ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Сентябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Страйк як інструмент вибивання зарплати

  7   0 24.07.2017, 16:00 | Статьи, Общество
Страйк як інструмент вибивання зарплати

Українські шахтарі знову страйкують. Робітники підприємства «Лисичанськвугілля» упродовж кількох діб протестували під землею, відмовляючись підійматися на поверхню через невиплати заробітних плат від грудня 2015 року. В Міненергетики пообіцяли погасити заборгованість уже в першій декаді серпня. Але варто згадати, що рік тому гірники інших шахт організовували акції протесту під такими самими гаслами. І це видається свідомим знущанням над шахтарями, бо тільки страйками вони можуть вибити з держави чесно зароблені гроші.

Протести під землею

Підземний страйк розпочали гірники з шахти ім. Г. Капустіна: останніми місяцями їм виплачують 3-6% від загальної суми зарплати. Зрозуміло, що на такі «шалені» гроші неможливо прожити самому, а про утримання родин годі й казати. З огляду на те, що впродовж кількох років у Лисичанську закрили близько десяти підприємств, шахтарі фактично стали заручниками обставин. Бо шукати іншої роботи означає для них взагалі залишитися без грошей на існування. Та коли на шахті їм почали платити 40-150 грн на місяць, терпець урвався.

Гірники налаштовані рішуче: допоки борги по зарплаті не будуть повністю виплачені, вони залишатимуться під землею. До страйку «капустинців» долучилися колеги з шахти «Новодружеська», яка також підпорядкована «Лисичанськвугіллю».

За словами голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, заборгованість по зарплатах співробітникам «Лисичанськвугілля» становить 135,7 млн грн.

У прес-службі Міненерго уточнюють, що 2015 року борг перед шахтою становив 9,3 млн грн, зокрема перед працівниками - 4,9 млн грн. У 2016-му він збільшився на 51,1 млн грн (перед працівникам - на 33,5 млн грн), а за шість місяців 2017 року зріс ще на 75,3 млн грн (працівникам заборгували ще 49,3 млн грн).

Своєю чергою заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості Валерій Мамченко додав, що загалом заборгованість по зарплатах шахтарів в Україні сягає 592 млн грн.

«І це при тому, що ставки зовсім невеликі. Так, середня зарплата шахтаря становить 6,5-7 тис. грн. Прохідники, які працюють у пекельних умовах, отримують близько 9 тис. грн на місяць. Але навіть цих грошей люди не бачать. Тому не дивно, що гірники з Волині масово їдуть до Польщі працювати двірниками і заробляють там 18 тис грн, не спускаючись під землю і не ризикуючи життям», - розповів він «ВВ».

Корупція чи тотальне недофінансування?

Наразі невиплату зарплат шахтарям розслідує прокуратура Луганської області. Але чи з'ясують правоохоронці справжню причину накопичення боргів?

Співробітники підприємства в коментарях ЗМІ розповідають, що керівництво шахти декларувало закупівлю обладнання, а натомість купувало собі нові автівки. Коштів на виплату зарплатні їм начебто бракувало через недостатні обсяги продажу вугілля.

Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець теж схиляється до думки, що однією з причин накопичення боргів перед шахтарями стала корупційна складова. Саме цей чинник призвів до того, що шахта «Лисичанськвугілля» доведена до напівзруйнованого стану. Наприклад, на «Новодружеській» упродовж восьми років майже не видобували вугілля, однак шахту при цьому не закривали.

«У 2012-му на неї виділили 21 млрд грн, але гроші розікрали. Нині держпідтримка «Новодружеської» є мінімальною, та корупція існує навіть за таких умов», - розповів він «ВВ».

Профспілковий лідер додав, що на «Лисичанськвугіллі» наразі працюють ті самі «смотрящіє», яких свого часу вдалося прибрати з «Первомайськвугілля».

«Тоді на шахті «Гірська» люди разом із профспілками задокументували розкрадання вугілля зі складу. У відповідь зловмисники погрожували розправою активістам та профспілковим лідерам. Але врешті-решт шахтарі домоглися від міністра прибрати корупціонерів. Звісно, нині на «Лисичанськвугіллі» вони крадуть не так, як на попередньому місці служби, бо часи й можливості не ті. Але, я переконаний, корупції у вугільній галузі взагалі не має бути», - підкреслив Волинець.

А ось Валерій Мамченко стверджує, що гроші, які держава виділяє на підтримку галузі, неможливо розікрасти, і вони повністю йдуть на зарплатню шахтарям. Але їх категорично бракує.

