ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Август 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   

Рада заслушала Грищенко, а оппозиция ушла из зала (ФОТОРЕПОРТАЖ)

  360   0 18.02.2011, 18:15 | Новости, Политика

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 17 лютого.

Литвин повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів стосовно російсько-українських взаємин. Головуючий також повідомив, що в засіданні бере участь Прем'єр-міністр України Микола Азаров, члени Кабінету Міністрів.

На запитання відповідав Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Він зазначив, що надійшло понад 20 запитань, які торкаються кількох тем, деякі з них повторюються, тому відповіді даватимуться не на одне, а на кілька запитань.

Перші запитання стосувалися діяльності Бібліотеки української літератури в Москві. Зокрема, яких заходів вживає МЗС України на відновлення нормальної її роботи? Чи розглядає МЗС України можливість проведення консультацій з російською стороною щодо можливості фінансової підтримки з Державного бюджету України діяльності Бібліотеки української літератури в Москві, зважаючи на незадовільну ситуацію з наповненням її фондів?

Грищенко повідомив, що бібліотека працює у штатному режимі, приходять відвідувачі, їм видаються книги. Майже кожного дня згідно із затвердженим щомісячним планом у бібліотеці проходять різні тематичні заходи, книжкові виставки.

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко прийшов додповідати по запитаннях опозиції

Грищенка прийшов підтримати весь склад уряду. Щоб не страшно було

А в цей час депутати розважають себе, як тільки можуть

Урядовий уповноважений з питань дерегулювання господарської діяльності Михайло Бродський порівняв з клізмою процес проведення реформ президентом Віктором Януковичем

Листи "з народу"

Міністр також поінформував про проведені зустрічі з керівництвом Адміністрації Президента РФ, Міністерства закордонних справ Російської Федерації, уряду Москви та інших причетних російських державних установ.

Грищенко повідомив, що загальний фонд бібліотеки нараховує 40 тисяч томів книг, є одними із найбільших серед бібліотек, які обслуговують потреби національних громад у Москві.

Грищенко привернув увагу до того, що цей заклад на 100 відсотків є закладом Російської Федерації і знаходиться у муніципальному підпорядкуванні та активно фінансується урядом Москви. Тому можливості фінансування цього закладу з державного бюджету України просто не існує. Сьогодні бібліотека нараховує понад 25 тисяч примірників книг, 15 тисяч періодичних видань, також карти, ноти, образотворчі видання, аудіо- та відеозаписи, рукописи.

"Одночасно з цим ми ведемо роботу по розширенню можливостей культурного центру України, який знаходиться на Арбаті, де дії також бібліотека. І, таким чином у Москві будуть діяти дві бібліотеки, які обслуговують нашу громаду та всіх, хто цікавиться українською культурою та мистецтвом", - зазначив Міністр.

Наступні кілька запитань стосувалися ситуації навколо об'єднань українців федерального рівня у Росії.

Грищенко повідомив, що протягом 2009 року органами юстиції Російської Федерації було здійснено планову перевірку низки мистецько-культурних і громадських організацій Росії, серед яких були не тільки українські організації в Російській Федерації. За підсумками перевірок було прийнято рішення про ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців у Росії та Союзу таджиків Росії. Проведено також перевірку діяльності низки регіональних національно-культурних автономій українців в Росії. А їх загалом існує в Росії понад 130, які продовжують функціонувати.

Міністр також повідомив, що питання щодо діяльності організації української громади в Росії неодноразово обговорювалося з міністром закордонних справ Росії Лавровим, в рамках політичних консультацій першого заступника міністра закордонних справ, статс-секретарем Міністерства закордонних справ Карасіним, послом України в Російській Федерації, з представниками компетентних органів Російської Федерації. Досягнуто певного проміжного результату: Верховний Суд Російської Федерації задовольнив клопотання Організації українців Росії про призупинення розгляду справи щодо закриття цієї організації.

Грищенко поінформував народних депутатів про те, що представниками української громади було прийнято рішення про створення координаційної ради, яка розпочне підготовчу роботу зі створення нової української організації із загальноросійським статусом. Громада вважає, що така організація мала б зосередитись насамперед на забезпеченні культурно-освітніх та інформаційних потреб громади. На переконання представників громади слід зробити все для того, щоб зберегти ОУ. Однак в разі, якщо це не вдасться зробити, то організаційний склад Організації українців в Росії, може бути взятим за основу для створення нової авторитетної організації.

