Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Сентябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
       

Чорний біль України

  124   0 26.04.2016, 10:47 | Статьи, Общество
Чорний біль України

Відстань у три десятиліття не очистила Україну від проблем, які принесла Чорнобильська трагедія. «Арка», що будується над горезвісним четвертим реактором, аж ніяк не є гарантією його радіаційної безпеки. Сховище для ядерних відходів із трьох українських атомних станцій, яке планують спорудити в зоні відчуження, може призвести до чергового екологічного лиха. Тим часом у чиновників з роками стає більше байдужості до постраждалих та ліквідаторів Чорнобильської аварії, яким доводиться боротися за належні їм пільги та права.


Вісім років тому почалося спорудження нового конфайнменту над четвертим блоком ЧАЕС - так званої «арки». Ці роботи проводяться за рахунок коштів із Чорнобильського фонду «Укриття», який поповнюють 28 країн світу, а також за державні гроші. За останні роки ми не раз чули, що вартість цих робіт зростає (вже до 2 млрд євро), а терміни їх завершення переносяться. Тож не надто обнадійливою є і чергова обіцянка, озвучена головою ЧАЕС Ігорем Грамоткіним напередодні 30-річчя Чорнобильської трагедії, що нині «арка» готова на 90% і її будівництво завершиться до кінця 2016 року.

 

«Арка» довжиною 150 метрів, заввишки 108 метрів і завширшки 257 метрів має стати своєрідною «парасолькою» для старого бетонного саркофагу. «Ця споруда лише захищатиме його від атмосферного впливу, а також запобігатиме розповсюдженню радіоактивного пилу. Адже саркофаг руйнується, на ньому постійно з'являються тріщини, через які потрапляє дощ та сніг, що вимивають радіоактивні відходи», - розповідає «ВВ» виконавчий директор Національного екологічного центру Юрій Урбанський. Вчені зазначають, що якщо до реактора потрапить вода, то за певного скупчення ядерних сполук може розпочатися ланцюгова реакція - і тоді навіть можливий черговий ядерний вибух. Однак «арка», за словами Урбанського, не вирішує питання радіаційної безпеки четвертого блоку ЧАЕС. Всередині бетонного саркофага, як припускають вчені, лежить 180-200 тонн урану, цезію, плутонію. Потужність гама-випромінювання перевищує 3,4 тис. рентген за годину, що не сумісно з життям. (Для людини за 70 років безпечно набрати дозу до 35 бер - це біологічний еквівалент рентгена.) Ніхто не знає достеменно, які процеси відбуваються всередині реактора, адже дослідження паливних мас, які проводилися у 1990-х роках, припинені. Зрозуміло, що ядерні сполуки руйнуються і утворюється радіаційний пил, проте його хімічний склад невідомий. Тобто зараз це такий собі чорний ящик, який несе смертельну небезпеку.


Невирішеною залишається головна проблема: як вилучити ядерне паливо, яке залишається під зруйнованим четвертим реактором? Зрозуміло, що вирішення цього питання стане можливим лише за участі світового співтовариства, зокрема фінансових донорів. За попередніми оцінками експертів, на це знадобиться щонайменше 10 млрд доларів.

 

Ще одна проблема Чорнобильської зони - будівництво могильників. Нині ядерні відходи з трьох атомних станцій - Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької - відправляють на переробку до Росії. (Запорізька АЕС має пристанційне сховище, яке введене в експлуатацію 2001 року.) Однак через якийсь час, згідно з контрактом, ці ядерні відходи мають повернутися до України. Тож про будівництво в Чорнобильській зоні відчуження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива говорять давно. У 2012 році президент Янукович підписав закон, згідно з яким під ці цілі мали виділити 45 га землі у Чорнобильських лісах в 70 км від Києва. Тендер на будівництво «могильника» виграла одна з американських компаній. Як заявили в Національній енергогенеруючій компанії «Енергоатом», сховище планують ввести в експлуатацію у 2018 році.


Також неподалік ЧАЕС нині споруджують так зване «сухе» сховище для вивантаження ядерного палива з трьох зупинених реакторів станції (використовується технологія «сухого» зберігання ядерних відходів). «Окрім того, в Чорнобильській зоні залишилися не перепохованими радіоактивні відходи, які після катастрофи намагалися знешкодити в авральному порядку, наприклад просто присипали ґрунтом. Роботи багато, проте коштів на це немає. Поки Чорнобильська електростанція виробляла електроенергію, вона перебувала на балансі «Енергоатома». Після зупинки ЧАЕС її «повісили» на шию держави, а атомна галузь вмила руки», - зазначає Юрій Урбанський.


Варто зауважити, що в більшості країн відходи атомної енергетики зберігаються на окремих територіях. Наприклад, Франція звозить ядерне сміття на острови Тихого океану, США - у пустелю Невада, в Швеції для цього копають шахти на глибині 2 км у вічних льодовиках, Росія зберігає радіоактивні відходи в Сибіру. 

 

В Україні ж, яка 30 років тому найбільше постраждала від Чорнобильської катастрофи, до заходів безпеки при розміщенні таких укриттів ставляться значно легковажніше. Будуючи їх менше ніж за 100 кілометрів від густонаселеного району, чиновники тим самим фактично підкладають чергову міну сповільненої дії під життя і здоров'я нинішнього і майбутнього поколінь українців. Адже вчені не можуть спрогнозувати, як поводитиметься ядерне паливо по якомусь часі, зазначаючи, що воно може зберігатися у спеціальних контейнерах не більше як 50 років. А що буде через 100 або 200 років? Який спадок ми залишаємо?