«Щомісяця, сукупно з підтримкою із держбюджету, вугледобувна галузь отримує близько 400 млн грн. А мінімальна сума для виживання - 800 млн грн. Така шалена нестача позначається на всіх процесах. Уже дійшло до того, що шахти практично не дають вугілля. І біда не в шахтарях, а в неможливості організувати виробництво. Щоб запустити вугільну галузь, її хоча б раз потрібно належно профінансувати. Але замість цього кожна влада дає нам лише подачки, чим фактично змушує ходити з вічно протягнутою рукою», - констатував він.

За словами експерта, «ложку дьогтю» у цю історію додав той факт, що на початку року було арештовано рахунки майже всіх шахт, оскільки закон, який забороняв банкрутувати підприємства вугільної галузі, втратив чинність.

А ще вугледобувні підприємства не можуть вирватися з боргової пастки Фондів страхування, які висмоктують з них гроші.

«Наприклад, «Селідоввугілля» щороку до Фондів соцстраху вносить 14 млн грн. При цьому заборгованість підприємства перед ними щомісяця зростає на 3 млн. Через накопичений свого часу борг перед Фондами на рівні 50 млн грн на підприємство наклали штрафів та пені на суму 300 млн грн. І внески від «Селідоввугілля» йдуть на покриття цих штрафів. Найстрашніше, що через це  шахтарі отримують лікарняні з мінімальної зарплатні. Більше того, гірники не можуть претендувати на пільгову пенсію, попри те, що внески регулярно сплачуються», - підкреслив Мамченко.

Відтак, за його словами, деякі шахтарські спеціальності прибрали зі списку шкідливих професій, хоча люди працюють у надскладних умовах. Експерт розповів, що профспілки вимагатимуть списати борги шахт перед Фондами. І це дозволить частково виправити ситуацію із зарплатами.

Михайло Волинець додає, що причинами затримки заробітних плат шахтарям є також незбалансована ціна на вітчизняне вугілля, проблеми з розрахунками за «чорне золото», а також високі ціни на електроенергію, газ, витратні матеріали та обладнання. 

«У результаті шахтам «капають» копійки. І виходить, що гірники не заробляють собі навіть на зарплатню», - зазначив він.

Далі буде

Михайло Волинець повідомив, що в Міненерго пообіцяли вже на початку серпня взятися за погашення заборгованості по зарплатах шахтарям, оскільки в проголосованих Радою змінах до держбюджету на це передбачено 280 млн грн. Також можна буде розраховувати на частину грошей, спрямованих на ліквідацію шахт.

«Сподіваюся, це трохи заспокоїть гірників. Не хочеться, аби повторилися минулорічні масові страйки, під час яких профспілковий лідер Віктор Тріфонов намагався себе підпалити», - додав він.

Справді, торік гірники з багатьох областей України вийшли в столиці на масові акції протесту, вимагаючи погасити заборгованість по зарплаті. Тоді влада врешті-решт виділила 200 млн грн, а Кабмін навіть розробив «План невідкладних заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати». Однак цьогоріч ситуація повторилася і, вочевидь, повторюватиметься ще не раз.  

Валерій Мамченко впевнений, що, замість того, щоб змушувати шахтарів випрошувати чергову подачку, державі було б вигідніше зробити вуглевидобувну галузь беззбитковою.

«Для цього, за моїми підрахунками, потрібно 15 млрд грн, які б надходили впродовж кількох років і спрямовувалися на закупівлю обладнання та запуск підприємств. Ми на імпортне вугілля витрачаємо 53 млрд грн, а власний вуглевидобувний комплекс розвивати не хочемо», - зазначив він.

Михайло Волинець своєю чергою бачить вихід у підвищенні цін на українське вугілля.  

«У 2015-2016 роках в Україну з країни-агресора завозили вугілля за 100 доларів/тона­­­ - це удвічі вище, аніж ціна вітчизняного вугілля. Нині уряд хоче закуповувати антрацит у США за 130 доларів за тону, тоді як вартість українського вугілля з квітня 2017 року не перевищує 2 тис. грн за тону. Купуючи іноземне вугілля, ми фактично фінансуємо галузь іншої країни, відмовляючись нести відповідальність за своїх шахтарів і не бажаючи розвивати власну вугільну промисловість», - підсумував він.

 

Аріна МАРТОВА

Вечірні Вісті

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Сентябрь 2017 (2845)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)
Апрель 2017 (2361)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области