ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Апрель 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
           

Судний час для людей в мантіях

  361   0 16.01.2017, 13:00 | Статьи, Политика
Судний час для людей в мантіях

Вища рада юстиції померла, слава Вищій раді правосуддя! На початку року президент підписав закон, який у бюджетну ніч парламент ухвалив у редакції профільного комітету без будь-якого обговорення і правок. Цим документом новий орган стає незалежним від тиску з боку політичних сил та наділяється повноваженнями звільняти суддів, позбавляти їх недоторканості тощо. Проте сподіватися на очищення судового корпусу, на яке так давно чекають українці, поки зарано. Експерти попереджають: президент, підім'явши під себе законодавчу та виконавчу влади, наразі під виглядом реформ отримав контроль і над судовою.

За крок до узурпації

Створення Вищої ради правосуддя (ВРП) президент назвав одним із ключових пунктів судової реформи, адже цей орган має бути незалежним від політичного тиску. І тут, на перший погляд, є певні зміни на краще. Так, до Вищої ради юстиції, яка з 5 січня цього року перебуває у стані реорганізації, а фактично просто перейменована на Вищу раду правосуддя, входили 20 осіб, шестеро з яких призначалися за квотами парламенту та президента. Заради посилення політичного тиску членами ВСЮ були міністр юстиції та генпрокурор. До складу Вищої ради юстиції входив також голова Верховного суду, проте, хоч він і призначався пленумом, був, як свідчить практика, протеже президента.

Вища рада правосуддя налічуватиме 21 члена, десятьох із яких обирає з'їзд суддів України з-поміж чинних суддів або суддів у відставці. Президентові та парламенту залишили по два кандидати. Ще двох обирає з'їзд адвокатів України, двох - всеукраїнська конференція прокурорів  і ще двох - з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою, і, найвірогідніше, буде людиною президента.

За словами заступника голови Центру політико-правових реформ Романа Куйбіди, створення ВРП є однією з вимог виконання стандартів Ради Європи у частині правосуддя.

«Європейські стандарти передбачають більшість у складі Ради саме суддів. Це повинно мінімізувати політичний вплив на цей орган. Так, Вища рада юстиції часів Януковича була цілковито керованою Адміністрацією президента», - констатував він у коментарі «ВВ».

Експерт уточнив, що за таким принципом склад Ради правосуддя обиратимуть лише з квітня 2019 року. А доти у ВРП працюватиме нинішній склад Ради юстиції на чолі з Ігорем Бенедисюком, якого обрано за квотою президента.

Старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець уточнив, що нинішня Рада правосуддя на 80% складається із президентських кандидатур.

«Ці повноваження у них залишаться ще на два роки. Формування суддівського корпусу за таких умов є доволі сумнівним. Є велика вірогідність того, що цих суддів будуть називати суддями Бенедисюка, суддями олігархів або шоколадними суддями, як їх попередників називали суддями Януковича. ВРП, звичайно, може бути вільною від впливу будь-яких політичних партій та блоків, окрім президента України та «Блоку панамських патріотів», - додав він у коментарі «ВВ».

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник вважає, що нова Рада правосуддя щонайменше на дві третини контролюватиметься президентом.

«З огляду на ті повноваження, які гарант отримав за Конституцією, та контроль над Вищою радою правосуддя, його вплив на систему правосуддя лише посилюватиметься. Фактично в перехідний період він впливатиме на всі три гілки влади - законодавчу, виконавчу і тепер судову», - пояснив Бортник «ВВ», додавши, що це є ознаками узурпації влади.

Читайте такожЗакон про Вищу раду правосуддя - профанація судової реформи, - Сергій Євтушок

Більше повноважень

Судова влада разом із державним апаратом та російськими ЗМІ є лідерами народної недовіри. Згідно з опитуванням, проведеним наприкінці минулого року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 72% респондентів не довіряють вітчизняній Феміді. І для цього є всі підстави, адже час від часу Україну приголомшують новини про суддів, яких схопили на гарячому під час отримання хабара, проте їм вдалося дати драпака. Найяскравішими прикладами є суддя Дніпровського райсуду Києва Микола Чаус, який зберігав нечесно зароблені долари в трилітрових банках, та голова апеляційного суду столиці Антон Чернушенко.

Роман Куйбіда пояснив, що Чаус зміг втекти тільки тому, що без зняття з нього парламентом суддівської недоторканості його не можна було затримати.

