ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Сентябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
           

Північноатлантичне марення

  11   0 25.07.2017, 10:00 | Статьи, Политика
Північноатлантичне марення

Війна на Донбасі зробила пріоритетним питання безпеки та обороноздатності України. Цілком зрозуміло, що російська агресія змінила й ставлення українців до НАТО. За останніми опитуваннями, 46,1% громадян підтримали б на референдумі вступ нашої країни до Альянсу. І хоча членство України в НАТО неможливе, допоки на Донбасі та в Криму залишатиметься бодай один російський окупант, співпраця із цією міжнародною організацією є безцінною. Бо вона не тільки підштовхує наш армійський апарат до реальних реформ, а й змушує цінувати життя військовиків, приділяючи особливу увагу їхньому достатку та добробуту їхніх сімей. Хочеться вірити, що саме цих стандартів влада дотримуватиметься насамперед. Бо минулого тижня у президента не знайшлося жодного слова про дев'ятьох воїнів, які поклали своє життя за свободу і незалежність країни, хоча українці вимагали від влади оголосити жалобу за полеглими бійцями.

ПДЧ майже не видний

Не дивно, що перспектива інтеграції України в євроатлантичний альянс стала топ-темою українського політикуму найвищих щаблів.  Приводів для її активізації було більше, ніж достатньо. Напередодні канікул Верховна Рада ухвалює закон, яким відновлює курс України до НАТО. Після цього оборонно-безпекове соло почав грати президент. Спочатку - на святкуванні в Києві 20-річчя Хартії про особливе партнерство нашої країни з Альянсом із засіданням Північноатлантичної ради і виступом у Верховній Раді генсека НАТО Єнса Столтенберґа. Потім - під час візиту до  Грузії, де він наголошував на тому, що вступ до Альянсу обох держав є надважливим для безпеки. Український гарант навіть пообіцяв, що до 2020 року наша армія досягне всіх стандартів НАТО. Тоді ж ми й повинні надати План дій щодо членства (ПДЧ) в організації.

До речі, з Планом у Порошенка вийшов казус. Під час прес-конференції по результатах виїзного засідання Північноатлантичної ради наш президент переможно розповів про ініціювання діалогу з НАТО про надання Україні ПДЧ. Але того ж вечора прес-служба Альянсу поширила офіційний коментар про те, що жодної домовленості щодо руху до ПДЧ не було досягнуто. І відтоді Порошенко трохи змінив «показання». 

За словами військового експерта Олега Жданова, розробка ПДЧ та його виконання є необхідною умовою для кожної країни, яка претендує на членство в НАТО.

«Ця програма пишеться на основі аудиту, який проводять спеціалісти НАТО в економіці, військово-промисловому комплексі та збройних силах країни. Після цього в Альянсі визначають, що потрібно країні для виконання програми, допомагаючи кредитами чи військово-технічною підтримкою», - розповів він у коментарі «ВВ», висловлюючи сумнів щодо бажання нинішньої влади бачити в нашій країні іноземних аудиторів.

Експерт також зазначив, що країна-претендент має викорінити корупцію та забезпечити прозорість військових закупівель, з чим Україна має певні проблеми.

А ось Грузія за підтримки Альянсу вже виконала ПДЧ.

«Вони переозброїлися, створили військові бази, житловий фонд для військових, зробили армію повністю контрактною. Тепер, справді модернізувавши свої збройні сили, можуть рухатися у напрямку НАТО», - пояснив експерт.

Він нагадав, що 2014-го Альянс пропонував Україні літаки «Торнадо», від яких ми відмовилися і натомість спробували купувати китайські.

«Також нам передали польовий шпиталь вартістю 5 млн доларів, який так і не потрапив до АТО і від якого наразі залишилися лише намети. Ще ми отримали чимало комплектів військової форми, якою потім «дивним» чином торгували на Одеському ринку «7-й кілометр», а НАТОвські сухпаї, що постачалися для потреб нашої армії, спокійно продаються через Інтернет. Тому видається, що замість справжнього реформування наших Збройних сил з метою збільшення їх боєздатності влада воліє кричати «НАТО нас врятує» і ходити з простягнутою рукою», - додав Жданов.

Своєю чергою політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко вважає, що нині президент, який використовує питання вступу до НАТО в зовнішніх та внутрішніх політичних іграх, намагається зобразити себе як єдине джерело стабільності України. І щоб втриматися у владі, охоче запозичує ідеї опозиції, роблячи їх своїм надбанням.

