ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Июль 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

«Ідуть шляхом чумаченьки...»

  1491   0 29.08.2011, 15:03 | Новости, Политика
«Ідуть шляхом чумаченьки...» Оспівані в піснях і думах, овіяні легендами…

У давнину, коли ще не було фур та КАМазiв, круторогi воли тягли по дорогах України навантаженi сiллю вози
Оспівані в піснях і думах, овіяні легендами… Вперше про чумаків згадується ще в ХV столітті — у листі кримського хана Манглі-Гірея до великого князя московського Івана ІІІ. Хан скаржився князю на озброєних жителів Подніпров’я, які нападають на варту навколо соляних озер, що йому належали, вантажать сіль на вози й вивозять, не сплативши мита.

З рушницею та списом

Звідки ж походить сама назва — «чумаки»? Пошесті, що в давнину косили все живе, насувалися на Україну здебільшого з півдня. Тоді зачинялися брами міст, жахливі багаття палали в селах, у містечках, край доріг... Саме туди, звідки приходила чума, — у південні степи — і пролягав чумацький шлях. Щоб вберегтися від нищівної хвороби, люди, вирушаючи у подорож, змащували одяг дьогтем, відтак самі ставали схожими на чумних хворих. Повертаючись в Україну, вони сповіщали про наближення епідемiї, а часто-густо були й першими її жертвами. За однією з версій, через це відважних мандрівників, перевізників солі, народ і назвав чумаками.

Відомо, що від 1480 року до кінця ХVІІ століття кримські хани за підтримки й потурання Туреччини майже щороку здійснювали спустошливі набiги на українські землі: грабували і спалювали міста та села, вбивали й забирали в неволю мирних жителів. Напади татарських орд завдавали чималих збитків і торгівлі, одним із видів якої був чумацький промисел, що розвивався в умовах безперервної боротьби з татарами. (Зарізати двох–трьох чумаків ординці вважали ледь не героїчним вчинком.)

Тому вже в давні часи чумаки ходили за сіллю добре організованими, озброєними групами — валками. Наблизившись до степового прикордоння, вони заряджали рушниці й діставали списи. У разі нападу швидко будували традиційний козацький табір з возів і опинялися немов у фортеці, що значно полегшувало захист.

У валці налічувалося від 10 до 150 возів — маж, як їх називали. Однак ці «каравани» бували й чисельнішими — іноді до 400 осіб. Вирушаючи напровесні у далеку путь, чумаки обирали за отамана найдосвідченішого і найавторитетнішого. У його руках була зосереджена вся повнота влади під час подорожі, він чинив суд і визначав покарання, організовував відсіч татарам, йому беззаперечно підкорялися усі члени чумацького товариства. Крім отамана, обирали також кашовара.

«Не пiдмажеш — не поїдеш»

На промисел чумаки їздили волами, які хоч і рухалися поволі, але були витривалішими за коней. Для таких подорожей народна селекція вивела так званих бесарабських волів — високих, міцних, сіро-жовтої масті. Їхні довгі роги прикрашали, а заможні чумаки іноді навіть золотили.

У мажі впрягали пару тварин, а то й три. А на запряжений чотирма волами чумацький віз вантажили до 120 пудів (близько 2 тонн) солі! Від звичайної господарської фіри мажа відрізнялася масивністю. Виготовляли її з дерева, навіть замість цвяхів використовували дерев’яні шпильки, адже сіль роз’їдала залізо. Відтак ремонт таких возів не потребував кузень, яких, звісно, не було серед безлюдних південних степів. Чумак брав з собою кілька запасних осей та коліс, виготовлених із дерева міцних порід (дуба, в’яза, граба, ясеня), заміняючи їх за потреби. Ці деталі регулярно змащувалися, тож невід’ємним атрибутом чумацького спорядження була мазниця з дьогтем. (Відтоді й прислів’я «Не підмажеш — не поїдеш».) Той, хто доглядав за технічним станом мажі, називався мазієм.

Козак не так їхав на возi, як йшов поруч, особливо там, де волам було важко. Звідси й походять дотепні прізвиська, які згодом стали поширеними українськими прізвищами: Твердоступ, Легкоступ, Скорохід, Тихохід та інші.
Упродовж довгого південного літа чумаки встигали з’їздити до Криму за сіллю двічі, а то й тричі. В дорогу виходили надвечір. І на першу ночівлю зупинялися ще поблизу села, ніби прощаючись з ним. На сході сонця чумаків будив красень-півень, якого неодмінно брали з собою, розташовуючи на першому возі, — і невдовзі валка вирушала в далеку путь...

