ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Ноябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Велике політичне дежавю

  47   0 23.10.2017, 11:02 | Статьи, Политика
Велике політичне дежавю

Минулого тижня багато говорили про так звану Велику політичну реформу. Група політиків та громадських діячів звернулася до влади з вимогами: нарешті зняти з депутатів недоторканність, змінити виборче законодавство та ухвалити закон про антикорупційний суд. Насправді всі ці речі дуже важливі для держави, однак надто формальні та незрозумілі для простих українців. Тож спробуємо розібратися. 

Не торкатись

Ще 5 лютого 2015 року народні депутати 365 голосами вирішили зняти з себе депутатську недоторканність. Обіцяли ж людям на Майдані! Тож документ було спрямовано до Конституційного Суду, який дав позитивний висновок. На наступній черговій сесії народні обранці мали підтвердити свій намір у другому читанні...  

Утім, парламентарі швидко забули про одне з найголовніших зобов'язань усіх передвиборчих кампаній незалежної України. Так звана коаліція запросто могла ініціювати розгляд цього документу, але на порядку денному завжди були значно «важливіші» питання. З почином міг би виступити й сам президент Петро Порошенко, однак і в нього було безліч інших завдань. Наприклад, дорогу проінспектувати чи міст відкрити...

Та минулого тижня глава держави терміново вніс на розгляд парламенту новий (про старий, ухвалений у першому читанні й завізований КС, певне, забув) законопроект про зняття тієї самої недоторканності. Чи то злякався Порошенко, чи то вирішив перетягнути ініціативу на свій бік. Мовляв, треба - внесу, треба - проголосуємо. Але є одна цікава деталь: очільник держави пропонує скасувати депутатський імунітет з 1 січня 2020 року (ну, кого врятує таке відтермінування?). Саме ця дата звучала і в щорічній промові президента до Верховної Ради понад місяць тому.

Насправді ухвалити відповідний законопроект технічно можливо в другому кварталі наступного року. І логічно було би, щоб закон одразу набув чинності... До речі, депутатський законопроект авторства Юрія Левченка та Ко якраз і передбачає, що імунітет народні обранці втратять наступного ж дня після опублікування закону.

Обидва документи, схвалені нардепами, будуть спрямовані до Конституційного Суду. Але чи не «почнеться все спочатку, все спочатку по порядку...»? Чи підійдуть парламентарі врешті-решт до другого читання? Бо ж законопроект, проголосований у першому читанні та санкціонований КС, можна було б доголосувати й забути про недоторканість раз і назавжди. Однак депутати чомусь не захотіли цього.

Але й це не головне. Справді, не має бути в країні обраних - усі рівні перед законом. Це стосується не тільки парламентарів, а й президента! Тож разом із депутатською недоторканністю варто було б позбавити імунітету й главу держави, відповідно - редагувати або виключити статтю 105 Конституції України, яка гарантує президентові особливий правовий статус. До того ж варто було би прийняти закон про тимчасові слідчі комісії. Це надважливо в ситуації, коли постає питання щодо можливості імпічменту президента.

Утім, замикається усе це політичне коло на правоохоронній системі. Доки вона не буде абсолютно незалежною, допоки в ній залишатимуться куми й свати, пуття не буде. Кожен чиновник, депутат, суддя, правоохоронець, який зловживає своїм становищем, має відповідати за законом. Тільки тоді прості українці змогли б відчути реальні результати «Великої політичної реформи».

Слова б Керрі - та Порошенкові у вуха

Про необхідність створення окремого антикорупційного суду говорять уже дуже давно. Тим паче, що ми брали на себе таке зобов'язання перед міжнародними фінансовими інституціями.

У Верховній Раді відповідний законопроект був зареєстрований групою «єврооптимістів» ще 1 лютого цього року. Однак згодом документ зняли з реєстрації, адже, за словами спікера Андрія Парубія, суб'єктом подання законопроектів, що стосуються судової реформи, має бути президент.

Петро Порошенко традиційно нікуди не поспішає. Навіть більше, глава держави говорив про те, що не треба ніякого спеціалізованого суду - вистачить спеціальної палати при Верховному Суді. Мовляв, такі окремі суди є лишень в не зовсім цивілізованих країнах. До речі, цікаво Порошенкові апелював колишній держсекретар США Джон Керрі, який сказав, що в його рідній Америці усі суди - антикорупційні.

І ось диво: через якийсь час президент почав наполягати на необхідності створення спеціалізованого антикорупційного суду. Петро Порошенко навіть закликав депутатів сформувати робочу групу з напрацювання відповідного законопроекту. Після цього він узгодить його з усіма фракціями й подасть до парламенту. Примітно, що так звану судову реформу (одним махом переписали три процесуальних кодекси, внесли зміни до семи кодексів та вісімнадцяти законів) глава держави не узгоджував ні з ким. І він як автор законопроекту «виконав» величезний обсяг роботи... А малесенький профільний закон ніяк не може здолати впродовж уже тривалого часу.

Голова фракції БПП Артур Герасимов зазначив, що до кінця 2017 року законопроект буде підготований. Та як довго триватиме узгодження, голосування, створення самого суду, конкурс суддів?  У нашій країні дуже довго. Тож однієї галочки у вигляді голосування замало... Треба контролювати процес на кожному етапі. Та й які є гарантії того, що новостворений антикорупційний суд буде незалежним від Банкової? І взагалі наскільки ефективно боротимуться з корупцією після прийняття скандальної «судової реформи»?

