ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Октябрь 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

Як син помора «київську мусію» опановував

  1035   0 12.07.2012, 14:40 | Статьи, Культура
Як син помора «київську мусію» опановував З-поміж великих учених, чий життєвий шлях заслуговує на особливу пошану, не останнє місце посідає Михайло Ломоносов, від дня народження якого минуло 300 років

Яскрава обдарованість, багатогранність захоплень, енциклопедичність знань і творча прозорливість ставлять його на один щабель із такими видатними діячами епохи Просвітництва, як Ньютон, Лейбніц, Лавуазьє, Вольтер, Руссо, Дідро. Лoмоносов був пeршим російським вченим світового значення — хіміком і фізиком, астрономом і географом, металургом, геологом, поетом.

«Врата моей учености»
Син селянина-помора з суворого Архангельського краю, Михайло змалку пізнав нелегку працю моряка, мисливця-звіробоя і рибалки. Десятирічним хлопчиком він уже супроводжував батька в небезпечних подорожах по холодних хвилях Білого моря та Льодовитого океану.Все, що побачив він у дитинстві та юності: загадки й надзвичайні явища природи, різноманітна діяльність людини, — викликало у нього виняткову жагу знань. Початкову освіту здобув у Холмогорській школі, де познайомився з «Грамматикой словенской» Мелентія Смотрицького (до речі, українця, вихованця Острозької академії) і «Арифметикой» Леонтія Магницького. Вже у зрілому віці Ломоносов називав ці підручники «вратами моей учености». Завдяки українським вчителям у Ломоносова прокинулася цікавість до художньої літератури. Цьому сприяло його знайомство із Псалтирем, що був перекладений у віршованій формі вихованцем Києво-Могилянської академії Сімеоном Полоцьким. Бажання вчитися далі спонукало Михайла у грудні 1730 року, в 19-річному віці, без благословення батька втекти до Москви з рибацьким обозом і, видаючи себе за сина дворянина, вступити до слов’яно-греко-латинської академії. Там вундеркінд із Архангельська за один рік опанував трирічну учбову програму. Але цього було замало для допитливого юнака, він прагнув навчатися далі, хоча часто страждав від голоду.Києво-Могилянська академія у першій половині XVIII сторіччя мала славу кращого вищого учбового закладу Східної Європи. Її професори спиралися у своїх лекціях не лише на філософію Аристотеля і середньовічних схоластів, а й на теорії Миколи Коперника, Галілео Галілея, Рене Декарта та інших прогресивних вчених. До речі, викладачі Московської слов’яно-греко-латинської академії — Іван Ліщинський, Федір Квітницький, Порфирій Крайський, Антоній Кувечинський та чимало інших — були вихованцями Києво-Могилянки. Вони розповідали Михайлові про місто-красень над Дніпром, його густі сади, прозоре повітря, про мудрих професорів тамтешньої академії, життя її студентів.

Тож у допитливого юнака зародилася мрія побувати в Києві й продовжити там свою освіту (передусім його цікавили філософія, математика і фізика). Але раптом виникла перепона: у 1733 році стало відомо про недворянське походження Ломоносова. Йому взагалі загрожувало відлучення від науки (дітям селян вчитися у вищих учбових закладах тоді заборонялося). І тут на допомогу Михайлові прийшов знову ж таки киянин — видатний учений, політичний і культурний діяч, вихованець Києво-Могилянської академії, а потім її ректор Феофан Прокопович. Він особисто знав талановитого й надзвичайно амбітного хлопця. Тому, рішуче втрутившись у його справу, сказав: «Не бійся нічого, нехай хоч під дзвін великого московського соборного дзвону оголосять тебе самозванцем — я твій захисник». Прокопович направив Михайла для продовження навчання до Києва. (Пізніше він сприяв переведенню Ломоносова у січні 1736 року до Петербурзького академічного університету, згодом подбав, аби майбутній вчений поїхав на студії до Німеччини, де той почав навчатися у Марбурзькому університеті). І ось у 1733-му Михайло в Києві. По приїзді він мав навідатися до «батьків міста» та керівних осіб, отже, побував і на Печерську, де містилася канцелярія губернатора, і в Софійському соборі, де була резиденція архієпископа, і на Подолі, у самій академії. Він із захопленням оглядав мальовничий одяг українських козаків (гетьманував тоді Данило Апостол), городян і селян, зачаровано слухав на вулицях кобзарів і лірників, які у піснях прославляли героїчну історію свого народу та виконували старовинні думи. Ломоносова вразила унікальна давня архітектура Києва. Тут він зацікавився уславленою, але для багатьох таємничою «київською мусією» (кольоровим склом для соборних мозаїк), яка стала згодом матеріалом для його власної художньої творчості — адже під керівництвом Ломоносова в останні роки його життя були створені мозаїчні панно на патріотичні теми. Причому в 20 картинах, виконаних його учнями, присутні українські мотиви.

