ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Октябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
         

Петр Порошенко: ласкаво просимо у минуле?

  2025   0 30.09.2014, 15:04 | Статьи, Политика
Петр Порошенко: ласкаво просимо у минуле?

Президентом України пройдена перша реперна відмітка

Він прийшов до влади на хвилі народного піднесення після перемоги Революції Гідності, в надскладний час, коли московська імперія, відразу після втечі кривавого диктатора, розв’язала війну проти України, анексувала Крим, а російська гебельсівсько-НКВДистська пропаганда брехливо верещала про захоплення влади в Києві екстремістами, фашистами, хунтою, які знищують «русскій мір» і утискають мирне населення сходу. Під акомпанемент сатанинського московського шабашу кремлівські ідеологічні політтехнологи вкинули у соціум та інформаційний простір України тезу про необхідність якомога швидшого (бо йде війна), в один тур, вибору президента «крупного калібру», який би влаштовував схід і захід та різні верстви населення і не мав конфліктів з Росією.

Ця спецоперація мала за мету зробити непрохідними на посаду президента лідерів Майдану, борців проти диктатури та «підказати» виборцям параметри майбутнього президента, який би влаштовував московський режим. Окрім промивки мізків через підконтрольні масмедіа, які займають більшу частину інформаційного простору України, були ще задіяні цілком конкретні, практичні складові спецоперації, серед них гібридна війна на сході і всі засоби впливу на учасників передвиборних перегонів.

Саме тому, з причин, про які можна здогадуватися, один з лідерів Майдану, реальний кандидат, який прагнув стати президентом останні кілька років і мав високий рейтинг в Україні та за кордоном, раптово самоусунувся з передвиборчих перегонів на користь Петра Порошенка, і «підказка» матеріалізувалася.

Наживку свідомо, чи несвідомо, заковтнули найбільш впливові українські масмедіа, політологи і навіть деякі інтелектуали, які, окрім іншого, механістично і однобоко, без врахування конкретних обставин, висмикуючи елементи виборчого досвіду західного світу, переконували виборців, що ідеальних кандидатів нема, що так є в цілому світі. Тому серед претендентів на пост президента потрібно вибирати за принципом «найменшого зла», яким вони вважали Петра Порошенка. Слабкі, не підсилені добре оплачуваними засобами і технологіями, голоси всебічно і тверезо мислячих патріотів та громадських організацій «меншого калібру» потонули у вирі шаленої пропаганди за новітнього месію.

Цікаво, що недоліки кандидата подавались з точністю до «навпаки» і ставали досягненнями. Цінності раптово «перевернулися» і виявилось, що наш народний олігарх — це добре, бо вже накрався і тепер буде дбати про Україну. Має бізнес в країні-окупанті — це означає, що знає Росію, має впливових партнерів і через них буде впливати на політику агресора.

Коли, все-таки, звертали увагу, що поєднання бізнесу з владою є неприпустимим, то у відповідь Порошенко запевняв, що відразу після виборів продасть свій бізнес.

Протягом багатьох років Петро Порошенко встиг побувати в різних (навіть в антагоністичних) політичних силах, був співтворцем партії влади колишнього кривавого режиму, обіймав високі посади при будь-якій владі, включаючи «уряд» диктатора — отже маємо потужного досвідченого спеціаліста, який знає всі владні коридори, політичні хитросплетіння і буде значно ефективніше використовувати це на користь України, аніж будь-який інший кандидат, а особливо кандидат «з вулиці».

Окрім того, Порошенко володіє англійською мовою, що буде сприяти зближенню з Заходом. Коли на Майдані він ставав грудьми проти найбільш активних його учасників на захист адміністрації тодішнього «президента» — то це була боротьба з так званими «провокаторами».

У своїх добре поставлених спічмейкерами патріотичних виступах, міняючи інтонацію від шепоту до полум’яного патріотичного заклику, Петро Порошенко змальовував світлі перспективи європейського майбутнього і економічного процвітання України, обіцяв після приходу до влади повернути
Крим назад до України, обіцяв, не через місяці, а через дні, максимум через тиждень-два відновити повний контроль східного кордону і встановити переможний мир завдяки своєму таємничому мирному плану.

