ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Бюджет соціального геноциду українців

  202   0 26.09.2016, 11:30 | Статьи, Экономика
Бюджет соціального геноциду українців

Уряд запропонував проект бюджету, який штовхає Україну в економічну прірву, а людей перетворює на жебраків. Держборг, сягнувши колосального розміру, «вимиє» усі можливі інвестиції в країну.  Скасування спецрежиму оподаткування підкосить аграріїв, які наразі є найбільшими експортерами. Українців очікує падіння доходів, зростання безробіття та загалом деградація соціальної сфери.

 

Удар по пенсіонерах

Найбільшою витратною статтею урядового проекту бюджету-2017 є трансферт Пенсійному фонду - 160 млрд грн (із яких 91,4 млрд грн - на покриття дефіциту ПФУ), що майже на 16 млрд грн більше, ніж цьогоріч. «Коли таке було, щоб дефіцит Пенсійного фонду становив майже 57%? Це означає, що влада практично знищила Фонд, а дефіцит створений штучно через те, що майже вся економіка перебуває у тіні», - зазначила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.


До суттєвої втрати власних надходжень ПФУ призвело застосування у 2016 році єдиної ставки ЄСВ для ФОП на рівні 22% і скасування 3,6% ЄСВ із працівника: «Урядові очікування щодо збільшення кількості платників податку після такого кроку не справдилися. За даними фіскальної служби, бізнес не почав виходити з тіні», - пояснює «ВВ» керівник управління соціального страхування та пенсійного забезпечення Федерації профспілок України Володимир Максимчук.

 

Експерт наголошує: згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», щороку з 1 березня пенсії мають підвищувати з урахуванням темпів зростання середньої заробітної плати в країні торік.  «Однак впродовж останніх років в Україні не дотримуються цих норм. І через нестачу в ПФУ підвищення виплат людям на заслуженому відпочинку, осучаснення пенсій і надалі не варто чекати», - впевнений він.


Варто додати, що проект кошторису фондів загального державного і пенсійного страхування не подавалися на розгляд Верховної Ради, всупереч чинного законодавства. Це може призвести до непрозорого використання коштів Фонду і непередбачуваного скорочення видатків. 

 

Держборг вб'є інвестиції

Другою за обсягом розхідною частиною кошторису, про яку уряд чомусь взагалі воліє не згадувати, є виплати по держборгу. У 2017 році загальна сума державного і гарантованого державою боргу сягне не менше як 2 296 млрд грн. Це - катастрофічний рівень, адже держборг складе 88,8% до ВВП замість встановленого Бюджетним кодексом обмеження у 60%. На обслуговування держборгу в 2017 році піде 122,2 млрд грн (4,7% до ВВП). Для порівняння: ці видатки перевищують витрати на весь силовий блок: армію, Нацгвардію, СБУ, розвідку (заплановано 120,7 млрд грн).

 

Але чому після проведеної у 2015 році реструктуризації держборгу витрати на його обслуговування щороку збільшуються? Очевидно, що списання позики урядом Яценюка було непрофесійним, і боргова політика держави в цьому питанні залишається неправильною.

За словами директора Українського інституту аналізу і менеджменту політики Руслана Бортника, неконтрольоване зростання держборгу свідчить, що країна прямує в бік дефолту. «Індекси міжнародних рейтингових агентств наступного року залишаться на тому самому переддефолтному рівні. Низькі рейтинги - знак для інвесторів, що отримати прибуток на нашому ринку неможливо. Тобто інвестиційний капітал в країну не заходитиме, а вимиватиметься. Нам МВФ чи країни Заходу і надалі надаватимуть нам лише позики, і борговий зашморг затягуватиметься», - сказав Бортник у коментарі «ВВ».

 

Чи виживуть сільгоспвиробники?