Прикладом такого «плагіату» є його заява про проведення всеукраїнського референдуму щодо можливості вступу України до НАТО. У вересні 2014-го, коли велися активні бойові дії на Донбасі, а Порошенко вже був обраний президентом, ВО «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко зібрала необхідні для ініціації плебісциту 3 млн підписів громадян нашої країни. Тоді ЦВК заборонив проведення референдуму, а президент заявив, що таке народне волевиявлення не на часі, бо, мовляв, ще більше розколе суспільство. А в лютому 2017-го він уже обіцяє провести такий референдум, стверджуючи, що дослухається до думки українців. 

«Тимошенко повинна бути готовою до того, що її пропозиції щодо тарифів, землі, НАТО тощо будуть перекручені та використані владою у свою користь», - розповів експерт «ВВ».

Також, на його думку, елементом дискредитації політичних опонентів є і заява президента, що за 20 років не було зроблено нічого, аби відповідати стандартам Альянсу.

«Вся пропагандистська машина працює на звеличування Порошенка. Начебто від несе тільки добре і гарне, а від політичної опозиції - одне лише зло», - підкреслив експерт.

Раз стандарт, два стандарт

Досягнення усіх стандартів НАТО до 2020 року, безперечно, позитивно відобразиться на українських Збройних силах. Бо, за словами експерта з питань міжнародної безпеки Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Ігоря Федика, їх впровадження - це такий самий елемент реформування держави, як реформа поліції чи суддівської системи. Найголовніше, щоб виконання цих намірів відбувалося не на папері чи на рівні заяв. Утім, експерт сумнівається, до 2020 року українській армії вдасться повністю перейти на всі стандарти НАТО, яких загалом тисячі. Це неможливо буде здійснити навіть до 2030 року.

«Стандарти НАТО можна розподілити на три групи: оперативні, адміністративні та матеріально-технічні. Найпроблемнішим для України є виконання матеріально-технічної групи стандартів», - констатував він у коментарі «ВВ».

Наприклад, президент запропонував виділити 1 млрд 400 млн грн на будівництво патронного заводу, який би виготовляв продукцію за стандартами НАТО. Розмови про необхідність налагодити таке виробництво точаться ще від часів прем'єрства Яценюка, але далі справа не йде. Хоча українська армія має нагальну потребу в патронах для стрілецького озброєння і боєприпасах для артилеристів. Щоправда, наші вояки використовують ще радянські калібри 5,45 або 7,62, проте не становитиме особливих труднощів перейти на НАТОвські стандарти, які передбачають інші калібри, певну якість матеріалів при виготовленні патронів тощо.

Наразі українська техніка здебільшого не відповідає вимогам Альянсу. Так, у 2016-му Литва відмовилася від закупівлі наших БТР-ів саме через цю невідповідність.

«Будь-яка техніка, яка виготовляється для НАТО, має пройти сертифікацію у відповідних центрах, як, наприклад, всесвітньо відоме бюро «Верітас». Тільки після детальної перевірки і отримання висновку від експертів техніку приймають на озброєння країн-членів НАТО. Більшість українських виробників не зможуть це зробити, оскільки послуги бюро обраховуються неосяжними сумами», - зазначив Ігор Федик.

Також, за його словами, перепоною для закупівлі нашої військової техніки країнами Альянсу є й те, що її зазвичай немає на озброєнні української армії, як, наприклад, тактичних бойових машин «Дозор». У іноземного замовника відразу виникає цілком логічне питання: «Чому їхня власна армія не використовує цієї техніки?»

Експерт зазначив, що перехід на стандарти НАТО означатиме значно якісніше оснащення наших Збройних сил. Підготовка солдат, які використовуватимуть зброю, також підпадає під стандарти Альянсу. За його словами, до війни бойова підготовка велася переважно на папері. Нині офіцери більше перебувають у полях, аніж у кабінетах, що теж є нормою військ країн Альянсу.

«Головне - не ухвалення документів, а намагання стати кращими. Якщо головною метою наших цивільних та військових чиновників будуть реальні зміни в Збройних силах, то в нас усе вийде. Якщо ж це залишиться на рівні декларації, відчутного результату не варто очікувати», - зазначив Федик.

Своєю чергою Олег Жданов вважає, що досягнення стандартів НАТО та майбутній вступ до лав Альянсу є, на жаль, новою політичною мантрою, бо за три роки війни влада мало що зробила.

«За цей період насамперед слід було змінити систему управління. Взяти в НАТО на озброєння системи зв'язку, стійкі в сучасному бою і пристосовані до умов радіоелектронної боротьби. Бо керування військами є запорукою успіху», - підсумував він.

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

Вечірні Вісті

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Сентябрь 2017 (2845)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)
Апрель 2017 (2361)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области