ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Июнь 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
           

Вадим Івченко: До земельного ринку ми маємо прийти із розвинутим сімейним фермерством

  232   0 04.06.2018, 18:30 | Новости, Политика
Вадим Івченко: До земельного ринку ми маємо прийти із розвинутим сімейним фермерством

Чому парламент провалив вигідний аграріям законопроект по «олійним правкам», чи пришвидшить рішення ЄСПЛ по «земельному мораторію» запуск ринку ріллі і як сімейне фермерство допоможе «детінізації» аграрного сектору, Agravery.com говорив із заступником голови аграрного комітету ВР Вадимом Івченко.

Минулого тижня Європейський суд у правах людини оголосив «земельний мораторій» таким, що порушує право власності в Україні. Через декілька днів, на засіданні Національної інвестиційної ради, президент Петро Порошенко заявив, що ринок землі потрібно запускати. Хоча сам глава держави визнав, що «знаходиться у політичній меншості прихильників зняття обмежень на обіг ріллі». Для агровиробників  питання ринку землі  лишається невизначеним. Проведене Всеукраїнською аграрною радою опитування свідчить, що мінімум 50% агровиробників хочуть відтермінування зняття "земельного мораторію" мінімум до 2022 року. А очільник Мінагрополітики Максим Мартинюк на останній он-лайн конференції наголосив, що ринок ріллі не стартує, поки уряд не знайде компромісу з аграріями та не забезпечить їм кредитування на викуп паїв.

Як зробити, щоб учасником ринку землі змогли стати всі агровиробники, чи наважиться ВР скасувати «земельний мораторій» до виборів 2019 року, і хто відповідальний за деградацію ґрунтів, Agavery.com говорив із заступником голови аграрного комітету ВР, народним депутатом від фракції «Батьківщина» Вадимом Івченком.

У вівторок 22 травня відбувся «аграрний день» у парламенті, який анонсував перший заступник голови аграрного комітету ВР Олександр Бакуменко. Попередні чотири спроби «аграрних днів» провалювались через нестачу голосів у сесійній залі. Як на цей раз ВР відшукала голоси на «аграрні» закони?

- Мені здається, що ближче до виборів краще ініціативи завжди будуть виноситись та підтримуватись у сесійній залі. Вчора у порядку денному стояли найкращі ініціативи аграрного комітету ВР, законопроекти щодо проблемних земельних питань, а також щодо стимулювання розвитку сімейного фермерства та доступу їх до земельних ресурсів

Невже на «аграрних» законопроектах можна отримати бонуси до виборів?

- Ні, тут питання в структурній трансформації аграрного сектору економіки. Ми хочемо її провести, але конкретні кроки для цього не робляться. У нас 4,5 мільйона одноосібників, які фактично не сплачують податків. Одноосібники зараз - «сіра зона» врожайності, «сіра зона» обігу агропродукції. Ми хочемо сильніші із цих господарств перетворити у сімейні фермерські господарства. Нехай це буде 700 тисяч СФГ. Але в них працюватимуть  три з половиною мільйони людей у легальному полі. Ми дамо їм можливість розвивати власну справу. Після державної реєстрації вони одразу отримають 10 років пенсійного стажу, де кожен рік держава сплачуватиме внески до пенсійного фонду, та статус легального товаровиробника. Вони матимуть держпідтримку на створення сімейних ферм, матимуть можливість взяти участь у державній програмі з компенсації вартості вітчизняної агротехніки, компенсації відсотків по кредитам тощо.

Але того ж вівторка 22 травня парламент прийняв законопроект №7403-д, по «олійним правкам», авторства Ніни Южаніної, замість законопроекту №7403-2, на якому наполягали агровиробники. При цьому законопроект Южаніної поставили першим на голосування, у порушення регламенту. Чому ж нардепи не ухвалили законопроект 7403-2, на підтримку якого аграрії провели чисельні акції протесту?

