ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Февраль 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
           

Банківська система: чи минув колапс?

  321   0 16.01.2017, 15:10 | Статьи, Экономика
Банківська система: чи минув колапс?

Закриття банків в Україні триває уже два роки поспіль. Українців турбує питання: чи варто довіряти фінансовій системі країни та відкривати депозити у фінустановах? Якщо так, то який банк обрати та в якій валюті зберігати заощадження? Чи краще взагалі забрати гроші з банків? Про це «ВВ» розмовляла з провідними економічними експертами.

Банкопад триватиме

Президент міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко зазначив у коментарі «ВВ»,  що цього року в Україні триватиме ліквідація фінансово-кредитних установ.

«Можна очікувати, що за рік припинять своє існування від 5 до 10 банків. Фінустанови закриватимуться доти, поки в Україні не почнеться помітне зростання економіки, не зміняться монетарна і курсова стратегія, не втілюватиметься політика економічних реформ», - каже Савченко.

«На українському ринку існувала надмірна кількість фінансово-кредитних установ. Логічно, що в кризу чимало з них закрилися, - додає «ВВ» експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков. - Деякі банки створювалися для обслуговування певних фінансово-промислових груп, при цьому залучення вкладів було для них побічною діяльністю. Відповідно коли виникли проблеми в тієї чи іншої фінансово-промислової групи, такі банки не могли втриматися. Наразі переважна більшість їх з ринку виведена.

Цього року можуть піднімати питання застосування санкцій до установ із часткою російського капіталу. Хоча держава навряд чи піде на це з огляду на ризики отримання чергового неплатоспроможного банку і зростання навантаження на Фонд гарантування вкладів. Швидше за все, великі системні фінустанови, зокрема з російським походженням, цьогоріч будуть доволі надійними».

Він звертає увагу на те, що ситуацію із видачею рефінансування банкам, які згодом були ліквідовані, мають розглядати правоохоронні органи.

«Треба з'ясувати, що насправді відбувалося у конкретному банку? НБУ намагався його врятувати і це не вдалося, чи хтось із представників регулятора продовжував накачувати банк грошима, коли вже було зрозуміло, що він в принципі став неплатоспроможним? Щоб відповісти на це питання, існує купа органів, починаючи з Генпрокуратури закінчуючи НАБУ. Бажано було б, якби щодо кожної ситуації з банком, якому перед ліквідацією було видане рефінансування, правоохоронні органи дали розгорнуте пояснення, що там відбулося: скільки коштів отримала фінустанова та як їх використала, чи правильно діяли фахівці, своєчасно не припинивши його діяльність?»

Ставки за депозитами підуть униз

Євген Олейніков каже, що, обираючи банк для відкриття депозитного вкладу, варто звертати увагу на три моменти.

«По-перше, в жодному разі не можна укладати депозитну угоду з позабанківськими установами, як це було, наприклад, із вкладниками банку «Михайлівський». Тобто ви маєте підписати класичний депозитний договір безпосередньо з фінустановою, до якої прийшли.

По-друге, треба з'ясувати, наскільки цей банк великий. Малий банк одразу мусить викликати підозру: зазвичай він обслуговує певну особи чи фінансово-промислову групу. І якщо виникнуть проблеми в цього суб'єкта, це не омине і вкладника.

По-третє, не варто спокушатися високим відсотком за депозитами. Слід розуміти, що відсотки, які пропонуються за вкладом, не можуть перевищувати прогнозований рівень інфляції», - каже Олейніков у коментарі «ВВ».

Експерт наголошує: якщо фінустанова нині пропонує понад 20% прибутку за гривневими вкладами, то в клієнта має виникнути питання: а звідки банк може отримати такі гроші?

«Адже схема роботи класичного банку є такою: залучати кошти клієнтів, видавати їх у вигляді кредитів чи вкладати у фінансові операції, з отриманого прибутку сплачувати відсотки за депозитами. А на те, що залишилося, банк живе сам. Щоб обіцяти нині понад 20% за гривневими депозитами, треба мати дуже великий прибуток як для нашого ринку. Тому до таких пропозицій належить ставитися дуже обережно.

