ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Справа за сімома замками

  80   0 08.08.2016, 10:03 | Статьи, Общество
Справа за сімома замками

Нині в кремлівських в'язницях перебуває двадцять дев'ять українських політичних бранців. Якщо підсумувати терміни, то загалом їм залишилося сидіти 139 років! Одна з найбільш утаємничених - справа киянина Валентина Вигівського. В РФ його звинуватили та засудили за шпигунство. Минулого тижня Валентину виповнилося тридцять три роки. Він уже вдруге «відзначив» свій день народження у неволі.


Кримська пастка

17 вересня 2014 року київський підприємець Валентин Вигівський поїхав у справах до Сімферополя. Чоловік планував затриматися у Криму лишень на добу, навіть зворотній квиток купив. Проте під час поїздки зв'язок з Валентином зник.  

 

Уже згодом стало відомо, що його затримали представники так званої кримської самооборони й передали до рук ФСБ. Упродовж місяця ані батьки, ані МЗСУ, ані СБУ не могли знайти Валентина. Тільки в середині жовтня Україна отримала офіційну відповідь від Росії, де йшлося про те, що Вигівський перебуває у Лефортовському слідчому ізоляторі в Москві. Йому інкримінували шпигунство в авіаційній сфері (мовляв, чоловік намагався купити технології двигуна російського штурмовика Су-25).

 

У Лефортово він просидів півтора роки. Протягом дев'яти місяців до нього не допускали не лише близьких родичів, а й українського консула. Як пізніше Валентин написав у листах до своїх рідних, саме тоді його піддавали тортурам та психологічному тиску. Також заборонили незалежним адвокатам брати участь у справі. Тож в'язень підтвердив усі звинувачення, які закидало йому слідство.

 

15 грудня 2015 року Московський обласний суд покарав українця  на одинадцять років колонії суворого режиму за залучення через Інтернет «працівників організацій російського оборонно-промислового комплексу авіаційно-космічного профілю до збирання та надання йому за грошову винагороду закритої технічної документації щодо поточних перспективних розробок».

 

Далі його доправили до виправної колонії №11 смт Утробіно, що поблизу Кірово-Чепецька Кіровської області. Нині український політв'язень сидить в одиночній камері. Також, за інформацією з листів Валентина, спецслужби намагалися його завербувати.

 

Марія Томак, координатор компанії LetMyPeopleGo (ініціатива «Євромайдан SOS») розповідає про те, що ця справа засекречена, адже пов'язана зі шпигунством. Проте навіть без детального ознайомлення з матеріалами очевидно, що є серйозні порушення. Найголовніше - фактичне викрадення Вигівського з української, хоч і тимчасово окупованої території.  

 

«У РФ шпигуноманія є своєрідним трендом. Цей тренд особливо дався взнаки після початку воєнної агресії Росії проти України. Є кілька справ проти українців, яких звинуватили в шпигунстві, та одна з хеппі-ендом. Маю на увазі Юрія Солошенка, який не так давно повернувся до України», - каже Марія Токмак.

Практика застосування засекречених справ є доволі зручною для РФ. Її, до речі, використовувало ще КДБ. Про це говорить  адвокат, представник інтересів Валентина Вигівського в Україні Роман Титикало.

 

«Підозрюю, що у російських спецслужб він викликав якийсь інтерес, може, його хотіли завербувати... До речі, насправді Валентина на півострів заманили для того, щоб затримати. Це була справжня спецоперація», - розповідає адвокат.

Батько Валентина Вигівського ділиться своїми роздумами з приводу того, чому його сина заарештували.

«Він не був громадським діячем. Так, стояв на Майдані, але ж туди ходили всі кияни! Син завжди цікавився авіацією, часто відвідував спеціалізовані сайти, спілкувався із багатьма авіаторами-фанатиками. Чимало з них, до речі, живуть в РФ. Тож, певне, хтось підконтрольний навів на нього як начебто на шпигуна. Можливо, що взагалі його затримали випадково. А там дізналися, чим він цікавився, й інкримінували йому шпигунство. Насправді ж шпигуном у Росії може стати будь-який іноземець», - розповідає батько Валентина Петро Вигівський.

 

Тільки обмін

Російський адвокат Ілля Новіков долучився до справи Вигівського вже після оголошення вироку. Нині захисник українського політв'язня говорить про те, що юридичного шляху звільнення він не бачить.

«На жаль, мушу визнати, що в нас немає шансів на те, щоб добитися звільнення юридичним шляхом. А оскільки Валентин визнав свою провину і підписав те, що його примусили, в нас також немає надії пройти через Європейський суд з прав людини. Зараз, через два роки після катувань Вигівського, він просто не зможе довести, що це було. Щодо внутрішніх російських судових інстанцій, то справа проходила апеляцію через Верховний суд. Я там був і з побаченого можу зробити висновок, що касація нічого не змінить. Тобто зараз ми знаходимося у мертвій точці. Вирок набув чинності, і сподівань на можливість його оскаржити немає. Залишається лише підтримувати зв'язок із Валентином і нагадувати українським політикам про те, що це ще одна людина, за яку треба боротися. Його визволення може відбутися тільки так, як у випадку з Афанасьєвим, Солошенком, Савченко. Лише обмін, лише домовленості», - констатує адвокат.

 

Як зізнався Ілля Новіков, на початках він навіть сподівався на те, що Вигівський справді шпигував на Україну. Адже відомо, спецслужби своїх агентів не кидають напризволяще. І це значно б збільшило шанси на швидкий обмін.