- Однозначно було порушення регламенту у день голосування. Однозначно був лоббізм певних груп, наближених до переробників. Однозначно було порушення регламенту навіть при подачі до сесійної зали законопроекту 7403-д. Його мали подати протягом 10 днів після подання закону 7403-2. Але його подали значно пізніше. Текст законопроекту 7403-д говорить, що експортне ПДВ на сою і ріпак будуть нараховувати лише сільгоспвиробникам, а трейдерів вилучать із системи відшкодування ПДВ на експорт сої і ріпаку.

Я намагався внести до тексту законопроекту правку, щоб право на компенсацію експортного ПДВ на сою і ріпак мали також кооперативи аграріїв. Але ця правка не була підтримана.

А чому?

- У сесійній залі завдання будь-якого депутата - подати правку, завдання інших - проголосувати. Чому нашу поправку не прийняли? Тому що сесійна зала вирішила просто без змін прийняти законопроект 7403-д Южаніної. Такий компроміс.

А чи можна буде згодом внести цю «кооперативну» правку до законопроекту 7403-д?

- Закон 7403-д уже вступив в дію, і все працюватиме так, як було ухваленого того вівторка. Поправку по кооперативам будемо вносити в інші закони, і будемо боротися до кінця, аби відмінити всі норми по «олійним правкам», які були нечесно проголосували депутати.

На Agri Invest Forum-2018, гостем якого ви були, представники аграрних асоціацій запропонували подати у Конституційний суд подання, про неконституційність ухвалення «олійних правок». Чи підпишете ви особисто таке подання? Скільки знадобиться часу, аби зібрати необхідні 55 підписів нардепів під таким поданням? І скільки часу знадобиться, аби КС взяв це подання у розгляд? І що робитимете, якщо КС почне всіляко зволікати із розглядом, як це було, наприклад, із поданням нардепа Мушака щодо «земельного мораторію»?

- Ми не будемо ініціаторами такого подання. Ми розуміємо, що всім потрібно дати рівні правила. Ми не маємо воювати за трейдерів, які представляють транснаціональні корпорації, які хочуть викуповувати зерно, отримувати компенсацію експортного ПДВ, але при цьому не створювати продукцію з доданою вартістю в Україні. Потрібна окрема дискусія, що нам робити з трейдерами. Основне на сьогодні - захист сільгосптоваровиробника в Україні і підтримка виробництва продукції з доданою вартістю.

На тому ж Agri Invest Forum-2018 більшість опитаних агровиробників заявило що хоче подовження земельного мораторію до 1 січня 2021 року, 30% - що погоджується на запуск ринку землі після «пілотного проекту». А який варіант особисто підтримуєте ви?

- У першу чергу ми маємо вирішити проблему захисту прав землевласника. Інакше ринок землі буде «диким». Ми досі не вирішили проблему із кримінальною відповідальністю «чорних» реєстраторів». У нас досі є проблема, що пай за спиною власника можна переписати на іншу людину. Ми досі не визначились, якою має бути нижня і верхня межа обмежень на продажу ріллі «в одні руки». У нас менталітет такий - всі хочуть монополії, зокрема у землеволодінні. Колись Італія обмежила у 100 тисяч гектарів землеволодіння для однієї юридичної особи, обмеження стосувались і дочірніх структур. До земельного ринку ми маємо прийти із конкуренцією  між агровиробниками  за право викупу паїв.

Наприклад, у Болгарії працює 4 тисячі агровиробників, і рілля коштує там $3100 за гектар. У Польщі працює 2,6 млн ферм, і там ціна на ріллю - $6300 за гектар. Середній розмір ферми у Польщі - 10 гектарів. Там агровиробники конкурують між собою, щоб докупити буквально декілька гектарів.

У нас сильних агровиробників не більше 20 тисяч, з яких тисяча - крупні агрокомпанії, інші 19 тисяч - господарства, що мають не більше 500 гектарів землі. Ці 19 тисяч агрогосподарств неконкурентні, щоб викупити паї, які орендують. Лише на викуп 500 гектарів ріллі знадобиться не менше 30 мільйонів гривень, а ще ж потрібні обігові кошти на обробіток цього земельного банку.

