ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Февраль 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 

Госпітальні бої

  407   0 06.02.2017, 15:35 | Статьи, Общество
Госпітальні бої

Через «реформи» МОЗу в країні вже почали спалахувати «медичні майдани». Минулого тижня перекривали автотраси та збиралися на площах жителі Вінниччини. Вони протестували проти нової ініціативи профільного відомства - госпітальних округів.

Уряд торік у листопаді постановою №932 затвердив порядок створення госпітальних округів. За визначенням Мінздраву, госпітальний округ - це об'єднання закладів охорони здоров'я, розміщених на певній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги мешканцям цих районів. Їх мають створювати в межах кожної області. Центром госпітального округу стане населений пункт, в якому живуть понад 40 тисяч осіб. У ньому діятиме щонайменше один багатопрофільний медичний заклад другого рівня - йдеться про повноцінну лікарню, де працюватиме денний і цілодобовий стаціонар, який прийматиме людей із гострими та хронічними захворюваннями. У МОЗ вважають, що в такій лікарні повинні обслуговуватися не менше як 200 тис. осіб. Округ формується так, аби жителі прилеглих населених пунктів могли добратися до його центру впродовж години, а зона його обслуговування має охоплювати радіус 60 кілометрів. «Ця лікарня буде найпотужнішою в окрузі. Решту медичних закладів перепрофілюють у такий спосіб, щоб там надавалися послуги, які не потребують високотехнологічного обладнання», - зазначив заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Місцева влада має сама вирішувати, як формувати межі того чи іншого госпітального округу, який населений пункт стане його центром, яка лікарня буде основною і як перепрофілювати інші, непріоритетні медичні заклади. Для цього будуть створені госпітальні ради, до складу яких увійдуть представники міст обласного значення, районів та об'єднаних територіальних громад певного округу. Цей орган також повинен розробити план розвитку госпітального округу на п'ять років. Реалізовувати його мають за «кошти місцевих бюджетів територіальних громад, недержавні інвестиції, спонсорські та благодійні внески, за рахунок міжнародної допомоги».

Наразі на погодження до центральних органів влади передані проекти 49 округів із 13 областей України. Їх ще має затвердити уряд. А тим часом жителі міста Шаргород Вінницької області минулого тижня  вийшли на масові протести, висловивши свою незгоду з тим, як чиновники нарізали госпітальні округи. Так, Шаргород приєднали до округу з центром у Могилів-Подільському, до якого місцевим мешканцям треба добиратися більше як годину. Обурилися і жителі Іллінецького району, бо їх віднесли до Тульчинського округу, до якого їм вкрай незручно діставатися.

У затвердженій Кабміном постанові сказано, що створення госпітальних округів дозволить «оптимізувати ресурси установ охорони здоров'я, підвищити ефективність використання бюджетних коштів, які спрямовують на забезпечення фінансування вторинної медичної допомоги». З огляду на все, саме «оптимізація коштів» має стати головною метою змін, пов'язаних із медичною «реформою» загалом та госпітальними округами зокрема. Адже цього року на медичну сферу з бюджету виділено лише 55,7 млрд гривень, що дуже мало і вочевидь не сприяє проведенню заходів, яких насправді потребує галузь.

Запропонована Кабміном система щодо госпітальних округів викликає у лікарів та медичних експертів чимало побоювань. Особливо в тій частині, де зазначено, що до лікарні жителям віддалених пунктів доведеться добиратися протягом години, а поганими дорогами, певно, ще довше (в рамках цієї реформи йдеться і про «покращення» доріг, хоча як це зробити - невідомо). Адже є діагнози, з якими найменше зволікання може коштувати людині життя: тяжкі травми в ДТП, гострий перитоніт, ускладнені стрімкі пологи тощо. Чи зможе за цей час порятувати людину бригада «швидкої», тим більше, що цей вид медичної допомоги взагалі хочуть перевести на рейки парамедицини, коли на виклик приїжджатиме не лікар чи фельдшер, а парамедик. Слабкою є мотивація МОЗ, мовляв, одна година - це «золотий стандарт» для проведення екстрених заходів при інсульті та інфаркті. Адже за такий проміжок часу людина має отримати інтенсивну терапію, а тут упродовж години з віддалених населених пунктів її лише везтимуть до лікарні. 

