ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
         

Скільки коштує сумочка з людської шкіри?

  769   0 19.04.2012, 12:40 | Статьи, Общество
Скільки коштує сумочка з людської шкіри? Освенцім, Бухенвальд, Треблінка, Дахау, Равенсбрюк, Маутхаузен та ще 14033 табори смерті, 506 гетто, 2071 в’язниця діяли в роки Другої світової війни у Німеччині та на окупованих територіях.

Минуло 67 років від закінчення війни, уже майже не залишилось її живих свідків. Та рани, що вона спричинила, досі
болять.

Величезна катівня
Народжені через десятки років після падіння нацистського режиму та завершення Нюрнберзького процесу, ми навіть не можемо уявити, що довелося пережити нашим бабусям і дідусям, нашому народові та усій Європі... Молодь, відвідуючи колишні концтабори, з жахом дивиться на сувої тканини, зітканої з людського волосся, дерев’яні нари, збиті абияк для «поголів’я» в’язнів, які жили тисячами у бараках, розрахованих на 400–500 осіб. А ще на купи одягу, черевиків, окулярів, гребінців, кожен із яких несе в собі особисту історію якоїсь закатованої людини. Ці речі есесівці не встигли продати або знищити до приходу визвольних військ, тож вони є мовчазними свідченнями страшних злочинів нацистів.Минаючи газову камеру, екскурсанти мимоволі піднімають очі вгору, до отвору в стелі. Адже десятки літ тому над головами зігнаних людей у ньому з’являлося обличчя у масці, і в трубу сипалися жовтуваті гранули «Циклону-Б», які в повітрі перетворювалися на отруйний газ. В’язні скупчувалися, топтали одне одного, задихалися, у них переставали працювати легені, з’являлися галюцинації… А далі — прямий шлях у ненажерливі пащі печей крематорію.Не вкладається в голові, якою хворою може бути фантазія, що знайшла тут своє втілення! І як людство взагалі допустило такі масштаби жахливого дійства? За роки війни до таборів потрапили понад 18 млн осіб із 30 країн Європи, 11 млн з них загинули. Дослідники вважають, що за колючим дротом опинилися понад 4,5 млн радянських громадян (згідно зі статистичними даними Німеччини — 5,7 млн), лише з України гітлерівці вивезли близько 3 млн осіб. «Німеччина того часу стала величезною катівнею. Волання її жертв чув увесь світ, вони змушували здригатися усі цивілізовані держави», — заявив обвинувач від США Роберт Джексон на Нюрнберзькому процесі.

Ув’язнені для дослідів
Так, катівня. Там людей сортували як худобу, від 1942 року таврували полонених — викарбовували на їхніх тілах особисті порядкові номери, змушували носити спеціальні позначки та літери, які вказували на їхню національність, віросповідання тощо. На кожному етапі проводилися так звані селекції — відбір ув’язнених на виконання робіт, газування і кремацію. Нацистські лікарі відігравали у цьому вирішальну роль. Виснажених, хворих, непрацездатних кати Віртс, Менгеле, Фішер, Кітт, Кьоніг, Кляйн і багато інших медиків відправляли до газових камер або прирікали на іншу мученицьку смерть. Також фашистські лікарі проводили медичні досліди над живими людьми, виявляючи при цьому садистську винахідливість. Факти експериментів над ув’язненими підтверджуються низкою документів, знайдених, зокрема, в канцелярії Освенціму. У звіті хірургічного відділення табірного госпіталю зафіксовані усі операції, зроблені за жовтень–грудень 1943 року. В одній із телеграм оберштурмфюрер СС полковник Зоммер наказує комендатурі табору внести 128 жінок до графи «Ув’язнені для дослідів». У Біркенау, наприклад, вивчали дії різних хімічних препаратів за замовленнями німецьких фірм. Був випадок, коли для подібних дослідів представники хімічної промисловості Німеччини лікар-гінеколог Клауберг і біохімік Гебель спеціально купили у адміністрації табору 150 жінок. Фашисти приганяли в концтабори тисячі дітей, які також гинули і від жахливих процедур, і в газових камерах. Це були єврейські діти, доньки та сини розстріляних партизан, вбитих радянських партійних і державних діячів. Лише 904 малюки змогли вижити в Бухенвальді — їх тримали в окремому бараку, і в них була хоч якась підтримка дорослих.