На 2017 рік заплановано повністю скасувати спеціальний режим оподаткування аграріїв і позбавити їх основної підтримки від держави. Отож, 52 тисячі фермерських господарств, які працюють за спрощеною системою, сумарно втратять від 25 млрд до 27 млрд грн. Натомість передбачена державна дотація сільгоспвиробникам - лише 5,5 млрд грн. «Держава вкотре продемонструвала зневажливе ставлення до найбільшої експортної галузі, - зазначає «ВВ» заступник голови профспілки агропромислового комплексу Сергій Кондрюк. - За нашими оцінками, пряма і суміжна допомога для агросектору зменшиться у чотири рази. Щодо дотації: невідомо, чи не потраплять ці кошти у фільтри посередників, а самим виробникам дістануться якісь крихти».


На думку експерта, скасування спецрежиму оподаткування для аграріїв призведе до збільшення ціни на сільгосппродукцію, зокрема на внутрішньому ринку, і продукція буде менш конкурентною у країнах Заходу: «Обсяги виробництва впадуть, чимало сільгоспвиробників, які й зараз заледве виживають, підуть на біржу праці, що принесе державі додаткові збитки, а людям - соціальні проблеми. Здавалося б, держава має бути зацікавленою у тому, щоб агросектор експортував не лише сировину, а активно займався її переробкою. На жаль, такого не відбувається, і це - величезний мінус для української економіки».

 

На тлі того, що влада виймає останні кошти з кишені аграріїв, наступного року передбачається зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. «У такий спосіб аграріїв можуть усунути від процесу приватизації землі, і величезні наділи скуплять іноземні інвестори. При цьому на 2017 рік закладене превалювання імпорту над експортом - ми плануємо надалі продавати менше, ніж купувати. Тобто гривня очікувано коштуватиме дешевше, і іноземці зможуть придбати українську землю задарма, бо вона оцінюватиметься у національній грошовій одиниці», - зазначає експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.

 

Читайте также: Минфин занес нож над школами и больницами

 

Варто зауважити, що проект бюджету на наступний рік сформовано на зміненій податковій базі, яка наразі не затверджена. Хоча, згідно з Податковим кодексом України, «зміни будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, як за 6 місяців до нового бюджетного періоду» - тобто 1 липня 2016 року. У пояснювальній записці КМУ заявив, що збільшення податків не вплине на ринок праці. «Однак після зростання поборів задля збереження вартості активів акціонерам треба зменшити витрати бізнесу, - зазначає екс-міністр економіки Сергій Терьохін. - І першим примітивним способом для цього є урізання зарплат найманих працівників або їх скорочення. Отже, податкові ініціативи уряду призведуть до збільшення кількості безробітних і подальшого зубожіння пересічних громадян при збереженні статків акціонерів».

 

Централізація замість децентралізації

Прем'єр Гройсман гучно заявив: «У проекті бюджету на наступний рік зберігається повноцінна децентралізація». Однак депутат від фракції «Батьківщина» Вадим Івченко звертає увагу: питома вага у зведеному кошторисі власних доходів місцевих громад у 2017 році менша за показники 2014 року. Тож про яку децентралізацію за таких умов узагалі можна говорити? «Статистика свідчить, що в 2014-му на місцях зосереджувалося 22,2% коштів, цього року - 20%, а на наступний рік заплановано 19,9%. При цьому в 163 рази зросте субвенція із держбюджету місцевим громадам - до 14,9 млрд грн, тому що більшість із них неспроможні самі себе забезпечувати», - каже «батьківщинівець».


Руслан Бортник підтверджує: ключовим джерелом надходжень до місцевих бюджетів залишається не базове оподаткування, а трансферти уряду. «А це така річ: захотів - дав, захотів - не дав. Їх рівень узагалі неможливо підрахувати. Тобто місцеві громади переходять на ручне управління «згори». Влада лише імітує децентралізацію. Якщо будуть завершені розпочаті процеси, все управління на місцях перейде під контроль президентові. Раніше в громадах залишалося 100%  податку на доходи фізичних осіб, а зараз - 75%. А складні в адмініструванні податки - на землю, нерухомість - не можуть наповнити бюджетну скарбницю місцевих рад».


