ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

Особливості світової законодавчої практики щодо ринку землі

  30   0 15.08.2017, 14:16 | Статьи, Общество
Особливості світової законодавчої практики щодо ринку землі

Підтримка фермерства в західних державах є пріоритетом держави. Фермери представлені переважно сімейними фермерськими господарствами та кооперативними селянськими організаціями.

У тих країнах, де дозволений продаж землі, купити її непросто. Покупців оцінюють відповідно до вимог, які прописані в законодавстві країни і які беззаперечно виконуються. Є також перелік критеріїв для людей, котрі мають привілейоване право на купівлю або оренду (члени родини, фермери-сусіди, орендарі та їх спадкоємці тощо).

У європейських країнах, Японії, Австралії, США, Канаді іноземці не можуть володіти сільськогосподарською землею навіть за дуже великі гроші. І тільки в країнах зі слабкою економікою та хитким політичним устроєм є всі передумови для втрати цього стратегічного ресурсу...

У Данії земля для ведення аграрного бізнесу надається (шляхом купівлі чи оренди) фізичним особам, які проживають або в цій місцевості, або на відстані 10-25 кілометрів. Порівняйте з нашими великими агрохолдингами, які майже всі мають головні офіси в столиці, а їх засновники й керівництво добре якщо живуть у Києві, бо часто-густо взагалі в іншій країні!

Покупці (орендарі) зобов'язані працювати в господарстві на сільськогосподарських роботах. Вони мусять мати диплом або інший професійний документ, що підтверджує сільськогосподарську освіту. Також встановлені терміни професійного стажу (у Франції не менше як 5 років, у Данії - 8 років). Наявність певних засобів виробництва є обов'язковою.

Для отримання землі іноземці мають проживати в країні упродовж встановленого терміну і після набуття громадянства (Франція - 7 років, Кентуккі (США) - 8 років). Причому вони мають доступ лише до вільних земель з метою їхнього сільськогосподарського освоєння (Нова Зеландія). У Мінесоті (США) купівля (оренда) земельних ділянок дозволена лише для науково-дослідницької роботи.

У Франції іноземець (лише громадянин країни ЄС, який відповідає кваліфікаційним вимогам) може придбати на засадах купівлі або оренди земельну ділянку (крім виноградників), яка за вартістю не перевищує вартості загальної ділянки середнього за розміром фермерського господарства. У штаті Вісконсин (США) - не більше 260 гектарів, що наближено до розміру землекористування середньої ферми.

І ще одна необхідна норма: унормування мінімальних та максимальних розмірів господарств.

У Німеччині мінімальна ділянка (власна чи орендована) - 1 га, максимальна - 400-500 га залежно від умов федеральних земель, у Польщі - від 1 до 300 га, а зі спадком - до 500 га. В Іспанії обмеження становлять: для зрошувальних земель - 50 га, пасовищ - 100 га. У Данії верхньою межею землекористування (своєю чи орендованою) є 150 га. Випадки збільшення площ угідь допускаються спеціальним рішенням лише у разі вимог специфічного виробництва та за умови, якщо на придбання землі ніхто не претендує. У Японії мінімальним розміром є 0,5 га угідь.

У США мінімальність ферми визначається реалізацією продукції на 1000 дол. Концентрація земель у руках окремого господарства з 1970-х років обмежується забороною їх придбання і оренди нефермерами, а також кваліфікаційними вимогами.

В Україні з такою нормою не склалося. Ну не може бути сімейна ферма або фермерське господарство з земельним банком у 12-15 тисяч гектарів. Це вже не ферма, а велике аграрне підприємство з оборотом 200 млн гривень. У чому різниця? Податкові ставки на цих двох суб'єктів господарювання мають бути зовсім різними (в нас сьогодні вони єдині). Потрібно встановити верхню межу розміру фермерського господарства, приміром 500 гектарів землі. Законодавчо визначити та закріпити!

Загалом в Україні 51,9 тис. сільськогосподарських суб'єктів господарювання. Із них 44,5 тисячі - господарства, які мають у себе до 500 гектарів землі. А це 86%!

Як же в інших країнах регламентують кількість землі у власності або в оренді? У Швейцарії мінімальний розмір господарства має забезпечити зайнятість однієї особи на 75%, або на 2100 годин упродовж року. Мінімальний розмір орендованої землі розраховується на повну зайнятість 1,5 осіб. Максимальною же визнається ділянка (власна, орендована), яка забезпечує рівень доходу, що задовольняє 2,5-3 зайнятих її обробітком осіб.

У Франції оптимальним є господарство, що забезпечує повну зайнятість 2 осіб і дохід, який задовольняє їхні потреби і утримує від переходу в інші сфери зайнятості. Середній по країні розмір такого господарства становить 25 га. Залежно від зони встановлено коефіцієнт відхилення «вгору-вниз» у 30%.

І це далеко не весь перелік норм, які висувають держави до тих, хто бажає придбати землю. Відповідні структури контролюють дотримання законодавчих норм. Усе просто, прозоро і головне - дієво!

Аграрний сектор України нині потребує трансформації. Але будь-які зміни опиратимуться на одне - на якій землі будуть господарювати сімейні ферми, інші невеликі форми господарювання, як вони розвиватимуться?

 Вадим ІВЧЕНКО,
народний депутат від «Батьківщини»

"Вечірні Вісті" 

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (569)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области