ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Август 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

Тимошенко: Вступ до НАТО має бути рішенням всіх українців, а не окремих політиків (повний текст виступу)

  937   0 08.09.2014, 11:47 | Статьи, Политика
Тимошенко: Вступ до НАТО має бути рішенням всіх українців, а не окремих політиків (повний текст виступу)


Виступ Юлії Тимошенко на зборах громадян щодо проведення референдуму про вступ України до НАТО

Сьогодні ми зібралися з вами на дуже знакове і важливе для України зібрання. Сьогодні всі, хто приїхав з усіх куточків нашої країни, шукають шлях, як в цей важкий час захистити Україну від окупації, від вторгнення агресора і загроз, які сьогодні є для суверенітету нашої країни, цілісності нашої території, миру і спокою нашого народу.

Ви з’їхалися з усіх куточків України для того, щоб ми зараз тут з вами обговорили, який є реальний шлях для захисту Україну, кожного з нас, як зупинити ворога, як не допустити більше жодної руйнації нашого життя з боку Кремля. Нам треба знайти цей шлях. На нашій політичній силі, на «Батьківщині», лежить відповідальність за те, щоб наша країна була сильною, була заможною і жила мирно. Тому ми сьогодні тут.

Ви знаєте, як змінюєтьс наша країна. Після Майдану гідності, після всіх випробувань, після агресії і окупації сьогодні наша нація народжується вдруге. Вона стає сильною — сильною духом, сильною своїми планами і переконаннями. І коли першого вересня наші діти пішли до школи, то перший раз ми побачили дуже велику різницю, тому що дітки наші в час війни і агресії, в час дуже важкої соціально-економічної ситуації пішли в школу в віночках українських, вишиванках, дівчатка — з нашими синьо-жовтими стрічками в косичках. Наші діти йшли на перше вересня фактично як на велике свято, тому що вони сьогодні в своєму серці мають Україну більше, аніж будь-коли. І ви знаєте, коли ми нещодавно проводили форум молоді, на якому молодь підтримувала нашу команду в цей важкий час, як команду, яка може стати на захист України, то до мене підійшов один хлопець з нашим українським прапором. Йому було не більше 20-ти років. Він поклав цей прапор собі на руки, став на коліна і сказав: «Я прошу вас, захистіть, будь ласка, наших хлопців, які сьогодні воюють на фронтах, допоможіть забрати з полону тих, хто зараз там знаходиться». Він став на коліна, перехрестився і сказав, що ніхто з українців сьогодні не має права бути слабким, не має права стояти осторонь цієї боротьби, усі мають боротися за Україну. І тому ми з вами зібралися сьогодні для того, щоб знайти справжній шлях.

Ви знаєте, що наша країна сьогодні шукає шлях миру, шлях припинення війни. Частина українців вважає, що сьогодні потрібно максимально посилити нашу армію, ввести воєнний стан, створити ставку головнокомандуючого України як єдиного координатора всіх оборонних процесів в Україні. Зробити нашу Україну настільки сильною, щоб ми могли силою духу, силою зброї, патріотизму нашого війська зупинити ворога. І це правильно. Зробити це разом з нашими патріотами, армією, нашою Нацгвардією, нашими добровольчими військами. Ми з усіма, хто сьогодні боронить Україну. Слава героям!

Я хочу, щоб ми зараз згадали всіх, хто в боротьбі за Україну, захищаючи Україну, виступивши проти диктаторського режиму в Україні, поклали життя на Майдані.

Також, згадуючи всіх, хто віддав своє життя на фронтах, захищаючи свою країну від окупантів, я хочу, щоб ми зараз віддали честь, ушанувавши загиблих хвилиною мовчання. Вічна пам’ять героям!