Окрім того, 100% гарантію запобігання вибуху чи витікання радіації з таких укриттів ніхто не дає. На додачу екологи зазначають, що Чорнобильська зона є сейсмічно небезпечною, у цьому районі мають місце підземні поштовхи, які своєю чергою також руйнуватимуть могильник. Згадати хоча б Каштимську аварію, що сталася 1957 року в Челябінській області, коли на хімічному заводі відбувся вибух на одному зі сховищ для ядерного сміття. В результаті була забруднена територія площею 23 тисячі квадратних кілометрів, постраждали сотні населених пунктів, наслідки ліквідовували тисячі людей, які отримали дозу опромінення з усіма трагічними для здоров'я проявами. Отже, ніхто не виключає, що вибухи на ядерних могильниках можуть призвести до ще одного «чорнобиля».

 

Що вже казати про ситуацію, коли катастрофа може статися ще на етапі перевезення ядерних залишків. Так, нам лише дивом вдалося уникнути екологічного лиха у 2007 році, коли у Львівській області перевернулося 15 цистерн із токсичним жовтим фосфором. До того ж, чи не з'явиться в українського керівництва спокуса відкрити сховище під Києвом для ядерного сміття з інших країн? Бо в Європі не хочуть зайвий раз піддавати небезпеці власних громадян, їм простіше заплатити іншим державам. На фоні цього Мінекології ініціювало створення до кінця року на території зони відчуження біосферного заповідника.

 

Це, за заявами чиновників, має сприяти збереженню екосистеми Полісся, відновленню забруднених радіонуклідами територій. «У відомстві чомусь вирішили, що цей заповідник не повинен підпорядковуватися Держагенції з лісового господарства, - зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Окрім того, запропонований варіант заповідника передбачає величезні господарські масиви, що в результаті може обернутися дерибаном земель у Київській області». «Території, яким насправді варто надати статус заповідника, часто мають власників, яких просто не хочуть турбувати», - додає Юрій Урбанський.


Останнім часом можна почути, що, мовляв, період напіврозпаду ізотопів цезія-137, стронція-90 становить 30 років, тож Чорнобильська зона відчуження вже є менш небезпечною. Однак вчені застерігають, що це не так. «У природному ландшафті і на об'єктах інфраструктури в зоні знаходяться радіоактивні елементи. Це пасивна небезпека, яка може стати активною, - розповів «ВВ» Володимир Борейко. - Наприклад, коли горять радіаційні ліси, вгору піднімається отруйна хмара, яка складається з продуктів горіння та радіоактивних речовин. Цю хмару вітром несе до нас, і ми дихаємо радіонуклідами.


Окрім того, коли влітку зневоднюються річки, піднімається радіоактивний мул, який люди іноді збирають для добрив. Із зони почали вивозити деревину, глинозем, пісок, металобрухт. Із продуктів харчування найчастіше продають ягоди, в Прип'яті виловлюють величезних сомів. Дія радіонуклідів на організм людини може призвести до зараження крові або виникнення ракових захворювань. Процес впливу радіації може бути тривалим і відобразитись на генному рівні через кілька поколінь».


Як розповів представник «Атомпрофсоюзу» Микола Тетерін, забруднення транс-урановими елементами в Чорнобилі в 11 разів перевищує допустимий рівень, а у 30-кілометровій зоні спостерігається «плямиста» забрудненість, вища за норму в 5-10 разів. За результатами дослідження продуктів, які вирощують самосели в Чорнобильській зоні, вміст радіонуклідів у картоплі перевищує норму в 8 разів по цезію і в 20 по стронцію. В інших овочах - в 6 разів по цезію та в 140 по стронцію, у фруктах - у 2 рази по цезію і 18 разів по стронцію, у грибах - у 1000 разів по цезію і у 80 по стронцію, у м'ясі диких тварин - у 220 разів по цезію і 15 разів по стронцію.

У нас також гостро стоїть питання соціального захисту людей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також ліквідаторів її наслідків. Так, у березні Верховна Рада ухвалила закон №2094, який повертав чорнобильцям частину раніше скасованих пільг. Цей документ, зокрема, відновлював четверту категорію зони радіаційного забруднення, повертав право першочергового безоплатного надання санаторно-курортного лікування чорнобильцям, надавав пільги неповнолітнім дітям або дружині померлого ліквідатора. Однак на цей документ наклав вето президент України, а 20 квітня парламент провалив голосування щодо подолання президентського табу.

Окрім того, в зв'язку з прийняттям держбюджету на 2016 рік з працівників зони відчуження зняли доплати за роботу на забруднених територіях. І хоча закон про відновлення цих виплат був ухвалений, у бюджеті кошти на це поки не виділені. 


Про цинізм чиновників свідчить хоча б той факт, що поліклініка, яка в Чорнобилі обслуговує 12 тисяч співробітників зони відчуження, залишилася без фінансування. Така ситуація склалася через те, що в рамках реформи децентралізації медчастину передали з підпорядкування Мінохорони здоров'я до Іванківської місцевої влади, після чого гроші на її утримання взагалі перестали виділятися.
Тож, попри те, що 2016 рік в Україні проголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, чимало заяв носять лише декларативний характер.

Кіра ВИНОГРАДОВА

gazetavv.com

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Сентябрь 2017 (2852)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)
Апрель 2017 (2361)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области