ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Август 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   

Як подолати фінансову централізацію

  171   0 06.06.2016, 13:00 | Статьи, Общество
Як подолати фінансову централізацію

Реформа децентралізації стартувала, але, на жаль, безсистемність її впровадження змушує констатувати: зараз фактично відбувається ще більша фінансова централізація. Села, селища та міста районного значення тепер повністю залежать від району, оскільки не мають ресурсу для розвитку. 


Децентралізація у правильному контексті є дуже важливою для країни. Це означає, що громади повинні мати власний бюджет, а не розраховувати на субвенції від центральної влади. Насамперед ризик недоотримання коштів стосується маленьких громад, які втратили надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Раніше 25% цих надходжень залишалося у селах, селищах і містах районного значення, 50% відводилося на райони і ще 25% - на області. Тепер 60% ПДФО концентруватиметься на рівні міст обласного значення, районів та об'єднаних громад (яких поки немає), натомість невеликі населені пункти отримуватимуть 0%!

 

Отож, села, селища і міста районного значення позбавлені головного джерела наповнення їх бюджетів. А підвищивши суму єдиного податку, влада залізла ще й до кишені фермера, оскільки відтепер він повинен сплачувати 230 грн за гектар, хоча ще 2014 року віддавав лише 7 грн.

 

Варто підкреслити, що першим кроком у реформі децентралізації мало б стати рішення про передачу землі в розпорядження та власність громад, аби запустити механізми місцевого економічного розвитку. Знадобилося понад рік обговорень, нарад, роз'яснень, дискусій, поки було напрацьовано компромісний варіант законопроекту №4355 «Щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням та охороною земель», який, власне, і має повернути землі у розпорядження і власність територіальних громад.

 

Законодавчий акт дасть змогу нарешті впорядкувати відносини на державному земельному ринку. Першочергово буде запущено процес інвентаризації земель. Чимало експертів вважали, що такий механізм надто дорогий, і бюджет країни не зможе собі цього дозволити. Проте представники Кадастрового центру наполягають, що після ухвалення такого рішення місцеві громади самі знайдуть кошти, щоб визначити кожну ділянку і внести її до бази даних. Навіть прогнозують, що в деяких випадках це буде зроблено впродовж року. А загалом інвентаризацію можна провести максимум за два роки.

 

Тобто аби отримати землю у власність, місцева рада має визначити межі об'єднаної громади, виготовити проект землеустрою, а також проект впорядкування території населеного пункту. При цьому потрібно розуміти, що якщо громада складається хоча б із десяти сіл, вартість такої документації буде захмарною, а погодження у Держгеокадастрі вочевидь затягнеться, оскільки цьому державному землевласнику невигідно фактично віддавати свої угіддя.  Водночас ті громади, які не змогли об'єднатися або погодити межі, лише розпоряджатимуться землею, яка й надалі залишатиметься у власності держави.

Тим часом Держгеокадастр декларує, що розпоряджатися можна вільними землями, крім тих, що вже виділені під проведення торгів та аукціонів. Навіть два місяці тому проштовхнув законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів».


Це означає, що вільних земель майже не залишилося: частина з них - приватні паї, уже віддані у довгострокову оренду,  інші площі, які раніше були державними, нині на 90% теж знаходяться в оренді. А хто орендар, іноді навіть у самій громаді не знають. Щодо аукціонів, то, звісно, їх проводитиме власник землі, і в більшості випадків це буде саме Держгеокадастр.

 

І ще одне доволі незрозуміле та невирішене питання: навіть якщо землю переоформити в комунальну власність, новий господар не матиме права переписувати договори оренди (наприклад, для збільшення орендної плати чи перегляд терміну оренди), оскільки це не передбачено чинним законодавством!

 

Отже, Держеокадастр отримує величезні повноваження. Структура може самочинно зупиняти будівництво, також за нею залишено проведення експертизи, завдяки чому стає можливим контроль за органом місцевого самоврядування щодо розпорядження землями. Потрібно розуміти, що за рік через цю структуру проходять операції щодо сотень тисяч гектарів: це і передача в оренду, і так звана безоплатна приватизація тощо. Ви розумієте, про які суми йдеться?

 

Тобто, на моє переконання, держава знову зробила крок вперед і два кроки назад, гучно заявивши, що вона повернула землі територіальним громадам, і в майбутньому передбачається відкриття цих реєстрів. Натомість громади не отримують майже нічого. Це мені нагадує ситуацію з передаванням місцевим радам повноважень по Державній архітектурно-будівельній інспекції: за півтора роки після ухвалення закону лише 14 міст (з 12 тисяч міських та селищних рад) отримали цю функцію.

 

Тепер поговоримо про спадщину. Законопроект, який готується до другого читання, впроваджує поняття Спадкового реєстру, де буде відображено всю спадкову справу, всі судові справи й інформацію по виданих свідоцтвах щодо право на спадщину.

 

Головна ідея законопроекту - відкриття спадщини за місцем розташування землі або нерухомого майна. Також розширюється перелік суб'єктів, які можуть звернутися до суду щодо визнання спадщини відумерлою. Це місцева рада, орендар, суміжний землевласник, територіальна громада. А також правами наділений і кредитор. Спадкоємцю дається шість місяців для того, аби заявити права на спадщину. Далі суд прийматиме рішення щодо інших заяв на цю землю або будівлі.