 

«На жаль, він не працював на СБУ чи на будь-яку іншу розвідку. Це знайшло відображення навіть у несекретній частині вироку. Так от, він не мав контактів із конкретними іноземними спецслужбами, проте інвестував у шпигунство власні кошти з подальшою метою продати інформацію. Такий собі шпигун-стартапер. Тобто Вигівського звинуватили й засудили за те, що він шпигував сам на себе! Запитував у своїх колег, які працювали по шпигунських справах, чи стикалися вони з чимось подібним. Ніхто з адвокатів не зміг пригадати схожого випадку, в нашій практиці це перший», - розповідає Новіков.

 

За його словами, найближчим часом матеріали стосовно Вигівського розсекречувати не будуть. Адже в них ідеться про конструкцію воєнного літака.

«А як Валентина вели, підсовували цю інформацію, як йому змінювали звинувачення з комерційного шпигунства, яке карається щонайбільше двома роками ув'язнення, на повноцінне шпигунство, - гадаю, Вигівський розповість, як тільки вийде на волю», - підсумовує захисник українця. 

До речі, українське МЗС досі не отримало від Росії обвинувального акту в справі Вигівського. Хоча з моменту винесення вироку минуло вісім місяців. Своєю чергою Міністерство закордонних справ України надіслало до РФ всі документи, необхідні для екстрадиції.

 

Важливо вийти переможцем

Мама Валентина Вигівського Галина двічі навідувала сина в Росії. Вона розповідає про те, що на початку Валентин перебував у дуже тяжкому психологічному стані, проте нині зміг взяти себе в руки. Він тримається, хоч і має проблеми зі здоров'ям.

«Коли вперше побачила його, це була наполовину людина... Так сильно він схуд. Перші півгодини побачення не міг навіть слова вимовити, його душили сльози. На той час він сім місяців не бачив нікого з рідних. Потім подивився на мене і сказав: «Мамо, я прощався із життям двічі». У нього стріляли з травматичної зброї над могилою, яку для нього ж і вирили... Побіжно сказав, що його роздягали і принижували... І потім його знову душили сльози, аж поки себе не опанував. Валентин сказав мені: «Ти ж знаєш, що я ніколи не змовчу. Все, що я думав, що відчував, - усе говорив їм прямо в обличчя. Мені це нашкодило. Але мовчати не буду».

 

Наступного разу ми приїхали до нього з невісткою уже в січні 2016 року. Побачили спокійну, врівноважену, впевнену в собі людину. Він сказав, що дуже важливо вийти переможцем із будь-якої ситуації. Що йому допомогло вистояти, взяти себе в руки? Наші листи, в яких ми давали йому надію і писали про те, що Україна за нього бореться», - згадує Галина Вигівська.

 

За її словами, Валентин відволікає себе заняттями спортом. Проте стрімко став падати зір через читання у напівтемряві, відсутність сонячного світла, стрес та ненормальне харчування.

 

Яна ДЖУНГАРОВА

 

 

Витримки з листів Валентина Вигівського


У травні український політв'язень прибув до виправної колонії у Кіровській області РФ. Відтоді родина не отримала від Валентина жодного листа. Та попередні вісімнадцять місяців він писав своїм батькам та дружині, обережно розповідаючи про те, що з ним трапилося.


«Стосовно того, що мені довелося пережити.... У вас теж волосся дибки може стати. Двічі я думав, що мене уб'ють. Принаймні все так виглядало. І аби все це пережити без психологічних наслідків, треба мати сталеву психіку. Та ще й, самі знаєте, я їм говорив усю правду-матку - думав, що все одно кокнуть. Насправді було не смішно і дуже важко. Представники ФСБ - це бандити, тільки з державним мандатом».

 

«Переламані руки, вибиті зуби, зараження крові - ось...! По мені теж «потопталися» і били, але таких наслідків немає, може, я не такий і хисткий (хоча їх ставлення до мене було як до ворога!). А ще один наш українець збожеволів, тобто реально дах поїхав - ось це реально горе, і це точно не жарти».

 

«Навіщо вам сидіти в тюрмі? Служили б батьківщині, неважливо, якій батьківщині», - ось так дослівно і сказали... Я відповів: «Як це, немає різниці!?..» Не хотілося про такі нюанси писати в листах, просто цирк, чесне слово, друзі! Хочу швидше додому, набридло все це».

 

«Так, я згоден зі словами мами, що українці - волелюбний народ і говорять те, що думають, відчувають себе вільними. Але в Росії так не заведено, і ось це тут нашкодило. Але я ні про що не шкодую - «Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под вас».

 

«Стосовно того, що з українців роблять поганих за допомогою таких судових процесів, то це частково правда. Але головне завдання полягає не в тому, щоб це світу показати, а в тому, щоб усередині Рашки люди вірили, ніби навкруги вороги. Щоб у такий спосіб (включно з іншими методами) максимально згуртувати людей навколо нинішньої влади і особисто пу, оскільки вони не можуть запропонувати нічого іншого. Фактично я став частиною цієї інформаційної війни. Але за межами Рашки в цю фігню ніхто не вірить, як у розп'яття хлопчика на Донбасі й дівчинки Лізи в Німеччині. Усе це - продукція рашистського агітпропу, розрахована винятково на внутрішнього російського споживача».

 

"Вечірні Вісті"

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (437)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области