«Український чемпіон дав козир російській пропаганді про один народ».Теза настільки смішна, що потребує окремого вивчення.
Так от, козирі російській пропаганді даємо лише МИ, бо лише ми самі будь-яку ситуацію інтерпретуємо на користь Москві.
Наприклад, як вам така інтерпретація.
Із спортивної точки зору на цій олімпіаді Росія - країна, якої не існує. Її ніде немає. Немає гімну, прапора, форми. Є лише група громадян із російськими паспортами.
І є Україна - повноцінний член олімпійської родини. Країна з гідністю. Країна з прапором.
Зрозуміло, що росіянин, як олімпійський бомж, тягнеться до українського прапора, аби на хвильку відчути себе повноцінним та гідним спортсменом.
Україна засуджує політику російської агресії та росіян, що її підтримують. Але вона не може зупиняти росіян у їх бажанні вирватися з геополітичного гетто, у яке їх загнала як у концтабір політика власного режиму.
От так.
Ну і про "аргументи для Соловйова". Це взагалі смішно. Російські пропагандисти відпрацьовують гроші. Їх аргументи - відомі.
Для тих, хто за Україну, вони - не аргументи.
Треба не про російське ТБ думати, а про насичення інформпррстору власними символами».
