ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

Бюджетна економія на бідних студентах

  297   0 15.08.2016, 10:30 | Статьи, Общество
Бюджетна економія на бідних студентах

Чиновники чинного Кабміну, схоже, мають намір і надалі скорочувати державну допомогу тим, хто її найбільше потребує. Тепер у Мінфіні вкрай зацікавилися студентськими стипендіями.

У Міністерстві фінансів минулого тижня запропонували скасувати з наступного бюджетного року частину існуючих стипендіальних виплат. Так, у інструктивному листі щодо прогнозу державного бюджету на 2018-2019 роки, який підготувало головне фінансове відомство, сказано, що видатки заплановані лише на «соціальні» стипендії, які отримують діти-сироти, діти-інваліди І-ІІІ групи, діти, позбавлені батьківського піклування, діти із малозабезпечених сімей, а також на виплати аспірантам та докторантам.

Тобто якщо ці наміри Мінфіну будуть враховані, зникнуть стипендії, які наразі нараховуються бюджетникам денної форми навчання із середнім навчальним балом не нижчим за четвірку. Між тим, за підрахунками аналітичного центру Cedos, саме такі виплати отримують 80% студентів-бюджетників: 640 тисяч із 810 тисяч. І лише 39 тисячам наразі виплачують «соціальну» стипендію.

Зазначимо, такі ініціативи чиновників ідуть урозріз зі статтею 53 Конституції України, згідно з якою держава має гарантувати «надання державних стипендій та пільг учням і студентам». Не кажучи вже про те, що чиновники взагалі ігнорують норми Закону «Про вищу освіту» від 2014 року, які передбачають індексацію стипендіальних виплат та збільшення розміру мінімальної академічної стипендії до рівня прожиткового мінімуму. Наразі у вишах III-IV рівнів акредитації академічна стипендія становить 825 гривень, у вишах I-II рівнів ще менше - 622 гривні. Це лише на 13% більше, ніж у 2012 році, хоча ціни відтоді зросли в середньому на 90%.

Можна згадати, що ініціатива відрізати студентів від державного фінансування була озвучена урядовцями ще при підготовці бюджету на 2015 рік. На це молоді люди відповіли протестними мітингами, і держпідтримку для них не зняли.

«Студентів підняти дуже легко, адже це - чи не найреволюційніша частина українського суспільства, - зазначає «ВВ» екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. - Саме зі студентського руху почалися протести на обох Майданах, а також Революція на граніті у 1990 році. Тож Мінфіну варто гарно подумати, перш ніж виносити такі резонансні пропозиції».

Звичайно, ці заяви можуть означати початок щорічної «гри» між Мінфіном та іншими відомствами, коли одні через дірявий бюджет намагаються максимально скоротити будь-які видатки, а інші - з боями відвойовують право на фінансування підконтрольної галузі. Однак рівень цинізму чиновників, які заявляють про можливість скасувати стипендії, зашкалює.

«Гройсман, очоливши уряд, збільшив свою зарплату в 2,5 рази - з 12 тисяч гривень до 27 тисяч. Водночас удвічі зросла зарплатня голови Адміністрації президента та секретаря РНБО. З квітня заробітна плата депутатів Верховної Ради була потроєна. А от грошей на допомогу студентам у казні чомусь бракує», - зазначає експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Микола Спиридонов.

Тим часом для багатьох студентів стипендія, попри її мізерний обсяг, залишається суттєвою підтримкою у повсякденному житті. Держвиплати у будь-якому разі слугують матеріальним заохоченням для молоді краще вчитися. Водночас експерти сходяться на думці, що система призначення і розподілу стипендії в Україні потребує кардинального реформування.

«Чи потрібна державна допомога людині, яка підрулює до університету на новенькій автівці? Щоб за один вечір «спустити» ті кошти в нічному клубі? А ось для студентів, які приїхали на навчання здалеку, мають батьків-пенсіонерів, 800 гривень вистачить на хліб та молоко впродовж місяця», - акцентує Ігор Лікарчук.

На думку виконавчого директора аналітичного центру Cedos Єгора Стадного, в Україні варто перейти на систему нарахування стипендій, за якої більшість виплат будуть соціальними, проте нараховуватимуться диференційовано.

«При цьому слід брати до уваги рівень доходу родини, яка утримує студента: тим, хто потребує, давати більше грошей, а за високих сімейних статків не нараховувати стипендії узагалі. Також варто розрізняти місцевих та іногородніх студентів, оскільки останнім потрібно знімати житло. Відіграє роль і вартість проживання у конкретних містах, адже в Глухові, Дрогобичі чи Ніжині, де також є університети, життя дешевше, ніж у столиці. Тобто якщо розумні діти з віддалених регіонів вступлять до вишу в Києві чи Львові, але їхнім батькам важко забезпечити проживання дітей у цих містах, то держава має їм допомогти. Нині ж стипендії розмащуються, як масло на хліб - усім потрошку. Жодної адресності та врахування потреб! Тоді як треба збільшити доступ до вищої освіти талановитим дітям, котрі часто через низькі доходи родини змушені відмовлятися від навчання у кращих університетах країни. Основний ключ - це реформа школи, але адресні соціальні стипендії теж дають позитивний результат», - вважає Єгор Стадний.

Варто зазначити, що й тут є чимало ризиків. Наприклад, існує загроза приховування доходів сім'ї, яке й так поширене з огляду на тінізацію української економіки. Або ж чиновники, прагнучи знайти чергову лазівку для економії на студентах, встановлять надто жорсткі умови для отримання стипендії, тож вона буде доступною лише для найбідніших студентів, що теж є крайнощами.

Академічні стипендії, які повинні стимулювати дітей вчитися, на думку Єгора Стадного, мусять отримувати тільки найкращі студенти, з середнім балом близьким до п'ятірки або ж іншими досягненнями - навчальними, науковими, художніми, спортивними.

«У Польші лише 10% студентів мають академічну стипендію. Більшість країн роблять наголос на соціальні виплати, бо вони є запорукою доступу до вищої освіти», - зауважує експерт.

Суб'єктивізм у призначенні академічної стипендії, додає Ігор Лікарчук, виникає, зокрема, внаслідок того, що кожен виш змушений вкластися в обмежений стипендіальний фонд. Тобто починається штучне заниження оцінок: «Однак випрошувати гроші - це не справа вищого навчального закладу, який має бути зосереджений на наданні якісних знань. Соціальне забезпечення студентів і виплата їм стипендій мусить бути на плечах Мінсоцполітики, а не університетів».

У Міносвіти наразі не підтримують ініціативу Мінфіну щодо скасування стипендій. Хочеться сподіватися, що такі пропозиції стануть початком діалогу між чиновниками, який дозволить змінити систему стипендіальних виплат. Але чи будуть ці зміни на краще для студентів? На жаль, залишається все менше надій, що чинний уряд здатен зробити бодай дрібку на благо людей.

 

Кіра ВИНОГРАДОВА 

gazetavv.com

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (340)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области