Нам потрібно ці правила визначати. Потрібно не просто говорити про відкриття ринку землі, але й про правила його роботи. Частково вирішує цю проблему законопроект №7060, про стимули для сімейного фермерства, який ми ухвалили у «аграрний день». Нагадаю, за цим законопроектом, після 7 років оренди державної ріллі сімейне фермерське господарство отримає право на приватизацію 2 гектарів державної землі безоплатно та 3 гектарів з виплатою в рострочку на 20 років. Якщо таким правом скористаються всі 4 мільйони одноосібників, це буде 20 мільйонів гектарів землі.

Ринок землі почнеться, якщо ці гектари одноосібники зможуть викупити не лише у держави, але й у пайовика. Це буде «селянською» моделлю обігу землі. Ми отримаємо зовсім іншу модель аграрного ринку, виробництва продукції та аграрного експорту країни. Це буде зовсім інша система землеробства, яка дасть збільшення врожайності з гектару, бо фермери будуть зацікавлені витиснути побільше із своїх ділянок.

Ми дивились статистику: за усіма видами овочів Україна відстає у два рази, від Польщі. Чому? У нас же така родюча рілля, чому ми тоді удвічі менше збираємо яблук, слив? Та тому що поляки витискають максимум з своїх гектарів, а у нас підприємництво на селі не розвинуте, зате розвинуті агрохолдинги. Якщо за ріллю між собою конкуруватимуть селяни, вони попросять запустити ринок землі. За ріллю між собою будуть конкурувати саме селяни. Ось це є національний інтерес нашої країни, і саме цей інтерес ми намагаємось відстояти у сесійній залі останні роки.

 «Аграрні» депутати вже який рік говорять, що потрібно нарешті розробити концепцію обігу землі. Про  свій варіант говорить Мінагрополітики - обмеження у 200 га «в одні руки», із забороною на купівлю іноземцями, із дозволом на купівлю юридичними та фізичними особами. Чому б аграрному комітетові ВР, і вам особисто не пристати на таку концепцію?

- Ми ні з ким домовлятись не збираємось. Ми не хочемо виконувати рішення міжнародних організацій, які хочуть в Україні «дикого» ринку землі. Ми будемо відстоювати національні інтереси. Обіг землі має відбуватись між тим, що її оброблятимуть, і так створюватимуть робочі місця в селі. Зокрема, наприклад, між органічними агровиробниками, або ж між садівниками, які закладають багаторічні насадження. Ми можемо розблокувати цей процес, але виключно в національних інтересах України. А поки що ми не готові до відкриття ринку землі, тому ми відстоюємо продовження мораторію.

Цього тижня також стало відомо про рішення Європейського суду у правах людини, за яким «земельний мораторій» було визнано таким, що порушує права людини. Чи пришвидшить такий факт розробку концепції ринку землі?

- «Суд постановив, що Україні слід прийняти відповідні законодавчі або інші заходи для забезпечення справедливого балансу між інтересами власників фермерських господарств та загальної спільноти. Суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників. Суд підкреслив, що він не вимагає негайного введення необмеженого ринку сільськогосподарських земель і що держава як і раніше вільно обирає, які заходи слід вжити». Це дослівний переклад рішення Європейського суду з прав людини. Я не бачу в цьому тексті визнання мораторію таким, що порушує права людини і зобов'язання до України  скасувати мораторій. На мою думку це рекомендація пришвидшити прийняття земельних законів.

70% аграріїв, опитаних на Агрі Інвест форумі, хочуть подовження «земельного мораторію», водночас 93% агровиробників мають інтерес до викупу ділянок, як і так орендують. На вашу думку, яким чином, і якою концепцією ринку землі можна виправити такий парадокс?

- Ні, це не парадокс. Будь-який агровиробник скаже, що він проти ринку землі. І водночас - що він хоче викупити ті паї, які орендує. Кожен агровиробник у такому зацікавлений. Але ж ми не маємо працювати на інтереси лише декількох сотень агровиробників. Ми маємо думати державницькими категоріями - у нас на селі живуть 14 млн чоловік. Ми маємо давати можливість конкуренції на ринку землі не тільки великим товаровиробникам, але й середнім та одноосібникам. Я переконаний, що нам  не потрібні і перекупники.

