ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Імітація бюджетного процесу від уряду Гройсмана

  85   0 19.09.2016, 11:30 | Статьи, Политика
Імітація бюджетного процесу від уряду Гройсмана

Кабінет міністрів 15 вересня на позачерговому засіданні уряду затвердив проект бюджету на 2017 рік. Отож, урядовці встигли стрибнути в потяг, що вже рушив, адже це був останній день, коли, згідно зі статтею 96 Конституції України, уряд міг затвердити головний кошторис країни на наступний рік та внести його на розгляд до парламенту. 


Хоча варто зазначити, що на сайті Верховної Ради текст проекту бюджету наступного дня так і не з'явився, що свідчить про формальність такого кроку з боку уряду. Очевидно, для прем'єра Гройсмана вкрай важливо було заявити під час презентації документу: «Ми робимо це вчасно, як і обіцяли. Ми вважаємо, що наш обов'язок - внести бюджет саме 15 вересня».

 

Утім, чинний уряд порушив бюджетний процес ще на етапі внесення бюджетної резолюції, яка надійшла до парламенту з 3,5-місячним запізненням, за кілька днів до завершення сесії Верховної Ради. Тож складається враження, що уряд Гройсмана йде шляхом свого попередника Яценюка, затягуючи всі можливі процедури з формування бюджету і поспіхом приймаючи важливі для країни та її громадян рішення.

 

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник у коментарі «ВВ» зазначив, що демократичний бюджетний процес в Україні протягом останніх п'яти років замінюють його імітацією, а штучна квапливість при цьому дозволяє «під ялинку» протягнути корупційні ініціативи. «Бюджетна резолюція до липня має публічно обговорюватися з представниками громадянського суспільства, профільних асоціацій, бізнесу, аграрного сектору, профспілок тощо. На жаль, такого відкритого діалогу  в нас не було - цьогоріч формування державного кошторису відбувалося в не менш секретному режимі, ніж торік. Хоча фахівці, обмінявшись думками на відкритому майданчику, змогли б написати навіть кращі показники, ніж Мінфін.


Проект бюджету, який вноситься до Ради, у ключових параметрах (наприклад, курс вітчизняної валюти, дефіцит бюджету, інфляція) має залишатися незмінним. Дискусія в парламенті після цього має продовжуватися лише щодо окремих фіскальних норм, напрямів державного інвестування. Документ, який вніс уряд, - це імітація бюджету, а справжній кошторис поки ніхто не обговорював. Бюджетний процес знову навмисно затягують, і напередодні Нового року ми вкотре матимемо парламентську істерику. Вона переросте в керований згори хаос, коли депутати голосуватимуть, навіть не ознайомившись із документом. У такому разі знову легко протягнуть рішення, які захищатимуть інтереси кланів, а не народу».

 

Цікаво, що уряд затвердив проект бюджету наступного ж дня після того, як Міжнародний валютний фонд ухвалив рішення про виділення Україні третього траншу кредиту в розмірі 1 млрд доларів. «Це свідчить, що ключові параметри державного бюджету пишуться не в Україні, а за кордоном. Висхідною точкою формування кошторису нашої країни є рівень фінансування МВФ, а не економічні чи соціальні реалії. Проте наразі достеменно невідомо, скільки кредитних коштів дасть нам МВФ цього року. Тобто бюджетний документ ще не раз змінюватиметься», - зазначає Бортник.


У Фонді справді припускають, що до кінця 2016 року Україна зможе отримати ще один транш, однак його сума, а також терміни виділення поки не визначені. Однак постає питання: яку ціну доведеться заплатити українцям за чергову порцію грошей від Фонду, з урахуванням якої, зокрема, сформували держкошторис? Варто зауважити, що експертна спільнота, а також партія «Батьківщина» закликали уряд прозоро й публічно працювати над текстом нової редакції меморандуму про співпрацю України з Фондом, який готувався для отримання чергового, четвертого траншу. Активісти попереджали: його положення можуть вдарити по найбідніших верствах населення.

Текст нової редакції меморандуму, який минулого тижня з'явився у ЗМІ, підтвердив, що такі побоювання не безпідставні. У ньому зазначається, що значна частина так званих «маяків» - нових вимог МВФ - пов'язана з пенсійною реформою. Зокрема, йдеться про те, що в грудні 2016 року в Україні необхідно ухвалити закон, який би передбачав збільшення пенсійного віку. Щоправда, до якої межі - не вказано. Також цим законом необхідно обмежити підстави для дострокового виходу на заслужений відпочинок та зробити ще жорсткішими умови для отримання мінімальної пенсії.


Серед інших вимог - встановлення єдиного принципу пенсійного забезпечення без надання пільг за професійною приналежністю. А фінансування різних категоріальних надбавок до трудових пенсій потрібно передати від Пенсійного фонду в Державний бюджет. Ще один пункт передбачає чергове зростання тарифів на комунальні послуги. У тексті меморандуму зазначається, що до кінця жовтня має бути запроваджений «тимчасовий механізм коректування тарифів на газ та опалення» - на випадок, якщо тарифи відхиляться від рівня повного покриття імпортної вартості газу більше, ніж на 10%.