Народні депутати запитували: які кроки робить уряд на підтримку української культури і української мови за кордоном?

Міністр відповів так: "Протягом 2006-2010 років українським громадам за кордоном і в Росії зокрема надавалася фінансова підтримка з боку держави в рамках реалізації державної програми співпраці із закордонними українцями та також в рамках міністерської бюджетної програми, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України. Ця допомога включає фінансування проведенню культурних заходів, присвячених видатним постатям української культури, мистецьких фестивалів, придбання комп'ютерів та оргтехніки для оснащення українських недільних шкіл та бібліотек, які створені при українських громадських організаціях в Росії тощо".

Грищенко також відповів на низку запитань стосовно розвитку українсько-російських відносин. Міністр закордонних справ, зокрема, відповідаючи на запитання: чи вдалося подолати спад у взаємній торгівлі України з Російською Федерацією і вийти на докризовий рівень, зазначив, що завдяки налагодженню інтенсивного політичного діалогу між Україною і Росією були створені сприятливі умови для досягнення перелому в двосторонньому торговельно-економічному співробітництві. Найбільш яскравим підтвердженням цього є суттєве зростання торговельного обороту за 2010 рік. Обсяг взаємної торгівлі товарами і послугами збільшився на 15,3 мільярдів доларів або в 1,6 рази і склав майже 41,5 мільярдів доларів США. У порівняння з показником докризового 2008 року, який тоді становив рекордні 39,9 мільярди доларів, обсяг взаємної торгівлі за 2010 рік перевищив його на 3,8 відсотки.

"З метою подальшого нарощення обсягів взаємної торгівлі вживаються заходи щодо розширення географії наших поставок у більш віддалені регіони Російської Федерації, диверсифікації номенклатури товарів, що просуваються на російський ринок, збільшення в українському експорті частки продукції з високою доданою вартістю.

Достатньо сказати про те, що якщо в структурі російських поставок в Україну основною статтею експорту є енергоносії з часткою 66,7 відсотка, то в наших поставках в Росію основною статтею є продукція машинобудування, на яку припадає понад 37 відсотків всього обсягу українського експорту до Росії.

Ведеться також робота щодо подальшої інтенсифікації коопераційних та інвестиційних зв'язків, поглиблення міжгалузевого співробітництва, реалізації спільних промислових та інфраструктурних проектів в атомній енергетиці, авіабудуванні, суднобудуванні, ракетно-космічній галузі, транспорту і сільськогосподарському машинобудуванні та інших проривних напрямках розвиту. Усе це разом дає підстави розраховувати, що вже за підсумками 2011 року ми зможемо вперше вийти у взаємній торгівлі на рівень 50 мільярдів доларів", - повідомив Грищенко.

Водночас Міністр закордонних справ відзначив, що сьогодні у торгівлі між Україною та Росією застосовуються захисні заходи щодо імпорту 6 українських товарів і 7 російських товарів. За його словами, переговорною делегацією України ведеться постійний діалог з російськими партнерами з метою скасування або лібералізації обмежувальних заходів з урахуванням економічних інтересів України в цілому та інтересів вітчизняних товаровиробників, які працюють на російському ринку.

"Комуніст" Храпов на роботі займається далеко не робочими питаннями. А все - на благо народу

Та й регіоналам не сумно сидіти

Тут задешево віддають! Люди хоч копійку хочуть заробити - бери, вдодма повісиш

Народні депутати запитали у Міністра закордонних справ: чи не надто однобічно виглядає українсько-російське економічне співробітництво?

Грищенко відповів: "Як свідчить аналіз, застосування російською стороною вилучень та обмежень по відношенню до українських товарів у вигляді мита і квот за своїми обсягами у вартісному вираженні суттєво не впливає на розмір від'ємного сальдо взаємної торгівлі. В більшості товарних позицій український експорт переважає імпорт з Росії. Зокрема по продукції машинобудування більш як удвічі; в металургійній продукції в 1,7; в продовольстві більше як утричі; по деревині, паперу і целюлозі в 1,7 рази.

Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб не допустити поширення обмежувальних заходів, які застосовуються Росією на нашу торгівлю з іншими країнами-членами Митного союзу, який зараз створюється".

