ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Сентябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
           

Виборчі муки

  106   0 04.09.2017, 10:01 | Статьи, Политика
Виборчі муки

У 2014 році напередодні виборів до Верховної Ради ми сподівалися, що після усіх трагедій врешті-решт отримаємо ефективний і патріотичний парламент. Тішилися як діти з того, що ВР значно оновилася. Однак швидко зрозуміли: анічогісінько не змінилося. Хоча... Змінилося. Жити українцям стало набагато тяжче. А український політикум ще більше загруз у постійних чварах, інтригах та торгах.

Право - не обов'язок

Можна було б легко виправити цю ситуацію, провівши дочасні парламентські вибори. Принаймні усі демократичні країни вдаються до такого заходу в разі виникнення політичної кризи. Натомість українська влада та провладні експерти полюбляють говорити, мовляв, дострокові вибори не на часі: грошей немає (а чи не надто дорого нам обходяться «реформи»?), та й узагалі це на руку Кремлю (звучить уже як мантра).

Певне, в історії незалежної України такого ще не було: понад рік в країні фактично не існує парламентської коаліції (поіменного списку нам досі не продемонстрували), яка, за Конституцією, є «матір'ю» уряду. У такому разі президент, знову таки згідно з Основним Законом, має право (хоча й не обов'язок) розпустити ВР. Проте цим правом глава держави не поспішає скористатися.

Та згадаймо, що Петро Порошенко говорив про дочасні парламентські вибори одразу після першого туру президентських перегонів: «Коли існує парламентська криза, єдиний вихід - вибори... Сьогодні не існує коаліції, і в умовах воєнної окупації й тих викликів, з якими зіштовхнулася Україна, наша держава не може собі дозволити існувати з парламентом, що блокує рішення, котрі, зокрема, спрямовані на обороноздатність країни...» Парламент восьмого скликання блокує дуже багато важливих для країни питань. Криза тільки поглиблюється, агресор не відступив. Тож приводи є, однак...

Нагадаємо ще й те, як 25 серпня 2014 року вже президент Петро Порошенко оголосив про розпуск парламенту. Тоді у своєму зверненні глава держави зазначив: «Опитування громадської думки свідчать, що 80% громадян підтримують необхідність проведення позачергових виборів. Зрештою, такою була й одна з головних вимог Революції Гідності. Потужний суспільний запит на перезавантаження влади більше ніж очевидний. Вибори - найкращий спосіб люстрації».

Дані останніх соціологічних досліджень свідчать, що Верховній Раді нині не довіряє 85,2% респондентів (опитування проведене Центром «Соціальний моніторинг», Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка і  Інститутом аналізу та прогнозування). Ця цифра є напрочуд показовою!

Так чи інакше, жодної зради в проведенні дочасних парламентських виборів немає. Перевибори - абсолютно цивілізований процес у демократичній країні. І рано чи пізно перезавантаження все ж станеться. Утім, є одне надважливе питання: за якими правилами відбуватимуться потенційні вибори до Верховної Ради?

Мертві обіцянки

Восени 2014 року лідери новоствореної більшості підписали «Угоду про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна». Окремий розділ у цьому документі був присвячений реформі виборчого законодавства. Відповідно було зазначено, що необхідні «відмова від змішаної пропорційно-мажоритарної виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)». При цьому був встановлений термін виконання реформи - протягом першого кварталу 2015 року.

За роки незалежності Україна приміряла на себе різні виборчі моделі. Нині чинна змішана система абсолютно себе дискредитувала. Натомість пропорційна система з відкритими списками могла б стати гарною альтернативою, бо звела б до мінімуму можливості для усіляких маніпуляцій. Утім, на цю мить справа не зрушила з мертвої точки. Хоча, як відомо, обіцяного чекають саме три роки!

Насправді ж ще в березні 2017-го комітет із питань правової політики й правосуддя ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді розглянути пакет законопроектів про вибори. Перший законопроект №1069 авторства Юрія Мірошниченка передбачає, що «вибори депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій». При цьому встановлюється прохідний бар'єр у 3%. 

Другий проект закону - №1068-1, розроблений Юлією Тимошенко та групою авторів, визначає, що «вибори народних депутатів здійснюються за пропорційною системою із відкритими партійними списками - загальнодержавним виборчим списком із закріпленням кандидатів у депутати за територіальними виборчими округами». При цьому зберігається п'ятивідсотковий бар'єр.

До речі, «Батьківщина» ледь не єдина парламентська фракція, яка пам'ятає про обіцянку змінити виборче законодавство й раз по раз нагадує про неї.

Третій законопроект - №1068-2 (Віктор Чумак та група авторів) зауважує, що «вибори депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи за загальнодержавними та регіональними виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій». Бар'єр - 3%.

Однак до сесійної зали ці документи так і не потрапили. Прикро, що народні обранці були так заклопотані іншими, значно «важливішими» справами.

Аналогічна ситуація склалася і з ротацією членів ЦВК: парламентарі ніяк не можуть знайти компроміс із президентом. Чи то він з ними... Отож, маємо ситуацію, за якої у більшості членів Центрвиборчкому повноваження спливли ще влітку 2014 року!  

Насправді шансів на завершення реформи виборчого законодавства мало. Якби на те була політична воля, то дві найбільші провладні фракції - Блок Петра Порошенка та «Народний фронт» (мають на двох 219 депутатів і твердять про те, що коаліція жива) - запросто могли б ініціювати розгляд цього питання. Однак видається, що це не дуже вигідно для них.