Якось непомітно засоби інформації почали акцентувати на самому слові «мир» і забували додавати, а про який мир йдеться - ганебний чи переможний. Врешті-решт в широкому ужитку залишилось тільки слово «мир».

Спецоперація пройшла успішно, мантри зачарували виборців, і Петра Порошенка в першому турі, за відсутності належного контролю за ходом голосування, обрали президентом України.

Натомість, підчас президентських перегонів ВОСТ «ВОЛЯ» (ВОСТ) мав свою аргументовану і природно зрозумілу позицію, яка була висловлена в зверненні до виборців голосувати за лідерів Революції Гідності, тим паче, що з трійки лідерів Майдану тільки один з них балотувався на пост президента України.

Першими кроками президента були 10-ти денне одностороннє припинення вогню з українського боку та руйнування більш-менш збалансованої кадрової рівноваги за представництвом з різних регіонів України у вищих ешелонах влади.

Внаслідок цього українська армія та добровольчі батальйони втратили ініціативу і перетворилися на гарматне м’ясо під шквальним вогнем терористів з усіх видів зброї та безперервних ракетно-артилерійських обстрілів з території Росії. За офіційними, применшеними, даними загинуло близько 30 українських військовиків і більше сотні було поранено та стало інвалідами.

Одностороннє «перемир’я» призвело до значного укріплення терористів, які беперервним потоком отримували з Росії важку військову техніку, засоби протиповітряної оборони, найманців і кадрових російських військових. В той же час українській армії і добровольцям досі катастрофічно не вистачає сучасної зброї, важкої техніки, бронежилетів, касок, обмундирування, взуття, білизни, а часом і харчування, особливо у гарячих точках.

Народ здає волонтерам, які допомагають фронту, останні кошти для армії, приносить на пункти збору усе необхідне для військовиків, а в жирних котів-олігархів влада не поспішає рішуче запитати чи достатньо вони допомагають фронту і на чиїй вони стороні — українського народу чи російських терористів.

До цього часу Петро Порошенко не хоче називати війну війною, не обмежує дипломатичних відносин з Росією, не прибув на саміт НАТО з рішенням про вихід України з позаблокового статусу і не вимагав дорожньої карти для вступу в цю організацію колективної безпеки, а натомість веде закриті принизливі лакейські перемовини з московським царем - кривавим агресором.

Складається враження, що він діє звичними для нього методами бізнесмена-торговця, а не політичного діяча — захисника гідності українців і української держави. Що він виторгує, чи не підуть намарно жертви Небесної Сотні і захисників України покладені на вівтар свободи? Всюди – закордоном і в Україні, Порошенко потрясає повітря і красиво патріотично говорить, говорить, говорить…

Розбалансування кадрової рівноваги у вищих ешелонах влади полягало у заміні на ключових постах вихідців з західних областей України, активних учасників Майдану, на близьких Порошенкові бізнесменів і друзів з східних областей, або навіть посадовців з російським корінням.

Показовим є приклад вивільнення з посади голови Національного банку України, лідера Майдану, відповідального за майданну тилову службу, яка працювала як годинник підчас Революції Гідності, досвідченого політика, колишнього голови двох банків, кандидата економічних наук, вихідця з Західної України і заміни його на колегу Порошенка по бізнесу, яка народилась у Дніпропетровську і, зокрема, відома тим, що тісно співпрацювала з відомим олігархом, оголошеним в міжнародний розшук через підозри у відмиванні коштів і фінансування терористів на сході України та займалася структуруванням угод із залучення фінансування для розвитку бізнесу Порошенка у Росії.

Подальші її дії, як голови Нацбанку, призвели до того, що гривня здевальвувала ще на 30% після звільнення майданівця з посади, а Нацбанк став потужно рефінансувати банки сепаратистів і російські банки, які вільно працюють в Україні. Така руйнівна дія Національного банку призвела до шалених темпів росту інфляції і різкого зубожіння людей праці, котрі отримують зарплату в гривнях.