Частина нашої нації вважає, що шлях до миру лежить в переговорному процесі з окупантами. Можу сказати вам, що будь-які переговори, будь-які домовленості про мир можуть бути досягнуті тільки з позиції нашої національної сили, нашої гідності. Ми не уступимо жодної п’яді нашої землі, не здамо жодного стратегічного нашого інтересу. І якщо окупант сьогодні готовий відступити під тиском тих санкцій, які започаткували західні країни, під тиском посилення нашої армії, під тиском солідарності, яку сьогодні проявив весь світ, підтримуючи Україну, то нехай він залишає нашу землю, іде до Кремля і там будує своє життя. Але в той же час ми добре знаємо, що будь-які домовленості з агресором носять сумнівний характер. Їм не можна довіряти. Вони є настільки хиткими, що не можуть бути основою стратегічного миру. Ми будемо уважно слідкувати, які умови мирних ініціатив будуть реально використовуватися в цих переговорах. І ми будемо говорити про свою позицію, і наш голос, як голос найбільшої партії, яка має прекрасні традиції, буде почутий народом.

Але сьогодні ми з вами мусимо усвідомлювати, що ці загрози, ці виклики життю нашої держави, загрози миру, спокою, стабільності, нашому європейському курсу будуть існувати доти, поки ми з вами не визначимося раз і назавжди — де ми, з ким ми, де команда, з якою нам потрібно далі рухатися в глобальному цивілізаційному просторі. І нам треба твердо сказати, що наше місце — в західній цивілізації, наше місце — в Європейському Союзі і наше місце — в колективній системі безпеки, яка може захистити Україну, це НАТО. Якщо ми з вами знову пропустимо, змарнуємо час, якщо сьогодні, коли загрози досягли вже самих вищих рівнів, ми знову не визначимось і дамо комусь залишити Україну у так званій нейтральній зоні, то ми не тільки для нас, не тільки для сучасного покоління, але й для усіх поколінь українців залишимо країну беззахисною, наш народ самотнім у світі.

І тому сьогодні ми зібралися з вами для того, щоб розпочати процес приєднання України до НАТО, тому що НАТО сьогодні — це не війна, як нас вчила багато десятиліть радянська пропаганда. НАТО — це, в першу чергу, мир, тому що багато держав, які об’єдналися разом для того, щоб захиститися від будь-яких військових зазіхань, сьогодні на порядки сильніші від будь-яких самотніх агресорів. НАТО — це сьогодні єдність тих країн, що сповідують цінності. НАТО — це демократичні стандарти, це правильна організація суспільства, це привабливий інвестиційний клімат, це свобода, спокій і мир людей. І це єдине, що може в стратегічній перспективі захистити Україну від будь-яких зазіхань Кремля назавжди. Це наш шлях, і ми зобов’язані його обрати.

Багато років ми чуємо, що НАТО — це не наш вибір, що у нас там десь в митних союзах щастя. НАТО — це наш вибір. Ми — європейський народ. Ми — європейська країна. Але ніхто і ніколи не говорив нам, що шлях до Європейського Союзу так само лежить через членство України в НАТО. Це значить, що бути сильною, невід’ємною частиною Європейської цивілізації ми можемо лише тоді, коли наші інтереси будуть захищені в невід’ємній, колективній системі безпеки.

Що скажуть ті противники, які багато років утримують Україну від правильного і вірного кроку? Скажуть, що НАТО розділяє Україну. Так, був той час, коли внаслідок пропаганди у нас лише 13 відсотків людей бачили нашу перспективу захисту в НАТО. Але зараз часи докорінно змінилися. І коли сьогодні українці побачили, як колишній «братній» народ сьогодні стріляє по дітях, по жінках, по людях, які хочуть миру, які хочуть просто жити на своїй рідній землі, коли побачили, як ставиться до нас так званий братній народ і Путін, який його очолює, то люди зрозуміли, що ми не маємо права далі ризикувати життям наших безцінних дітей.

І сьогодні, коли проводяться опитування, то в різних ступенях твердження вступ до НАТО підтримує вже понад 70 відсотків людей. А якщо питання виноситься на референдум, то соціологія показує, що понад 50 відсотків сьогодні готові проголосувати за вступ України до НАТО. У нас сьогодні відкрилося ще одне історичне вікно, яке дає нам шанс зробити нарешті вірний крок.