Грищенко поінформував про стан переговорів щодо участі України у Митному союзі Росії, Білорусі і Казахстану. "Ми уважно спостерігаємо за формуванням і розвитком Митного союзу цих трьох країн та виступаємо за розвиток рівноправного співробітництва з цим інтеграційним утворенням. У зв'язку з набранням чинності 1 липня 2010 року Митного кодексу, держави-члени Митного союзу проводять уніфікацію митного законодавства, у тому числі і в частині формування консолідованого переліку вилучень із режиму вільної торгівлі з Україною. Саме тому, ми дуже чітко проводимо переговори з тим, щоб звести до мінімуму застосування захисних засобів однією країною на всю територію митного утворення", - сказав він.

Грищенко також відповів на запитання, які стосувалися прикордонних відносин, переговорів щодо розмежування Азовського і Чорного морів та Керченської протоки.

Останнє запитання стосувалося того, в чому полягає захист українців і інтересів українців в Росії, якщо вони не мають можливості задовольнити жодної своєї потреби: школи немає, церкви немає тощо?

Грищенко відповів: "Надання конкретного сприяння зараз в тому, щоб була створена ефективна загальноросійська організація українців в Росії, яка дозволить виходити на зовсім іншому рівні цій організації, а це - організація саме російських громадян, українців, - і висувати перед російським урядом ті вимоги, які вони самі формулюють для забезпечення власних потреб. З нашого боку буде надаватися вся можлива і технічна допомога - така, яку ми надаємо осередкам українських громад в багатьох регіонах Росії. Буде надаватись і політична підтримка в тому, щоб їх можливості спілкуватися з російським урядом були значно розширені і призвели до прийняття тих рішень, в яких зацікавлена сама українська громада в Росії".

На запитання народних депутатів також відповіли Прем'єр-міністр України Микола Азаров та віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко.

Народні депутати цікавилися у Прем'єр-міністра підвищенням ціни на газ та підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, обіцянок, даних під час підписання харківських угод.

Народні депутати фракції БЮТ-Батьківщина - голова фракції Іван Кириленко і перший заступник Андрій Кожемякін напередодні того, як вони покинули сесійну залу парламенту

Тут різне про нашого шефа пишуть, бачиш? Проблеми будуть - давай закривати видання?

Пане Грищенко, якось ми втомилися від Вашої промови - давайте пошвидше додому

Запитання до віце-прем'єр-міністра стосувалося проведення пенсійної реформи, коли уряд направить доопрацьований законопроект?

С.Тігіпко повідомив, що було проведено багато зустрічей, отримано достатньо багато пропозицій. "Ми змогли їх переглянути, підготуватися і деякі рішення потрібно було б переглянути. Дійсно, нам потрібно чітко визначитись з датою введення другого рівня пенсійної системи. І те що ми можемо це зробити з 2013 року, це вже точно видно. Деякі позиції, я вважаю, ми могли б пом'якшити. В тих пропозиціях, скажімо, в нас була вислуга років піднімалась на 5 років. Я думаю, що це було б розумно, щоб вислуга років для військових, для Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки ми підняли і збільшили на 10 років, піднімаючи цю вислугу на 6 місяців кожного року. Те ж саме для державних службовців, підняття віку і для 10 категорій, які прирівняні до них, це йде розмова про чоловіків. Щоб не в 2013 році, а з 2013 по 6 місяців в рік і провести це за 4 роки. Також вважаємо слушним, щоби залишити 5 років, які могли громадяни брати по своєму стажу до 2000 року при нарахуванні пенсії. Оце ми могли би внести і прийняти", - відповів С.Тігіпко.

Головуючий зачитав депутатські запити.

Проекти постанов про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" доповів голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко. Першим проектом пропонувалося обрати народного депутата В.Лещенка секретарем Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, іншим проектом - обрати народного депутата О.Нетецьку членом Комітету з питань європейської інтеграції.

Народні депутати підтримали обидві постанови.

На прохання автора був перенесений розгляд проекту закону про внесення змін до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо пенсійного забезпечення).

На дощ? Чи до зарплати?

Куди правду діти? Чи нардеп ПР Козак пише мемуари сесійного життя?

А руці - ось вони!

Нам, звісно, не до статків Коломойського і Ахметова - але ми не бідуємо

Всім спасибі, ми - пішли

Проект закону про внесення змін до статей 78 і 79 Кримінального кодексу України (щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням) доповів голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик. Він запропонував заборонити повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин протягом іспитового строку, встановленого судом у зв'язку з її звільненням від відбування покарання, призначеного за попередній злочин.

