Початок автофіксації порушень швидкісного режиму знову загострив цілу низку давно наболілих питань
Зокрема, як повідомив Борислав Береза, трохи більше ніж за першу добу камери зафіксували в Києві майже 70.000 порушень ПДР.
Якщо всі з них “опрацювати”, то лише за добу це більше 17 мільйонів гривень у бюджет. Розумію, чому в МВС (і не тільки) така схема багатьом сподобалася.
Але чи не свідчить така статистика про неправомірно (для низки дорожніх ситуацій) занижені вимоги до швидкісного режиму?
Читайте також: Дуже хочеться, аби камери були дієвішими за посадки – Фурса
Нагадаю “правило 85%”, про яке докладно можна прочитати тут. Суть правила: в ідеалі обмеження швидкості має бути таким, щоб 85% водіїв не перевищували цю швидкість у ситуації, коли на цій ділянці дороги не встановлено взагалі жодних обмежень.
У нас же, навпаки, діє совкова традиція: “про всяк випадок” зробити винними якомога більше людей, аби потім:
– або штрафувати всіх із відчутною вигодою для бюджету (але народ масово озлиться через несправедливість нелогічно суворих обмежень);
Читайте також: В Авакова заявили, що після запуску нових камер на дорогах порушень стало на 40% менше
– або штрафувати людей вибірково, мірою спроможності працівників поліції “опрацювати” дані камер, але це буде ще більше розбещувати правосвідомість громадян і загострювати в них відчуття несправедливості (завжди пов’язане з будь-якими проявами вибіркового правосуддя).
Як на мене, те й те погано.
Хотіли “як краще” (?), а виходить як завжди.