ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Катування страхуванням

  57   0 16.08.2016, 11:15 | Статьи, Общество
Катування страхуванням

Обов'язкове державне медичне страхування в Україні стало улюбленою «чарівною пігулкою», якою політики хочуть рятувати вітчизняну охорону здоров'я, що перебуває у майже коматозному стані. Упродовж останнього десятиріччя до парламенту було внесено близько 20 відповідних законопроектів. Але, на думку експертів, державне медстрахування в українських реаліях не буде ефективним - воно не наповнить систему грошима і лише призведе до поглиблення тінізації зайнятості населення.

 

Страждання довжиною у десятиріччя

Гарантоване Конституцією право кожного на охорону здоров'я та безоплатну медичну допомогу в нашій країні не діє, як і норма Основного закону щодо недопущення скорочення державних і комунальних закладів мережі. Головною ж проблемою, на думку експертного середовища, є катастрофічне недофінансування галузі. Країни Західної Європи витрачають на медицину в середньому 7% ВВП, США - 18%. Україна натомість поступово знизила цей показник із 7,6% у 2013 році до 3,5% нині.

 

Саме тому громадяни за гарантовану їм державою безкоштовну медичну допомогу змушені доплачувати з власної кишені. За словами головного експерта медичної групи ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Зоряни Черненко, в середньому за укол українці платять медсестрі 50 грн, а за прийом лікаря - 200-500 грн.

 

Згідно з даними Всесвітньої доповіді щодо соціального захисту, яку готує Міжнародна організація праці, у 29,3% українських домогосподарств протягом року хтось із членів не зміг отримати меддопомогу, придбати ліки або медичне приладдя. Хоча торік таких домогосподарств було 20,6%. Саме проблемами з фінансуванням системи охорони здоров'я політики намагаються приховати бажання запровадити обов'язкове державне медичне страхування.


За даними Національного інституту стратегічних досліджень, до 2015 року на розгляд Верховної Ради було винесено 16 законопроектів щодо впровадження системи обов'язкового державного медичного страхування українців. Парламент восьмого скликання не пасе задніх і продовжує цю справу. Так, у липні у Раді зареєстровано законопроект №4981, співавтором якого є екс-міністр соціальної політики Людмила Денисова. За тиждень своє бачення обов'язкового медстрахування запропонував екс-міністр охорони здоров'я Олег Мусій. А на початку серпня відповідний проект закону скерувала голова профільного комітету ВР Ольга Богомолець.


Та чи допоможе вітчизняній системі охорони здоров'я зміна моделі фінансування, тим більше, що комерційні страхові компанії почуваються не надто комфортно в нашій країні? Експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій вважає, що наразі говорити про запровадження обов'язкового державного медичного страхування не можна і не варто.   


«Такий вид страхування - лише невеличка зміна фокусу джерела фінансування. І, за великим рахунком, на цьому все. Держстрахування передбачає надходження коштів на медицину не за рахунок загальних податків, наприклад ПДВ та податку на доходи фізичних осіб, а за рахунок цільового податку, який називається страховий внесок», - пояснила вона «ВВ».

 

Зоряна Черненко також вважає, що запровадження державної страхової медицини в Україні буде недоречним ще років зо п'ять. Більше того, потрібно дуже серйозно замислитися, чи взагалі така модель буде ефективною у наших реаліях. «Польща, яка майже два десятиліття вибудовувала страхову систему, з наступного року починає повертатися до бюджетної медицини. Тому що страхову систему витягнути неможливо», - уточнила вона в коментарі «ВВ».

 

Фонд всемогутній

Кожен законопроект щодо обов'язкового державного страхування до болю схожий на попередні версії. Основні моменти в них передбачають створення Фонду, який накопичуватиме кошти страхувальників. Ця структура може діяти як самостійно, так і підпорядковуватися МОЗу. На думку Зоряни Черненко, кожен, хто проштовхував ідею медстрахування, прагнув долучити свою людину до керування Фондом, щоб можна було спокійно оперувати страховими коштами. Недарма ж перші законопроекти виходили з-під пера Партії регіонів...


Проект Богомолець передбачає, що Фонд загальнообов'язкового соціального медичного страхування є неприбутковою організацією, але саме він акумулюватиме страхові внески, зібрані від населення, на рахунках у державних банках, зокрема у вигляді депозитів та валютних вкладів. З огляду на складну економічну ситуацію, у якій перебуває Україна, існує велике побоювання, що гроші страхувальників будуть знецінюватися.