Мойсик аргументував прийняття законопроекту необхідністю уточнити положення чинного законодавства щодо призначення покарання, що сприятиме удосконаленню відповідної судової практики.

Доповідач повідомив, що профільний Комітет рекомендує парламенту прийняти законопроект за основу.

Парламентарії, які взяли участь в обговоренні, зазначали, що у законодавстві є певна колізія, яку потрібно врегулювати. На думку промовців, було б доцільним підтримати суб'єкта законодавчої ініціативи, "підтримати для блага і спокою наших громадян, які стають жертвами таких злочинців, які не пройшли випробувальний термін".

За результатами голосування законопроект був направлений на доопрацювання.

Проект закону про внесення зміни до статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо мінімального розміру пенсії за віком) доповів народний депутат Петро Цибенко. Він відзначив, що сьогодні більшість громадян отримують пенсію на рівні мінімальної з підвищенням за понаднормований страховий стаж. При цьому збільшення пенсії за цей стаж здійснюється, виходячи із розміру пенсії за віком кожної особи, але не більше ніж на 1 відсоток від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за кожний повний рік такого страхового стажу.

За словами доповідача, зміна статистичних показників середньомісячної заробітної плати за період з 1958 по 1991 рік і середньої заробітної плати за 2002 рік Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» призвела до того, що було занижено розмір пенсії за віком кожної особи. "Тобто, під час підвищення пенсій величина збільшення пенсії за понаднормований страховий стаж для більшості пенсіонерів залишається незмінною, оскільки їх розмір пенсії за віком з урахуванням заробітної плати та страхового стажу є нижчим ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, і відповідно здійснюється її знецінення", - зазначив П.Цибенко.

Народний депутат запропонував збільшити пенсії за віком на 2 відсотка прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам. Це, на його думку, дозволить відновити справедливість по відношенню до пенсіонерів та забезпечити диференціацію розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та захистить підвищення пенсії за додатковий стаж від знецінення. За результатами голосування законопроект був відхилений.

Розгляд двох законопроектів, які стосувалися внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо встановлення святкових днів) і про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо встановлення святкового Дня пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира) на прохання їх авторів було перенесено.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про автомобільний транспорт" щодо упорядкування внутрішніх перевезень доповіла народний депутат Наталія Королевська. Н.Королевська аргументувала необхідність прийняття закону тим, що під час практичної реалізації норми статті 1 Закону "Про автомобільний транспорт", яка визначає внутрішні перевезення як перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави, виникло непорозуміння у зв'язку з її двозначним тлумаченням як органами виконавчої влади, громадянами, так і суб'єктами господарювання. А саме: чи є перевезення у межах населеного пункту внутрішніми перевезеннями? "Як наслідок виникає питання чи підпадають автомобільні перевізники, що здійснюють автоперевізну діяльність у межах одного населеного пункту під дію положень закону та чи необхідно отримувати ліцензію на право здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, визначених законом?", - запитала народний депутат.

Н.Королевська запропонувала виключити двояке трактування терміну "внутрішні перевезення" та його уточнення, а також виключити терміни і поняття, що не мають визначення.

Заступник голови Комітету з питань транспорту і зв'язку Михайло Мироненко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити цей законопроект на доопрацювання. Представник Комітету також повідомив, що Головне науково-експертне управління "не вбачає потреби у прийнятті зазначеного законопроекту, оскільки його прийняття істотно не вплине на впорядкування внутрішніх перевезень, що задекларовано у його назві".

Під час обговорення народні депутати зазначали, що питання автомобільних перевезень необхідно впорядковувати. Однак, цим законопроектом, в разі його прийняття, цього не вдасться досягти.

За результатами голосування законопроект був відхилений.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями. Головуючий закрив пленарне засідання. 21-25 лютого народні депутати працюватимуть з виборцями. Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у вівторок, 1 березня.

За матеріалами офіційного порталу Верховної Ради України

София Зарудна. ФОТО - Павел Довгань. INTV

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Август 2018 (424)
Июль 2018 (1015)
Июнь 2018 (1010)
Май 2018 (1065)
Апрель 2018 (1024)
Март 2018 (1047)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области