Підраховано на калькуляторах смерті
Найбільше вражає те, що самі гітлерівці вважали все, що коїлося у концтаборах, звичайною роботою. На калькуляторах смерті нацистські чиновники точно розрахували, який зиск можна отримати від праці одного в’язня, скільки часу він протягне і як краще використати його тіло.Ось дані документів головного адміністративно-господарського управління СС: денний заробіток бранця на підприємстві — 6 марок у день мінус 0,6 марки на його харчування і 0,1 — на амортизацію одягу. Чистий прибуток — 5,3 марки. За дев’ять місяців (максимум стільки в’язень був здатен працювати) — 1431 марка. Після втрати працездатності людину позбавляли життя через отруєння та кремацію. На ці процедури також витрачалися кошти, які він або вона (посмертно) мали «відшкодувати»… Тож після страти полоненого його останки використовувалися надзвичайно раціонально. Одяг мертвого віддавали ще живим, волоссям набивали подушки, виготовляли з них килими, тканини. Шкіра, особливо з гарними татуюваннями, добре підходила для виконання забаганок німецьких модниць — незвичні сумочки, рукавички, браслети та інші речі тішили око чиновницьких дружин. Із кісток виготовляли кісну муку для підгодівлі тварин, подрібнені кістки й попіл із крематоріїв ставали добривом для ланів. Від такого цинічного раціоналізму волосся стає дибки.

Нині ця тема чіпляє за живе мільйони людей у всьому світі. 11 квітня 1945 року в’язні концтабору Бухенвальд, довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання, захопивши в полон близько 800 есесівців і солдат охорони. Так людство дізналося про усі їхні злочини.
Темі важкого виживання і страшної смерті в’язнів присвячено безліч книг, кінострічки відомих режисерів Стівена Спілберга, Лоретти Вальц тощо. А Марк Херман за однойменним романом Джона Бойна зняв фільм «Хлопчик у смугастій піжамі», де зобразив концентраційний табір очима родини нацистського чиновника, призначеного на посаду керівника цієї фабрики смерті. Батько свято вірить у необхідність знищення «нижчих рас». Його старша донька вважає цих людей сміттям. Лише малий Бруно бачить у замучених постатях в смугастих «піжамах» своїх товаришів. Через колючий дріт він розмовляє з єврейським хлопчиком, однолітком Шмулем, носить йому їжу та співчуває, бо той не може знайти серед натовпу батька, який пішов приймати душ і не повернувся. Аби допомогти товаришеві відшукати тата, малий німець перелазить на територію табору, перевдягається у арештантську робу. Батько Бруно нещадно жене в’язнів у газову камеру, не відаючи, що разом з усіма там гине і його син… Ця історія допомагає осягнути істину: якщо хочеш дізнатися, як почувається інша людина, — стань на її місце. Нині ми майже нічого не знаємо про тих, хто побував у фашистських концтаборах, пройшов усі жахи катівні й не загинув. Німеччина зобов’язалася виплачувати їм грошові компенсації, проте ніхто не зможе повернути людям здоров’я, втрачене дитинство.

P.S. Вразлива дитяча психіка не могла не похитнутися від усього пережитого жаху. Від онука жінки, яка в дитинстві відчула на собі страхіття концтаборів, почула таку історію. Надивившись на тисячі смертей довкола, втративши матір, 13-літня Тая (тепер Таїсія Федорівна) після визволення із фашистського полону потрапила на похорон сусідки. Усі навколо плакали, тужили. Коли дівчинка почула, що у її однолітка померла мама, вона щиро здивувалася: «ОДНА мама померла, а ви всі так побиваєтеся?!»

Ольга МОСЬОНДЗ
"Вечерние Вести"
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (558)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области