Site icon Вечерние Вести

Чому «Ірландцю» пророкують «Оскара»?

Знаменитий американський режисер Мартін Скорсезе – один зі стовпів, на яких тримається Голлівуд. Цей постановник створив стільки шедеврів, що і порахувати складно. «Таксист», «Славні хлопці», «Мис страху», «Казино», «Банди Нью-Йорка», «Авіатор», «Відступники», «Острів проклятих», «Вовк із Волл-стріт» – це дуже короткий перелік його кінохітів. Із тим, що Скорсезе справжній геній, сперечатися не буде ніхто. Втім, є в його доробку й дивні фільми. Зокрема, стрічка «Ірландець», прем’єра якої відбулася нещодавно на Netflix (у кінотеатрах був досить обмежений прокат).

Фільм знятий за сценарієм Стівена Заілляна, який заснований на мемуарах «Я чув, ти фарбуєш будинки» (ідіома, яка описує роботу кілерів) колишнього прокурора США Чарльза Брандта. Оповідь фільму нелінійна: нам розповідають про події, які відбуваються в діапазоні від 1950-х до 2000-х років, і при цьому час від часу повертають глядачів назад, чи навпаки – відправляють в майбутнє.

Тож спочатку нам показують старого Френка «Ірландця» Ширана (Роберт Де Ніро), який доживає віку в будинку для літніх людей. Чоловік розповідає історію свого життя…

У 1950-ті він працював простим водієм вантажівки, яка з м’ясокомбінату перевозила продукцію до магазинів. Та одного разу він вирішив підзаробити й вкрасти трохи м’яса. А потім був другий, третій раз… І тривало це, допоки його не впіймали на гарячому. Здавалося, за крадіжку його точно запроторять до в’язниці, але йому пощастило викрутитися із цієї історії.

А ще доля звела його з кримінальним авторитетом Расселом Буфаліно (Джо Пеші). Той взяв «Ірландця» під своє крило й почав давати йому доручення. Дуже швидко Френк заслужив повагу та довіру боса й став «малярем» – мафіозним кілером. Із часом Френк перетворюється на досить вагому фігуру в кримінальному світі. Більш того, між персонажами Де Ніро та Пеші виникла майже справжня дружба…

Одного разу Рассел доручає Френку надати допомогу пов’язаному з мафією спільними бізнес-інтересами лідеру профспілки водіїв вантажівок Джиммі Хоффа (Аль Пачіно), який боровся за вплив з Ентоні «Тоні Про» Провенцано і федеральним урядом. «Ірландець» мав його охороняти та контролювати. У них склалися досить дружні стосунки. Не зважаючи на це, коли прийшов час, Френк без вагань вистрелив двічі своєму другу в потилицю…

Ось і весь сюжет стрічки, який нам розповідали три з половиною години екранного часу!

Багато хто з кінокритиків вихваляє цю стрічку, говорячи, що Скорсезе зняв усім шедеврам шедевр. «Ірландцю» навіть пророкують «Оскара» в номінації «найкращий фільм року» (краще вже цьому фільму, аніж «Джокеру»). Складається враження, що кінокритики дивились якесь інше кіно… Чи усе це звичайнісінькі лестощі майстру?

Так, «Ірландець» – зовсім непогана стрічка, але назвати її шедевральною язик не повертається. І ось чому. Чесно кажучи, за три з половиною години можна просто здуріти: для того, щоб так розмазати досить лаконічний сюжет, треба дійсно мати талант.

До речі, щось дуже режисери полюбили довгий хронометраж. І виправдано це буває дуже рідко: для прикладу, тригодинний фільм Квентіна Тарантіно «Одного разу в… Голлівуді» дивишся на одному диханні. Та у випадку з «Ірландцем» це просто справжні муки. До того ж нелінійна оповідь в перші півгодини фільму надто заплутує глядача. Тож вона не є доречною в даному разі…

У цьому кіно є своя філософія, є дуже багато цікавих деталей. Але в «Ірландці» немає нерву: він абсолютно не проймає. Ти нікому не співчуваєш, ні за кого не переживаєш. Тобі в принципі байдуже, що відбувається на екрані…

Згадайте для прикладу гангстерську драму Мартіна Скорсезе «Відступники» 2006 року, яка, до речі, удостоїлася чотирьох «Оскарів», у тому числі і як найкращий фільм… То ця стрічка буквально мозок виносила. Там і режисура була божественною, і сценарій неймовірний. Під час перегляду кіно адреналін вибухав! А що вже казати про акторську гру Леонардо Ді Капріо, Метта Деймона та Джека Ніколсона…

Головні ролі в стрічці «Ірландець» також дісталися суперстарам – Аль Пачіно, Роберту Де Ніро та Джо Пеші. Здавалося б, один цей факт – запорука шаленого успіху. Та й грали вони дійсно як боги. Але… Нагадаємо, що дія стрічки відбувається протягом півстоліття, тож персонажі, цілком природно, старішають: спочатку їм приблизно 30, згодом 50, а потім 80 років. Для того, щоб 76-річні Пеші та Де Ніро та 79-річний Пачіно виглядали значно молодшими, використали досить дорогу комп’ютерну технологію CGI (computer-generated imagery) для омолодження. (Щось кінотворці стали нею зловживати). Однак насправді це виглядає досить кумедно: усі троє акторів жодним чином не подібні до молодих людей, скільки не зафарбовуй їм обличчя. Але це, мабуть, мало кого цікавило. При цьому варто зазначити, що бюджет стрічки склав $159 мільйонів (логічно, що левова частка цих коштів пішла на гонорари акторам, а також на ту саму цифрову технологію омолодження).

То чому ж «Ірландцю» пророкують «Оскара»? Це явно не найкраще кіно у фільмографії Скорсезе. Можливо, дійсно мають місце лестощі метру. А можливо, що 2019-й кінематографічний рік був надто бідним на хороше кіно, і тому нове творіння Скорсезе виглядає досить непогано. Однак сумно, що вибираємо краще з гіршого…

 

Євгенія ПРОРИВАЙ

“Вечірні Вісті”

Exit mobile version