У Могилянці…
Побачивши на власні очі величне місто, він глибоко поринув в історію Київської Русі. Сучасники відзначали, що в період навчання у Могилянці Михайло був цілковито поглинутий вивченням стародавніх літописів, написаних слов’янською, грецькою і латинською мовами. До речі, саме в Києві він досконало оволодів латиною, адже тоді в академії діяло правило: «Вы, академисты, под строгой ответственностью, а особенно учителя и наставники, должны поставить себе законом, чтобы как в коллегиальных школах, так и в бурсах, а равно между собой и с учениками всегда разговаривать по латыни». У Могилянці добре була розроблена теорія поезії і ораторського мистецтва, існувала досконала художня школа. Михайло гортав фоліанти і в багатющій академічній бібліотеці, і в Лаврі, і в Софійському соборі, і в чисельних монастирських книгосховищах. Дослідники знайшли понад 40 друкованих книг і рукописів, що колись належали академії, на сторінках яких Ломоносов залишив різноманітні позначки. Мине час, і він подарує світові свої роботи, задум яких народився у Києві. Це насамперед «Древняя Российская история от начала народа до кончины великого князя Ярослава Первого, или до 1054 года», «Краткий российский летописец с родословием», «Идеи для живописных картин из Российской истории», де відтворив сторінки життя Давньої Русі, котра вже за часів Ярослава Мудрого досягла «великой знатности и славы».

Перебуваючи в Україні, Михайло уважно вивчав і сучасні господарські та економічні проблеми. Ще на шляху до Києва він бачив валки із сіллю, що рухалися з Бахмута і Тора (нині Артемівськ і Слов’янськ Донецької області). Добре знаючи аналогічні промисли Білого моря, Ломоносов не міг не зацікавитися соляними справами в Україні. Це спонукало його написати «Нижайший доклад императорскому Соляному Комиссариату о соляных делах, что в местах между Днепром и Доном находятся, а особливо о заводах, что в Бахмуте й Торе», в якому він висунув сміливі пропозиції, що мали посприяти розвиткові місцевого виробництва. Це дало б народу полегшення, а державі — «несравненно больший, нежели прежде, доход».Володіючи винятково широким діапазоном знань у різних галузях економіки, техніки і промисловості, Ломоносов уже тоді намагався допомогти шукачам родовищ корисних копалин в Україні. Він звертає їхню увагу на Донбас і Карпати. Саме на прикладі Карпатських гір створює свою теорію походження бурштину. Він писав, що там «лежит помянутая материя при рудных местах, но больше во флещах и в соседстве окаменелого и мозглого дерева».Період навчання у Києві, яке тривало майже рік, мав велике значення для становлення вченого. Він збагатився знаннями, завдяки яким підняв тогочасну науку до небачених висот.

Едуард ПРИШУТОВ
"Вечерние Вести"
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Октябрь 2018 (758)
Сентябрь 2018 (1008)
Август 2018 (952)
Июль 2018 (1015)
Июнь 2018 (1010)
Май 2018 (1065)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области