ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Октябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Чи виживуть у новому році сільгоспвиробники?

  253   0 13.12.2016, 12:30 | Статьи, Экономика
Чи виживуть у новому році сільгоспвиробники?

Агросектор справедливо називають донором українського бюджету. Це найбільша експортна галузь,  яка забезпечує близько 41% від загального обсягу ВВП країни. І це при тому, що на 90% ми експортуємо сільськогосподарську сировину, яка має  низьку додану вартість. На жаль, держава ставиться до сільхозвиробників як поганий господар до своєї корови: хоче поменше годувати, але отримувати якнайбільше молока.

Два роки тому уряд Яценюка став на шлях скасування спеціального режиму адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників. Було звужене коло осіб, для яких діяла пільгова норма оподаткування, а також зменшений відсоток ПДВ із суми продажу сільськогосподарської продукції, що залишався на спецрахунку (ці кошти виробник може використовувати на придбання техніки, розширення виробництва тощо).

Уряд Гройсмана продовжує цю політику, з боку чиновників навіть лунають ініціативи щодо повного скасування спецрежиму адміністрування ПДВ від нового року. Але, на думку експертів, саме пільгова система оподаткування стала тим стимулом, завдяки якому протягом останніх десяти років агросектор України показував стабільне зростання на рівні 10-12% на рік навіть попри хвилі світових економічних криз.

«Однією з переваг спецрежиму оподаткування є те, що гроші на розвиток справді доходять до виробників продукції, а не осідають у великих корпораціях. Корупційні ризики мінімізуються», - зазначає заступник голови профспілки агропромислового комплексу Сергій Кондрюк.

Замість спецрежиму з ПДВ запроваджується система бюджетних дотацій. Згідно із законом №5132 «Про внесення змін до Податкового кодексу», який парламент ухвалив минулого тижня у першому читанні, щорічний обсяг дотації повинен бути не меншим як 1% від вартості валової продукції. У наступному році йдеться про 4 млрд гривень прямої підтримки з держбюджету для сільгоспвиробників, які реалізують понад 75% власної продукції. Передбачено, що кошти мають отримати виробники овочів, фруктів, ягід, а також сільгосппідприємства, які розводять птицю, велику рогату худобу, свиней, коней тощо.

«Механізм держдотацій агросектору не новий для України, він припинив діяти в 2004 році, коли був запроваджений режим спецоподаткування, - зазначає голова Комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України Олег Юхновський. - Однак раніше кошти спрямовувалися на підтримку всіх виробників м'яса й молока, зокрема малих і середніх фермерських підприємств. Наразі 50-70% малого бізнесу і селян, які виробляють окремі види тваринницької продукції, залишаються без жодної допомоги. Найболючіше це вдарить по малих і середніх фермерських господарствах, які є платниками ПДВ, однак не здійснюють експортних операцій. Не виключено, що за такої системи ці господарства значно погіршать свої фінансово-економічні результати і за кілька років збанкрутують. Найменше постраждають великі агрохолдинги. Скасування спецрежиму оподаткування призведе до подальшого виходу агропромислових підприємств у тінь та подорожчання сільськогосподарської продукції».

Сергій Кондрюк наголошує, що 2 млрд гривень із запланованих на держдотації коштів планують отримати зі Спеціального фонду - незахищеної статті бюджету. Вона має наповнюватися, зокрема, за рахунок доходів від спецконфіскації майна. Щоправда, відповідний законопроект парламент минулого тижня провалив.

«Тож не можна виключати, що держпітримка агросектору після скасування спецрежиму оподаткування скоротиться у 2,5 рази. Хоча наміри встановити розмір допомоги на рівні 1% від вартості валової продукції вселяють обережний оптимізм», - каже Кондрюк.

Читайте такожВадим Ивченко: Фермеры и селяне ждут, чтобы мы защитили их собственность

Логіка в діях чиновників взагалі відсутня. Аграріїв фактично позбавляють тієї системи оподаткування, яка дозволяла їм розвиватися і збільшувати відрахування до бюджету, а замість цього держава шукає гроші на їхню підтримку. Так, у Мінекономрозвитку прогнозують, що в разі повного скасування спецрежиму ПДВ надходження до бюджету зростуть на 10,6 млрд гривень. Однак, за словами експертів, внаслідок такого кроку виробництво в аграрному секторі суттєво впаде, через що ВВП країни може знизитися на 1%, а це - 23 млрд гривень.

«У проекті бюджету передбачено, що наступного року ріст ВВП складе 3%, Світовий банк дає не більше як 2,5%. Однак одне з припущень, на якому базується прогноз ВВП, полягає у тому, що агросектор даватиме таке саме колосальне зростання, як і в попередні три роки. Та на такі тенденції було кілька причин. По-перше, достатньо вагома держпідтримка; по-друге, нам щастило з природно-кліматичними умовами, завдяки чому був хороший урожай; по-третє, світова і внутрішня кон'юнктура дозволяла продавати сільськогосподарську продукцію за прийнятними цінами. Наступного року можна очікувати значних ризиків: наприклад, урожайність знизиться. Згідно з прогнозами, за півтора-два роки ми втратимо в агросекторі близько 100 тисяч робочих місць. Передусім дуже сильно постраждають садівництво і тваринництво - падіння у цих сферах може сягнути 20%, хоча вони й так ледь існують. Тож якщо найбільша експортна галузь, яка також забезпечує внутрішнє споживання, піде у великий «мінус», то й загальнодержавний ВВП покаже аналогічні показники», - акцентує Сергій Кондрюк.

Читайте такожЯк з розподілу земель створити реальні робочі місця на селі?

Він наголошує: якби ми експортували готову продукцію, ВВП країни суттєво б зріс, так само, як і кількість робочих місць у агросекторі.

«Одна справа - вирощувати на 1000 гектарів соняшник чи сою, а інша - виробляти з них продукти, додана вартість яких у 2-5 разів вища. Однак на це немає сумнозвісної політичної волі. Ми є одним із ключових експортерів сировини, зокрема, через низьку вартість нашої сільгосппродукції. На це існують дві причини: по-перше, ми демпінгуємо ціни, тому що в нас продовжують використовувати наддешеву робочу силу. По-друге, ми зношуємо наші природні ресурси, вичавлюємо із землі всі соки. А треба так працювати, щоб земля була врожайною і через 50, і 150 років. Так, як нині, не повинно тривати надалі. Ми не можемо безкінечно сіяти технічні культури, які вбивають чорнозем, та експлуатувати людей, які не мають за що жити», - резюмує Сергій Кондрюк.

Вікторія ЧАЙКА

gazetavv.com

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Октябрь 2017 (174)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области