Працівники стали ще більш залежними від роботодавця і їх огортає все більший страх втратити місце праці. В цих умовах годі говорити про гідну працю та розвиток соціального діалогу. Україна стоїть на порозі соціально-політичного вибуху, який може бути більш гострим через зневіру у можливість демократичними методами вирватися з-під московського ярма, побороти брехню, корупцію, приниження, досягти добробуту і приєднатися до кола європейських народів.

Подальші дії президента показали, що створюється нова «сім’я», а адміністрація президента поступово стає дуже закритою установою. Сам же Порошенко лише епізодично спілкувався з народом, в основному за допомогою формальних заходів, промов і заяв, або показово
буффонадних «зразків» його «принципового» керування, стукаючи кулаком по трибуні або столі. Хоча в зв'язку з наближенням виборів до Верховної Ради йому все-таки доведеться частіше виходити до народу, щоб забезпечити якомога вищий процент в Раді політичному блоку імені Петра Порошенка.

Приклад з раптовим розпуском Верховної Ради президентом є дуже промовистим і черговий раз підтверджує древню істину, що добрими справами вимощена дорога до пекла.

Зрозуміло, що після Майдану люди прагнули негайного розпуску Верховної Ради, більшість якої вірно служила кривавій диктатурі і була складовою поваленого режиму. На час приходу Порошенка до влади, Рада вже переформатувалась і була сформована коаліція з бувшої опозиції і перебіжчиків з інших фракцій, яка контролювала більше половини голосів Ради.

Отже нова влада в Україні на чолі з Петром Порошенком отримала в руки законодавчий інструмент, який міг реалізовувати політичну волю президента і забезпечити прийняття законів, необхідних для проведення справді чесних (без фальсифікацій, махінацій і маніпуляцій) прозорих демократичних виборів для повного оновлення складу нової Верховної Ради. Перш за все, як мінімум, двох законів - нового закону про вибори, що відповідав би європейським стандартам з врахуванням багаторічного досвіду західної демократії, і закону про люстрацію, який мав би бути введений в дію в стислі терміни до початку виборчого процесу. Ці два закони, окрім інших цілей, мали би забезпечити очищення влади і поставити надійну заваду колишнім прихвосням режиму, корупціонерам, сепаратистам, помічникам окупантів і усілякій іншій антинародній, антиукраїнській наволочі.

На жаль, як грім серед ясного неба, пропрезидентська фракція ініціювала розвал коаліції. Порошенко оголосив, що виконує волю народу і з нетерпінням дочекавшись встановленого законом терміну (не раніше, як через місяць після розпуску коаліції і у зв’язку з відсутністю нової коаліції) негайно розпустив Верховну Раду та призначив дострокові вибори. В подальшому практика показала, що такої поспішності президент не проявляв, коли йшлося про повну ратифікацію Угоди про асоціацію з Євросоюзом і про санкції проти країни-агресора. Зволікається і максимально затягується підписання недосконалого, надто компромісного, закону про очищення влади (про люстрацію), а нового закону про вибори немає і вже не буде.

Отже вибори до Верховної Ради будуть проводитися за підлаштованим під диктатуру, хитромудро закрученим законом попереднього кривавого режиму. На цьому прикладі яскраво видно, як хорошу потрібну справу можна використати для збереження і підсилення зла.

Теперішня ситуація на сході виникла значною мірою внаслідок стратегічного мирного плану президента. Поступово стає зрозумілою гра Порошенка у мирний план, який реально передбачав затягування прийняття принципових рішень і мляво-оборонну позицію України, що обов’язково мало призвести до втрати ініціативи, розчарування Заходу владою в Україні і програшу у війні з Росією.

На даний час з ініціативи президента встановлено хистке, вже друге, перемир’я, яке продовжує забирати людські життя, як українських військових, так і мирного населення.

