннеді. При падінні на палубу майбутній президент сильно пошкодив травмовану ще до цього спину. Однак навіть пораненому йому вдалося врятувати 11 з 13 своїх моряків. У такому стані він залишався в морі протягом чотирьох годин, чекаючи на допомогу та підтримуючи своїх товаришів. До речі, у квітні 1962 року, вже будучи главою Білого дому, Джон Кеннеді включив у коло нагороджуваних цивільних осіб та службовців, якщо на момент поранення чи загибелі вони підпорядковувались будь-якому структурному підрозділу збройних сил США.Сьогодні «Пурпурове серце» від імені президента США можуть отримати військовослужбовці збройних сил цієї країни, які загинули, отримали поранення або померли пізніше внаслідок ран чи хвороб, отриманих під час виконання службових обов’язків. Причому враховуються лише ті захворювання, які вимагали медичного втручання. Не нагороджують поранених або загиблих в результаті небойових дій, самопоранень чи «дружнього вогню».Ця шанована у США нагорода дала життя декільком недержавним організаціям. У наші дні діє «Військовий орден «Пурпурового серця» (заснований на початку 30-х років минулого століття), до якого входять ветерани, які свого часу отримали цю медаль. Головна мета такого об‘єднання — захищати інтереси володарів «Пурпурового серця» після звільнення з лав збройних сил у цивільному житті. Також орден заснував спеціальні фонди соціальної допомоги, реабілітації інвалідів та щорічно організовує урочистості, під час яких їх учасники отримують фіалки у формі «Пурпурового серця». Дружини, матері, вдови, дочки орденоносців об’єднуються в «Жіночу допоміжну службу».Цього року одній із найвідоміших американських нагород виповнюється 230 років. За цей час вона встигла отримати світову славу, адже Purple Heart знають на усій планеті. І сьогодні її статус набагато вищий, ніж просто медаль чи орден. «Пурпурове серце» стало головним символом самопожертви громадян, які проливають кров заради своєї батьківщини.

Максим ХОРОШУНОВ
"Вечерние Вести"
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Сентябрь 2018 (741)
Август 2018 (952)
Июль 2018 (1015)
Июнь 2018 (1010)
Май 2018 (1065)
Апрель 2018 (1024)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области