Крім того, фінансово-кредитна установа, яка змальовує високі відсотки за валютними вкладами, може бути «банком-пилосмоком». Тобто він готується збанкротувати, але його посадові особи намагаються залучити якомога більше іноземної валюти, щоб конвертувати в неї свої активи і вивести їх з рахунків. Тому високі відсотки, які значно відрізняються від середніх за валютними депозитами по ринку, щонайменше мають викликати підозру», - радить Олейніков.

Президент міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко додає у коментарі «ВВ», що перед відкриттям вкладу варто вивчити баланс банку: довіряти можна тим фінустановам, у яких висока достатність капіталу.

Читайте також: НАБУ завело дело на Гонтареву: опубликован документ

«Та ця інформація має бути підтверджена міжнародним аудитом. Часто трапляється, що дані, оприлюднені самими банками, не відповідають дійсності. Наприклад, «Приватбанк» перед банкрутством нібито був добре капіталізований. А насправді мінус у капіталі сягав 100 млрд гривень».

Фінансовий експерт Ерік Найман каже, що нині існують ризики відкриття як гривневих, так і валютних депозитів.

«Депозити в гривні я не рекомендую, бо темпи девальвації національної грошової одиниці поки що переважають дохідність чистого депозиту. Валютні депозити також складно радити, бо існують обмеження на зняття валюти. До того ж, на мій погляд, нікуди не зникли ризики примусової конвертації валютних вкладів у гривню. Держава може вдатися до такого сценарію у випадку погіршення макроекономічної ситуації, і тоді буде складно вивести гроші з банку.

Вклади до однієї фінустанови варто робити в межах 200 тисяч гривень, оскільки повернення цієї суми забезпечується Фондом гарантування вкладів, а у валюті - не більше як 6 тисяч доларів.  Іншу суму, якщо вона є, краще розділити на кілька банків», - відзначає Ерік Найман у коментарі «ВВ».

На думку економічних експертів, у період банківської кризи збереження найліпше тримати в різних валютах. Гроші рекомендують зберігати за принципом трьох частин: по 30% у гривні, доларах та євро. Це дозволить зменшити ризики втрати капіталу, коли знеціниться одна з валют.

Перевагу наразі рекомендують віддавати державним банкам: Укрексімбанку, Ощадбанку, Укргазбанку і, можливо, й Приватбанку, які покривають нині 51% банківського сектору країни.

«В Україні діють норми закону про 100% держгарантію усіх вкладів у банках, що належать державі. Тобто ваші вклади в цих фінустановах надійні доти, поки надійна держава. Вона не зможе підтримувати заощадження, лише якщо оголосить дефолт», - пояснює Савченко.

Експерти звертають увагу на те, що у Приватбанку поки що залишаються завищені відсоткові ставки, тому він наразі є найпривабливішою для депозитних вкладів фінустановою. Однак надалі ринок вирівнюватиме ставки за депозитами.

«Найближчим часом депозитні ставки у Приватбанку знижуватимуться. Але не набагато, щоб не спричинити різкої втечі вкладників. Влітку середні ставки за депозитами можуть становити 6% у доларах і 18% у гривні. Через рік - 4% і 15% відповідно», - вважає Ерік Найман.

Окрім того, зараз у країні майже припинене кредитування.

«Фінустанови не почуваються впевнено, не розуміють політики НБУ, курсової політики, податкової системи, яка постійно змінюється. За такої ситуації банки замикаються. Займи видають лише перевіреним давнім клієнтам. Чи відновиться кредитування, залежатиме від економічного зростання країни», - зазначає Савченко.

Вікторія ЧАЙКА

"Вечірні Вісті"

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...


АРХИВ НОВОСТЕЙ

Февраль 2017 (1461)
Январь 2017 (1979)
Декабрь 2016 (2349)
Ноябрь 2016 (2306)
Октябрь 2016 (2262)
Сентябрь 2016 (2354)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области