ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
         
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
           

Геннадій Афанасьєв: «Російська в’язниця — це сучасний ГУЛАГ»

  956   0 01.08.2016, 12:01 | Статьи, Общество
Геннадій Афанасьєв: «Російська в’язниця — це сучасний ГУЛАГ»

Геннадій Афанасьєв був затриманий окупаційною владою Криму ще в серпні 2014 року та звинувачений за кількома статтями. Зокрема, йому інкримінували участь у терористичному співтоваристві  та вчинення двох терактів.


До нього застосовували тортури, тож хлопець підтвердив усе, чого вимагало «слідство». Його засудили до семи років колонії суворого режиму.

Також Афанасьєв після катувань дав неправдиві свідчення проти Олега Сенцова і Олександра Кольченка. Проте на суді зізнався у наклепі, відмовившись від своїх слів. Це був дуже мужній вчинок, адже помста могла бути страшною. На щастя, він витримав тиск. І півтора місяці тому повернувся до України разом із Юрієм Солошенком.

Нині 25-річний Геннадій Афанасьєв активно долучився до руху за звільнення українських політв'язнів. В інтерв'ю «ВВ» він розповів про жахи, які нині відбуваються у Криму, та закликав підтримувати наших бранців і писати їм листи.

 

- Що, на вашу думку, треба робити для того, щоб повернути наших полонених на батьківщину?

- Передусім потрібно поширювати інформацію про них. Була широка кампанія на підтримку Савченко, Сенцова, Кольченка, мене, але про деяких хлопців люди майже нічого не знають. Тому зараз намагаємося створювати сайти (наприклад, letmypeoplego.org.ua), на яких можна знайти інформацію про наших бранців.

Крім того, на цих ресурсах ми фіксуємо всі можливі порушення. От, зокрема, наразі задокументовано 256 порушень прав людини в Криму!

Насправді ці сайти є дуже дієвими. Проте вони розрізнені, й мені здається, що громадським активістам треба об'єднуватися задля загальної координації.

Також дуже важливо, щоб між громадськими організаціями та владою був зв'язок, якого зараз насправді немає. Усі працюють нарізно... Але, щоб ви розуміли, всю інформацію щодо Криму дістають саме активісти і волонтери. Адже офіційні заклади не мають можливості її збирати.

 

- Яка нині ситуація в Криму?

- Там відбувається справжня депортація як кримських татар, так і українців. Те, що коїться, особисто я вважаю зародженням геноциду. Людей викрадають, катують, ґвалтують, знущаються над ними, розстрілюють їх із пневматичної зброї... В Росії, звісно, факту катувань не визнають і продовжують називати себе правовою державою. Але ж там порушують усі можливі права та свободи людей!

 

Згадайте про Олександра Костенка, якого заарештували за те, що він начебто на Майдані кинув камінь у співробітника «Беркуту»! Але ж його не мали жодного права ані заарештовувати, ані судити, оскільки Росія не може переслідувати громадянина України за участь у протестних рухах на території України.

Є сотні випадків зникнення людей. Точно говорити про викрадення ми не можемо, тому що людина могла просто переїхати та змінити номер телефону. Також треба враховувати той факт, що дуже важко збирати докази на окупованій території. Проте нині задокументовано 22 випадки саме викрадення, причому йдеться і про кримських татар, і про українців. Декотрі з цих людей взагалі не були громадськими діячами, а потрапили під удар лишень за те, що розмовляли українською мовою! Якби їх офіційно затримали, то, за законом, вони б мали право повідомити найближчим родичам і зателефонувати адвокатам. Також важливо підкреслити те, що нинішня влада в Криму не розслідує ці викрадення!

 

Тож  ми збираємо всі докази, формуємо кейси і намагаємося донести інформацію до світової спільноти. Світ повинен розуміти масштаб проблеми та впроваджувати подальші санкції проти Росії. Жорстке ставлення до нашого ворога зможе допомогти нашим хлопцям повернутися в Україну.

 

- Насправді це страшний конвеєр...

- Викрадення та політичні переслідування триватимуть, допоки остаточно люди не перетворяться на рабів і не робитимуть те, що хоче російська влада, допоки всіх не русифікують... Нині, якщо ти маєш власну думку і з чимось не згоден, то мусиш побоюватися за своє життя.

 

- Коли Крим знову стане українським?

- Я не бачу воєнного шляху повернення. Ніхто в світі не хоче воювати з Російською Федерацією, яка займає одну шосту земної суші. І це не зможе зробити Україна, і без того виснажена війною на сході. Проте коли в Росії зміниться влада, тоді й настане можливість повернути півострів. Але це перспектива 10-15 років. Насправді мені важко прогнозувати. Адже два роки тому я і не уявляв, що все складеться саме так.