До слова, у медичних закладах пацієнтів мають обслуговувати за уніфікованими клінічними протоколами лікування, у рамках системи доказової медицини, що впроваджується в Україні. Директор українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман вважає, що в українських реалій це нововведення не на часі. «Згідно з протоколом лікування, при запаленні легень людина, наприклад, має перебувати в лікарні чотири дні. За цей час їй мають вколоти належну кількість ін'єкції певного антибіотику. Сьогодні такого хворого, щоб уникнути ускладнень, тримають у лікарні ще три дні, проводячи оздоровчі процедури, зокрема, колють вітаміни, що відновлюють гомеостазу організму після антибіотиків. А в разі лікування за протоколом людина вийде з лікарні ослабленою. Загалом за такої системи пацієнт отримуватиме від держави мінімум необхідних ліків, за інші йому доведеться платити зі своєї кишені, так само, як і за оздоровчі процедури. Тобто частина медпрепаратів стане офіційно платною. І повноцінний курс терапії зможуть дозволити собі одиниці. Загалом до впровадження цих протоколів не готові ні медичні заклади, ні пацієнти», - говорить Фельдман.

За його словами, внаслідок такої «реформи» відбуватиметься відтік лікарів із вторинної і третинної ланок медицини. «Навіщо тяжко працювати у лікарнях, опановувати нові протоколи лікування, загалом адаптовуватися до нових правил на вторинці - і отримувати за це мізерну зарплату? Багато хто захоче працювати дільничним лікарем на первинній ланці. Адже в новому форматі це буде такий собі диспетчер медичного закладу, і його діяльність зводитиметься до бесід із пацієнтом. Він підпише договори з 2000 осіб, отримавши за кожного від держави 250 гривень на рік, і не нестиме відповідальність за здоров'я хворого, як лікарі інших ланок. Тобто первинний рівень медицини канібалізує вторинний», - вважає Фельдман.

Читайте також: Первинну медицину вводять у кому? 

До слова, у МОЗ поки немає стратегії, як саме перепрофільовувати непріоритетні медичні заклади. Хоча чиновники висувають доволі оригінальні ідеї: наприклад, переобладнання у хоспис, центр соціальних послуг чи будинок для людей похилого віку. Теоретично надається повна свобода дій місцевій владі. Згідно зі статтею 49 Конституції, існуюча мережа медичних закладів не може бути скорочена. Чиновники обіцяють, що цього не станеться (про це, зокрема, заявляв віце-прем'єр Геннадій Зубко).  «Медзаклади, визнані непрофільними, будуть вимирати, - каже Фельдман, - так само, як сьогодні через недофінансування гаснуть інститути Академії медичних наук: їм урізають кошти, мотивуючи, що наука не приносить прибутку. Хоча медицина не може існувати без науки. Тож і ці медичні установи через нестачу грошей поступово деградуватимуть і самоліквідуються. Спочатку в них вимикатимуть світло, потім фахівцям перестануть виплачувати зарплату, і вони звільнятимуться. Врешті-решт залишаться порожні напівзруйновані будівлі - пам'ятники цієї медичної реформи. Або ж чиновники знайдуть способи, як їх відібрати».

Голова громадської Ради при Міністерстві здоров'я України Максим Іонов наголошує: скорочення кількості лікарень, які приймають на стаціонар, може призвести до ситуації, коли в медзакладах просто не вистачатиме місць, щоб розмістити усіх хворих. «Маємо населення із багатьма хронічними захворюваннями, і терапевтичні відділи завжди переповнені хворими. Одна справа, коли пацієнти потребують оперативного втручання, і зовсім інша - коли необхідні тривалі реабілітаційні заходи. І нинішнє процентне співвідношення лікарень, які готові прийняти таких хворих, має зберігатися», - каже Іонов.

За такої системи, кажуть експерти, більша відповідальність лягатиме на фельдшерсько-акушерські пункти та сільські амбулаторії. «ФАПи - єдині заклади, що можуть хоч якось надати медичну допомогу простим людям.  Фінансувати їх будуть, у гіршому разі, самі пацієнти, які приходитимуть до закладу із зеленкою та капцями. У кращому - незначні субвенції виділятиме місцева влада. При цьому насамперед обслуговуватимуть пацієнтів із населеного пункту, в якому розташований ФАП, стосовно інших виникне дискримінація», - вважає Фельдман.

Він підкреслює: чиновники МОЗ наносять удар за ударом по всіх трьох рівнях медичної допомоги. «Чому це роблять? Бо є реформаторська сверблячка, не хочеться працювати в межах застарілої системи Семашко, що нині діє в Україні. Однак щось нове створюється лише на папері, - зазначає директор українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр. - Насправді спочатку потрібно було б провести експеримент, створити кілька госпітальних округів, подивитися, чи ефективне управління ними, як забезпечується контроль, постачання лікарень, яка взаємодія між лікарнями «швидкої», call-центрами і лікарнями, куди кладуть пацієнтів. І якщо все вдасться, тільки тоді можна поширювати досвід на всю країну».

Кіра ВИНОГРАДОВА

gazetavv.com

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...


АРХИВ НОВОСТЕЙ

Февраль 2017 (1809)
Январь 2017 (1979)
Декабрь 2016 (2349)
Ноябрь 2016 (2306)
Октябрь 2016 (2262)
Сентябрь 2016 (2354)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области