Воли не витримали конкуренцiї з залiзними кіньми

Аж ось, нарешті, позаду довгий, сповнений небезпек шлях до Криму. Валка минає ханську митницю (так звану Перекопську вежу) і прямує до найбагатших з-поміж кримських соляних озер — Перекопських. Ще на підході до Перекопа чумаки ховали частину маж десь неподалік, у байраці. Решту ж завантажували, скільки могли потягти воли. Річ у тім, що розмір мита залежав не від фактичного багажу, а від кількості возів і волів, запряжених у них. Якщо ж, на лихо, під надмірною вагою віз ламався, податок для чумака зростав удвічі. Минувши митницю, мандрівники розподіляли сіль по схованих мажах, вкривали її шкурами і рушали в зворотному напрямку.

Крім Криму, за сіллю їздили на узбережжя Чорного та Азовського морів, а також на захід — до Коломиї.
Чумацький промисел процвітав на теренах усієї України. За нього бралися вихідці з різних верств населення. Але найбільшої популярності чумацтво набуло серед козаків, причому не лише пересічних, а й представників сотенної, полкової і навіть генеральної старшини. Зокрема, за сіллю до Коломиї ходив старший син Богдана Хмельницького — Тиміш.

У ХVІІ–ХVІІІ століттях чумаки вже забезпечували майже половину всієї потреби в солі в Україні. А на першу половину ХІХ століття припадає розквіт цього промислу, причому чумацтво відіграє значну роль і в торговельному візництві. Якщо раніше «соленики» лише принагідно наймалися перевозити різноманітні товари, щоб не йти до соляних покладів з порожнім возом — «торохтієм», то в другій чверті ХІХ століття такий вид заняття перетворюється на основну їхню функцію. З України вони везли хліб і цукор, кам’яне вугілля і будівельні матеріали, вовну і деревину, мед і горілку, шкіри і тютюн, віск і дьоготь. Загалом транспортували щорічно до 60 млн пудів різних вантажів, з них — до 40 млн пудів хліба.

«Солдати все сало з’їдять»

На торгівлі хлібом, привезеним чумаками, виросла з давнього Хаджибея красуня-Одеса. Ось рядки із спогадів Олександра де Рибаса, троюрідного племінника славнозвісного одеського губернатора: «Шлях... на Одесу був важким, чумаки, накладаючи товари на свої рипучі вози, боялися нападу татар. Але коли ми пропонували охорону, то вони відмовлялися від неї, остерігаючись солдатів більше за татар. Чи нападуть чужинці — ще непевно, а ось що солдати все сало з’їдять — це вже було безсумнівно».

Великий чумацький шлях на Одесу простягався від Балти. Окремі його відтинки мали назви: Чорний, Царгородський, Кучмин, Бакаїв, Муравський, Харківський, Ромоданівський. Ці дороги єднали Лівобережжя та Слобожанщину із Запоріжжям, Кримом, Доном, узбережжям Чорного та Азовського морів, вели з Наддніпрянщини до Галичини і Молдови. Більшість сучасних автомобільних трас України пролягає уторованими шляхами.

У другій половині ХІХ століття вздовж маршрутів колишнього чумацького промислу збудували залізницю, яка зробила швидшим і дешевшим перевезення вантажів. Відтак візництво втрачає головну перевагу перед іншими видами транспорту — низьку витратність. Торгівля сіллю поступово переходить до купців. Наприкінці століття давній промисел занепав, не спроможний конкурувати з залізницею, і овіяна легендами постать чумака, що майже півтисячоліття крокував Україною за сивими волами, зникає. Але в пам’яті народній це суто наше, українське явище продовжує жити. І житиме вічно.

Цікаво, що свого часу чумакував батько Великого Кобзаря, беручи з собою й малого Тараса, який, зачарований мандрівками, пізніше напише:
«За Києвом та за Дніпром,
Попід темним гаєм
Ідуть шляхом чумаченьки,
Пугача співають».

Едуард ПРИШУТОВ,
"Вечерние Вести"
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Июль 2018 (783)
Июнь 2018 (1010)
Май 2018 (1065)
Апрель 2018 (1024)
Март 2018 (1047)
Февраль 2018 (813)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области