ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
         
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
           

Чому українці скотилися в прірву бідності?

  573   0 25.07.2016, 15:10 | Статьи, Общество
Чому українці скотилися в прірву бідності?

Згідно з останніми даними Держстату, майже три чверті українських домогосподарств - 72,3% - за підсумками 2015 року зарахували себе до бідних. Це в 1,3 рази більше, ніж 2008 року, коли такий показник складав 56,9%. Водночас частка тих, хто вважає себе середнім класом, скоротилася в 2,7 рази - з 1,9% в 2008 році до мізерних 0,7% торік.


У півтора рази - з 41,2% до 27,0% - скоротилася кількість домогосподарств, які зараховують себе до «проміжної категорії», що перебуває між бідним та середнім класом населення. «Частина громадян із так званим невизначеним статусом, які заледве долають рівень бідності, надзвичайно чутливі до соціально-економічних трансформацій, - каже «ВВ» завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько. - За таких умов вони миттєво опиняються у зоні бідності, коли сім'ї уже бракує коштів, наприклад, на лікування чи навчання дитини. Люди середнього класу на тлі економічних негараздів частіше продовжують триматися на плаву, адже до бідності їм ще далеко,  хоча рівень життя падає. Багатії ж в Україні не страждають взагалі або несуть збитки в останню чергу».

 

На запитання про те, як змінився їхній матеріальний добробут порівняно з попереднім, 2014 роком, лише 4,4% українських домогосподарств відповіли, що він покращився або «швидше покращився», 30% вважають, що не змінився, а дві третини (65,7%) відзначають, що погіршився або швидше погіршився. І, нарешті, половина домогосподарств побоюються, що впродовж 2016 року їхнє матеріальне становище погіршиться, 41,6% - що залишиться без змін, і лише 5,4% все-таки сподіваються на покращення.

 

Експерт звертає увагу, що в 2015 році порівняно з 2014-м рівень бідності за оцінкою фактичного прожиткового мінімуму зріс майже удвічі - з 29,8% до 59,3%.«Фактичний прожитковий мінімум розраховується за реальною вартістю споживчого кошика, який був затверджений ще 2000 року. Звісно, він дуже відрізняється від того показника, який нині декларується чиновниками. Наприклад, у травні 2016 року фактичний прожитковий мінімум складав 2600 гривень - це майже вдвічі більше за офіційний, який становить 1399 гривень», - пояснює Людмила Черенько.


Соціолог підкреслює, що в Україні показники злиденності серед працюючого населення є вражаючими: «За відносним критерієм бідності (згідно з ним вважається, що бідними є особи, чий дохід не перевищує певний відсоток від середньодушового доходу в країні. - Прим. авт.) за дев'ять місяців 2015 року в Україні зафіксували 23,7% бідних, і серед них 18,8% працюючих. Тобто праця в нашій країні не страхує від нужди, а лише знижує її ризики». 

 

Вкрай болючою є ситуація з бідністю серед вимушено переміщених осіб. Хоча, за словами Людмили Черенько, точних статистичних даних у цій сфері не існує. «Більшість переселенців мають житлові проблеми, навіть якщо їм вдалося знайти роботу. Адже мало хто з них зміг продати житло на окупованій території і придбати його тут. Хоча варто зазначити, що переважно ті, хто залишив регіон, володіли якимось заощадженнями. Люди, в яких не було коштів, або взагалі не виїжджали, або швидко повернулися».


Експерти наголошують, що головні причини бідності українців криються у корумпованості чиновників, тінізації економіки та загалом у неефективному державному управлінні.  Так, за оцінками фахівців, тіньовий сегмент економіки в Україні становить 40% ВВП, або близько 53 млрд доларів. Податки до держбюджету з цих грошей не сплачуються, тобто результати роботи українців розкрадаються. А сумарне податкове навантаження в Україні становить 52,2% від прибутку. Отож, у випадку повної детінізації економіки держбюджет додатково мав би отримати близько 28 млрд у рік.  «Ці доходи на свою користь перерозподіляють ділки тіньового бізнесу, а їх можна було б спрямувати на підвищення рівня пенсій, заробітних плат бюджетникам, - каже «ВВ» заслужений економіст України Віктор Суслов. - Бізнес ховається ще й тому, що в Україні несприятливі умови для його розвитку: слабка регуляторна політика, поганий інвестиційний клімат, нестійке законодавче поле, коли закони неочікувано можуть переписати під інтереси тих чи інших бізнес-груп. Україна не проводить ефективних реформ, хоча наші урядовці постійно про це розповідають».


«За офіційною статистикою НБУ, щороку 12 млрд доларів осідає в офшорах, тобто з них ні копієчки не сплачується ні до державного бюджету, ні в соціальні фонди, - додає «ВВ» експерт із соціальних питань Андрій Павловський. - Окрім того, влада забула про свою основну функцію - соціальний захист населення».

