Тема космічних подорожей багато років не перестає розбурхувати уяву кінематографістів. 2013 року нам презентували неймовірно чуттєву та тривожну космічну драму Альфонсо Куарона під назвою «Гравітація» із Сандрою Баллок та Джорджем Клуні в головних ролях. У 2014 році відбулась прем’єра дуже оригінальної науково-фантастичної стрічки Кріса Нолана «Інтерстеллар» із Меттью Макконахі та Енн Хетевей. А в 2015-му нам показали неймовірного «Марсіанина» від Рідлі Скотта з Меттом Деймоном у головній ролі. І от нещодавно в прокат вийшов ще один фантастичний фільм «До зірок» режисера Джеймса Грея, який мав би доповнити цю низку кіношедеврів… Про стрічку говорили дуже багато, тим більше що тут знімається сам Бред Пітт! Але вона виявилася абсолютно пустою…
Нам показують недалеке майбутнє. Майор Рой Макбрайд (Бред Пітт) – астронавт NASA, якому доручають таємну та дуже небезпечну місію. Річ у тім, що багато років тому його батько Кліффорд (Томмі Лі Джонс) у рамках програми «Ліма» вирушив на пошуки позаземного життя на Нептун. Але він разом із командою зник без жодного сліду… І от тепер на тому місці, де вони базувалися, спостерігаються викиди антиматерії. Цей катаклізм загрожує Землі… І в NASA є підозри, що насправді Кліффорд Макбрайд живий і ці спалахи пов’язані з його діяльністю…
Тож Рою треба полетіти на Марс, щоб через спеціальний канал зв’язку передати батьку повідомлення. Так би мовити, виманити його зі схованки… Але згодом герой Бреда Пітта дізнається, що не все так просто. Тож тепер і йому самому треба летіти на Нептун!
Насправді це кіно дуже хотілося б подивитися разом із фізиком. Бо ж навіть спираючись на базові знання зі шкільної програми, розумієш: щось у цій історії не так. З іншого боку, це ж фантастика, тож багато стрічок грішать нехтуванням законами фізики. Головне зовсім не це. Кіно вийшло на диво беззмістовним та абсолютно порожнім. Тут майже зовсім відсутня динаміка, а для фільмів такого жанру це дуже важливо. Маємо тільки пару-трійку більш-менш гідних динамічних сцен. Та й лірично-філософська частина тут настільки нудна, що можна солодко задрімати під час перегляду. Дві години екранного часу перетворюються на безкінечність…
Фільм «Гравітація» свого часу переміг у семи номінаціях на «Оскар». Ще в трьох виграти не вдалося. «Інтерстеллар» отримав одну золоту статуетку з п’яти номінацій. «Марсіанин» отримав сім номінацій…А от фільм «До зірок» не гідний жодної номінації, не кажучи вже про самі нагороди…
Стрічка Джеймса Грея поступається «Гравітації», «Інтерстеллару» та «Марсіанину». У ній немає тої глибини, того нерву, який чіпляє глядача немов гачком… Та наскільки б це кіно не було поганим, виконавець головної ролі знаменитий голлівудський актор Бред Пітт зіграв достойно. Подивіться лише, як майстерно у нього сіпається око! Та якщо серйозно, то Пітт дійсно переконливий. Не було б його – не було б фільму взагалі.
Втім очевидно, що актору було дуже важко нести на своїх плечах увесь Всесвіт. До того ж його самого, здавалося, затягувало в порожнечу цього безглуздого муві. Та він зумів завершити свою місію.
І знову-таки, яким би це кіно не було поганим, 2019-й став роком Бреда Пітта. Бо окрім того, що він долетів «До зірок», актор ще зіграв у справжньому шедеврі – стрічці Квентіна Тарантіно під назвою «Одного разу в… Голлівуді». Ось за цю роботу він просто обов’язково має отримати «Оскара»!
Євгенія ПРОРИВАЙ