ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Ноябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Зів’яла реформа, або Антикорупційна примара

  60   0 14.08.2017, 11:00 | Статьи, Политика
Зів’яла реформа, або Антикорупційна примара

Доволі цікава статистика була нещодавно оприлюднена. З'ясувалося, що за півроку в Україні за корупцію та хабарі засудили до в'язниці 121 людину (йдеться про суди першої інстанції). Загалом упродовж шести місяців до судів надійшли 4444 справи про корупційні злочини. Серед засуджених є співробітники МВС, військовослужбовці та немає жодного топ-чиновника. Що й казати, для країни, яка тримає першість у різноманітних міжнародних рейтингах із корупції, статистика є вкрай сумною.

Хабарників до суду чи в палату?

Доволі часто молоді антикорупціонери нарікають на роботу неквапливих українських судів. На їхню думку, ситуацію могло б змінити створення окремого спеціалізованого антикорупційного суду. До речі, Україна пообіцяла західним партнерам, зокрема МВФ, що такий судовий орган незабаром з'явиться. Однак справа не зрушила з мертвої точки. Навіть більше, цю ідею намагаються поховати.

Вперше про Вищий антикорупційний суд заговорили в липні 2016 року, коли парламент проголосував закон «Про судочинство та статус суддів» та зміни до Конституції у частині правосуддя. Тож створення такої окремої інституції було, по суті, однією зі складових судової реформи. Та справа загальмувала. Європейці впродовж усього нинішнього року нагадували Україні про борг, проте намарно.

Річ у тім, що потрібно було ухвалити відповідний законопроект. І він був внесений групою «єврооптимістів» до Верховної Ради ще 1 лютого цього року. Однак кілька місяців тому документ зняли з реєстрації, адже, за словами спікера Андрія Парубія, суб'єктом подання законопроектів, що стосуються судової реформи, має бути президент. Глава держави ж не поспішає із такою ініціативою...

Тим часом з'явився ще один законопроект - депутата від БПП Сергія Алексєєва. Автор документу вважає, що не варто створювати окремий судовий орган, а слід натомість запровадити антикорупційну спеціалізацію у місцевих та апеляційних судах. У чому, власне, нововведення? У змінах табличок?

 

Отож, аби спеціалізований антикорупційний суд постав, потрібна лише одна річ - політична воля, а її нині бракує. Тож чим далі, тим примарнішою стає сама ідея формування окремої інституції, яка судитиме корупціонерів. Водночас в інформаційному просторі уже давно блукає інша ініціатива: не заморочуватися на створенні окремого суду, адже це надто тривалий процес, а сформувати профільну палату при Верховному суді. Зокрема, за це агітує генеральний прокурор Юрій Луценко.

Цікаво, що в унісон змінюють думку і європейці. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер нещодавно заявив, що Євросоюз рекомендує Україні обзавестися не окремим судом, а лише антикорупційною палатою при Верховному суді.

«Ми просимо підвищити рівень боротьби з корупцією. Ми запропонували певні проміжні шляхи, щоб упоратися з цією проблемою. Євросоюз вимагав від України створити спеціалізований антикорупційний суд. Нині погодилися з тим, щоб Україна створила у рамках своєї судової системи спеціалізовану палату з цього питання, і того достатньо», - пояснив Юнкер.

Тож суд чи палата? Що переможе? Чи можна сподіватися на незаангажованість та ефективність антикорупційного суду або антикорупційної палати? Коли бодай щось буде створено? Питань з цього приводу виникає багато. Одначе завжди треба зважати на українські реалії.

Експерти розповіли «ВВ», чому красива ідея про антикорупційний суд не врятує ситуації та що насправді потрібно Банковій.

Здоровий орган у хворому організмі приречений

Політолог, голова Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян вважає, що судову систему треба перезавантажувати повністю, а не використовувати своєрідні милиці у вигляді окремих інституцій, які начебто матимуть певний позитивний вплив.  

«Процес реформ в Україні засвідчив, що здоровий орган у хворому організмі приречений. І створення окремого антикорупційного суду не є панацеєю. На якийсь час цей орган зможе змінити якість прийняття рішень, та згодом неодмінно зазнає невдачі. Звісно, окремий суд був би ефективнішим порівняно з антикорупційною палатою, на яку Банковій буде легше впливати», - вважає політолог.

Проте, за словами Олега Саакяна, це загалом не ті механізми, які здатні вирішити проблему. Насправді корупція - всеосяжне явище, яке не замикається на політиці.

«Існує економічна та побутова корупція. Остання є вкрай болючою для людей, адже ми стикаємося з нею майже щодня. А нові антикорупційні органи, ба навіть суд, не поліпшать ситуації», - пояснює експерт.

