ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2016    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
         
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
           

Вбити науку: а що далі?

  310   0 08.11.2016, 11:15 | Статьи, Общество
Вбити науку: а що далі?

«Ми даємо гроші на науку не тому, що ми багаті, а ми багаті тому, що даємо гроші на науку», - сказав 40-й президент США Рональд Рейган. Справді, у розвинутих країнах розуміють, що саме високотехнологічні галузі, в основі яких лежать новітні наукові розробки, здатні забезпечити швидкі темпи економічного зростання. І за останні п'ять років кількість науковців у світі збільшилася на 20%. Натомість в Україні за роки незалежності наукова спільнота скоротилася утричі. Через мізерне фінансування наука в нашій країні перебуває на межі повного знищення. 


Надія на те, що ситуація у науковій сфері покращиться, зажевріла торік, коли Верховна Рада ухвалила нову редакцію Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Одне з його положень передбачає, що з 1 січня 2020 року держава має спрямовувати на фінансування галузі не менше як 1,7% ВВП. «Однак ми й на крок не наблизилися до цього: цьогоріч на науку виділено лише 0,18% ВВП, що становить 2 млрд 54 млн гривень», - зазначає голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков.


Окрема стаття закону стосується оплати праці науковців: так, із 1 січня 2020 року посадовий оклад молодшого наукового співробітника повинен бути не нижчим за подвійну середню зарплатню у промисловості. «Наразі ставка молодшого наукового співробітника становить 3742 гривні, а середня заробітна плата працівника промисловості - 5972 грн. Тобто маємо відставання у 3,19 рази від запланованих показників. Загалом зарплата науковців на 1000 гривень менша, ніж у галузях економіки», - порівнює Анатолій Широков.


Тож у науковій спільноті констатують: норми зазначеного закону не те що не виконуються - навпаки: спостерігаються зворотні тенденції. Так, в Україні протягом останніх років відбуваються процеси кадрового вимирання науки. Все менше молодих людей стають на шлях наукової діяльності, яка в Україні є неприбутковою. Окрім того, наша країна перетворюється на «мозковий придаток» розвинутих країн, зокрема США та Європи. Адже там добре розуміють, що краще запросити талановитого українського вченого та створити всі умови для його праці, аніж витрачати десятки тисяч доларів на підготовку свого фахівця.


«Наприклад, випускник фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка черкащанин Ігор Доценко уже десять років працює у команді відомого французького фізика, лауреата Нобелівської премії Сержа Ароша. Він провадить фундаментальні наукові дослідження у галузі квантової оптики, - розповідає Анатолій Широков. - Науковець прагне реалізувати свої ідеї і вважає, що у квантових технологій велике майбутнє. Так, 50 років тому були розроблені перші транзистори, що було відзначено Нобелівською премією. Тоді ніхто не міг уявити, наскільки корисним стане винахід, адже без цих пристроїв не працювали б комп'ютери та мобільні телефони.

 

Звичайно, це затратні досліди: лише один охолоджуючий прилад кріостат коштує близько 400 тис. євро, а загалом річні витрати на наукові експерименти, які провадить наш земляк, сягають фінансування одного з інститутів НАН в Україні. На жаль, Ігор Доценко не збирається повертатися до України, адже наука в нас практично знищена. Я переконаний, що в майбутньому серед лауреатів Нобелівської премії будуть українці за походженням, але працюватимуть вони в Європі чи в США».


За словами члена профспілки Інституту фізики НАН України Тараса Микитюка, торік кількість молодих українських вчених зменшилася на 6%, а за підсумками 2016 року цей показник орієнтовно може сягнути 8%. «Фонду підтримки, який має стимулювати молодих вчених до конкуренції та розвитку, в Україні недостатньо. Так, у нас є премія президента України для молодих вчених, є відповідні гранти президента, стипендії Кабміну, премія Верховної Ради для талановитих вчених, іменна стипендія Верховної Ради. Однак отримують їх одиниці. Якщо на початку 1990-х років молодий вчений шукав собі наукового керівника, у 2000-х наукові керівники намагалися обрати найталановитіших аспірантів, то тепер трапляються випадки, коли виділена кількість бюджетних місць в аспірантурі не заповнюється», - каже Тарас Микитюк.


У 2013 році, згідно з даними ЮНЕСКО, видатки (заробітна плата та витрати на наукову діяльність) на одного науковця в усьому світі в середньому сягали 190 тис. доларів на рік. У США ця сума становила 297 тис. доларів, у Республіці Корея - $200 тис., Євросоюзі - $163 тис., ПАР - $106 тис. Три роки тому в Україні на одного наукового співробітника щороку виділялося 9 тис. 200 доларів, та наразі ця сума є значно меншою з огляду на падіння курсу гривні та загалом зменшення фінансування галузі. Причому в усьому світі діє золоте правило: на заробітну плату потрібно витрачати не більше як 10% від загального фонду коштів, виділених на науку, а 90% - спрямовувати на наукову діяльність. В Україні ж біда що з одним, що з іншим.