Російсько-терористичні війська, ведучи активні бойові дії, розширили контрольовану ними територію і закріпляють свої нові позиції. На окупованій території встановлено режим диктатури і повного беззаконня, над мешканця висить загроза потрапити в катівні терористів або бути розстріляними. Анексуються підприємства, майно і помешкання, не доходять до людей зарплати і пенсії. Українські теле- та радіоканали зняті з ефіру. Навіть мобільний зв’язок в зоні окупації став російським і українським абонентам доводиться використовувати роумінг. Стало смертельно небезпечно спілкуватися українською мовою, яку російські терористи фактично всюди вивели з ужитку і заборонили на підконтрольних їм територіях.

У Мінську, де править останній диктатор Європи, Петро Порошенко, без ув’язки з питанням анексії Криму, ініціював переговори про особливий статус окупованих територій, аж до надання їм практично державних повноважень. Дуже промовистим є той факт, що з українського боку переговори веде скомпроментований другий президент України, діяльність якого призвела до Помаранчевої Революції і що в переговорах беруть участь, окрім Росії та ОБСЄ, ще й представники терористів.

Під тиском Порошенка у закритому режимі, з порушення Конституції і Регламенту Верховної Ради, без висвітлення на табло ходу голосування, були прийняті ганебні донбаські закони про особливий статус окупованих територій частини Донецької і Луганської областей та амністію терористам і передані на підпис президенту. Якщо вони вступлять в дію, то це буде означати, що Україна фактично капітулювала у війні з північним сусідом. Створюється зона, за допомогою якої Кремль буде маніпулювати Україною. На наших очах виникає щось на зразок Придністров’я, але, як видається, на відміну від нього, ще й з фінансуванням за кошт держави під статтю відновлення Донбасу?!

Повне припинення вогню виконується тільки з боку України. До двохсот кілометрів східного кордону контролюється російсько-терористичними військами. За неповними даними загинуло більше 3000 українських військових і мирних мешканців, включаючи жінок і дітей. Поранених та інвалідів налічується декілька тисяч. До 2000 військових знаходиться у полоні в російських терористів. Багато патріотів-добровольців загинуло через зраду генералів, непрацюючу списану зброю і бездумне (а може і умисне) підставляння військових підрозділів, як гарматного м’яса, під обстріли мінометів і потужної ракетної артилерії — «Градів», «Ураганів» і «Смерчів», які часто проводяться з території Росії.

В той же час Порошенко, як мінімум, кілька разів намагався видати бажане за дійсне, коли йшлося про непідтверджений розгром колони військової техніки, що пройшла від російського кордону, коли різко збільшував кількість звільнених з полону українських цивільних і військових, коли хвалився про відсутність втрат в один з днів так званого перемир’я на підставі офіційних односторонніх даних.

Дуже диким і неприродним є той факт, що головнокомандувач, замість видавати накази і укази, дає доручення надіслати підмогу оточеним військам під Іловайськом. Підмога так і не прибула, незважаючи на волання військовиків, які опинились у котлі оточення і незважаючи на пікетування адміністрації президента та Генерального штабу активістами і родичами солдатів. В результаті сталася трагедія, де від рук російсько-терористичних військ загинуло більше 1000 українських патріотів. Є випадки, коли в Генеральному штабі спокійно працюють близькі родичі високопоставлених російських військових.

Окуповано близько 30% території Донецької і Луганської областей з двома обласними центрами включно. Дуже значних пошкоджень зазнали інфраструктура та підприємства цих областей. Число вимушених переселенців з постраждалих територій досягло декілька сотень тисяч осіб.

До цього часу Київ офіційно не визнав, що на сході йде справедлива вітчизняна війна проти російської агресії, яка ведеться агресором за новими правилами війни 21-го століття і має назву виринаючої або гібридної війни. Вимагаючи все нових і нових санкцій від Заходу, Україна не поспішає вводити ефективні санкції проти Росії, не поспішає вступати в НАТО, залишається і надалі в СНГ.

Доходить до смішного, наприклад, в Україні заборонили демонструвати аж 9 російських фільмів, а по телебаченню продовжує демонструватися російське мило, мєнти, подвиги російської армії, ток-шоу, тощо. Сфера вживання української мови у мас-медіа знизилася - напевно щоб не «дратувати» північного ведмедя.