«У відносинах з МВФ Україна зайняла позицію підлеглої, а Фонд - начальника, рішення якого виконуються беззаперечно, - наголошує «ВВ» економіст Всеволод Степанюк. - Так, показники запропонованого урядом бюджету свідчать, що вони просто списані з прогнозів МВФ. Наприклад, закладений урядом 3% дефіцит бюджету на наступний рік - вимога, що висувається до всіх країн, які кредитує ця міжнародна установа. Всі чекали рішення про виділення траншу, тому бюджетні показники були підготовлені. Та вони виключно прогнозні. Тобто уряд самостійно не займається ні економікою, ні прогнозуванням, йдучи на повідку Фонду».

 

Одним із пріоритетів на наступний рік, за словами Володимира Гройсмана, залишиться фінансова децентралізація. «Її ефективність говорить сама за себе - кількість коштів на місцях зростає», - заявив Володимир Гройсман, представляючи проект бюджету. Утім, за словами Руслана Бортника, переможні реляції голови уряду далекі від суворої реальності: «Згідно з прогнозами Кабміну, власні доходи місцевих бюджетів, без врахування міжбюджетних трансфертів, у 2016 році мають скласти 122 млрд грн, що лише на 1,9 млрд грн більше порівняно з 2015 роком. При цьому левова частка сумарного росту місцевих бюджетів забезпечена трансфертами, за рахунок цього їхні доходи цього року збільшилися на 16,6 млрд грн. Однак якщо номінальний ріст доходів на місцях склав 5,6%, то з урахуванням інфляції у 2015 році реальні прибутки впали на 35,4%».


Експерт констатує, що невдачі в процесі бюджетної децентралізації пов'язані зі зміною адміністрування ключового джерела власних доходів місцевих бюджетів. Якщо раніше 100% податку на доходи фізичних осіб спрямовувалися регіональним бюджетам, то наразі в їх розпорядженні залишається 75% податку, останні скеровуються до державного бюджету. «Регіонам нібито дали можливість заробляти на підвідомчих територіях: на місцях має залишатися 10% від прибутку підприємств, відрахунки з екологічного податку збільшені з 30% до 80%, що мусить розвивати реальний сектор економіки на місцях. Однак стрімка деіндустріалізація, перехід бізнесу в тінь, зменшення купівельної спроможності населення не сприяє збільшенню податків на місцях».


За його словами, перекладення на місцеві бюджети оплати послуг ЖКХ шкіл, лікарень та дитячих садків, що передбачає урядовий проект бюджету, лише погіршить ситуацію: «Очевидно, центральній владі вкотре доведеться збільшувати трансферти з державної скарбниці, тим самим підриваючи концепцію реформи децентралізації». 

 

Згідно з проектом Держбюджету на 2017 рік, прогнозується зростання ВВП на рівні 3%. «В українських реаліях це не розвиток, а подальша стагнація, - каже Степанюк. - Говорити про зростання варто після того, як ми досягнемо показників 2013 року, в іншому випадку йдеться лише про відновлення економіки. Однак в Україні немає об'єктивних факторів навіть для 3% - програми зі стимулювання економіки відсутні».

Доходи держбюджету прогнозуються на рівні 876,9 млрд грн, що на 17% більше, ніж 2016 року (749 млрд грн). «Щоб ці показники виконати, мусить бути задіяний інфляційний чинник. Гривня орієнтовно має девальвувати десь на 15%. Тобто тільки тоді, коли національна валюта сягне показника 30 грн за долар, доходи бюджету можуть бути виконані».

Мінімальну зарплату та прожитковий мінімум для працездатних осіб планується збільшити з 1450 грн до 1762 грн. «Таке зростання соцстандартів є порушенням норм Конституції України. Інфляція за два останні роки сягнула майже 50%, і 10% підвищення соціальних норм її не компенсує. Не варто забувати, що перш ніж людям дадуть 150 грн, вони змушені будуть викласти величезні суми внаслідок подорожчання комунальних послуг. Такі заяви більше скидаються на піар», - наголошує Степанюк.

Член бюджетного комітету, народний депутат від фракції «Батьківщина» Іван Крулько запевнив, що коли бюджет надійде до Верховної Ради, бюджетний комітет проаналізує його. «Якщо парламент дійде висновку, що головний кошторис країни недолугий, не виключаю, що він буде відправлений на доопрацювання. З огляду на якість бюджетної резолюції, існує дуже висока ймовірність такого рішення. Ми очікували побачити в документі бюджетну стратегію, нову податкову політику в 2017 році й те, за рахунок чого наповнюватиметься бюджет. Натомість побачили лише загальні фрази», - пояснив Крулько.


Вікторія ЧАЙКА

 

"Вечерние Вести"

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (461)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области