Але... Якби ж усе-таки слова Джона Керрі - та Порошенкові у вуха. В Україні усі без винятку суди мають стати антикорупційними. Бо для простих громадян, по суті, зі створенням нового судового органу, який займатиметься справами проти хапуг вищого рівня, нічого не зміниться.

Виборчі пристрасті

Перша спроба змінити виборче законодавство після Революції Гідності була провалена ще влітку 2014 року напередодні позачергових виборів до ВР. Тоді депутати не змогли  домовитися між собою. Тож волевиявлення відбулося за старою змішаною системою й законом часів Януковича.

Після обрання Верховної Ради восьмого скликання були зареєстровані три виборчі законопроекти: 1068 - авторства Юрія Мірошниченка, 1068-1 - Юлії Тимошенко, 1068-2 - Віктора Чумака. Усі вони тією чи іншою мірою передбачали проведення виборів за пропорційною системою на основі відкритих списків. Тобто повне скасування мажоритарки! Три роки поспіль у парламентарів та керівництва ВР не доходили  руки до цих документів. І ось минулого тижня дійшли! Однак усі законопроекти були провалені.

Власне нічого дивного в цій ситуації немає. Згадайте, трохи менше як місяць тому заступник голови фракції Блок Петра Порошенка Ігор Кононенко підтвердив журналістам інформацію про можливе об'єднання його політичної сили з «Народним фронтом». При цьому Кононенко обмовився однією цікавою фразою: «Розглядається кілька різних форматів - від створення нової партії до об'єднання уже існуючих. Наразі ми погоджуємо мажоритарні округи на майбутніх виборах...».

Тож, з огляду на ці слова, у так званої коаліції наміру змінювати виборчу систему просто не було. Провладним депутатам нелегко розпрощатися із мажоритаркою. Адже одномандатні округи такі спокусливі! Тут «можна» і гречкосійством займатися, і адміністративний ресурс включати за бажанням.

Відкриті списки за пропорційною системою для фракцій, що входять до так званої більшості, також є проблематичними. Адже тоді на результат виборів впливати буде складно. Люди обиратимуть за своїми критеріями кого захочуть, а не тих, кого втиснули в списки. Тож деякі «любі друзі» точно можуть пролетіти в такій ситуації.

Наступного пленарного тижня депутати розглядатимуть виборчі кодекси. А от що будуть робити з виборчими законами, які й передбачають модель проведення волевиявлення, - невідомо. Але, згідно з регламентом, провалені виборчі законопроекти на цій сесії вже не розглядатимуться. Також не можна приймати схожі за змістом документи впродовж однієї сесії. Тож знову маємо ситуацію не надто приємну. Хоча для цього парламенту регламент - не указ...

Однак навіть ухвалений виборчий закон проблеми не вирішить. Згадайте: уже три роки в країні функціонує прострочена Центральна виборча комісія. Та президент не поспішає узгоджувати із парламентарями кандидатури нових членів ЦВК. А це є принциповим питанням, бо важливо не як голосують, а як порахують.

Для того щоб відбулася «Велика політична реформа», замало ухвалення кількох законів. Зрештою, ні про яке ухвалення і не йдеться. Усе це більше нагадує затягування часу та відволікання уваги від дійсно важливих питань і проблем (хоча б тих самих «реформ»).

Насправді Україні потрібне очищення системи, на яке ми всі так чекали після Революції Гідності. Тяжкий вірус, яким нині заражена  державна система, неможливо вилікувати корисною, але наразі абсолютно недієвою аскорбінкою. Потрібне повне перезавантаження влади й чітка гарантія того, що будь-хто буде покараний за зловживання чи злочини! Недоторканності не має бути в принципі ні для кого, корупціонери повинні сидіти у в'язницях, а вибори мусять відбуватися за правилами, які б мінімізували можливість зловживань. І тоді з'явиться хоч якийсь шанс на гідне життя...

Яна ДЖУНГАРОВА

Вечірні Вісті

КОНТЕКСТ

 

Президент «потурбувався» про депутатів і забув про себе

Разом із законопроектом «Про зняття депутатської недоторканності» президент мав би подати проект закону «Про імпічмент Президента». На цьому наголосив народний депутат від фракції «Батьківщина» Іван Крулько під час ефіру на «Прямому» каналі.

«Президент України, коли ініціював законопроект «Про зняття депутатської недоторканності» і «подумав» про депутатів, мав би також потурбуватися про себе. Бо має існувати механізм відкликання президента з посади в порядку імпічменту, якщо він, незалежно від прізвища, вчиняє злочини проти держави. На жаль, Порошенко цього не зробив», - зауважив він.

За словами Крулька, має бути ухвалений закон «Про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України», який, власне, дає механізми притягнення до відповідальності президента в порядку імпічменту.

«Проект цього закону був одним із перших, який зареєструвала фракція «Батьківщина», коли зайшла до парламенту. Його можна голосувати хоч завтра, але ніхто не збирається цього робити», - переконаний парламентар.

Народний депутат пояснив: «Цей документ у разі ухвалення робить парламент сильнішим. Але Банковій не цікаво, щоб парламент мав реальні інструменти і був незалежним. Їй цікаво, аби він був ручним і керувався за помахом палички».

Іван Крулько наголосив, що позиція «Батьківщини» є однозначною: «закон має бути один для всіх».

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Ноябрь 2017 (531)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области