«Парламент тоді був на канікулах, і він мав час зникнути. Тепер відповідне рішення покладається на Вищу раду правосуддя, а самого фігуранта справи, якщо йдеться про його затримання, утримання під вартою або арешт, не викликатимуть у ВРП. Тобто він не буде заздалегідь знати про розгляд його питання і не матиме можливості втекти», - підкреслив експерт.

Крім того, відтепер якщо суддю схоплять на місці вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вже не потрібно навіть вердикту Ради правосуддя щодо позбавлення його недоторканості - він одразу буде затриманий. 

Також Рада правосуддя прийматиме остаточні рішення щодо звільнення суддів із посад, переведення їх з однієї до іншої інстанції, узгодження кількості суддів у суді. Також ВРП братиме участь у визначенні видатків держбюджету на утримання органів правосуддя. Тимчасове відсторонення суддів від діяльності - теж у компетенції цього органу. А розглядати справи щодо дисциплінарної відповідальності служителів Феміди будуть дисциплінарні палати, створені з числа членів ВПР. Вивчати матеріали справи, аналізувати інформацію, готувати пропозиції та висновки мають інспектори ВРП - їх у штаті Ради буде 42. Зарплатню їм нараховуватимуть із держбюджету, хоча вони не є держслужбовцями.  

Водночас Ростислав Кравець бачить ризики в тому, що Вища рада правосуддя із новими повноваженнями зможе звільняти суддів без будь-яких вагомих підстав, і оскаржити це рішення буде складно.

«Фактично ВРП сама визначатиме, які скарги на суддів розглядати, а які ні. Тобто люди будуть позбавлені будь-яких можливостей захистити свої права. Наприклад, скаржнику можуть відмовити в розгляді скарги, якщо він упродовж року вже подавав скарги, які згодом йому повернули або за якими не було відкрито дисциплінарної справи», - підкреслив адвокат.

Читайте такожЮлія Тимошенко: Справжня правова реформа ще попереду (відео)

Тест на доброчесність

За даними адвоката Автомайдану Романа Маселко, нині на розгляд Вищої ради правосуддя подано близько 250 скарг стосовно суддів, які переслідували активістів Революції Гідності. Від квітня 2016-го було розглянуто не більше як 10 з них. Він зазначає, що у всіх цих справах у січні-березні закінчуються терміни притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому багато хто потирає руки і вважає, що уник покарання.

Роман Куйбіда підтверджує, що з часів Майдану жодного суддю не притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

На його думку, до 2019 року має відбутися очищення суддівського корпусу, зокрема, через механізми кваліфікаційного оцінювання (переатестації), яке триватиме ще три роки, та конкурсів на посади. І важливим моментом під час призначення судді буде перевірка на доброчесність, яку здійснюватиме відповідна Громадська рада.

Ростислав Кравець вважає доброчесність дуже розмитим критерієм, при цьому професійна складова відходить на другий план.

«Нині триває конкурс до Верховного суду. І виходить, що лише 9% від усіх вимог, яким має відповідати кандидат, стосуються знання права. Все інше - доброчесність, зразкова поведінка, декларація статків тощо», - додав він.

Роман Куйбіда, який є членом Громадської ради доброчесності, розповів, що критеріями оцінки непорядності судді є зловживання своїми повноваженнями та нехтування правосуддям. Це може бути стиль життя, що не відповідає рівню задекларованих доходів,  ухвала свавільних рішень, відверта брехня у деклараціях, плагіат у дисертації тощо. Також непорядно розглядати справу підприємства, акціонером якої є сам суддя. Окремої уваги заслуговуватиме неетична поведінка мантієносця під час процесів, підтверджена відеозаписами.

Громадська рада не лише прийматиме скарги, а й сама перевірятиме, чи відповідають критеріям професійної етики та доброчесності судді або кандидати на цю посаду. Результати передаються до Ради правосуддя. І хоча ці висновки не є обов'язковими до виконання, проте щоб кандидат із негативним відгуком від Громадської ради міг надалі продовжувати боротьбу за місце, за нього повинні проголосувати 11 з 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

«Якщо ж оновлення суддівського корпусу не відбудеться, є величезна загроза консервації проблем у судовій системі. І ті судді, до яких немає довіри в суспільстві, обиратимуть подібну до себе Раду правосуддя», - підкреслив експерт.

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

gazetavv.com

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...


АРХИВ НОВОСТЕЙ

Апрель 2017 (1624)
Март 2017 (2329)
Февраль 2017 (2009)
Январь 2017 (1979)
Декабрь 2016 (2349)
Ноябрь 2016 (2306)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области