Суди в Україні продовжують випускати на волю активних сепаратистів і тих, хто бив майданівців. Не притягнуто до відповідальності замовників і вбивць майданівців. Поки патріоти – активісти воюють і вмирають на сході за Україну, в тилу піднімає голову різна антиукраїнська нечисть,
представники якої намагаються прорватися в новий склад Верховної Ради.

Недосконалий закон про люстрацію державних чиновників і силовиків, який тільки нещодавно був прийнятий завдяки облозі та активному тиску пікетувальників на засідання Ради, до цього часу чекає на підпис президента і, в кращому випадку, почне реально діяти у наступному році. На той час найбільш одіозні фігури сподіваються сховатися від люстрації за депутатським мандатом, який оберігатиме їх від дії закону, та будуть продовжувати робити свою чорну справу у стінах найвищого законодавчого органу України.

І нарешті щодо Угоди про асоціацію України з Євросоюзом, з відстоювання якої починався Майдан, що згодом переріс у Революцію Гідності. Викликало підозру, що після бравурно-показового підпису Угоди президентом на саміті у Брюсселі 26 червня, почалося зволікання з її ратифікацією Верховною Радою. Президент гальмував ратифікацію і заявив, що ратифікація відбудеться в середині вересня, тобто майже через три місяці після підписання. В той же час Молдова ратифікувала аналогічну Угоду на наступний день.

Позиція України щодо європейського майбутнього ставала все розмитішою. На жаль, підозри підтвердилися — за цей час президент домовлявся з московським царем і ввів Москву у переговорний процес щодо можливого коректування Угоди. Завдяки цьому, під фанфари спільної ратифікації Угоди Брюсселем і Києвом, імплементація економічної складової відкладена більш як на 1 рік і 3 місяці.

По суті, нічого не змінилося від часу підписання прем’єр-міністром Яценюком політичної складової Угоди про асоціацію з ЄС у березні цього року і, поки-що, не передбачається заміни кланово-олігархічної моделі капіталізму на народний капіталізм, який діє у розвинутих країнах Заходу, а людям праці і надалі «світить» зубожіння та пригноблення.

Як бачимо багатоходова спецоперація Москви задля утримання України під своїм впливом, недопущення її Європейського майбутнього та загарбання значної частини її території, поки що йде в основному успішно для Кремля завдяки агентурі агресора не тільки на низовому рівні, але й у верхніх ешелонах влади. Хотілося б вірити, що немає антиукраїнського пакту Порошенка-Путіна, але факти вперта річ.

Україна завдяки занадто гнучкій, багатовекторній політиці президента і надалі залишається сам-на-сам з російським агресором. Теперішніх санкцій проти Росії з боку Заходу явно недостатньо, щоб змусити окупантів відступити.

ВОСТ «ВОЛЯ» (ВОСТ) впевнена, що український народ перестане робити одні і ті ж помилки, буде просувати до влади своїх лідерів, а не олігархів, не бандитів і не людей з минулого та всупереч обставинам, врешті-решт, реалізує мрію мати справді незалежну європейську демократичну справедливу могутню і велику процвітаючу народну Українську Державу.

Слава Україні – Героям Слава!

Олександр Джулик президент ВОСТ «ВОЛЯ» (ВОСТ)

Довідково.
ВОСТ «ВОЛЯ» (ВОСТ) – незалежне демократичне профспілкове об’єднання, діяльність якого базується на універсальних засадах християнської моралі. Профспілкові організації, що утворили ВОСТ, діють з 1989 року, а профспілка «ВОЛЯ» була першою в Україні вільною міжфаховою профспілкою. ВОСТ об’єднує понад 150000 членів і є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок (МКП). ВОСТ виступає за проведення профспілкової реформи в Україні та втілення в життя концепції «21 сторіччю – нові профспілки». Президентом ВОСТ є. Головний офіс ВОСТ «ВОЛЯ» знаходиться у Львові.
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Октябрь 2017 (178)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области