ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Июль 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

Sale Ukraine

  62   0 31.07.2017, 15:00 | Статьи, Экономика
Sale Ukraine

Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) оприлюднило розширений список державних підприємств, які підлягають приватизації у 2017-2020 роках. У переліку - 893 об'єкти. Проте експерти впевнені, що іноземні інвестори не прийдуть в Україну, тому найближчим часом тотального розпродажу підприємств чекати не слід. Але деякі «ласі шматочки» вже пригляділи для себе вітчизняні олігархи й представники фінансово-промислових груп.

На будь-який смак

Список підприємств, які можуть приватизувати, вражає різноманітністю. Здається, владу не цікавить жодна галузь, бо чим іще пояснити готовність продати з молотка все, що тільки можна? У списку - державні банки, обленерго, шахти, порти, відомчі санаторії та готелі, цирки й кіностудії, авіакомпанії, агрокомбінати,  дослідні станції та господарства при наукових закладах, які займаються рослинництвом, виноградарством, племінною справою у тваринництві, рибництвом тощо.

Об'єктами продажу стали також заводи, серед яких легендарні «Арсенал», «Турбоатом» та Одеський припортовий, що, зокрема, виготовляє добрива.

Не дуже потрібні державі й деякі хлібокомбінати. Навіть центри захисту прав споживачів виступають «лотами», і це переконує в тому, що українці урядовців взагалі не цікавлять.

Екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає, що наразі в Україні зовсім непридатна ситуація для реалізації плану масштабної приватизації державних підприємств.

«Перепоною для приходу іноземних інвестицій є війна, недієздатність судової системи, розгул корупції, незавершені реформи, незрозуміла політика щодо цілої низки стратегічних напрямів. Тому справжньої ціни за виставлені на продаж об'єкти не буде», - розповів він «ВВ».

Фінансовий експерт Олексій Кущ зауважує, що коли Фондом держмайна керує в.о., проводити масштабну приватизацію доволі наївно.

«Бо жоден інвестор, який себе шанує, не зважиться брати участь у приватизаційному конкурсі з купівлі якогось великого підприємства, якщо під результатами стоятиме підпис виконувача обов'язки. Відповідно для проведення масштабної приватизації потрібно принаймні призначити керівника ФДМ», - констатував він у коментарі «ВВ».

Якщо зірки засвічують...

Приватизаційні списки держпідприємств з'явилися на сайті МЕРТ після того, як МВФ, відстрочивши Україні земельну реформу, назвав головними умовами для отримання четвертого траншу пенсійну реформу, конкретні результати в боротьбі з корупцією та прискорення приватизації.

Експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко впевнений, що МВФ тут ні до чого. А оприлюднення списків пов'язане з початком роботи над держбюджетом-2018, у якому в дохідній частині будуть прописані прибутки від майбутньої приватизації, що фігуруватимуть виключно на папері. Так сталося із Одеським припортовим, який 2017-го вже виставляли на продаж.

«З огляду на дії уряду, вони не бажають приватизації, а навпаки, займаються націоналізацією підприємств, як це сталося з «Приватбанком». Націоналізація цього банку витягла з держбюджету більше ніж на 120 млрд грн. За цей самий період, на середину липня 2017 року, від приватизації держава отримала лише 185,9 млн грн, або 0,9% запланованих доходів від продажу держмайна на цей рік. Планів щодо видатків на націоналізацію не було взагалі. Тобто реальний дефіцит держбюджету нині учетверо вищий, аніж планувався. Передусім через «Приватбанк», - констатував він у коментарі «ВВ».

А ось Олексій Кущ пов'язує оприлюднення списку саме з вимогами МВФ і невдоволенням кредиторів докапіталізацією банків. Тому основний акцент у приватизації наразі змістився саме на державні фінустанови, куди спрямовуються значні ресурси з державної казни.

«У МВФ розуміють, що кредитувати державу, яка витрачає шалені гроші на докапіталізацію уже існуючих банків, є абсурдом. За таких умов нас ніхто не кредитуватиме. Саме тому, щоб задовольнити Фонд, держава задекларувала намір продати майже все велике держмайно за винятком кількох стратегічних підприємств. І хоча ця декларація не буде повністю виконана, МВФ задовольниться частковою корпоратизацією державних банків найближчими роками шляхом продажу 15-20% акцій ЄБРР, Світовому банку тощо», - констатував експерт.

І якщо наразі «Ощадбанком» зацікавився ЄБРР, то ситуація із «Приватбанком» нагадує задачу з багатьма невідомими. Віктор Суслов нагадав, що, хоча цю установу занесли до приватизаційних списків, стосовно неї тривають судові процеси. Зокрема, попередні власники оскаржують законність її націоналізації.

«Коли банк є об'єктом судових суперечок, хто наважиться його купувати?» - додав він.

Для внутрішнього користування

Прихід в Україну іноземних інвестицій є поки що нездійсненною мрією. І хоча урядовці запевняють, що після ухвалення нового закону про приватизацію «процес піде», наразі, за словами Олексія Куща, відбувається прямо протилежне: основні гравці хочуть залишити наш ринок.

Тому Віктор Суслов схиляється до думки, що справжньою метою приватизаційної кампанії від уряду є продаж об'єктів державної власності в інтересах окремих олігархів та кланово-олігархічних груп, які придбають підприємства задарма.

«У майбутньому, якщо ситуація стабілізується, вони зможуть їх вигідно перепродати. Таких прикладів в історії приватизації України було вдосталь. Дехто ж купує підприємства навіть із метою експорту металобрухту, бо обладнання можна порізати на метал і теж мати з цього зиск», - констатував експерт.

Олексій Кущ не виключає, що «ласі шматочки», які пригляділи для себе фінансово-промислові групи та їхні представники в політичному істеблішменті, навмисне замаскували у приватизаційному списку.

«Якби на продаж виставили лише ті лоти, які цікаві українським олігархам, це б кидалося в очі. А так у великому списку вони не виділяються. І за кілька місяців вони вже будуть у скарбничці українських активів олігархів», - підкреслив він.

На думку експерта, такими ласими шматками, внаслідок зрощення приватного бізнесу з державою, можуть бути обленерго, шахти та заводи, які легко зорієнтувати на виконання оборонних замовлень.

«В останніх зацікавлені олігархи, які мають представників у провладних політичних групах. Завдяки своїм лобістам вони можуть отримати держзамовлення і забезпечити собі безбідне існування на найближчі 3-4 роки», - пояснив Олексій Кущ.

Також привабливими можуть бути підприємства, які розташовані в центральних районах міст. Такі об'єкти можна здавати в оренду. А якщо виникнуть труднощі, змінити цільове призначення споруд або знести їх і на тому місці збудувати нові, «вкрай потрібні» торговельно-розважальні центри чи багатоповерхівки.

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

Вечірні Вісті

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Июль 2018 (568)
Июнь 2018 (1010)
Май 2018 (1065)
Апрель 2018 (1024)
Март 2018 (1047)
Февраль 2018 (813)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области