 

Наразі наша країна навіть власну корупцію не здатна подолати. Без вирішення, зокрема, цієї проблеми немає сенсу говорити про повернення Криму.

Також потрібні державні програми щодо підтримки кримчан. Треба змінити ставлення до жителів півострова. Ось, наприклад, моя мати намагається виїхати з Криму, оскільки там небезпечно для неї. А українські прикордонники забороняють їй вивозити власне майно. Як таке можливе?

 

- У багатьох інтерв'ю ви закликаєте писати нашим політв'язням листи підтримки. Ви як ніхто знаєте, наскільки важливі ці послання. Розкажіть, будь-ласка, які листи потрібно писати для того, щоб вони дійшли до адресатів.

- Ми організовуємо різноманітні акції на підтримку наших бранців. Але вони про це не знають. Як і про те, що їх на батьківщині пам'ятають... Не знають, що відбувається в країні.

 

От, наприклад, Валентин Вигівський сидить в одиночній камері. Він інколи під час прогулянок може спілкуватися з іншими в'язнями та годину слухати радіо. Оце й весь його зв'язок із зовнішнім світом! А лист - це як живе спілкування, як ковток повітря. Це дуже сильна підтримка, і ти вже нічого не боїшся. Ти знаєш, що за тобою сила, народ. І ти йдеш вперед. І коли на всю в'язницю приносять два листи, а тобі щотижня цілий пакет, це дуже підтримує. Пишіть те, що на серці: про політичну ситуацію, власне життя, нове кіно, новий альбом «Океану Ельзи»... Про будь що!

 

Мені рік і чотири місяці не надходили листи. Проте потім адміністрація почала потроху їх передавати, хоча деякі так і не отримав. Пригадую, як мені надсилали малюнки учні, писали драматичні тексти літні жінки. А ще якось мені написали з маріупольського гаражного кооперативу. Пишуть, мовляв, вітаємо тебе, повертайся скоріше та приїзди в гості. Це так було весело, кумедно і приємно, запам'ятаю це на все життя.

 

Отже, пишіть від руки що хочете, проте російською мовою без жодних іноземних слів. Листи українською вилучають одразу. Про інших в'язнів згадувати не варто, адже тоді є загроза, що послання так і не дійде. Краще надсилати замовні листи. Це надійніше, адже їх отримують під підпис. Це, звичайно, дорожче. Але 20-30 гривень варті того добра, яке робиш для цих людей.

 

Але насправді все дуже індивідуально. Якщо дозвіл є, то в'язні отримують пошту, якщо ні, то ні... Олександру Кольченку, наприклад, довго нічого не передавали. А потім одразу віддали кілька пакунків із конвертами. До Сенцова доходить дуже мало, хоча відомо, що йому пишуть тисячі українців.

 

- З ким ви листуєтеся?

- Щойно надіслав листи Олегу Сенцову та Олександру Кольченку. А ще своєму співкамернику, якого звати Олександр Подушка. Він сидить в одиночній камері за те, що мене підтримував. Цей росіянин писав до українського консульства, голодував задля того, щоб на мене припинили тиснути. І таких людей також треба підтримувати, щоб їх бажання боротися не згасало.

 

- Чи багато в'язнів ставилися до вас дружньо?

- Стосовно росіян такого не сказав би. Коли в їхній присутності починаєш сварити російську владу, то вони намагаються захищатися. Їм і соромно, і подекуди боляче... Та все одно вони нічого не можуть вдіяти, бо факти є фактами. А от грузини, чеченці, черкеси дуже гарно мене розуміли. Адже їхні народи проходили через те саме, через що проходить нині Україна. Від них була велика підтримка.

 

- До речі, про Сенцова та Кольченка наразі дуже мало інформації...

- Це тому, що вони дуже мужні люди і не хочуть скаржитися на свої проблеми. Вони чекають на обмін. В Російській Федерації  їх не так давно визнали громадянами України. Але зараз схиляють взяти російське громадянство. І це насторожує. Проте чекаємо...

 

- Хто з наших в'язнів перебуває у найскрутнішому становищі?

- Олександрові Костенку, про якого я вже згадував, під час тортур  зламали руку.  Вона неправильно зрослася, і тепер на лікті сильний набряк. Тож він взагалі не може згинати й розгинати руку. Вона дуже болить і починає загнивати. 


Відомо, що в найтяжчому психологічному та фізичному стані перебуває Станіслав Клих. Його піддавали тортурам, ґвалтували, накачували психотропними засобами. У нас є інформація, що катування продовжуються: йому ріжуть руки й запихають у рани якісь пігулки. Потім кажуть, що це він сам себе ріже. Також для нього існує небезпека з боку інших в'язнів та охоронців, бо він не може контролювати свої дії. Його стан вкрай важкий: на суді він бився головою об клітку, кричав на маму та адвоката... Від його захисника ми дізналися, що він хотів накласти на себе руки, бо вже не витримує того, що з ним роблять. Він розтрощив все у камері, шукаючи хоч якесь «приладдя», щоб покінчити із собою. Його перевели до гумової камери...