І якщо ми знову, як у 2005-му, як в 1991-му його пропустимо, то нам ніколи наші діти цього не пробачать. І тому, коли вам будуть казати, що вступ України до НАТО розділяє українців, скажіть, що той час завершився і сьогодні понад 70% нашого народу твердо і чітко бачать свій шлях захисту — шлях безпеки, шлях справжніх реформ і шлях процвітання. Інші вважають, що якщо зараз започаткуємо процес приєднання саме до цієї системи колективної безпеки, то посилиться агресія Росії, вона буде незадоволена, буде ставити питання до України, а чому ми туди рухаємося, а чи не краще нам бути знову нейтральними, тобто позаблоковими.

Хочу вам сказати, що позаблоковість — це відкритість України для подальшого знищення з боку Кремля. Позаблоковість — це, по суті, відсутність нашого надійного майбутнього. І сьогодні один з елементів так званих мирних переговорів — це повернення до позаблокового статусу України, нератифікування Угоди з Європейським Союзом. Ви бачите, що вже багато місяців після підписання Угоди про асоціацію її ніхто не ратифікує.

Наша команда, всі, хто зібрався на цій площі, і всі, хто по всій Україні вірить в європейське майбутнє України, ніколи не підтримають збереження нейтрального статусу України, позаблоковість, невходження до Європейського Союзу, неінтеграцію в європейський простір. Ніхто, хто любить Україну, сьогодні не підтримає такого хибного шляху. І можу вам сказати, що була допущена велика історична помилка в ту хвилину, коли підписувалися документи про добровільну відмову України від ядерної зброї, в цю саме хвилину мусили б підписуватися документи щодо вступу України в НАТО. І тоді сьогодні ми не переживали б війни.

Але за будь-яких обставин нічого ще не втрачено, і ми сьогодні на цій площі починаємо шлях до проведення всеукраїнського референдуму щодо визначення: чи хоче український народ і далі залишатися в системі впливів Москви, чи хоче український народ бути гідним, повноправним і сильним учасником європейського цивілізаційного простору. Цей референдум про те — чи готова українська нація приєднатися до НАТО. Але сьогодні ви тут і через те, що ви впевнені, переконані: іншого шляху у нас просто не існує.

Я знаю: буквально за декілька годин українські політики почнуть заявляти, що НАТО нас не чекає, що вони не бачать Україну своїм повноправним членом, що Україна ще мусить пройти довгий шлях, щоб заслужити це право. Ні! Це не відповідає дійсності.

Декілька днів тому генеральний секретар НАТО Расмуссен зробив публічну заяву, що двері для України відкриті. І коли вам будуть закидати «нас десь там не чекають», ви просто цитуйте те, що говорять повноважні керівники цієї колективної системи безпеки і оборони. Не вірте нікому. Також будуть казати, що не треба референдуму, якщо країна вирішила йти до НАТО, то хай Верховна Рада, президент, уряд вирішують і роблять усі відповідні кроки. Та ні! Ми мусимо звикати до того, що історичні, доленосні рішення мусять прийматися не в кабінетах політиків, вони мусять ухвалюватися на всенародних референдумах. І поки ми не запитали у всієї української нації, чи готові ми на цей важливий історичний крок, ми не маємо права приймати такі рішення в якихось закритих кабінетах.

Скажіть, будь ласка, ви підтримуєте рішення про проведення такого референдуму? Скажіть, будь ласка, ви вважаєте, що сьогодні єдиний шлях захисту свободи, миру, спокою і процвітання України лежить через вступ до Європейського Союзу і через повне членство України в НАТО? Я в це вірю. І я вірю, що в нас вистачить сил це зробити.