У 2014 році на дочасних парламентських виборах БПП взяв 21,82% голосів виборців. Нинішній рейтинг цієї політичної сили становить близько 10%. «НФ» три роки тому набрав 22,14 %, а зараз рейтинг цього політичного проекту навіть нижчий за статистичну похибку. Тож за пропорційної системи з відкритими списками ці партії вочевидь мали б незначне представництво в майбутньому парламенті.

Натомість мажоритарна складова неабияк допомогла б їм втримати позиції: добра половина народних депутатів від БПП завдячує своїм місцям у парламенті саме «мажоритарні» на виборах-2014.  Звісно, що результат трирічної давнини буде складно повторити, але на одномандатних округах «битва» є доволі специфічною. Та й адмінресурс ніхто не скасовував. А ще можна висувати «незалежних» та «безпартійних», а потім залучати їх до своїх лав.

Кампанія стартувала: рахуємо реформи

Десь місяць тому президент Петро Порошенко під час виступу на Всеукраїнському зібранні Асоціації міст України зазначив: «Вибори, друзі, ще не скоро. Підкреслюю: не скоро. Виборчий сезон почнеться у 2019 році, згідно з законодавством». Утім, глава держави часто повторює цю тезу. Але чим частіше ми це чуємо, тим більше розуміємо, що все може бути навпаки.

Політологи вже тривалий час прогнозують: це станеться ось-ось. Спочатку говорили, що дочасні вибори можуть відбутися навесні 2017 року, затим їх перенесли на осінь. Прогнози поки що не справдилися. Але є речі, які вказують на те, що перегони не за горами. А виборча кампанія уже стартувала, навіть попри відсутність дати потенційного волевиявлення. І, можливо, не тільки парламентська, а й президентська!

На це вказує, зокрема, публічна активність президента, який наразі перебуває фактично у передвиборчому турне. Мабуть, політтехнологи з Банкової довго ламали голову, яким чином підняти рейтинг президента (а також, звісно, політичної сили його імені), що так стрімко падає. Тема з безвізом вичерпана, а вступ до ЄС поки що примарний (хоча це гасло буде основою його майбутньої виборчої кампанії). Тож нині, здається, президента вирішили зробити ближчим до людей.

Тому наразі графік у глави держави доволі насичений. Так, 12 липня він відкрив у Сумах завод із виробництва дитячого харчування і упаковки та Центр для учасників АТО. 2 серпня запустив реконструйований міст через Сіверський Донець в Ізюмі Харківської області. Того ж дня благословив роботу телевишки в Бахмутовці Луганської області. 21 серпня приїхав на відкриття обласної дитячої лікарні у Кропивницькому. 28 серпня перерізав стрічку перед трьома відбудованими школами в Донецькій області - в Покровську, Дружковці та Чосовому Яру. 30 серпня на Львівщині проінспектував відремонтовану дорогу Львів - Пустомити - Меденичі, потім у Бродах відвідав завод кабельно-провідникової продукції, який тільки-то запрацював. Далі Петро Порошенко відкрив нову школу в селі Наварія Пустомитівського району. І це далеко не повний список.

Насправді це виглядає доволі дивно: президент має займатися справами державного значення, а школи та лікарні мусить відкривати місцева влада. С таким самим успіхом Порошенко міг би перерізати стрічки перед новими фірмовими магазинами рідної йому кондитерської фабрики. Це ж також позитив...

До речі, саме під час одного з цих вояжів Порошенко заявив, що в Україні за останні кілька років було проведено 144 реформи, які наблизили країну до членства в ЄС. Ця цифра дійсно вражає, але неприємно. Звідки вона взялася? Хто рахував реформи? Чи хтось відчув покращення? Ці питання є риторичними.

Технологи з Банкової взагалі дуже полюбляють цифри. Пригадайте лише обіцянки, які давав Порошенко українцям напередодні президентських виборів 2014 року: закінчити АТО за 2-3 дні, платити військовим 1000 гривень на день, страхувати життя військового на 1 млн гривень, повернути курс долара до економічно обґрунтованого рівня, тобто не вище 10 гривень за «зелений». Цифри начебто додають обіцянкам більшої вагомості. Цифрам хочеться вірити. Певне, так і з'явилися 144 реформи...

Між іншим, про реформування останнім часом багато говорить і прем'єр Володимир Гройсман. Так, за словами голови Кабміну,  восени Рада ухвалить до 50 законопроектів, які покращать життя українців. Знову суцільна фантастика... Нинішня Верховна Рада мало на що здатна, навіть якби урядові законопроекти дійсно були спрямовані на поліпшення ситуації.

До речі, Володимир  Гройсман теж полюбив останнім часом виходити в люди. Збіг? Знаємо, що в українській політиці випадковостей не буває!

Але є один ключовий момент, на який варто звернути увагу: насправді проводити нині перевибори найвигідніше саме владі. Адже зараз у неї є хоч якісь шанси. До 2019 року нас можуть так замучити «реформами», що рейтинги вже неможливо буде підняти ні цифрами, ні обіцянками, ні святковими перерізаннями стрічок. І, схоже, влада це розуміє.

Яна ДЖУНГАРОВА

Вечірні Вісті

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Сентябрь 2017 (2845)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)
Апрель 2017 (2361)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области