 

Катували і Вигівського. Та й інших хлопців. Це не поодиноке явище. Взагалі без сліз на очах про це неможливо говорити...

 

- Як би ви описали  російську в'язницю XXI століття?

- Це сучасний ГУЛАГ. Ті самі приміщення, такі самі охоронці-виродки, які ставляться до людей як до худоби...

 

- Пригадуєте свої перші відчуття після звільнення?

- Думав, що сидітиму довго. А тут - опа... Був здивований і щасливий. Найбільше хотів побачити рідних та близьких. І мрії почали здійснюватися, коли зустрівся з ними.

 

- Повернувшись до України, ви почали розмовляти українською мовою. Що для вас це означає?

- Для мене це як звільнення. Давно думав про це. Ще у 2010 році намагався перейти на українську. Та тоді львів'яни мені жартома сказали, мовляв, кидай це і говори російською. Тож надовго отримав комплекс (сміється). А насправді я так сумував за мовою... Тому коли повернувся, то став розмовляти нею.

 

- Що вам надавало сили у в'язниці?

- Мабуть, я сам собі надавав. Коли я відмовився на суді від свідчень проти Сенцова та Кольченка, то збайдужів до власного життя. Але все одно хотів боротися, щоб гідно прожити життя. Було велике бажання щось змінити, звільнитися і стати кращою людиною.  

 

- Ваша мама дуже багато зробила задля вашого звільнення. Розкажіть про неї, як вона почувається?

- Нарешті вона мала змогу хоч трошки відпочити і, найголовніше, виспатися. «Хоч трохи» - бо продовжує боротися і за інших хлопців. Я захоплююсь нею і дуже вдячний їй за те, що вона поруч. Мама - справжній герой і патріот. Більше зможу розповісти тоді, коли вона остаточно переїде до Києва.

Розмовляла Анна СПІВАК

 

 

Адреси, за якими можна писати  до українських політв'язнів

 

Сенцов Олег Геннадійович  677004, Республика Саха (Якутия), г. Якутск, ул. Очиченко, 25, ФКУ ИК-1.

 

Кольченко Олександр Олександрович  456612, Челябинская обл., г. Копейск, ул. Кемеровская, 20.

 

Чирній Олексій Володимирович  Магадан, 658025, Магаданская обл., Магаданский р-н, п. Уптар, ул. Центральная, 3, ФКУ ИК-4 УФСИН/

 

Шур Віктор Валентинович «ФКУ ИК-5 УФСИН России по республике Татарстан» Адрес: 422500, Зеленодольский р-н, р.п. Нижние Вязовые, ул. Комсомольская, 1.

 

Вигівський Валентин Петрович  ФКУ ИК-11 УФСИН России по Кировской области, пос. Утробино, Кировская обл., Россия, 613040.

 

Литвінов Сергій Миколайович  344022, Ростов-на-Дону, ул.Максима Горькго, 219, СИЗО-1.

 

Клих Станіслав Романович  64037, Чеченская Республика, Грозный, Ленинский р-н, ул.Сунженская, 2, СИЗО-1.

 

Карпюк Микола Андронович  64037, Чеченская Республика, Грозный, Ленинский р-н, ул.Сунженская, 2, СИЗО-1.

 

Зейтуллаєв Руслан Борисович 
344010, Россия, Ростов-на-Дону, ул. Максима Горького, 219 СИЗО-1.

 

Прімов Нурі Володимирович 
344010, Россия, Ростов-на-Дону, ул. Максима Горького, 219 СИЗО-1.

 

Сайфуллаєв Ферат Рефатович 
344010, Россия, Ростов-на-Дону, ул. Максима Горького, 219 СИЗО-1.

 

Ваітов Рустем Мамутович  344010, Россия, Ростов-на-Дону, ул. Максима Горького, 219 СИЗО-1.

 

Джемілєв Хайсер Мустафаоглы  414057, г. Астрахань, ул. Фунтовское шоссе, 25, ФКУ ИК-10.

 

Костенко Александр Федорович 
613049 Кировская обл. г. Кирово-Чепецк, ул. Овражная, д. 16, ИК-5.

 

Бекіров Енвер 
01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Куку Емір-Усеін Кемалович  01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Сірук Вадим 
01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Алієв Муслім Нурієвич  01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Дегерменджи Мустафа 
01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Асанов Алі Ахмедович  01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Чійгоз Ахтем Зейтуллаєвич 
01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Андрій Коломієц  01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

Ільченко Юрій Геннадійович 01014, Київ, вул. Сєдовців 22/14 Представництво Меджлісу.

 

"Вечірні Вісті"

 

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (532)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области