ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Январь 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

«Історична місія Тараса — захищати нашу землю, націю та культуру»

  164   0 11.03.2013, 10:15 | Статьи, Политика
«Історична місія Тараса — захищати нашу землю, націю та культуру» Юлія Тимошенко звернулася до українського народу.

«Ще в школі читали, як малий Тарас Шевченко пішов шукати залізні стовпи, що підпирають небо... Особисто для мене саме в цьому вчинку — суть Шевченка як поета і людини. Хоча було йому тоді чи то п’ять, чи то сім років. Інколи доводиться і треба робити такі речі, які не дають безпосереднього результату. Але дають величезну енергію пошуку, енергію романтизму та високих ідеалів.

В 199-ту річницю від дня народ-ження Тараса Шевченка скажу, можливо, крамольну для когось річ: поезія Шевченка не об’єднує, а роз’єднує Україну. На щастя, роз’єднує.

Роз’єднує на «нас» і «них». На тих, хто вважає Тараса великим поетом волі та свободи, і тих, кому ці поняття та цінності чужі й незрозумілі. На тих, хто жертвує своїм особистим заради великих ідеалів демократії та незалежності, й на тих, для кого все це — примари та непотріб. На нас, чесних та чистих людей країни, і на них, які знущаються над цією країною що є сили.

Шевченко справді є вододілом, який не дає об’єднатися непоєднуваному. Бо нам, усій Україні, таке об’єднання не потрібне. Якщо в чисту джерельну воду додати багна, то вийде якась непридатна для життя каламуть. Тому хай вони окремо від нас плавають у своїй калюжі, насолоджуючись грязьовими ваннами корупції, тоталітаризму й невігластва, а ми будемо нести нашу місію очищення країни. Зокрема і завдяки Шевченку.

Адже, на щастя, нас більше: нас мільйони, а їх жменька. Ми — народ і нація, а вони — усього лише Сім’я.

Шевченко актуальний. Завжди і за будь-яких часів. Відкрийте і читайте. Нічого не змінилося в нашій країні. «Німі на панщину ідуть». Ідуть, Тарасе, ідуть і сьогодні. Ну нехай не на панщину, а на проплачені мітинги з підтримки «покращення» чи на вибори, щоб проголосувати за чергового «поміщика», — суть така сама.

Янукович роздав премії імені Шевченка напередодні 9 березня. Але сьогодні країною керують ті люди, яким цей Шевченко чужий та не потрібний. Їм дають інші премії, в іншій країні, як нещодавно нагородили, наприклад, Ківалова та Колесниченка.

І на цьому тлі вся Україна — вічна твоя, Тарасе, «Катерина»: сплюндрована, обдурена, покинута... «Моя Україна — суцільна руїна», — як співає Скрябін. На жаль, це так.

«Свої ж діти її розпинають». Ну це, звісно, не просто діти, а спеціально «обдаровані». Однак це не спростовує суті Шевченка. Щось там таке складне колись написав пророк Нострадамус, у чиїх катренах не може розібратися навіть професор літератури та історії. У «катренах» нашого пророка Шевченка все ясне й оголене — до болю, до крику. Все читається, ніби написане буквально вчора, чи ні — майже сьогодні вранці.

Тоді — Микола Перший і Енгельгардт, сьогодні — Янукович і Пшонка. Тоді — кріпацтво, заборона писати й малювати і в’язниця... Сьогодні — також в’язниця, також знущання й переслідування тих, кому ця країна дорога і не байдужа...

Однак при всьому цьому трагізмі й драматичності, при всій безпросвітності сьогодення (його сьогодення) Шевченко не плаче і не «скиглить», як Микола Янович. Він гнівається! І гнів цей праведний, величний та святий.

Це той гнів, що долає мури і рве кайдани, нехай аж через два століття без року. Це той гнів, що не має терміну давності.

Фахівці з літератури стверджують, що політичні переконання Тараса Шевченка важко ідентифікувати, бо він насамперед поет, а не політик. Я гадаю, це помилка. Бо такого великого політика, як Шевченко, ще не знала Україна. Тарас — це половина України. Він змушений був бути політиком, навіть не усвідомлюючи цього, бо така була його місія: захищати нашу землю, нашу націю, нашу історію і культуру.

Бо в «Заповіті» Тараса Шевченка більше політики, більше експресії та дії, ніж у всіх чотирьох Універсалах Центральної Ради та всіх заявах сучасної української опозиції. Поезія Шевченка — це політика: політика боротьби, свободи і визволення.

Саме такого Шевченка я люблю і розумію. «Кайдани порвіте» — ось де справжній Шевченко.

«Кобзар» Шевченка — це вічна книга. Це не пересічна збірка поезій, а сакральний для України текст, що має ядерну енергію.

«Період розпаду» його слова значно триваліший, ніж у всіх радіоактивних елементів періодичної таблиці. Він діє, цей «Кобзар», і діятиме вічно...

Колись 9 березня від пам’ятника Тарасові Шевченку розпочалася велика демократична акція, яка закінчилася Помаранчевою революцією. І це було не востаннє, я переконана. Кобзар — це донор, що дає народові України кров оновлення.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх моїх колег із опозиції, до всіх людей, яким не байдужа Україна. Я знаю, що важко, я знаю, яка велика інерція зневіри, як набридло боротися, коли хочеться просто жити.

Та все ж бодай іноді шукайте залізні стовпи, ідіть за обрій. Робіть нездійсненне. І тоді ми все здолаємо.

Наш поет не спостерігає пасивно за тим, що діється довкола. Він кличе і вимагає. «Прокидайтесь та вставайте!»
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Январь 2018 (565)
Декабрь 2017 (989)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области