Раніше серед європейських партнерів домінувало переконання, що потрібно створювати антикорупційний суд. Нині ж позиції різняться. На думку Олега Сааякяна, європейцям набридло, що Україна буксує у вирішенні цієї проблеми.

«Тож нині вони погоджуються на компроміс, аби лишень щось у нашій державі було створено. Адже без реформування системи і бодай якихось інструментів для цього не можна очікувати жодних результатів у боротьбі з корупцією», - констатує політолог.

Красиво, але підозріло

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Микола Спірідонов звертає увагу на те, що в більшості розвинених країн немає ніяких антикорупційних судів.

«Як на мене, то ідея створення такого суду виглядає красиво, але доволі підозріло. Є побоювання, що цей орган може стати таким собі кийком у руках влади для боротьби з неугодними, опозицією, бізнесменами, які не хочуть ділитися, тощо», - аналізує політолог.

До того ж, за словами Миколи Спірідонова, часто сторона обвинувачення діє не надто професійно, не виразно викладає позицію, не має беззаперечних доказів.

«Послухайте лишень, що інколи говорить генпрокурор Юрій Луценко. Мені як юристові за другою освітою цю ахінею слухати важко... Та й взагалі адвокати часто-густо виглядають у суді значно професійнішими, аніж прокурори. Така ситуація склалася, зокрема, через те, що в системі прокуратури тривалий час існувала негативна селекція, коли на посади призначали за «корову», - зазначає експерт.

Микола Спірідонов звертає увагу на ще одну проблему: «У нашому КПК  є цікаві колізії. Наприклад, стосовно депутатів. Так, до зняття недоторканності не можна проводити слідчі дії. Але без доказів не зробиш подання до регламентного комітету ВР. Тож антикорупційний суд у цій ситуації не зарадить. Треба доопрацьовувати КПК і прибирати ці колізії».  

Чи створять все ж найближчим часом антикорупційний суд? За прогнозами політолога, така вірогідність становить близько 40%.

Хто прописує правила, той замовляє музику

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін вважає, що в наших реаліях антикорупційний суд не зможе бути незалежним.

«Річ у тім, що той, хто прописує правила формування та створення інституції, зазвичай замовляє і музику. Щось подібне ми бачили на прикладі Верховного суду. Саме за Банковою залишилося останнє слово у формуванні персонального складу його членів. Із антикорупційним судом може трапитися те саме.

Є ще один нюанс: Верховний суд після реформування просто завалений справами. Вже нині говорять про те, що деякі справи розглядатимуться за три-чотири роки... Для позивачів це вже може бути неактуально. Аналогічна ситуація здатна виникнути і з антикорупційним судом, який ризикує стати неефективним», - пояснює експерт.

За словами Олексія Якубіна, найголовніше - зробити так, щоб судова система була максимально нейтральною та незалежною.

«Та наскільки це вигідно Адміністрації президента, НАБУ і САП? Мені здається, що сторони просто борються за контроль над системою правосуддя. Це просто політична гра, в якій ніхто не зацікавлений у тому, щоб суди були автономними, адже тоді вони можуть випадково вийти на людей, які нині є топ-чиновниками», - аналізує політолог.

Олексій Якубін також звертає увагу на те, що Банковій вдалося перевести дискусію щодо створення спеціалізованого антикорупційного суду в інше русло.

«Мовляв, окремого суду не потрібно, можна обмежитися палатою у складі Верховного суду. І Адміністрація президента, здається, досягла успіху, адже європейці теж потроху змінюють риторику. Та ми маємо зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом, і ключова інтрига буде в тому, чи зможе влада заговорити МВФ», - підсумовує політолог.

ДОВІДКА «ВВ»

Світовий досвід

Перший антикорупційний  суд з'явився на Філіппінах у 1979 році. Через двадцять років подібна структура була сформована в Пакистані. Далі спеціалізовані судові інституції виникли в Індонезії та Непалі (2002), Кенії (2003), Бангладеш (2004), Бурунді (2006), Хорватії та Уганді (2008), Словаччині (2009), Афганістані та Палестині (2010), Камеруні та Малайзії (2011), Болгарії та Сенегалі (2012), Ботсвані (2013), Мексиці (2015), Танзанії і Таїланді (2016). До речі, в деяких із цих країн спеціалізований суд розглядає також справи, не пов'язані з корупцією.

Попри створення антикорупційних судів, ситуація у цих країнах суттєво не змінилася. Про це свідчить, зокрема, Всесвітній рейтинг корупції, який щорічно складає неурядова міжнародна організація Transparency International. А в деяких країнах ситуація навіть погіршується. Це стосується, наприклад, Словаччини. 

 

Анна СПІВАК 

"Вечірні Вісті" 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Ноябрь 2017 (730)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области