Причина нашої бідності криється також у структурі нашої системи господарювання, її тотальній неефективності. Так, українська економіка є сировинно орієнтованою, з низькою доданою вартістю. Зазначимо, за даними Євростату, за рівнем технологічності промисловість України в середньому на третину відстає від середніх показників ЄС. Частка високотехнологічного експорту в загальному експорті продуктів переробної промисловості сягає лише 6%, тоді як у розвинутих країнах цей показник становить 20-49% (Велика Британія - 22%, Швейцарія - 26%, Франція - 25%, Республіка Корея - 26%, Малайзія - 44%, Сінгапур - 45%, Філіппіни - 49%).


Вітчизняна економіка виробляє недостатньо товарів, необхідних українцям для повсякденного життя. Тому ми купуємо переважно закордонні пальне, одяг, побутову техніку, автомобілі, обладнання, інформаційні продукти. Але щоб придбати імпорт, потрібно мати валюту від продажу чогось за кордон. А реалізація лише сировинних товарів не дає належного прибутку. «Перше місце в українському експорті посідає сільськогосподарська продукція, причому не готові харчові продукти, а сировина. Хоча доцільніше було б проводити її глибоку переробку: продавати не пшеницю, а макарони, не ліс-кругляк, а меблі. Також серед основних експортних продуктів - необроблені чорні метали, руда. Тобто через хибну державну політику Україна перетворилася на сировинний придаток Європи», - пояснює Віктор Суслов.


Експерти стверджують, що високотехнологічна економіка дає значно більші прибутки до держбюджету, а отже, відповідно, дозволяє підвищувати соціальні виплати. Звичайно, така державна політика потребує серйозних організаційних та інтелектуальних зусиль з боку чиновників. «Те, що Україну штовхають на аграрний шлях розвитку, є згубною помилкою, бо не існує в світі жодної країни, яка б досягла успіхів, розвиваючи лише аграрну галузь, - додає Андрій Павловський. - Звісно, розвинутим країнам невигідно, щоб ми відійшли від сировинно-орієнтованої моделі. Проте вигоди від високотехнологічної економіки очевидні: якщо 1 долар, вкладений у видобування нафти, дає 1 долар прибутку, то в аерокосмічній сфері ви отримаєте «зверху» в п'ять разів більше».


«Україна володіла значним потенціалом для розвитку високотехнологічних підприємств, проте через згубну політику влади ми його втратили, - продовжує Віктор Суслов. - Ми припинили стимулювати виробництво і свідомо зробили вибір на користь сировинної економіки. Завод «Антонов», наприклад, міг би випускати унікальні літаки «Мрія», «Руслан», і на них завжди існував би попит. В Україні була унікальна база для розвитку ракетобудування на заводі «Южмаш». Ми могли випускати ракети для запуску супутників та інших космічних апаратів. Зараз «Южмаш» зупинений. Замість того щоб обладнувати літаки двигунами, виготовленими на вітчизняному підприємстві «Моторсіч», ми підписали контракт з однією з американських компаній на їх закупівлю. І це - яскравий приклад помилок чиновників в економічній політиці країни». 

 

Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму, за рівнем інноваційності економіка Україна посідає 81-е місце в світі. Так, українські підприємці не впроваджують автоматизованих систем управління, не застосовують міжнародних стандартів якості, не інвестують у наукові розробки тощо. Страждає і енергоефективність нашої економіки, яка в десять разів нижча, ніж у розвинених країнах. Людмила Черенько акцентує, що для подолання бідності в країні одночасно з розвитком економіки необхідно забезпечити ефективний перерозподіл коштів: «Бо одне лише економічне зростання не гарантує українцям кращого життя. Адже зиск можуть отримати не ті, хто цього найбільше потребує, а ті, хто й так багатий. Потрібно, щоб прибутки не осідали в чиїхось кишенях, а справедливо розподілялися в суспільстві. Соціальна сфера, фінансування якої сьогодні ледь жевріє, має отримувати максимум коштів».


Експерти також звертають увагу, що на рівень бідності населення впливає низька мотивація українців працювати та недостатні професійні навички. Адже від інтенсивної та ефективної роботи залежить прибутковість бізнесу. Так, згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму, за ефективністю ринку праці Україна посідає 80-те місце в світі. Водночас наша країна на 72-му місці за якістю системи вищої освіти і 88-му - за якістю викладання управлінських наук з-поміж 144 країн. При цьому дефіцит компетентних кадрів не стимулює українські компанії опікуватися освітою своїх співробітників. Україна посідає лише 92-е місце за цим показником.

 

Кіра ВИНОГРАДОВА

 

"Вечерние Вести"

 

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (499)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области