Також критики заявляють, що частина країн Європейського Союзу не готова нас там бачити. Можливо. Можливо, на цю хвилину це так. Але коли країни Балтії готувалися до вступу в НАТО, то так само говорили, що їх не чекають, що їх не бажають бачити, що колишній Радянський Союз хоче зробити все, щоб перешкодити цьому шляху. Але треба проходити всі етапи приєднання. Треба починати цю роботу. Треба їхати потужними українськими силами в ті країни, де, можливо, народи ще мають сумнів щодо розширення Європейського Союзу і НАТО. Їхати і говорити з народами окремих європейських країн, не залишати доленосний вибір стосовно великої європейської країни в руках окремих політиків, які, можливо, сьогодні намагаються знайти компроміс з Росією. Треба прямо звертатися до народів і говорити, що ми — українці, частина Європи, частина їх спільноти, ми — їх родина. І вони не мають права тримати двері закритими в той час, коли практично українську націю намагаються знищити зі зброї. Але нічого не вийде у окупантів.

Знаю, що ми з вами сильні. У нас є все, щоб нам з вами перемагати, у нас є все для того, щоб міняти наше життя. І після другого Майдану ми нікому не дозволимо ставити під ризик наші зміни в Україні. Справжні зміни, справжній наш шлях, наша європейська перспектива, наше європейське майбутнє — в наших руках. Я в це вірю, і тому сьогодні ми цей шлях розпочинаємо.

Але в той же час подивіться, що відбувається. У мене в руках дуже незвичайний документ. Ми такі документи пам’ятаємо ще з часів диктатури. Ми зібралися тут, на цій площі, вільні українці вільної нашої країни, які хочуть висловити своє прагнення бути частиною Європейського Союзу та НАТО. І в цей час, за декілька хвилин до початку нашого зібрання, з Центральної виборчої комісії мені приходить документ, де написано, що вчора вночі Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив рішення, яке практично де-факто забороняє нам проводити референдум.

Скажіть, будь ласка, в країні, яка після вже другої революції живе зовсім іншим, гідним і сильним життям, чи можуть з’являтися такі рішення суду, які забороняють країні, народу проводити своє волевиявлення?

Скажіть, будь ласка, як міг абсолютно нікому не відомий суддя Аблов — новий кіреєв — взагалі ухвали ти таке принизливе для українців рішення? Скажіть, а звідки в нього взялися такі думки — зупиняти наш референдум? І чи вірите ви, що суди сьогодні вільні від впливу владного адміністративного ресурсу. Це говорить про те, що в нас з вами ще дуже багато роботи і що ті бюрократи і чинуші, владні постаті, які увійшли сьогодні в високі кабінети, продовжують бути п’ятою колоною Кремля в Україні і продовжують зупиняти Україну на шляху її історичного розвитку. Я думаю, що наша команда в парламенті невідкладно розпочне процес звільнення цього Аблова з посади судді. І ми з вами не допустимо, щоб після другої революції знову через суди принижували українців, забирали їх права, їх можливості і їх бажання жити по-іншому.

І тому я хочу, щоб ви зрозуміли, що наша з вами боротьба ще не завершена, бо коли ми подивилися за чиїм поданням зроблений цей суддівський «пасквіль», то дізналися, що подання зробила партія «Союз» (Миримський), яка, по суті, є партією Кремля в Україні. І тоді виникає питання: як так сталося, що абсолютно проросійська партія «Союз» разом з українською новою владою зупиняє рух нашої країни до проведення референдуму щодо НАТО? Ось це — реальність. І цю реальність ми мусимо враховувати в нашій з вами роботі, а вірніше сказати, в боротьбі. Ми — як партія, як команда, яка 15 років стояла проти диктатури, проти навали авторитаризму, проти продажних і нахабних суддів, проти системи, які не давали Україні жити. Ми — як команда, яка буде рухатись далі і яка нікому не дасть сповідувати подвійні стандарти.

Я переконана, що в нас, як завжди, все вийде.

Ми, як завжди, сильні! І разом з Україною будемо перемагати!

Слава Україні!
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Август 2017 (2937)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)
Апрель 2017 (2361)
Март 2017 (2329)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области