Особисто ви, як причину відкладати запуск ринку землі, називаєте неповністю проведену інвентаризацію ріллі. Але, якщо вірити звіту Рахункової палати, у 2017 році бюджетні запити Держгеокадастру на проведення земельної реформи були закриті лише на 38%, штат установи із нагляду за виконанням земельного законодавства - лише на 55%. Чому ці проблеми не було вирішено у ході бюджетного процесу?

- На жаль, ми досі не сформували державної політики у сфері захисту грунтів. У нас ніхто не слідкує за контрольованістю внесення добрив, за дотриманням сівозміни, але це потрібно робити. У нас щороку збільшується площа деградованих та малопродуктивних земель. Тому ми будемо вітати будь-які дії цього уряду по формуванню політики захисту та охорони грунтів в Україні.

Тобто бюджетні видатки на нагляд за ґрунтами - це не справа ВР?

- Ні, це питання Парламенту, але бюджет подає уряд.

В інтерв'ю одному із видань ви запропонували дозволити продаж землі територіальній громаді, а видатки фінансувати за рахунок кредитів державних банків. Звісно, місцеве самоврядування має достатньо і своїх коштів - наприкінці 2017 року невитраченими виявилось 60 млрд грн місцевих бюджетів. Але, можливо, такі гроші варто витрачати на актуальніші проблеми регіонального розвитку, як то ремонт доріг чи покращення сільської освіти?

- Ми говоримо про наступне. Наприклад, ОТГ купує у тисячі пайовиків 2 тисячі гектарів землі, на що бере кредит у держави через державні банки.  Завдяки законодавству про консолідацію земель зводить скуплені паї в один масив через міну та суборенду. Потім - або здає в оренду одним масивом, і отримує орендну плату, якою погашає кредит. Або ж викуплені паї розподіляє для ведення сімейного фермерства, і так створює нові робочі місця. (Це наш законопроект 7060).

У ВР зареєстровано законопроект, за яким учасники бойових дій замість 2 гектарів державної ріллі можуть отримати 80 тис грн. Чи підтримаєте ви таку ініціативу?

- Я навіть був автором цієї ініціативи. Ми маємо реальну ситуацію, коли землі в Україні не вистачає. А воїнів АТО використовують у різних корупційних схемах, коли їм начебто виділяють земельні ділянки, які вони відразу ж продають, і наділи «осідають» у руках певних аферистів. Тому ми запропонували механізм, де говоримо про те, що воїни АТО, ті, хто безпосередньо був задіяний у Революції Гідності, їхні родичі, якщо вони не планують працювати на землі, або будувати на ній, можуть від неї відмовитись і отримати компенсацію із державного, обласного, місцевого бюджетів. Фактично, ми пропонуємо монетизацію деяких пільг безпосередньо учасникам АТО.

У березні цього року ваша політична сила та Всеукраїнська аграрна рада підписали меморандум про співпрацю. Однією з умов цього меморандуму було добитись 4 млрд грн дотацій у 2018 році, за програмою квазіакумуляції. Чи реально буде цього добитись?

- Звісно, про це можна говорити. Але на практиці втілити це зараз не здатна жодна фракція у парламенті. На майбутній бюджет 2019 року ми можемо закласти гроші на «квазіакумуляцію». Верховна Рада приймає зміни до бюджету. Ми обов'язково подаватимемо правки щодо збільшення видатків аграрного сектору економіки. Формування бюджету на 2019 почнеться вже з 15 вересня. І за три місяці його формування ми маємо відстояти все те, про зазначено у Всеукраїнському меморандумі «Новий аграрний курс України» щодо проведення реформ у сільському господарстві та забезпечення розвитку сільських територій.

Окрім того, в Меморандумі вказана як мета «детінізація ринків оренди ріліл та агропродукції». А як досягнути цієї мети?

- Формування класу сімейних ферм якраз стане одним із способів боротьби із тінізацією ринку оренди землі та продажу агропродукції. Чим більше у них буде податкових стимулів, тим менше буде бажання заходити в «сіру зону» аграрного виробництва.

Іван КиричевськийAgravery.com

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Июнь 2018 (807)
Май 2018 (1065)
Апрель 2018 (1024)
Март 2018 (1047)
Февраль 2018 (813)
Январь 2018 (943)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области