 

Крім того, цей законопроект містить певні математичні протиріччя. Так, 95% коштів Фонду повинні спрямовуватися на страхові виплати. А на забезпечення діяльності Фонду, утримання апарату, розвиток матеріально-технічної бази має йти не більше як 10% усіх надходжень. І ще 1% передбачений на функціонування та удосконалення інформаційної системи. Тобто 100% не виходить ніяк. Але головна функція Фонду загальнообов'язкового соціального медичного страхування - укладання договорів, уникнути яких не вдасться ані медзакладам, ані роботодавцям. Більше того, Фонд (він же страховик) має право відмовляти в оплаті медпослуг та отримувати від медзакладів інформацію про застрахованих осіб - включно з тією, що становить медичну таємницю. «Нині в уже існуючих державних фондах час від часу виявляють зловживання через те, що багатьом хочеться доторкнутися до державних фінансових потоків. Тож спочатку потрібно навести лад у них. Інакше і до новоствореного Фонду буде таке саме ставлення», - підкреслила Зоряна Черненко.


Застрахованим особам належить в обов'язковому порядку піклуватися про своє здоров'я, свідомо ним не ризикувати, проходити щеплення та планові медичні огляди. У проекті Богомолець, як, утім, і в документі Денисової, навіть немає переліку послуг, які покриватиме страховка. Мовляв, цей список визначає Кабмін. А ось Мусій у своїй законотворчій ініціативі розписав, що саме покриває страховка. Це первинна, вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) амбулаторна й стаціонарна медична допомога, щеплення, реабілітація, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами. Сюди ж входять і послуги лікаря або акушерки до, під час і після пологів, зокрема пренатальний догляд за розвитком плоду. І навіть безкоштовне забезпечення деякими вітчизняними препаратами. До речі, такі самі переліки містили й попередні проекти, що зайвий раз наводить на думку про обмеженість вітчизняної законотворчості.

 

Поліс усім!

Згідно з численними законопроектами про державне медичне страхування, застрахованими особами стають усі без винятку. Більшість версій закону пропонують, щоб за пенсіонерів, дітей та студентів платила місцева влада. Піклування за здоров'я тих, хто працює, покладається на роботодавця, який повинен щомісяця сплачувати близько 7% від зарплатні кожної застрахованої особи.

 

За словами Олександри Бетлій, впровадження державного медичного страхування не дасть тих коштів, на які розраховують автори цих законодавчих ініціатив. «На початку року було знижено ставку ЄСВ до 22%, а система медичного страхування передбачає фактично повернення і навіть підвищення податку, який тепер буде спрямовуватися на охорону здоров'я», - додала вона.


А Зоряна Черненко своєю чергою попереджає про загрозу збільшення частки зарплат у конвертах та тіньової зайнятості населення. Адже роботодавцю буде невигідно фінансувати страховку кожному співробітнику. Більше того, хоча кожен законопроект запевняє, що страхова медицина не потребуватиме додаткових коштів із держбюджету, це не так. Адже, окрім Фонду, належить створити інститут медичних експертів - спеціалістів, які швидко й компетентно оцінюватимуть кожен страховий випадок і прийматимуть рішення щодо виділення грошей чи відмови в них. «На організацію цієї системи потрібно витратити чимало державних грошей, оскільки вона передбачає великий штат в усіх містах України. А якщо порахувати, скільки коштуватиме одне звернення пацієнта до лікаря, стає зрозуміло, що жодного державного бюджету не вистачить, аби закрити всі страхові випадки», - зазначила Черненко.


З огляду на всі ці ризики експерти вважають за доцільніше не запроваджувати страхову державну медицину, а змінити фінансування системи охорони здоров'я. «Насамперед потрібно навчити медзаклади ефективно витрачати гроші, і тільки потім думати про медстрахування», - вважає Олександра Бетлій.

За її словами, необхідно перейти від фінансування закладів до оплати безпосередньо виконаної роботи та допомоги, яку надала лікарня чи поліклініка. «Тобто держава має сплачувати не за ліжко-місця, а за кількість пролікованих пацієнтів. Фактично це означатиме, що гроші будуть «ходити» за пацієнтом», - додала вона.


Зоряна Черненко пояснила, що для зміни фінансування медичних закладів необхідно внести зміни до податкового та бюджетного законодавства. Але наразі цього немає. Також бюджетні установи, які утримуються державою або місцевою владою, мають набути нового статусу, що дасть їм змогу перейти на інший спосіб фінансування. Але відповідні зміни до законодавства навіть не внесені до Верховної Ради.

 

Тому існують великі побоювання, що влада насправді не надто поспішає реанімувати систему охорони здоров'я. І після «прийому» українцями чергової «пігулки» у вигляді інформації про страхову медицину все залишиться як є.  

 

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

 

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (477)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области