 

Спадковий реєстр - це інформаційна система для виявлення майна, яке може бути визнане відумерлою спадщиною. Він буде поєднаний із реєстрами Державного земельного кадастру, реєстром речових прав та реєстром актів цивільного стану. Тобто вирішується питання інформування про майно, що знаходиться на території ради, яке може бути визнане відумерлою спадщиною, а також надання інформації сільським і селищним радам з приводу відкриття справ (судових або цивільних) на відповідне майно.

 

На мою думку, законопроект вдалий! Він дасть змогу чимало зробити для легалізації земель, які роками не успадковувалися. І, звісно, це сплата податків до місцевих органів влади.

 

Питання податків взагалі є доволі болючим. «Батьківщина» не раз звертала увагу уряду на неприпустимість практики щодо збирання усіх податків на місцях з обіцянкою повернути їх, але тільки після об'єднання. На мою думку, «пряником» у цьому контексті може бути збільшення ПДФО, які залишатимуться на території. Наприклад, якщо ти об'єднався, ти отримуєш не 25% податку на доходи фізичних осіб, а 60%. Це був би досить вагомий стимул для громад!

І головне: ПДФО - це лакмусовий папірець, який показує, як працює рада з інвестиціями та інвесторами, як розвиваються підприємства, чи створюються робочі місця.

 

«Батьківщина» постійно надає пропозиції щодо покращення стану фінансової та бюджетної політики в країні, але наразі ми не маємо підтримки.

Розроблені нами законопроекти спираються на звернення сільських та селищних рад, використовують їх досвід та поради з різних напрямів.

Так, наприклад, нами було запропоновано законопроекти:

- щодо запровадження субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт, утримання районних автомобільних доріг, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах - в обсязі 15% доходів держбюджету від акцизного податку з нафтопродуктів (невикористані залишки субвенції зберігаються за місцевими бюджетами);

 

- зарахування до бюджетів місцевого самоврядування (замість обласних бюджетів) 50%-ї рентної плати за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування (очікуваний результат - 0,2 млрд грн). Це особливо важливо для гірських населених пунктів, де відсутні рілля і надходження від с/г бізнесу.

 

Також ми пропонуємо сплачувати ПДФО за місцем здійснення господарської діяльності, а не за місцем держреєстрації підприємства (очікуваний результат - додаткові 1500 млн грн). Оподатковувати землі лісогосподарського призначення на загальних підставах (очікуваний результат - додаткові 650 млн грн).

 

Ще два законопроекти, які варті термінового ухвалення: поширення спрощеної системи оподаткування на комунальні підприємства (очікуваний результат - розблокування діяльності у сфері ЖКГ у сільській місцевості, стримування зростання тарифів); встановлення ставок за побічне (корисне) використання лісів комунальної власності сільськими, селищними, міськими радами замість обласних рад (очікуваний результат - додаткові 2 млн грн).

 

І це далеко не повний перелік запропонованих законопроектів. Ми всіма способами намагаємося залучити додаткові кошти в громади, адже розуміємо, що їх укрупнення в розрізі оптимізації органів місцевого самоврядування не дасть очікуваного ефекту. Вже бачимо на практиці, що об'єднана громада  виявляється більше кадрово насиченою, і тому витрати на зарплатню значно зростають.

 

Поясню це на прикладі: об'єднана громада класифікується кількістю жителів - 5, 25, 125 або 250 тисяч жителів. Але попри це громади матимуть однакові повноваження і виконуватимуть однакові функції. Так, у населеному пункті з 250 тисячами мешканців у міського голови є кілька заступників, там є виконком, управління, відділи, департаменти - все, що потрібно для повноцінної роботи. Але така сама структура буде в громаді і на 25 тисяч осіб, і на 5 тисяч!

 

Також викликає стурбованість питання надання нотаріальних послуг в об'єднаних громадах. Люди звикли їх отримувати в сільській раді. Якщо сільський голова не буде фаховим юристом, то потрібно передбачити таку посаду. А це теж збільшення штату. Отже, оптимізація не виходить!

 

Ось тому потрібно було спочатку подумати про фінансову складову. Оскільки сума з податків, навіть якщо збільшити надходження з ПДФО до 60%, дасть змогу впродовж десяти років лише відновлювати наявну інфраструктуру в громаді (дороги, світло, школи та інші адміністративні приміщення), закуповувати потрібну техніку, наприклад для прибирання снігу та для впорядкування територій, тощо. І тільки тоді ми зможемо сказати, що децентралізація відбулася!

 

«Батьківщина» пропонує уряду порахувати, скільки грошей має вистачати громадам, і дати можливість ухвалити вищезазначені законопроекти, аби на місцях ці гроші отримали. Для того щоб Україна і справді змогла проявити себе як сильна та заможна держава, села, селища, малі міста мають розвиватися. Але це вже зовсім інша «децентралізація», механізм якої давно практикується розвиненими країнами Європи. 

 

Вадим ІВЧЕНКО 


"Вечірні Вісті" 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Август 2017 (2254)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)
Апрель 2017 (2361)
Март 2017 (2329)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области