 

Так, старший науковий співробітник Інституту харчової технології та геноміки НАН України Світлана Співак зазначає, що нині наукові лабораторії навіть не можуть придбати хімічні реактиви для проведення дослідів, не кажучи вже про повноцінну реалізацію наукових проектів. «В Інституті харчової технології є центр колективного користування обладнанням, де працюють співробітники різних наукових установ. Лише на ремонт одного з мікроскопів зараз потрібно 150 тис. гривень. Загалом оновлення обладнання потягне на сотні тисяч доларів. А на реалізацію одного наукового проекту в рік дають 100 тис. гривень: частина суми йде на зарплати, десь із 30 тис. гривень треба витратити на реактиви (один реактив може коштувати до тисячі доларів).


Ще одна потреба: після того як ми отримали гарний результат, наприклад щодо розробки фармацевтичного препарату, він має бути опублікований. Стаття у науковому журналі за кордоном коштує від 400 до 1000 доларів, організаційний внесок за участь у міжнародній конференції - ще 400 доларів. Якщо держава ці витрати не покриває, то як їх осилить науковий співробітник із зарплатою 5000 грн? І про яке впровадження новітніх розробок за таких умов може йти мова?» 

 

Протягом двох останніх років коштів на виплату зарплати науковим співробітникам не вистачає. Через це, за словами Анатолія Широкова, багатьох співробітників НАНУ переводять на режим неповного робочого дня, надсилають у відпустки без збереження заробітної плати. Також доводиться скорочувати науковців. Загалом за два останні роки чисельність наукових співробітників НАНУ зменшилася на 6385 осіб. «Здається, нам належало б вітати підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. Але ми маємо сумний досвід, коли зростання мінімальних виплат декларується, але кошти Національній академії наук на індексацію зарплат із бюджету ніхто не перераховує. Постає питання: де уряд візьме гроші цього разу? Адже коли ми пропонували збільшити ставку першого розряду з 1497 до 1512 гривень, нам сказали, що це - популізм», - зазначає Широков. 


За його словами, видатки, передбачені Кабміном у проекті бюджету-2017, означають подальшу руйнацію Національної академії наук. Так, бюджетний запит НАН України на наступний рік, без урахування очікуваного підвищення мінімальної заробітної плати  удвічі, становив 2 млрд 898 млн гривень. Замість цього уряд «розщедрився» лише на 2 млрд 270 млн гривень. «Формально ця сума на 10,2% більша за фінансування Академії у 2016 році. Але ж не треба забувати, що цьогоріч НАН України виділили на 12% менше, ніж торік!» - наголошує Широков.

 

Читайте також: Безвіз для українців: чи є світло в кінці тунелю?


Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти на своєму засіданні 5 жовтня підтримав позицію НАН України щодо збільшення фінансування наукової галузі та рекомендував Кабінету міністрів врахувати це під час доопрацювання проекту бюджету на наступний рік. Заступник голови фракції «Батьківщина» Іван Кириленко закликав членів комітету, щоб фракції, які вони представляють, підтримали це рішення. Зокрема, фракція «Батьківщина» під час голосування проекту Постанови «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017» внесла на розгляд парламенту пропозицію щодо збільшення фінансування науковців, однак її не підтримали. «Жодних конкретних результатів ми не відчули й після наради з питань реформування наукової сфери за участі прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Позиція керівника уряду чимось нагадує поведінку його колеги з Російської Федерації: «Грошей немає, та ви тримайтесь», - говорить Широков.


Водночас, додає голова профспілки працівників НАН України, в країні як на дріжджах зростають видатки на Генпрокуратуру, секретаріат Кабінету міністрів, Державне управління справами, Адміністрацію президента України. «Різниця між фінансуванням МВС та наукової сфери величезна. На нашу думку, в країні формується бюджет поліцейської держави. Так, поліція має отримувати достойну платню. Але хіба праця людей, які є інтелектом нації, не повинна також гідно оплачуватися?» - обурюється голова профспілки працівників НАНУ.


У представників академічної спільноти, наголошує Широков, усе частіше постають питання: «Навіщо нам гарант, який нічого не гарантує окрім власних статків, уряд, який ігнорує Закон, і Верховна Рада, яка не контролює того, що сама ухвалює? Можливо, краще йти на дострокові вибори, ніж мати те, що маємо зараз?»

 

Кіра ВИНОГРАДОВА


"Вечерние Вести"

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...


АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2016 (185)
Ноябрь 2016 (2306)
Октябрь 2016 (2262)
Сентябрь 2016 (2354)
Август 2016 (2202)
Июль 2016 (2178)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области