Водночас уряд планує перекласти на плечі місцевих бюджетів ще близько 16,5 млрд грн - оплату комунальних послуг та утримання адміністративно-технічного персоналу медичних і освітніх закладів. Це стане справжнім ударом для громад.

 

Тарифне душогубство

На надання житлових субсидій у 2017 році буде виділено 50,7 млрд грн, що на 25% більше, ніж цьогоріч. «Уряд передбачає, що наступного року порівняно з 2016-м кількість отримувачів субсидій збільшиться вдвічі: з 4,5 млн до 9 млн родин (при загальній кількості 13 млн українських родин). Це означає, що буде бюджет подальшого жебрацтва українців», - акцентує заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.


Екс-міністр ЖКХ Олексій Кучеренко каже, що збільшення субсидіювання - це шлях у нікуди: замість реальної модернізації, енергозбереження та утеплення ми просто «проїдаємо» колосальні гроші. «Реформи в енергозберігаючому секторі не проводяться. Цілком може статися, що держава не знайде коштів на покриття субсидій, адже цифра в 50 млрд грн є заниженою, липовою. Урядовці просто бояться озвучити, якій насправді кількості людей через бідність доведеться виплачувати субсидії. За всіма підрахунками, суми можуть бути удвічі вищими», - каже «ВВ» Кучеренко.


Бідних стане більше

Уряд не передбачає проведення індексації зарплат на реальний рівень інфляції. Так, у 2017 році соцстандарти підвищать у травні на 5,2% і в грудні - на 4,6%.«За оцінкою уряду, інфляція складе 8-9%. Однак два попередні роки показали, що прогнозований індекс інфляції у півтора, а то й у два рази свідомо занижений, тому ми можемо очікувати, що інфляція буде вищою, а це означає подальше зменшення соцстандартів. Це призведе до підриву купівельної здатності українців. Якщо люди менше купуватимуть товарів і послуг, економіка залишатиметься в ступорі», - каже Сергій Кондрюк.


Проект бюджету не гарантує стипендії студентам та учням-сиротам, а також виплати на рівні прожиткового мінімуму дітям шахтарів, що загинули або отримали каліцтво на виробництві. Не передбачається окремої субвенції на фінансування ПТУ. Як і цього року, їх планують забезпечувати за кошти обласних бюджетів і міст обласного значення. Тож є великі ризики повторення ситуації, коли ПТУ опинилися у глухому куті: не було грошей на зарплату, комуналку тощо.

 

Загальні видатки на освіту, медицину, культуру в реальному вимірі, порівняно з 2013 роком, продовжать зменшуватися: на освіту - в 2,6 рази; охорону здоров'я - 2,75 рази, культуру - 2,4 рази. Заплановано скорочення державного замовлення на 50% у сфері освіти (окрім військових і медичних спеціальностей). Слід відзначити, що в середньому збільшення зарплат освітян і медиків відбудеться на 30%, тоді як для суддів платню піднімуть на 69-80%.

 

У рамках закладених видатків на підвищення обороноздатності й безпеки держави - 66,7 млрд грн - не йдеться про збільшення заробітних плат військовим. «Безумовно, потрібно переоснащувати армію, купувати нову техніку та зброю, - зазначає Юрій Гаврилечко. - Але якщо не виділяти коштів для особового складу, сформується суттєвий дисбаланс між силовими структурами, які орієнтовані на роботу всередині країни, і Збройними силами, які захищають державу в цей нелегкий час».


Якщо говорити про загальну оцінку бюджету-2017, то фактично уряд знову зобов'язався перед МВФ вирішувати всі проблеми за рахунок громадян України. А це означає відмову від індексації доходів населення при продовженні оподаткування пенсій та підвищенні пенсійного віку, розпродаж за безцінь української землі й залишків державної власності, перекладання на місцеві бюджети утримання освітніх і медичних закладів, збільшення тиску на малий і середній бізнес тощо. І жодного реального кроку в напрямку детінізації та деофшоризації економіки.

 

Кіра ВИНОГРАДОВА

 

"Вечерние Вести"

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (437)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области